UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКам’янецький арсенал в 1763-1770 роках (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1151
Скачало201
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кам’янецький арсенал в 1763-1770 роках.

 

 

 

В другій половині XVIII ст. Річ Посполита мала два великі арсенали,

котрі диспонували достатніми засобами, щоб забезпечити польські війська

гарматами, амуніцією та допоміжним артилерійським спорядженням. Один

знаходився у Варшаві, інший – у замку Кам’янця-Подільського. Те, що вони

стали найважливішими цейхаузами країни ілюструє опублікований в 1932

році Антонієм Гнівкою інвентар кам’янецького цейхаузу 1789 року, а також

виданий Северином Скринським в 1968 році інвентар варшавського цейхаузу

1784 року. Значення тих арсеналів підкреслював і генерал коронної

артилерії Алоізій Фридерік Брюель, котрий, реорганізовуючи корпус

артилерії, поділив його на дві бригади: бригаду варшавського цейхаузу і

бригаду кам’янецького цейхаузу.

 

Предметом нашої розвідки є стан кам’янецького цейхаузу в 1760-х роках,

що знаходився на прикордонних українських землях і мав бути основою

оборонного потенціалу Правобережної України. Цейхауз розташовувася у

замку, фортифікації якого вже не відповідали вимогам воєнного мистецтва

XVIII ст. і не були гідні своєї давньої бойової слави.

 

За словами історика польської артилерії К. Гурського, усі генерали

коронної артилерії першої половини XVIII ст. спали спокійним сном разом

з Річчю Посполитою, у той час, як довколишні країни збільшували і

модернізували артилерійський парк. Реформаційну діяльність розпочав

генерал артилерії короля Августа ІІІ (1733-1763 рр.) Генрик Брюель

(1746-1763 рр.). Але то був непевний початок без фінансової підтримки

королівської влади. Арсенали залишалися занедбані, а коштів для їхньої

підтримки виділялося недостатньо.

 

Наприклад, на чолі артилерії у Кам’янці вже певний час перебував

комендант фортеці, а заразом і полковник артилерії, – Ян Вітте, котрому

не бракувало ні знайомості із справою, ні активності. Але що він міг

реального вдіяти за нестачі коштів.

 

Помітне відродження коронної артилерії, а разом з тим і кам’янецького

арсеналу, розпочалося з початку правління короля Станіслава Августа

Понятовського(1764-1795 рр.) і з часу вступу в 1763 році на уряд

генерала артилерії сина Генрика Брюеля – Алоізія Брюеля, – професійного

артилериста.

 

Був затверджений особистий склад кам’янецького арсеналу. Згідно “Rolli

generalnej artyleryi koronnej, za dyspozycy( i ordynansem J.M. Pana

Br(hla, genera(a artyleryi: Anno 1764 formowanej” у цейхаузі Кам’янця

несли службу: полковник Ян Вітте, підполковник Теодор Потоцький, майор

Бартоломій Вітте, капітан Юзеф Вітте, поручник Ігнатій Яцковський,

штикюнкер Ігнатій Напіорковський, 2 сержанти, 5 капралів, фельдшер, 2

пушкарі, іншої обслуги – 35 чоловік.

 

В інших українських цейхаузах згідно того ж призначення: Окопи Св.Троіці

- цейхварт Бернард Жонковський, 3 пушкарі; Біла Церква – капітан Йозеф

Рибчинський, капрал Ян Дембовський, 6 пушкарів; Львів – капітан Антоній

Кудельський, 2 пушкарі.

 

Очевидно, отримавши генеральський уряд, Алоізій Брюель, бажаючи оцінити

стан кам’янецького арсеналу, зажадав від коменданта фортеці розширеної

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ