UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75850
останнє поновлення: 2016-12-08
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПродуктивність зимівничого господарства запорожців часів Нової Січі (1734 - 1775рр.) (реферат)
Авторdimich
РозділІсторія України, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1690
Скачало238
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Продуктивність зимівничого господарства запорожців часів Нової Січі

(1734 - 1775рр.)

 

З'ясування показників ефективності і продуктивності господарської

діяльності запорожців дуже важливе, бо пояснює рівень життєспроможності

як зимівничої форми господарювання, так і всієї економічної моделі

Вольностей в цілому. Тому, зокрема в землеробстві важливо з'ясувати

урожайність головних культур і визначити баланс витрат і прибутків в

інших основних галузях господарства запорожців.

 

За твердженням М.Е.Слабченка, Запоріжжя пережило два етапи

хліборобського господарства. Перший етап, так званого "татарського" чи

"бродячого" рільництва, коли не було точного терміну користування в часі

і в пайці. Другий етап став можливий і потрібний, за визначенням автора

- при широких ринках збуту і при відповідній кількості населення. "При

0.02 - 0.05 чоловіка на один км. кв. можливе лиш полювання і рибальство.

Коли сюди додається ще й обробіток землі, то густість населення зростає

до 0.2 - 0.7. Для XVII ст., коли населення Вольностей складало близько

200 тис. чол., цей коефіціент дорівнював 0.2 - отже цілком можливе було

раннє хліборобство. В XVIII ст. кількість населення Вольностей становила

близько одного міліона чоловік. Матимемо і відповідний коефіціент -

8.9-10. За нього можливе екстенсивно-переложне землеробство з ухилом в

бік трипілля і людність живе осіло. Значить рільництво в Вольностях було

не тільки знане, а й потрібне та необхідне. Без рільництва Вольності не

могли перебутися" - робить цілком слушний висновок М.Е.Слабченко.[1;186]

Едине з чим не можна погодитись, так це з твердженням, що хліборобство

було безпечно подалі від татар в північних паланках. Ця теза була б

цілком слушною для більш раннього історичного періоду. А за часів Нової

Січі у взаємостосунках запорожців і татар домінувало конструктивне

співробітництво, а не мілітарне протистояння. Цьому сприяла

загальноекономічна і політична ситуація в регіоні. В південних

володіннях Війська землеробство дійсно було розвинене слабіше, але

стверджувати, що його тут не було зовсім у нас немає ніяких підстав. Бо

наявні факти свідчать про те, що навіть за південними кордонами, далеко

за межами запорозьких володінь рільництво існувало. В цей час і серед

татарського населення зростав попит на збіжжя.

 

Через це й самі ногайські татари, за словами А.Скальковського, давно

культивували "бедное хлебопашество".[2;362] В листі Київського

обер-коменданта Костюріна до хана від 3.10.1752 року йдеться про

заборону пахать спеп козакам, які живуть хуторами в татарських

володіннях.[3;252] На південь від запорозьких володінь в цей час також

починає формуватись ринок збіжжя. Це стимулювало як татарське, так і

козацьке населення на цій території займатись рільництвом.

 

Аналіз джерельної бази про розвиток зимівничого господарства дає

можливість стверджувати, що в означений період ми спостерігаємо саме

процес переходу і швидкого розвитку другого етапу хліборобського

господарства. Землеробством частина запорожців займалася завжди, хоча б

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ