UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЗапорозька Січ і Межигірський монастир (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2277
Скачало347
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Запорозька Січ і Межигірський монастир

 

Православна віра була однією з головних ідеологічних засад запорозького

козацтва, під час багаточисельних повстань і війн проти гнобителів

України завжди лунав заклик: "Хто хоче за віру християнську бути

посаженим на кіл, хто хоче бути четвертований, колесований, хто згоден

перетерпіти усіляки муки за святий хрест, хто не боїться смерті -

приставай до нас. Не треба боятися смерті: від неї не вбережешся. Таке

козацьке життя".[3; 261]

 

Січові козаки, коли обирали місце для будування свого "коша", керувалися

не тільки стратегічною доцільністю, але й художнім, а в особливості

релігійним почуттям. Відшукавши який-небудь величний острів посеред

Дніпра або угледівши який-небудь високий "ріг", тобто мис на березі

річки, зробивши на ньому внутрішній, а із внутрішнього виділивши

зовнішній кош, запорозькі козаки обирали в останньому саме красиве і

саме відкрите місце і на ньому, передусім, будували церкву, частіш

всього во ім'я Покрови Пресвятої Богородиці, а потім вже споруджували

інші, необхідні для житла будови. "Нехай заквітчується храм Божий у

небесній височині і нехай святі молитви несуться про нас прямо від землі

до престола Господа Бога". У самих важких сітуаціях і грізних подіях

церква завжди була головною турботою січових козаків: коли у 1709 році

запорозькі козаки втікали від "москаля", то, перш за все, захопили з

собою церковне начиння. [3; 263]

 

Історія запорозької церкви починається з 1576р., коли поблизу міста

Стара Самарь козаки звернули свою увагу на віковий ліс, "дубову товщу",

що знаходилася у 26 верстах вище міста, і тут, на великому острові, між

рікою Самараю і її рукавом Самарчиком, зробили першу у своїх вольностях,

тобто на терені пізніше виниклої Катеринославської губернії, невелику

дерев'яну церкву "з шпиталем, звонницею і школою при ній" в ім'я

святителя і великого чудотворця Миколи, надали їй церковне начиння,

богослужебні книги, різницю і виписали для нової церкви ієромонахів з

київського монастиря, а у 1602р. побудовану церкву перетворили у

Самарсько-Миколаєвський-Пустинний монастир і запровадили у ньому службу

по чину грецького Афонського монастиря. З того часу запорозькі козаки,

піклуючись про святість православної віри, у різний час протягом усього

свого історичного життя збудували у себе біля 47 церков, не рахуючи

кількох каплиць, скітів і молитовних ікон.[З; 264]

 

І вже з XVI ст., коли було засновано запорозьку церкву у духовному сенсі

вона підлягала одному з українських монастирів. Спочатку духовне

керівництво здійснював архімандрит козацького Трахтеміровського

монастиря. У 50-60 роки XVII ст. цей монастир пограбували й зруйнували

польські війська, які придушували народно-визвольні повстання на

Правобережній Україні.[7; 2] Тому постало питання про підпорядкування

запорозької церкви Іншому православному монастирю.

 

Дбаючи про церковні справи. Кіш Запорозької Січі у 1659 1 1683 роках

уклав угоду з кліром Межигірського Спасо-Преображенського монастиря, про

підпорядкування йому і автономію запорозької церкви Покрови, а також

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ