UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКарти для пошуків скарбів у степовій Україні (схованки запорозьких козаків під Одесою) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2805
Скачало353
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

КАРТИ ДЛЯ ПОШУКІВ СКАРБІВ У СТЕПОВІЙ УКРАЇНІ (схованки запорозьких

козаків під Одесою)

 

 

 

 

 

Пошуки скарбів, ніби-то захованих запорожцями, здавна велись у степах

Південної України. Вперше згадку про них зустрічаємо у книзі Г.Л. де

Боплана, який у 1630-1640-х роках занотував: “кожен козак має окрему

схованку, бо, захопивши здобич у турків, вони діляться нею, а

повернувшись до цих місць [на Запорожжя], кожен ховає свій малий

добуток, як вже говорилось, під воду, але, звісно, ті речі, які не

зіпсуються від води”. Численні перекази про козацькі скарби зберегла

усна народна творчість. М.Драгоманов у середині ХІХ ст. записав таку

типову розповідь: “Клади більш клали запорожці. Як зганяли їх та нищили,

то вони думали, що назад повернуться, та поклали та позаклинали. Вони не

так позаклинали, тільки давали присягу, що один не може взяти, а через

декілька років, як той клад клався, можна сторонньому казати. От,

кажуть, йшов запорожець та казав, що там, де тепер Нехвороща, вони повен

колодязь золота самого насипали”. У народному уявленні козаки нерідко

поставали як дуже заможні люди, які отримали свої багатства за рахунок

грабіжництва: “Раз стою за воротами, бачу їх [запорожців] їде троє, а за

ними по одному коню під в’юками, і багато срібла там, в тих в’юках... А

то вони вертались із Польщі. Кажуть батькові: “Все, Дмитре, набрали,

буде нам, поки живі”.

 

Не мало повідомлень про місця знаходження і пошуки козацьких скарбів

наприкінці ХІХ - на початку ХХ ст. в різних місцях, але переважно на

Запорожжі та Пониззі Дніпра, зібрані і опубліковані Я.Новицьким,

Д.Яворницьким, В.Гошкевичем та ін. Наведемо найбільш типові з них:

“Полягло все, тільки пам’ять осталась, та ще кажуть, до пропасті в землі

лежить нерушимих кладів. Гроші деякі люди знаходили і розжились, тільки

таяться...”; “Як тікали запорожці під Турка, то багато, кажуть, сховали

казни і пушок в Скарбній [річці]. Гроші, кажуть, замулили в річку, в

мідних казанах, і будуть вони лежати поки світ сонця”. Такі або подібні

розповіді зрідка можна почути від старожилів степів і сьогодні, але

підкреслимо, що у народній традиції міста покладення скарбів були

пов’язані з колодязями, човнами, а також з казанами та скринями, які

були або зариті в землю, іноді під курганами, або заховані під водою.

 

Одним з районів інтенсивних пошуків таких скарбів з 1880-1890-х років

стали передмістя Одеси, а точніше околиці козацьких сіл Усатове та

Нерубайське. Тут також були записані легенди про козацькі скарби. Так,

В.Данилов на початку ХХ ст. зі слів онука старого запорожця навів такі

слова: “Да, все полегло, только память осталась, да еще говорят, до

пропасти в земле лежит кладов, зарытых ими [запорожцями]. Кто из людей

таки находили их гроши, разжились, да другим про это молчат”. Як бачимо,

ця цитата майже повністю збігається зі наведеними вище словами діда

Василя Джерелівського, записаними у с.Царицин Кут на Мелітопольщині ще у

1885 році. Одному з авторів статті вже доводилось писати, що В.Данилов

принаймні частково запозичів у Я.Новицького опібліковані у 1911 році

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ