.

Види страхових послуг та форми їх надання (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1417 9235
Скачать документ

Реферат на тему:

“Види страхових послуг та форми їх надання”

ПЛАН

1. Поняття та критерії класифікації видів страхувань

2. Види страхування за економічними ознаками

3. Класифікація за формами здійснення (обов’язкові і добровільні види
страхування)

Список використаної літератури

1. Поняття та критерії класифікації видів страхувань

Страхування як система економічних відносин характеризується багатьма
специфічними поняттями, має справу з масовими та неоднорідними явищами,
охоплює різноманітні об‘єкти та суб‘єкти, стосовно яких здійснюється
страховий захист. Для збирання, групування, узагальнення інформації про
ці об‘єкти та явища з метою розробки оптимальної та ефективної стратегії
розвитку, упорядкування розмаїття економічних відносин у сфері
страхування необхідна єдина взаємопов‘язана система – класифікація.

“Під класифікацією розуміють систему підпорядкованих деякій ознаці
понять (класів) у певній галузі знань або діяльності людини,
використовувану як засіб для встановлення взаємозв’язків між цими
поняттями (класами)”.

Таким чином, класифікація страхувань передбачає їх групування за певними
ознаками.

Класифікація страхувань має велике наукове і практичне значення.

Наукова класифікація допомагає вивчити суть явищ, завдяки чому вона
завжди є мостом між наукою і практикою.

Практичне значення класифікації страхувань полягає у тому, що на її
підставі видаються ліцензії для діяльності страхових компаній і
здійснюється їх спеціалізація, складається звітність, контролюються і
аналізуються показники розвитку.

Єдина або наближена класифікація дозволяє налагоджувати міжнародне
співробітництво, виявляти тенденції в розвитку окремих видів
страхуваннь, світового та регіональних ринків страхування.

Найчастіше страхування класифікують за історичними, юридичними та
економічнимиознаками, причому остання класифікація є найбільш
різноманітною.

Класифікація за історичною ознакою опирається на час виникнення певних
видів страхувань, що дозволяє виділити три групи страхувань (рис 1.):

– першу з них можна назвати “давніми” або “традиційними”,

– другу – “новими”,

– третю – “новітніми”.

Перша група страхувань існує давно, друга -порівняно давно (60-80
років), третя виникла і розвивається в наші дні.

До давніх видів відноситься страхування майна, в т.ч. морське
страхування (судно і вантаж) (1347 – перший морський поліс
судновласнику, 1468 – Венеціанський кодекс морського страхування),
страхування майна від вогневих ризиків, а також деякі різновидності
страхування життя (1774 – закон про страхування життя в Англії
залишається до сьогодення).

 До нових видів страхуваннь відносять страхування фінансово-кредитних
ризиків, страхування відповідальності і медичне страхування, а до
новітніх – страхування будівельних і технічних ризиків, авіаційне і
космічне страхування, комплексне страхування банків, технічний і
медичний асистанс.

Рис.1. Класифікація страхувань за історичними ознаками.

Класифікація за юридичними ознаками розділяє страхування на дві основні
групи, існування котрих пов’язане з наявністю законодавства (юридичних
норм), що регулюють їх здійснення (рис 2).

Перша класифікація – за відділами і класами – застосовується для
ліцензування страхової діяльності,

друга – за формами — для їх розмежування на обов’язкові і добровільні.

Згідно першої класифікації у країнах Євросоюзу усі види страхування
поділені на два відділи:

– перший відділ включає усі види страхування життя і пенсій, в тому
числі їх довготермінові види,

– другий – загальні (ризикові) види страхування.

Перший відділ передбачає дев‘ять, а другий – вісімнадцять класів (груп)
страхування.

Рис. 2. Класифікація страхувань за юридичними ознаками

Розділ І. Страхування життя.

1. Страхування життя, в тому числі:

– страхування тільки на дожиття до визначеного віку;

– страхування тільки на випадок смерті;

– страхування на дожиття і на випадок смерті;

– страхування життя з поверненням страхових внесків;

-тонтіни;

– страхування рент (пенсій);

-додаткові страхування, здійснювані компаніями зі страхування життя, а
саме страхування наслідків нещасних випадків і втрати працездатності,
страхування ризику смерті внаслідок нещасного випадку, страхування на
випадок інвалідності, зумовленої нещасним випадком або хворобою у тих
випадках, коли такі страхування є додатковими до страхування життя;

2. Весільне страхування (до одруження) і страхування життя дітей.

3. Страхування життя і страхування пенсій з інвестиційним фондом.

4. Страхування здоров’я, відоме в Ірландії і Великобританії під назвою
“постійне страхування здоров’я без права його анулювання”.

5. Тонтіни, котрі полягають в утворенні товариств з метою збору і
капіталізації вкладів для подальшого поділу нагромаджених коштів серед
осіб, які дожили до певного віку або серед осіб, котрим права на
отримання вкладів передали померлі члени товариства.

6. Операції з нагромадження коштів, при котрих утворюються так звані
амортизаційні (погашувальні) фонди.

7. Операції з управління пенсійними фондами у випадках, коли страхові
компанії передають їм активи у вигляді страхових резервів на випадок
смерті або дожиття.

8. Операції з управління грошовими коштами, котрі здійснюють французькі
страхові компанії згідно Страхового кодексу Франції.

9. Операції, пов’язані з тривалістю життя людини і нагромадженням коштів
згідно законодавства про соціальне страхування, але здійснювані
страховими компаніями на підставі національного страхового законодавства
країни-учасника Євросоюзу [114, с.497-498, 523].

Розділ II. Загальне страхування.

1. Страхування від нещасних випадків.

2. Страхування на випадок хвороби.

3. Страхування наземного транспорту.

4. Страхування залізничного транспорту.

5. Страхування авіаційного транспорту.

6. Страхування водного транспорту.

7. Страхування вантажів.

8. Страхування від вогню і стихійних явищ.

9. Страхування інших видів майна, ніж передбачене в групах 3-8.

10. Страхування відповідальності власників наземних транспортних
засобів.

11. Страхування відповідальності власників авіаційних суден.

12. Страхування відповідальності власників водних суден.

13. Страхування загальної відповідальності.

14. Страхування кредитів.

15. Страхування поручительств.

16. Страхування фінансових витрат.

17. Страхування судових витрат.

18. Страхування допомоги

Класифікація, котра застосовується для ліцензування страхової діяльності
в Україні, дещо простіша: у ній немає поділу на два відділи, але
виділені групи страхувань, котрі приблизно відповідають групам
страхувань у відповідності до класифікації Євросоюзу.

Класифікація страхувань за юридичною ознакою базується на законодавчих
нормах цивільного і страхового права та забезпечує їх групування за
видами (класами), що служить підставою для видачі ліцензій на здійснення
страхової діяльності та забезпечує їх поділ на обов’язкові і добровільні
види.

2. Види страхування за економічними ознаками

Найбільш широкою є класифікація страхувань за економічними ознаками,
згідно яких страхування класифікується за:

1) об’єктами (галузями, підгалузями і видами);

2) родом небезпеки (видами ризиків);

3) статусом страхувальника;

4) статусом страховика.

У відповідності до економічної класифікації страхування за об’єктами

наведено на рис. 3.

Рис. 3. Класифікація страхувань за об‘єктами (галузями)

Класифікація страхувань за родом небезпеки передбачає їх здійснення за

такими видами ризиків: транспортні, підприємницькі, фінансово-кредитні,

технічні; ризики пов’язані з життям і здоров’ям; ризики нанесення
збитків

третім особам (рис. 4 ).

Рис. 4. Класифікація страхувань за видами ризиків

Класифікація за статусом страхувальника (рис. 5)передбачає поділ
страхових послуг на ті, які обслуговують інтереси суб’єктів
підприємницької діяльності, а також ті, які обслуговують інтереси
громадян. Ця класифікація стосується майнового страхування і страхування
відповідальності.

Рис. 5. Класифікація страхувань за статусом страхувальника

Класифікація за статусом страховика (рис. 6)використовується для
забезпечення державного регулювання страхової діяльності, аналізу
розвитку страхового ринку, контролю за страховиками. Ця класифікація
передбачає поділ страхування на:

– комерційне (здійснюють страхові компанії, створені у формі
акціонерних, повних, командитних товариств, а також товариств з
додатковою відповідальністю);

– взаємне (здійснюють товариства взаємного страхування);

– державне (здійснюють спеціалізовані державні страхові організації).

Рис. 6. Класифікація страхувань за статусом страховика

3. Класифікація за формами здійснення (обов’язкові і добровільні види
страхування)

Класифікація страхувань за формою здійснення передбачає їх поділ на
обов’язкове та добровільне. Загальна класифікація страхувань за формою
здійснення наведена на рис. 7.

Рис. 7. Класифікація страхувань за формами здійснення

Законом України “Про страхування” (редакція 2001 року) передбачено 33
обов’язкових та 22 добровільних видів страхувань. З цієї кількості
страхувань 27 видів відноситься до майнового страхування, 12 – до
страхування відповідальності і 16 – до особового страхування. Насправді
як обов’язкових, так і добровільних видів страхувань є більше внаслідок
того, що, наприклад, згідно обов’язкового авіаційного страхування
здійснюється п’ять окремих видів страхувань, а при добровільному
страхуванні за однією ліцензією може здійснюватися кілька різновидностей
страхувань. Серед обов’язкового страхування немає державних видів
(згідно цього ж Закону в редакції 1996 року їх було 14).

Для здійснення обов’язкових видів страхувань Кабінет Міністрів України
встановлює порядок та правила його здійснення, форми типового договору,
особливі умови отримання ліцензії, розміри страхових сум та максимальні
розміри страхових тарифів або методику їх актуарних розрахунків.

Добровільні види страхувань здійснюються на підставі договору
страхування. Для укладення договорів і виконання зобов’язань згідно
нього страхові компанії розробляють правила страхування, котрі
погоджуються; органом нагляду за страховою діяльністю. Конкретні умови
страхуванні визначаються в договорах страхування з врахуванням
особливостей об’єктів страхування.

Види обов’язкового страхування

В Україні здійснюються такі види обов’язкового страхування:

1) медичне страхування;

2) особисте страхування медичних і фармацевтичних працівників (крім тих,
які працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного
бюджету України) на випадок інфікування вірусом імунодефіциту людини при
виконанні ними службових обов’язків;

3) особисте страхування працівників відомчої (крім тих, які працюють в
установах і організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України)
та сільської пожежної охорони і членів добровільних пожежних дружин
(команд);

4) страхування спортсменів вищих категорій;

5) страхування життя і здоров’я спеціалістів ветеринарної медицини;

6) особисте страхування від нещасних випадків на транспорті;

7) авіаційне страхування цивільної авіації;

8) страхування відповідальності морського перевізника та виконавця
робіт, пов’язаних із обслуговуванням морського транспорту, щодо
відшкодування збитків, завданих пасажирам, багажу, пошті, вантажу, іншим
користувачам морського транспорту та третім особам;

9) страхування цивільної відповідальності власників транспортних
засобів;

10) страхування засобів водного транспорту;

11) страхування врожаю сільськогосподарських культур і багаторічних
насаджень державними сільськогосподарськими підприємствами, врожаю
зернових культур і цукрових буряків сільськогосподарськими
підприємствами всіх форм власності;

12) страхування цивільної відповідальності оператора ядерної установки
за шкоду, яка може бути заподіяна внаслідок ядерного інциденту (порядок
та умови цього страхування визначаються спеціальним законом України);

13) страхування працівників (крім тих, які працюють в установах і
організаціях, що фінансуються з Державного бюджету України), які беруть
участь у наданні психіатричної допомоги, в тому числі здійснюють догляд
за особами, які страждають на психічні розлади;

14) страхування цивільної відповідальності суб’єктів господарювання за
шкоду, яку може бути заподіяно пожежами та аваріями на об’єктах
підвищеної небезпеки, включаючи пожежовибухонебезпечні об’єкти та
об’єкти, господарська діяльність на яких може призвести до аварій
екологічного та санітарно-епідеміологічного характеру;

15) страхування цивільної відповідальності інвестора, в тому числі за
шкоду, заподіяну довкіллю, здоров’ю людей, за угодою про розподіл
продукції, якщо інше не передбачено такою угодою;

16) страхування майнових ризиків за угодою про розподіл продукції у
випадках, передбачених Законом України “Про угоди про розподіл
продукції’1 ( 1039-14);

17) страхування фінансової відповідальності, життя і здоров’я
тимчасового адміністратора та ліквідатора фінансової установи;

18) страхування майнових ризиків при промисловій розробці родовищ нафти
і газу у випадках, передбачених Законом України “Про нафту і газ” (
2665-14 );

19) страхування медичних та інших працівників державних і комунальних
закладів охорони здоров’я та державних наукових установ (крім тих, які
працюють в установах і організаціях, що фінансуються з Державного
бюджету України) на випадок захворювання на інфекційні хвороби,
пов’язаного з виконанням ними професійних обов’язків в умовах
підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб;

20) страхування відповідальності експортера та особи, яка відповідає за
утилізацію (видалення) небезпечних відходів, щодо відшкодування шкоди,
яку може бути заподіяно здоров’ю людини, власності та навколишньому
природному середовищу під час транскордонного перевезення та утилізації
(видалення) небезпечних відходів;

21) страхування персоналу ядерних установок, джерел іонізуючого
випромінювання, а також державних інспекторів з нагляду за ядерною та
радіаційною безпекою, безпосередньо на ядерних установках від ризику
негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров’я за
рахунок коштів ліцензіатів;

22) страхування об’єктів космічної діяльності (наземна інфраструктура),
перелік яких затверджується Кабінетом Міністрів України за
поданням Національного космічного агентства України;

23) страхування цивільної відповідальності суб’єктів космічної
діяльності;

24) страхування об’єктів космічної діяльності (космічна інфраструктура),
які є власністю України, щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою до
запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її у
космічному просторі;

25) страхування відповідальності щодо ризиків, пов’язаних з підготовкою
до запуску космічної техніки на космодромі, запуском та експлуатацією її
у космічному просторі;

26) страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних
вантажів на випадок настання негативних наслідків при перевезенні
небезпечних вантажів;

27) страхування професійної відповідальності осіб, діяльність яких може
заподіяти шкоду третім особам, за переліком, встановленим Кабінетом
Міністрів України;

28) страхування відповідальності власників собак (за переліком порід,
визначених Кабінетом Міністрів України) щодо шкоди, яка може
бути заподіяна третім особам;

29) страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у
власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути
заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання
чи використання цієї зброї;

30) страхування тварин на випадок загибелі, знищення, вимушеного забою,
від хвороб, стихійних лих та нещасних випадків у випадках та згідно з
переліком тварин, встановленими Кабінетом Міністрів України;

31) страхування відповідальності суб’єктів туристичної діяльності
за шкоду, заподіяну життю чи здоров’ю туриста або його майну;

32) страхування відповідальності морського судновласника;

33) страхування ліній електропередач та перетворюючого обладнання
передавачів електроенергії від пошкодження внаслідок впливу стихійних
лих або техногенних катастроф та від протиправних дій третіх осіб.

Обов’язкові види страхування, які запроваджуються в Україні, мають бути
включені до Закону України „Про страхування”, причому забороняється
здійснення обов’язкових видів страхування, що не передбачені цим
законом.

Добровільне страхування та його види

Видами добровільного страхування можуть бути:

1) страхування життя;

2) страхування від нещасних випадків;

3) медичне страхування (безперервне страхування здоров’я);

4) страхування здоров’я на випадок хвороби;

5) страхування залізничного транспорту;

6) страхування наземного транспорту (крім залізничного);

7) страхування повітряного транспорту;

8) страхування водного транспорту (морського внутрішнього та інших видів
водного транспорту);

9) страхування вантажів та багажу (вантажобагажу);

10)страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ;

11)страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5-9);

12) страхування цивільної відповідальності власників наземного
транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

13) страхування відповідальності власників повітряного транспорту
(включаючи відповідальність перевізника);

14) страхування відповідальності власників водного транспорту (включаючи
відповідальність перевізника);

15) страхування відповідальності перед третіми особами (іншої, ніж
передбачена пунктами 12-14);

16)страхування кредитів (у тому числі відповідальності позичальника за
непогашення кредиту);

17) страхування інвестицій;

18) страхування фінансових ризиків;

19) страхування судових витрат;

20) страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

21) страхування медичних витрат;

22) інші види добровільного страхування.

Характеристику та класифікаційні ознаки видів добровільного страхування
визначає Уповноважений орган.

Страхування життя – це вид особистого страхування, який передбачає
обов’язок страховика здійснити страхову виплату згідно з договором
страхування у разі смерті застрахованої особи, а також, якщо це
передбачено договором страхування, у разі дожиття застрахованої особи до
закінчення строку дії договору страхування та (або) досягнення
застрахованою особою визначеного договором віку. Умови договору
страхування життя можуть також передбачати обов’язок страховика
здійснити страхову виплату у разі нещасного випадку, що стався із
застрахованою особою, та (або) хвороби застрахованої особи. У разі, якщо
при настанні страхового випадку передбачено регулярні послідовні довічні
страхові виплати (страхування довічної пенсії), обов’язковим є
передбачення у договорі страхування ризику смерті застрахованої особи
протягом періоду між початком дії договору страхування та першою
страховою виплатою з числа довічних страхових виплат. В інших випадках
передбачення ризику смерті застрахованої особи є обов’язковим протягом
всього строку дії договору страхування життя.

Страховики мають право займатися тільки тими видами добровільного
страхування, які визначені в ліцензії.

Використана література:

Александрова М.М. Страхування: Навчально-методичний посібник.- К.: ЦУЛ,
2002-208с.

Базилевич В.Д., Базилевич С.С. Страхова справа. – К.: Т-во «Знання»,
КОО,2002.-203с.

Замков О.М. Страхування: Навчальний посібник / за редакцією д.е.н. О.О.
Слюсаренко – К.: Міжнародна агенція «Bee Zonc», 2003-320с.

Страхування: Підручник / Кер. авт. кол.і наук.ред.СС.Осадець.Вид.2-у,
переробл. і доп.-К.: КЕНУ,2002.-599с.

Страховий ринок України.1993-2001. Спеціальний випуск журналу фінансові
послуги”, -К., 2001.-340с.

Страховий ринок України 2002, Альманах.-К.: Поліграфічні послуги,
2002.-333с.

Шумелда Я. Страхувння: Навчальний посібник для студентів економічних
спеціальностей. Тернопіль: 2003-260с.

PAGE

PAGE 12

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020