UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваБоротьба за гирла Дніпра та Бугу в 1697 – 1698 роках (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1573
Скачало204
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

БОРОТЬБА ЗА ГИРЛА ДНІПРА ТА БУГУ В 1697 – 1698 РОКАХ

 

У 1695 році російсько-українські військові з’єднання здобули штурмом

турецькі фортеці в пониззі Дніпра, а в 1696 році їм вдалося оволодіти

турецькою твердинею в гирлі Дону — Азовом. Означені акції знаменували

завершення першого етапу боротьби московського уряду за вихід у Чорне

море. Другим етапом мало стати здобуття Очакова козацькими військами

гетьманського регименту та московськими полками.

 

З цією метою були задумані і здійснені другий та третій Дніпровські

походи. Другий похід планували здійснити по Дніпру з виходом до Очакова.

Через те, що саме другий та третій Дніпровські походи недостатньо

досліджені в історіографії, ми вважаємо необхідним більш детально

висвітити їх, розкрити в них роль козацтва, зупинившись, перш за все, на

перебігові подій, які, за доступними нам джерелами, відбувалися таким

чином.

 

Похід планувалося здійснити по Дніпру з виходом у Лиман і з моря

блокувати Очаків, а також суходолом, ударом через нижньодніпровські

фортеці. З цією метою в жовтні 1696 року в Таванську з ратними людьми

знаходився В. Бухвостов. Вони мали відбудувати Кизикермен, для чого туди

скерували додатково загін ратних людей [7, арк. 327]. У грудні на 40

човнах запорожцям відправили припаси, щоб забезпечити їхню участь у

війні – 40 залізних якорів, 8 тисяч аршин полотна на вітрила, 80 діжок

смоли, 160 пудів заліза, 800 сажнів канатів, 7900 аршин мотуззя, грошове

утримання тощо [15, 249].

 

Всю зиму і весну 1697 року в Україні готувалися до походу. Згідно з

указом “судна готовати на море, що тоей же зими много суден морських

наготовано, так московских як и козацких, которие готовали коло Десни

рики, у лисах Брянских и Трубецких, и униз Десни и на двор гетманський”

[4, 159]. І. Мазепа на власні кошти побудував 50 суден [15, 249]. 31

березня 1697 року на Січ скеровано додаткові запаси продовольства та

амуніції на підводах, які надали козаки і посполиті Ніжинського полку

[7, арк. 439 – 442, 447 – 448]. 11 травня гетьман доповів у

Малоросійський приказ, що городові козаки виготовили 70 морських стругів

і 600 човнів. 23 травня із Брянська прибуло ще 90 стругів. Ратні люди

спорудили для себе 121 струг [7, арк. 328 – 334, 358 – 375; 14, арк.

15 – 30].

 

25 травня було дано указ — йти плавним походом у лиман “для захоплення

Очакова та інших бусурманських юрт” і для захисту Кизикермена та

Таванська [7, арк. 320 – 326; 14, арк. 25 – 45]. Головнокомандувачем

російського війська призначено бєлгородського воєводу Якова Долгорукова,

його заступником — С. Неплюєва. В кінці травня попереду, на стругах

(дубах), попливли до Кодака ратники С. Неплюєва, везучи вапно і

будівельні матеріали для зміцнення фортець, а також “козацкие судна з

борошном и из людем” [1, 262, 284; 8, арк. 98 – 102]. І. Мазепа,

залишивши для захисту Лівобережжя від татар миргородського полковника

Данила Апостола, гадяцького полковника Михайла Бороховича та

компанійського полковника Іллю Новицького з полчанами, “скупивши всі

полки”, вирушив у похід [1, 283 – 284; 16, 691 – 692]. Одночасно з

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ