UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапорозька військова церква Покрова Пресвятої Богородиці (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2748
Скачало284
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Запорозька військова церква Покрова Пресвятої Богородиці

 

Добре відомо, що головною козацькою святинею для запорожців у часи

останньої Нової Запорозької Січі була Військова (Січова) церква Покрова

Пресвятої Богородиці. Тому цілком зрозуміло, чому після скасування

Запорозького війська саме вона стала одним із найвідоміших символів

незалежності українського козацтва. Треба підкреслити, що одразу ж після

подій червня 1775 року доля цієї церкви та її різниці стала темою для

обговорення серед широкого загалу, що обумовило появу цілої низки

народних пісень, легенд та чуток, а сама означена тема залишається не

менш актуальною в наші дні, коли передова українська інтелігенція веде

активні пошуки свого історичного коріння та визначення національних

цінностей.

 

Зауважимо, що сучасні, найбільш поширені уявлення про цей храм

пов’язані, на жаль, не з висновками наукових досліджень, а з

легендарними звістками, викладеними популяризаторами козацької історії,

зокрема А. Кащенком на початку ХХ ст., який писав: “Побачивши, що

начальники забрали із церкви шухлядку [з найдорожчими військовими

документами], донські козаки зрозуміли те так, що їм можна погріти біля

церкви руки, і, вскочивши в неї, позривали з образів понавішувані на них

золоті хрести, золоті та срібні медалі, а кому того не вистачило, то

почали здирати з образів срібні ризи, а коли й того не стало — одірвали

срібну царську браму й, побивши та порубавши її на шматочки, порозтягали

по кишенях” [9, 306]. Значно пізніше одеський літератор Б. Сушинський,

очевидно, використавши ту ж саму книгу А. Кащенка, ще більше

драматизував описані ним події: “Ускочивши на Січ, російські війська

обдерли церкву, пограбували скарбницю, похапали все, що тільки можна

було вхопити, а по тому всі будівлі, в тому числі й церкву, зруйнували

та попалили”[10, 633 – 634].

 

Ця точка зору стала настільки популярною, що, найчастіше, вже не

піддається критичному аналізу. Так, спеціаліст з церковної історії

Запорозького війська І. Лиман вже у науковій монографії стверджує, що

Січовий храм був розорений безпосередньо під час ліквідації Січі [11,

176].

 

Отже, йдеться про здійснення акту справжнього вандалізму, в результаті

якого головна запорозька церква була повністю знищена, а всі її цінності

розкрадені солдатами російської армії, зокрема, донськими козаками, які,

між іншим, також були православними християнами. Відразу же зазначимо,

що дуже складна проблема подальшої долі речей церковної різниці має свою

власну, досить значну за обсягом історіографію і ще далека від свого

вирішення. Тому в цій статті ми зупинимось лише на деяких найважливіших

аспектах історії саме Січової Покровської церкви, як головної культової

споруди та унікальної пам’ятки історії та культури запорозького

козацтва.

 

Спочатку спробуємо прослідкувати шлях творення історіографічної традиції

щодо повного знищення храму Покрова Пресвятої Богородиці у 1775 р.

Виявляється, що в її основі, переважно, покладено, спогади мешканця

Нікополя Михайла Решетняка, які, нібито, були записані влітку 1845 р.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ