UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКозацький фактор у адміністативній політиці російського уряду у 70-80-х роках XVIII століття (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1440
Скачало278
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Козацький фактор у адміністативній політиці російського уряду у 70-80-х

роках XVIII століття

 

Після ліквідації у 1775 році Запорізької Січі перед російським урядом

постало завдання вирішення подальшої долі запорізького населення. В очах

уряду, який активно впроваджував курс уніфікаці усіх складових імперії,

козацтво з його прагненням автономії було вкрай небажаним соціальним

елементом. Окрім того, уряд розумів, що запорізьке козацтво, яке вважало

себе повноправним володарем південноукраїнських степів, мало стати на

перешкоді нововеденням щодо соціально-економічного устрою регіону, які

активно впроваджувалися у кінці XVIII століття. Слід зазначити, що одним

із напрямків курсу щодо соціально-економічного розвитку

південноукраїнського регіону була колонізація земель краю. З точки зору

російського уряду, сусідство нових переселенців поруч з запорожцями

могло сприяти небажаному поширенню запорізьких традицій серед державних

та поміщицьких слобід. У той же час уряд розумів, що спішні радикальні

зміни щодо становища запорізького козацтва, унеможливлювалися

нестабільністю зовнішньо та внутрішньополітичних позицій Російської

імперії у регіоні. У кінці XVIII століття російський уряд активно

впроваджував у життя грандіозну зовнішньополітичну програму – Грецький

проект, реалізація якого зводилися до захоплення Російською імперією

Північного Причорномор’я. Було зрозуміло, що російсько-турецька війна

1768-74 року не є останньою. Для активної зовнішньої політики була

необхідна політична стабільність у південноукраїнському регіоні.

Водночас, одразу після ліквідації Запорізької Січі російський уряд не

мав достатніх силових та адміністративних важелів для радикальних змін

щодо запорожців, розпорошених по зимівникам на значній території. Отже,

російський уряд був поставлений перед необхідністю випрацювання і

впровадження механізмів, за допомогою яких можна було б контролювати

запорізьке населення на той період, доки ситуація у краї стабілізується.

Паралельно уряд вирішував питання уніфікації соціально-економічного та

адміністративного устрою Запорізьких Вольностей.

 

Для стабілізації внутрішньополітичної ситуації у регіоні після

ліквідації Січі уряд мав вирішити наступні завдання: 1) ліквідація

соціальної напруги у регіоні, пов’язаної з маргіналізацією запорізького

козацтва; 2) припинення втеч запоріжців до Османської імперії; 3)

контроль щодо життєдіяльності запорізьких зимівників і їх поступове

зведення до стану державних слобід.

 

Розробка і впровадження проектів щодо реалізації даних завдань було

покладено на генерал-губернатора південноукраїнського регіону

Г. Потьомкіна. Генерал-губернатор розумів, що для ліквідації соціальної

напруги у краї необхідно, хоча б на деякий час, ввести у регіоні

козацькі формування. Їх необхідність обумовлювалася також потребою у

зміцненні охорони кордонів, поповнення російської армії боєздатними

підрозділами легкої кінноти. Тому, не дивлячись на несприйняття ідей

щодо відновлення козацьких формувань при дворі, з його сприяння у 1787

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ