UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 15

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗадунайська січ (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось5008
Скачало670
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ

 

ЗАДУНАЙСЬКА СІЧ — осередок козацької вольниці за Дунаєм, дев’ята і

остання Січ українського козацтва. Її основу становили запорозькі

козаки, які протягом 70-х р. 18 ст. тікали за Дунай у межі Османської

імперії. Початок історії Задунайського Коша поклали запорозькі козаки,

які брали участь у дунайських експедиціях часів російсько-турецької

війни 1768–1774 рр. Після замирення Росії з Туреччиною частина козаків,

потерпаючи від утисків російського офіцерства, не повернулася на Січ, а

осіла в дунайських і дністровських гирлах. Потік козацтва в межі

Османської імперії збільшився після ліквідації Нової Січі в 1775 р.,

продовжувався декілька років і досяг свого апогею в 1777–1778 рр. За

свідченнями очаківського паші, якому в цей час підлягали козаки, їх було

на кінець 1778 р. вже 12.000 чоловік. Організованого компактного

переходу запорожців до Туреччини не було. Козаки невеликими групами

суходолом і водними шляхами добиралися в дунайські гирла, у пониззя

Дністра, на Березань, Тилігул, в Очаківську округу, у Буджак. Турецький

уряд не чинив перешкод запорозькому козацтву, бо був зацікавлений у них

як у засобі тиску на Росію. Приймаючи козаків на свої землі, Османська

імперія послаблювала позиції російської держави на півдні і завдавала

удару по її міжнародному авторитету. 30 серпня 1778 р. запорозькі козаки

офіційно були прийняті в турецьке підданство і присягнули на вірність

султану Османської імперії. Для поселення їм були надані землі в пониззі

Дністра в Кучурганах. Перемістившись до Туреччини, запорожці сподівалися

зберегти свій традиційний спосіб життя, який передусім ототожнювався із

Степом  і вольницею.

 

Саме в Кучурганах запорозькі козаки зробили спробу закласти Кіш, однак

це їм не вдалося. Через втручання турецького і російського урядів у

справи задунайського населення, невдале розташування та збройні сутички

з некрасівськими козаками задунайці змушені були декілька разів

змінювати місце її розташування. На передодні російсько-турецької війни

1787–1791 рр. задунайські козаки заклали Кіш на р. Дунавець у Катирлезі.

Це була перша Січ, створена на традиційних засадах. У 1795 р. уряд

Туреччини наказав задунайцям перейти  в район Сеймен, що на Сухому

Дунаї. Значна частина козаків перейшла на вказану місцевість і заклала

там новий Кіш з відповідним устроєм. У 1803–1804 рр. задунайські козаки

повернулися до гирла Дунаю і, витіснивши некрасівсько-липованське

старообрядське населення з цієї місцевості, в Катирлезі знову заклали

Кіш. Катирлезька Січ проіснувала до 1805 р. і в цьому ж році була

зруйнована турецьким феодалом Пехлеван-оглу і некрасівськими козаками. З

початком російсько-турецької війни 1806–1812 рр. задунайське козацтво

перебралося до Браїлова під захист браїлівського паші. Після закінчення

військової кампанії 1806–1812 рр. задунайці повели наступ на

некрасівських козаків з метою повернути відвойований ними Катирлез з

околицями та закріпитися в дунайських гирлах. У 1812 р. задунайські

козаки двома загонами рушили по берегах Дунаю на

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ