UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапорозька кіннота в Російсько-Турецькій війні 1768-1774 рр. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2750
Скачало271
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

ЗАПОРОЗЬКА КІННОТА В РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКІЙ ВІЙНІ 1768-1774 рр.

 

В українській історіографії участь Запорозького війська в

російсько-турецькій війні 1768-1774 рр. залишається малодослідженою

темою. Серед читацького загалу не сформувалась уява про місце

запорозької кінноти в бойових діях російської армії і особливості

козацької тактики цього періоду. Ряд дослідників, серед яких

О.М.Апанович, А.Ф.Кащенко й А.О.Скальковський, в різний час торкалися

теми участі Запорозького війська у подіях 1768-1774 рр. Але бойовий шлях

підрозділів Запорозького війська на театрі воєнних дій так і не був

реконструйований.

 

У період існування Нової Січі тактика запорожців зазнала великих змін.

Протягом російсько-турецьких війн 1736-1739 та 1768-1774 рр. Запорозьке

військо було складовою частиною російської армії. Точніше кажучи, загони

запорожців були лише додатками до російських підрозділів. На відміну від

воєнних подій XVI-XVII століть запорозька піхота діяла лише на човнах

гребної флотилії. Воєнні події 1736-1739 рр. довели, що використання

піхоти в умовах причорноморського степу і в Криму було малоефективним.

Ефективність піхоти проявлялася лише в обороні або в штурмі укріплень.

Козацька піхота в порівнянні з регулярною відставала майже на століття,

і її використання в польових умовах було недоцільним. З огляду на це в

минулому залишається використання рухомого козацького табору і батовий

стрій піхоти. В умовах причорноморських і приазовських степів російське

командування надавало перевагу діям легкої іррегулярної кінноти,

головним завданням якої був контроль над територією, яка випадала з

радіусу дії регулярної армії. Регулярна армія лише витісняла ворога з

певного району. В ході боїв російська піхота відкидала ворога вогнем, а

кіннота використовувалася для нетривалого переслідування.

 

Російська регулярна кіннота на той час являла собою важкий тип

кавалерії, головним призначенням якої було нанесення фронтальних ударів

у зімкнутому строю. В боротьбі проти турків і татар вона була

малоефективною через низьку маневреність. Регулярні кавалерійські

підрозділи, особливо кірасирські і карабінерні, не могли вести тривале

переслідування, розвідку, ар’єргардні бої і нести аванпостну службу.

Крім того, вершникам регулярної кінноти була заборонена стрільба з коня,

оскільки це ламало стрій [60; 627]. У бою кавалеристи мали битися з

ворогом виключно холодною зброєю [64; 36]. Недоліки важкої кінноти

компенсувалися легкою іррегулярною: пікінери, козаки, калмики, арнаути.

На відміну від інших видів кінноти головним засобом боротьби запорожців

була вогнепальна зброя. Кожен козак мав дві-три рушниці і чотири

пістолі. Крім того, запорожці мали при собі різноманітну холодну зброю,

в тому числі лук і стріли. У поході рядовий козак мав при собі двох

коней, а старшини і більше, залежно від рангу. В разі потреби запорозькі

вершники могли виконувати функції піхотинців. Таким чином,у боротьбі з

турецько-татарськими військами бойові можливості запорожців були значно

вищими за всі інші кавалерійські з’єднання російської армії.

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ