UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПричини ліквідації Азовського козацького війська та переселення азовців на Кубань (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2108
Скачало255
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Причини ліквідації Азовського козацького війська та переселення азовців

на Кубань

 

Козацтво, яке протягом кількох століть було головним форпостом у

боротьбі з мусульманським світом, в умовах ХІХ століття мало майбутнє і

перспективи розвитку тільки за умови “загальнодержавної користі” та

строгої централізації військовим та цивільним структурам держави. В цей

період козацькі формування активно залучалися до військових дій за

опанування узбережжями Азовського та Чорного морів. Їм відводилася роль

охоронців південного та південно-східного кордонів Російської імперії.

Уряд планував за допомогою козацьких формувань сколонізувати відвойовану

в ході воєнних кампаній територію і забезпечити на ній постійне,

прихильне до Російської держави, населення в стратегічно важливому

регіоні. В оселенні козацьких формувань на неспокійному порубіжжі уряд

вбачав потрійну користь: 1) козаки, що мали вікові традиції по охороні

кордонів були здатні самостійно захищати порубіжжя і самих себе від

ворога; 2) у стратегічно важному регіоні козаки ставали постійним

населенням, спроможним самостійно себе утримувати і забезпечувати всім

необхідним для нормального функціонування і несення військової служби;

3) сконцентрувавши козацькі війська на обмеженій території, уряд

позбувся осередків “бунтарства і непокори” всередині держави.

 

Тому, коли населення Задунайської Січі в 1828 році перейшло в межі

Російської імперії і зорганізувалось в козацьке з’єднання, уряд, не

вагаючись, прийняв рішення оселити задунайців на східному узбережжі

Чорного моря. Саме для огляду місць остаточного поселення козаків

наказний отаман Окремого Запорозького війська Й.Гладкий у цьому ж році

був відправлений з наказу імператора на Кубань. Водночас не тільки уряд,

але й задунайське козацтво плекало надію оселитися “на Чорному морі,

поблизу України” серед чорноморців. Задунайські козаки не відчували себе

чимось окремим і відмінним від чорноморців, а лише складовою частиною

колишнього запорозького суспільства. Тому й намагалися приєднатися до

чорноморських козаків, що уособлювали собою колишніх запорожців, які

змогли вижити після горезвісних подій 1775 року в умовах зміцнення

абсолютизму.

 

Попередні масові переходи задунайських козаків закінчувались приєднанням

до Чорноморського війська і поширенням на вихідців із-за Дунаю прав та

привілеїв чорноморських козаків. У поселенні на Кубані задунайці вбачали

певну гарантію збереження свого становища і перспективи подальшого

розвитку. Тільки на Кубані, яка стала новим осередком козацтва,

задунайські козаки могли сподіватися: 1) на збереження прав і привілеїв

козацького стану; 2) отримати достатню кількість придатної для обробки

землі в сприятливих для ведення господарства умовах, а отже, мали більше

шансів на економічну спроможність власних господарств; 3) на змогу

виконувати пряме призначення козацьких військ — охорону прикордонної

території, участі в бойових діях. Використання козацьких формувань за

призначенням збільшувало його шанси на тривале існування і давало

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ