UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПерші військові священики чорноморського козацтва (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1118
Скачало200
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Перші військові священики чорноморського козацтва

 

 

 

Добре відомо, що до останніх днів свого існування товариство

Запорозької Січі зберігало свою церковну автономію, найяскравішою

ознакою якої були певні національні особливості духовного світогляду

козаків. Виходячи з цього, цілком зрозуміло, чому керівництво зібраного

із колишніх запорожців Чорноморського козацького війська з самого

початку його існування намагалось відродити означені традиції у нових,

значно більш складних історичних умовах. Одним з виразних проявів

церковної політики чорноморського Коша був вибір осіб на посаду

військового священика у 1788-1794 роках, але це питання, як і постаті

самих військових ієреїв, ще не було спеціально розглянуте в історичній

літературі.

 

Передусім скажемо декілька слів про саму посаду військового священика у

Чорноморському війську. Згідно зі “штатним розкладом”, на першому етапі

його формування, тобто з початку 1788 року, “вірні” чорноморські козаки

мали право мати лише одного “попа”, який отримував платню 105 крб. на

рік. На протязі 1789 року цей порядок не змінювався, але платня

священику була чомусь зменшена до 100 крб. У березні-квітні 1791 року і

пізніше на Дунаї, крім військового священика, при похідних церквах

кінних полків та піших команд флотилії перебувало ще два ієромонахи,

проте не відомо ні назв їх посад, ні розмір платні.

 

Аналогічний стан був збережений і після закінчення російсько-турецької

війни у грудні 1791 року і навіть узаконений указом Катерини ІІ від 30

червня 1792 р. Тоді Чорноморське військо отримало змогу мати “протопопа,

попа и дьякона”. Перший з них мав платню 200 крб., другий - 100 крб., а

третій - 80 крб. щорічно. Для порівняння скажемо, що кошовий отаман

одержував 1000 крб., а курінні отамани по 40 крб. на рік. Тобто за

ознакою розміру винагороди духовні особи займали п’яте-сьоме місця у

загальній військовій їєрархії. Окремо була визначена сума “на притч

церковний”, яка складала 120 крб. Крім цього, на протязі означеного

періоду і пізніше чорноморці мали низку священнослужителів окремих

церков, які будувались і утримувались за рахунок сільських козацьких

громад. Їх кількість не була обмежена законодавчими актами, хоча

священики мали бути затвердженими архієпископом Катеринославської

епархії. Так, у червні 1793 р., перед самим виходом чорноморців на

Кубань у Подністрянській паланці нараховувалось дев’ять церков із

власними священиками, дяками, титара-ми (старостами) у слободах:

Слободзея, Чобручі, Глине, Коротне, Яськи, Головківка (Біляївка),

Суклея, Тернівка та Миколаївка.

 

 

 

Іван Леонтьєвич Ковалевський

 

Це був перший військовий священик Чорноморського війська. Дуже показово,

яким чином він отримав цю посаду. Спочатку кандидатура отця Іоанна була

обговорена віськовою старшиною. Тільки після цього військовий отаман

С.Білий направив прохання щодо нього на ім’я головнокомандуючого армією,

князя Г.Потьомкіна, який і “востребовал” священика Свято-Троїцької

церкви у Новоселицях у ахієпископа Катерино-славського та Херсонеса

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ