UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКозаки-некрасівці на Дунаї. Кінець XVIII - перша третина XIX ст. (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1773
Скачало352
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Козаки-некрасівці на Дунаї. Кінець XVIII - перша третина XIX ст.

 

 

 

Некрасівські козаки - одна з найцікавіших груп донського козацтва,

складна історія якої привертає увагу дослідників завдяки своїй

військово-соціальній і конфесійній своєрідності. Внаслідок цього

(політична та релігійна опозиція Російському уряду і офіційній церкві)

нащадки "верхових" донців потрапили на Кубань, а потім через складні

міграції, які мали місце протягом XVIII - XX ст., некрасівські спільноти

з'явилися у багатьох місцевостях Причорномор'я (Добруджа, Мала Азія,

Анатолія, Кавказ тощо). Замкнені громади некрасі-вського козацтва,

незважаючи на різноманітне оточення (турки, українці, болгари,

молдавани, румуни, грузини та інші народи) зберігали яскраво виражену

самобутність (російську мову, багато південно-російських компонентів

традиційно-побутової культури і старообрядницьку релігію як основу свого

світогляду та суспільного устрою).

 

Генетичні витоки цієї етноконфесійної групи донського козацтва слід

шукати у подіях козацько-селянського повстання 1707-1709 рр., яке

очолював отаман К.Ф. Булавін. Після його загибелі (1708 р.) частина

козаків під керівництвом одного з соратників К. Булавіна - отамана

Єсаулівсь-кої станиці (?) Гната Федоровича Некрасова (1660-1737(?))

втекла з Дону на Кубань. Саме там на території, яка знаходилась під

владою Туреччини, ці козаки створили оригінальну "козацьку республіку".

Козацтво того часу, яке сучасні російські дослідники відносять до

Кубанського козацтва першої формації, складалось з власне некрасівців

(тобто втікачів з Дону 1708-1709 рр.), а також із уже існуючих на Кубані

козаків-старо-обрядців, які сюди потрапили в 1667-1672 рр., 1688 р. під

керівництвом Л. Манацького, а також у 1691 р. Крім того, до складу цих

козаків постійно залучалися нові втікачі з Дону та інших районів Росії.

 

Саме в цей період, до загибелі Г. Некрасова, на Кубані сформувалися

специфічні назви цієї групи козаків - ендонім (некрасівці) і екзонім

(зовнішні назви: Кара-Ігнат ("чорні ігнати", ногайці так прозвали їх за

чорні кафтани) і Ігнат-козаки (турки - на честь їхнього отамана; доречі,

частина некрасівців у Малій Азії в XIX ст. від турків отримали ще одну

близьку назву - "Ін'ат-козаки" - "вперті козаки"). Цікаво те, що всі ці

назви містять у собі згадку про першого отамана (тобто є антропонімами).

Можливо, що значну роль у формуванні назви групи зіграв кодекс

звичайного права - "ЗаветьІ Игната", навколо якого і відбувалися процеси

внутрішньогрупової консолідації, а також сепарації від загального масиву

росіян і козаків (не кажучи вже про функцію міжетнічної диференціації).

 

Загалом, історія некрасівських козаків може бути розподілена на такі

етапи:

 

1) 1708-1740 рр. - формування некрасівського козацтва на Кубані;

 

2) 1740-1770 рр. - переселення більшості з некрасівців до пониззя Дунаю;

 

3) 1770-1815 рр. - життя на Дунаї, активна інтеграція з ще однією групою

росіян-старооб-рядців (липованами); бійки з задунайцями за дунайські

лови; соціально-політична диференціація серед некрасівців, внаслідок

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ