UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКатеринославське козацьке військо (1787 – 1796 рр.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1790
Скачало221
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

КАТЕРИНОСЛАВСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (1787 – 1796 рр.)

 

Історія Катеринославського козацького війська на сьогодні залишається

майже недослідженою. В той же час, катеринославське козацтво посідало

значне місце в історії Південної України. Перед усім, необхідно

зауважити, що за часів свого існування Катеринославське військо включало

до свого складу Бузьке козацьке військо, Чугуївський козацький полк,

Чугуївську легкокінну команду, підрозділи калмиків, арнаутські команди

та відділи Донського козацького війська. Військові селища

катеринославських козаків були густо населені та обіймали величезну

територію.

 

Починаючи з 1765 р. з території Правобережної України і Молдови до

“російської” України почали переселятись старообрядці. Їх поселення були

розташовані на землях, що входили до Олександрійського,

Єлісавєтградського, Новомиргородського та Херсонського повітів. Загальна

чисельність цих переселенців складала 6305 ревізьких душ [2;889]. У 1769

р. під час російсько-турецької війни 1768—1774 рр. генерал–майором

О.Прозоровським був сформований Нововербований козацький полк. По мірі

просування російської армії дунайськими князівствами до армії взагалі, і

до полку зокрема, збільшився приток волонтерів за рахунок молдаван,

волохів, болгар та сербів, яких записували до волонтерських арнаутських

команд [12; 25]. По закінченні війни з Портою, арнаутів та членів їх

родин було поселено уздовж тогочасного кордону по правому берегу р. Буг

між сучасними містами Миколаєвом та Херсоном. На території Херсонського

повіту їм було відведено 120000 десятин землі для занять хліборобством,

виноградарством, садівництвом та скотарством [2;889]. Пересенцями з

Польщі та Туреччини були засновані численні селища. Серед них

найбільшими були: Соколи (місце дислокації військового керівницьтва),

Ракова, Новогригоріївське, Арнаутівка, Михайлівське, Троїцьке,

Федорівка, Касперівка, Скаржинка, Новопетрівське та інші [12;25].

 

Згідно з положенням про іноземних переселенців, старообрядцям та

арнаутам земля надавалась на пільгових умовах. Їх також звільняли від

обтяжливої рекрутської повинності. Земельний податок передбачав сплату

колоністами по 5 копійок за десятину, що в середньому дорівнювалось 5172

крб. 80 коп. річних [2;889–890]. Проте життєві реалії виявилися дуже

суворими для багатьох колонистів. На сьогодні важко в повній мірі

встановити, чи виконувались у повному обсязі надані урядом обіцянки щодо

30-річного звільнення іноземних переселенців від повинностей та

податків. Однак встановлено, що, наприклад, болгарські колоністи колонії

Ольшанка на р. Синюсі не отримали своєчасно пільги й мешкали у важких

побутових умовах. При спробі реемігрувати до Туреччини багато з них було

зупинено російською адміністрацією і записано до рекрутів [17;851–852].

 

Після анексії Крима Російською імперією (1783 р.) та вимог Туреччини

провести ревізію умов Кючук–Кайнарджійської угоди (1774 р.) початок

нового військового протистояння був лише справою часу. Одним з заходів

російського уряду, спрямованним на покращення обороноздатності південних

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ