.

Зовнішня економічна діяльність ВАТ “Lara” (курсова)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
0 5651
Скачать документ

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни: Основи ЗЕД

на тему:

Зовнішня економічна діяльність ВАТ “Lara”

Зміст

Вступ.

Розділ 1. Суть та послідовність здійснення зовнішньо-економічної
діяльності .

Розділ 2. Характеристика ВАТ “Lara”.

Розділ 3. Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ “Lara”

Розділ 4. Підготовка і укладання зовнішньо-економічного контракту.

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.

4.2. Пророка базисних та валютно-фінансових умов контракту.

4.3. Підготовка контракту.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту.

Висновок

Список літератури

Додатки

Вступ

На початку ХХІ сторіччя визначною особливістю функціонування світового
господарства є інтелектуальний розвиток міжнародних економічних наук.
Одним із найважливіших моментів механізму управління міжнародними
економічними відносинами, що здійснюються шляхом проведення комерційних
операцій, є зовнішньоекономічна діяльність. (1)

Зовнішньоекономічна діяльність (ЗЕД) – це діяльність суб’єктів
господарської діяльності України й іноземними суб’єктами господарської
діяльності, побудова на взаєминах між ними, що має місце як на території
України та і за її межами територій. Зовнішньоекономічна діяльність
являє собою сукупність міжнародних комерційних операцій, які спрямовані
на організацію проведення, а також регулювання процесу обміну товарами,
результатами товарної діяльності, послугами.

В Україні розвиток ринкових відносин, необхідність її входження в
світовий інтелектуальний процес, лібералізація зовнішньоекономічної
діяльності (ЗЕД), надання підприємством і організація, що випускають
конкурентноздатну продукцію, права виходу на світовий ринок вимагають
нових підходів до управління ЗЕД. Тому вивчення різноманітних аспектів
управління ЗЕД, особливо на рівні підприємства як основної так і
першочергової ланки зовнішньоекономічного комплексу країни, викликає
сьогодні велику практичну цікавість.

На думку спеціалістів, поняття “зовнішньоекономічна діяльність”
з’явилась в Україні з початком економічної реформи, в 1987 р. Одним з
нейтральних напрямів даної економічної реформи була децентрація
зовнішньої торгівлі, надаються підприємствам права безпосередньо виходу
на зовнішній ринок і стимулювання розвитку ЗЕД на рівні господарських
суб’єктів.

ЗЕД висловлює зовнішньоекономічну діяльність на рівні вироблених
структур (організацій, фірм, підприємств та об’єднань). ЗЕД можна
визначити як сукупність виробничо-господарських,
організаційно-економічних та оперативно-комерційних функцій
підприємства, пов’язаних з його виходом на зовнішній ринок та участю в
зовнішньоекономічних операціях.

Основними мотивами розвитку ЗЕД на рівні підприємства можуть бути:

розширення ринку збуту своєї продукції за національні межі з метою
максималізації прибутку.

закупка необхідної сировини, комплектуючих виробів, нових технологій і
обладнання.

залучення інжимірингових та інших послуг для потреб виробництва із
урахуванням їх унікальності, більш вищої якості і низьких цін в
порівнянні з внутрішнім ринком.

Залучення іноземних інвестицій з метою модернізації виробництва,
зміщення експортного потенціалу і конкурентних позицій на світових
товарних ринках .

Участь в міжнародному розподілі праці, спеціалізації і кооперування
виробництва з метою успішного розвитку своєї економіки.

Потрібно підкреслити, що роль ЗЕД як зовнішнього сектора економічного
росту в сучасних умовах постійно зростає. Посилюється її вплив на
соціальноекономічний розвиток не тільки країни, але й кожного
господарського суб’єкта.

ЗЕД – багатогранне поняття. Воно включає наступні види діяльності:

зовнішню торгівлю;

виробниче міжнародне кооперування;

міжнародне науково-технічне співробітництво;

міжнародне інвестиційне співробітництво, валютно-фінансові і кредитні
операції.

Кожен із видів ЗЕД здійснюється в певних формах. Форми виробничої
кооперації – спільне виробництво на основі спеціалізації, спідні
підприємства двох чи більше іноземних партнерів, підрядна кооперація.

Важливим завданням в розвитку зовнішньоекономічного комплексу країни
виявляється об’єднання виробничих і зовнішньоекономічних видів
діяльності в єдину органічну, успішно функціонуючу систему. Умовами
успішного розвитку зовнішньоекономічного комплексу сьогодні являється:

зміцнення і нарощування експортного потенціалу;

активна участь в різних формах міжнародного спільного підприємства;

Підвищення конкурентноздатності підприємств і виробничо-господарського
комплексу;

Розширення самостійної діяльності підприємств, фірм регіонів країни в
здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Державне регулювання ЗЕД підприємства в умовах переходу до ринкової
економіки повинно полягати в створенні умов і сприяння розвитку його
зв’язків із зарубіжними партнерами. (3)

Суть та послідовність здійснення зовнішньоекономічних операцій.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності (таблиця. 1), що
складається з окремих етапів і стадій на кожному з яких вирішуються
конкретні задачі і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням,
пересиланням і обробкою документації, необхідної для забезпечення
виконання угоди.

Таблиця. 1. Класифікація зовнішньоекономічних операцій

№ Ознака класифікації Види операцій

1 За напрямками торгівлі Експортні, імпортні, реекспортні, реімпортні,
транзитні.

2 За групами товарів Купівля-продаж машин і устаткування, сировинних і
продовольчих, непродовольчих товарів і т.д.

3 За ступенями готовності товару до продажу Поставка готової продукції,
вузлів і деталей для зборки, комплектуючого устаткування

4 Товарообмін операції Зустрічні закупівлі, бартер, викуп застарілої
продукції, переробка давальницької сировини й інші

5 Торгівля науково-технічними досягненнями і надання послуг
Купівля-продаж ліцензій, “ноу-хау”, інжиніринг, факторинг, оренда,
туризм, підряд, транспортування і інші.

6 Торговельно-посередницька діяльність Консигнаційні, комісійні,
агентські, брокерські операції

7 Торгівля загального типу Аукціони, біржова торгівля, міжнародні торги

Процес проведення зовнішньоекономічних операцій розвивається на кілька
етапів і стадій.

1. Підготовчий етап:

аналіз кон’юнктури міжнародного ринку, рівня його монополізації великими
компаніями, можливості проникнення на цей ринок;

вибір форми і методів роботи на ринку;

вибір контрагентів;

аналіз і розрахунок цін;

рекламна компанія;

Організаційний етап

встановлення контракту з потенційними контрагентами;

підготовка і проведення переговорів;

укладання контракту.

Виконавчий етап:

підготовка товару до відвантаження (експортом) і підготовка до прийому
товару (імпортом);

оформлення документації;

укладання допоміжних контрактів (страхових, транспортів);

врегулювання суперечок;

здійснення розрахунків.

Підготовчий етап.

Вивчення ринку звичайно проводиться за програмою маркетингу.

Сучасна міжнародна торгівля пов’язана з великою кількістю товарів, тому
й об’єкти дослідження від роду діяльності фірми. Відповідно й методи, що
застосовуються в ході дослідження можуть істотно різнитись. Поряд з тим
існує ряд найважливіших факторів, що завжди вивчаються під час
підготовки будь-якої зовнішньоекономічної операції.

1. Політичні відносини з країною-контрагентом. Напружені політичні
відносини з країною контрагентом, природно, не будуть сприяти можливості
укладання контракту. Введення ембарго проти тієї чи іншої держави також
спрямоване на досягнення визначених політичних цілей за допомогою
економічних інструментів (у даному випадку зовнішньої торгівлі). Крім
цього в рамках політичних і військових об’єднань (таких, як, насамперед
НАТО) діють комітети й комісії, що встановлюються обмеженнями на
торгівлю визначеними товарами з зазначеними країнами (наприклад Східною
Європою).

2. Ємкість і кон’юнктура товарних ринків. Вивчення ємності ринку
дозволяє визначити загальні умови, у яких можлива торгівля. Кон’юнктурні
спостереження дозволяють перевірити правильність прийнятого рішення щодо
ємності ринку, виявити коливання і найвигідніші умови продажі і покупок,
методи здійснення зовнішньоторговельних операцій, час і місце виходу на
ринок.

3. Торгово-політичні умови. Серед торгово-політичних умов велика увага
приділяється розмірам мита і зборів, методами розрахунку мита, умовами
зберігання на митних складах. Крім цього вивчається ліцензійна система і
порядок одержання ліцензії, можливість встановлювати квот, валютних
обмежень; умови торгових договорів даної країни з іншою країною
контрагентом, система санітарно гігієнічних правил.

4. Транспортні умови. Вони відіграють важливу роль, тому що впливають на
ціну товару. Тому варто вивчити наявність прямих рейсів, тарифи
лінійного судноплавства, фрахтові ставки; залізничні тарифи, ступінь
механізації вантажно розвантажувальних робіт, вартість збереження
вантажу, ставки портових зборів, правила і особливі умови переведень.

5. Умови платежа і кредита. Необхідно вивчити можливість надання
кредиту, його форми, що найчастіше використовуються в торгівлі тими чи
іншими товарами, вартість кредиту.

6. Правові умови. Велике значення має вивчення законодавства про
здійснення торгових операцій, страхування і торгове судочинство, закони
про правове положення і діяльність іноземних фірм, охорону промислової
власності, патентування винаходів, реєстрація торгових знаків, арбітраж.

7. Специфічні вимоги ринку. У різних країнах склалися певні вимоги до
номенклатури, асортименту товарів і їхньої якості. Вони обумовлені
географічними, кліматичними умовами, традиційними, смаками, і повинні
обов’язково врахуватися під час підписання контракту.

8. Канали і методи збуту. Вивчається товарозбутова мережа країні, роль
посередників. Особлива увага приділяється аналізу збутової мережі
конкурентів, методам і техніці збуту, напрямам обслуговування, рекламі.

Організаційний етап.

Встановлення контакту з обраним партнером.

Після вибору іноземного контрагента, необхідно установити за ним
контакт, тобто провести роботу з підготовки до укладання угоди. Ця
робота для експортера істотно відрізняється від аналогічного процесу для
імпортера, тому вони будуть розглянуті окремо.

Процедура підготовки експортної угоди.

У процесі підготовки експортної угоди продавець може використовувати
різні засоби встановлення контактів з потенційними покупцями;

поправити пропорцію (офорту) безпосередньо одному чи декільком можливим
іноземним покупцям;

прийняти і підтвердити замовлення покупця.

прийняти участь в торгах.

прийняти участь у виставках і ярмарках;

зробити рекламне оголошення з засобами масової інформації, каталог,
проспектах.

Під офертою розуміють письмову пропозицію продавця, що надається
покупцеві, про продаж партії товару на визначених продавцем умовах.
Фірма чи особа, що висунула таку пропозицію, називається офертою.

Оферта містить усі основні умови майбутньої угоди: найменування товару,
кількість, якість, ціну, умови поставки, термін поставки, умови платежу,
характери й упакування, порядок приймання, здачі, загальні умови
поставки.

Процедура підготовки імпортної угоди.

У процесі підготовки імпортної угоди покупець може використовувати такі
способи встановлення контактів з потенційним продавцем-експортером:

направити відомому продавцю замовлення;

направити запит підприємству, що виробляє потрібні товари;

направити експортеру безумовний акцент його твердої оферти чи
контроферту.

направити потенційному експортеру комерційний лист про наміри вступити в
переговори у відповідь на його пропозицію чи рекламу. (1)

2. Характеристика підприємства.

Відповідно до статті 24 Закону України від 19 вересня 1991 року “Про
господарські товариства” відкрите акціонерне товариство (ВАТ) яке має
статутний фонд наділений на визначену кількість акцій рівної номінальної
акції, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном
товариства.

Характеристика акціонерного товариства (АТ):

1. АТ є різновидом господарського товариства, має статутний фонд
поділений на визначену кількість акцій рівної номінальної вартості.

Акцією є цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує
дольову участь у статутному фонді АТ та прав на участь управління ним.
Дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді
дивідендів. А також на участь у розподілі майна при ліквідації АТ.
Статутний фонд повинен мати не менше 1250 мінімальних плат. При меншій
кількості статутний фонд не дозволяється створюватися.

2. АТ несе відповідальність за своїми зобов’язаннями лише майном
товариства.

3. Законодавство України поділяє акціонерів на засновників і учасників.

Засновниками вважаються особи які виконують дії пов’язані із заснуванням
АТ. Вони вкладають між собою договір який визначає порядок здійснення
ними спільної діяльності із заснуванням АТ відповідального перед
особами, що є третіми особами.

На відміну від засновників учасники цих товариств погоджуються зробити
внесок до статутного фонду товариства, але не беруть на себе будь-які
дії та обов’язки щодо його створення.

Відповідно до статті 25 Закону України “Про господарські товариства” в
Україні створюються:

ВАТ акції якого можуть розповсюджуватись шляхом відкритої відпустки та
купівлі продажу на біржах;

ВАТ може випускати акції будь-яких видів акції.

На установчих зборах ВАТ вирішуються такі питання:

створення АТ;

затвердження статуту;

обирається рада АТ (спостережна рада);

виконавчі та контролюючий орган акціонерного товариства;

затверджується оцінка вкладів внесених в натуральній формі.

Реєстрація ВАТ

Вищим органом утворення ВАТ є загальні збори товариства. Тут мають право
брати участь усі акціонери незалежно від кількості та класу операцій,
власниками яких вони є акціонери які беруть участь у загальних зборах
реєструються із зазначенням кількості голосів. До компетенцій загальних
зборів належать:

визначення основних напрямів діяльності;

затвердження планів і звітів на рік;

створення дочірніх підприємств;

внесення рішень про притягнення майнової відповідальності посадових осіб
органів управління товариств;

визначення умов оплати праці посадових осіб акціонерного товариства

прийняття рішення про припинення діяльності товариства. (11)

Отже, на даний час ВАТ “Lara” є юридичною особою, має відособлене майно,
самостійний баланс, розрахункові, валютні і інші рахунки в установах
банків, круглу печатку зі своєю назвою, штамп, баланси, товарний знак,
фірмову емблему, та інші реквізити.

ВАТ “Lara” самостійно володіє і користується та розпоряджається належним
її майном. Фірма має вільний найм працівників. А також вона може
створювати дочірні підприємства, філії, представництва. Філії і
представництва ВАТ “Lara” діють від її імені на підставі положення про
них, а дочірні підприємства на підставі статутів затвердженим власником.

ВАТ “Lara” несе відповідальність перед державою своїм майном та коштами
в порядку передбаченим чинним законодавством України.

Місце перебування ВАТ “Lara”

Україна, м. Коломия, вул. Театральна 30

Коломийський район

Івано-Франківська область

ВАТ “Lara” здійснює зовнішньоекономічну діяльність відповідно до статуту
підприємства та чинного законодавства України. Валютна виручка
зараховується на користь державного бюджету, згідно чинного
законодавства, використовується нею самостійно, інші вилучення валютних
коштів ВАТ “Lara” забороняються.

ВАТ “Lara” веде оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї
роботи і статистичну звітність. Порядок бухгалтерського обліку і
статистичної звітності визначається чинними нормативними актами України.

Контроль за діяльністю ВАТ “Lara” здійснюють державні органи в межах
своєї компетенції яка встановлена законодавчими актами України.

3. Оцінка ефективності ЗЕД ВАТ “Lara”

здійснюємо на основі базисних звітів підприємства за 2004-2005 роки.
Необхідні для розрахунку дані зводимо в таблицю 2 Показники ВАТ “Lara”
за 2004-2005 р.

Таблиця 2

Показники експортно-імпортної діяльності підприємства протягом

__________________________

№ п/п Показники експортно-імпортної діяльності підприємства Звітний
період

2004 2005

1. Контрактна вартість імпортної сировини, тис. грн. 15770,49 13586,62

2. Акцизні збори, тис. грн. 33,79377 33,96659

3. Мито і митні збори, тис. грн. 73,22074 79,25581

4. Транспортні витрати, тис. грн. 1070,14 1245,441

5. Вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн. 563,2318 566,1095

6. Складські витрати, тис. грн. 281,6152 113,1556

7. Експедиторські витрати, тис. грн. 270,3515 45,28922

8. Страхові витрати, тис. грн. 67,58755 113,2224

9. Інші витрати на ЗЕД, тис. грн. 56,32251 45288,76

10 Виробнича собівартість продукції, тис. грн. 50690,86 5661,096

11. Поза виробничі витрати, тис. грн. 5632,318 11,88798

12. Ціна імпорту, тис. грн. 11,26504 2264,438

13. Кількість імпорту, т. 2478,22 1,157879

14. Коефіцієнт кредитного впливу 1,151938 60180,28

15. Експортна виручка за умов надання комерційного кредиту, тис. грн.
57571,63

Оцінку ефективності ЗЕД здійснюємо в такій послідовності:

Накладні витрати в аналізованому і базовому році.

Сн = Ст + Сзр + Сскл + Секспед + Сстр + Сін (1)

де:

Ст – транспортні витрати за базисом постачання, тис. грн.

Сзр – вантажно-розвантажувальні витрати, тис. грн.

Сскл – складські витрати, тис. грн.

Секспед – експедиторські витрати, тис. грн.

Сстр – страхові витрати, тис. грн.

Сін – інші витрати, тис. грн.

Сн 2005 = 1245,441 + 566,1095 + 113,2224 + 181,1556 + 45,28922 +
113,2224 = = 2264,4401 тис. грн.

Сн 2004 = 1070,14 + 563,2318 + 281,6125 + 270,3515 + 67,58755 + 56,32251
= = 2309,2485 тис. грн.

– Витрати на імпорт в аналізованому та базовому році.

Сзтімп = Ск + Сн + Са + См

де:

Ск – контракт на вартість імпортної сировини, тис. грн.

Сн – накладні витрати, тис. грн.

Са – акцизні збори, тис. грн.

См – мито і митні збори, тис. грн.

Сзтімп 2005 = 13586,62 + 2264,4401 + 33,96659 + 79,25581 = 15964,281
тис. грн.

Сзтімп 2004 = 15770,40 + 2309,2485 + 33,79377 + 73,22074 = 18186,751
тис. грн.

Виручка від експорту за готівку в аналізованому та базовому році.

(3)

де:

ВРекс к – виручка від експорту та за умов надання комерційного кредиту,
тис. грн.

Ккв – коефіцієнт кредитного впливу.

= 51974,584 тис. грн.

= 49978,063 тис. грн.

– Виручка від імпорту в аналізованому та імпортному році

ВРімп = Цімп · Nімп (4)

де:

Цімп – середня ціна імпорту, тис. грн.

Nімп – кількість імпорту в тонах, тис. грн.

ВРімп 2005 = 11,88798 · 2264,438 = 26919,593 тис. грн.

ВРімп 2004 = 11,26504 · 2478,22 = 27917,247 тис. грн.

– Витрати від експорту в аналізованому та базовому році.

Сзт екс = Свир + Смв (5)

де:

Свир – виробнича собівартість, тис. грн.

Смв – поза виробничі витрати, тис. грн.

Сзт екс 2005 = 45288,76 + 5661,096 = 50949,856 тис. грн.

Сзт екс 2004 = 50690,86 + 5632,318 = 56323,178 тис. грн.

– Прибуток від імпорту в аналізованому та базовому році.

Пімп = Врімп – Сзт імп (6)

де:

Врімп – виручка від імпорту, тис. грн.

Сзт імп – витрати на імпорт, тис. грн.

Пімп 2005 = 26919,593 – 15964,281 = 10955,312

Пімп 2004 = 27917,247 – 18186,751 = 9730,496

– Прибуток від експорту в аналізованому та експортному році.

Пекс = ВРексг – Сзг екс (7)

ВРексг – виручка від експорту за готівку, тис. грн.

Сзт екс – витрати на експорт, тис. грн.

Пекс 2005 = 51974,584 – 50949,756 = 1024,726 тис. грн.

Пекс 2004 = 49978,063 – 56323,178 = – 6345,115 тис. грн.

– Експортно-імпортні витрати в аналізованому та базовому році

Векс-імп = Сзт екс + Сзг імп (8)

де:

Сзт екс – витрати на експорт, тис. грн.

Сзг імп – витрати на імпорт, тис. грн.

Векс-імп 2005 = 50949,856 + 15964,281 = 66914,137 тис. грн.

Векс-імп 2004 = 56323,178 + 18186,751 = 74509,929 тис. грн.

– Прибуток від експортно-імпортних операцій в аналізованому та базовому
році.

Пекс-імп = Пекс + Пімп (9)

де:

Пекс – прибуток від експорту, тис. грн.

Пімп – прибуток від імпорту, тис. грн.

Пекс-імп 2005 = 1024,728 + 10955,312 = 11980,04 тис. грн.

Пекс-імп 2004 = 6345,115 + 9730,496 – 3385,381 тис. грн.

– Ефективність ЗЕД в аналітичному базовому році.

(10)

де:

Пекс-імп – прибуток від експортно-імпортних операцій, тис. грн.

Векс-імп – витрати на експортно-імпортних витрат, тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

Таблиця 3. Показники для аналізу ефективності зовнішньоекономічної
діяльності.

Показники Індекс Одиниця виміру Величина Відхилення

Аналізована Базова Абсолютне Відносне %

1 2 3 4 5 6 7

Ефективність

ЗЕД ЕЗЕД % 17,903 4,543 13,360 394

Прибуток від експортно-імпортних операцій ПЕКС-ІМП тис. грн. 11980,04
3385,381 8594,659 354

Експортно-імпортні

витрати ВЕКС-ІМП тис. грн. 66914,137 74509,929 -7595,792 90

Прибуток від

експорту ПЕКС тис. грн. 1024,728 -6345,115 7369,843 16

Прибуток від

імпорту ПІМП тис. грн. 10955,312 9730,496 1224,716 112

Витрати на експорт СЗТ ЕКС тис. грн. 50949,856 56323,178 -5373,322 90

Витрати на імпорт СЗТ ІМП тис. грн. 15964,281 18186,751 -2222,47 88

Виручка від експорту

за готівку ВРЕКС Г тис. грн. 51974,584 49978,063 1996,521 104

Виручка від імпорту СВИР тис. грн. 26919,593 27917,247 -997,654 96

Коефіцієнт

кредитного впливу ККВ част. од. 1,157 1,151 0,005 100

Виручка від експорту

за умов надання

комерційного

кредиту ВРЕКС К тис. грн. 60180,28 57571,63 2608,65 105

1 2 3 4 5 6 7

Виробнича

собівартість

СВИР тис. грн. 45288,76 50690,86 5402,1 89

Позавиробничі

витрати СПВ тис. грн. 5661,096 2632,318 28,778 100

Середня ціна імпорту ЦІМП тис. грн. 11,887 11,265 0,622 10691

Кількість імпорту NІМП т 2264,43/8 2478,22 -213,782 86

Контрактна вартість

сировини СК тис. грн. 13586,62 15770,49 -2183,87 98

Накладні витрати СН тис. грн. 2264,440 2309,248 -44,808 100

Акцизні збори СА тис. грн. 33,966 33,793 0,172 108

Мито і митні збори СМ тис. грн. 79,255 73,220 6,035 116

Транспортні витрати

за базисом

постачання СТ тис. грн. 1245,441 1070,14 175,301 116

Вантажно-розвантажувальні

витрати СЗР тис. грн. 566,109 563,231 2,877 100

Складські витрати ССКЛ тис. грн. 113,222 281,625 -168,392 40

Експедиторські витрати СЕКСПЕД тис. грн. 181,155 270,351 – 89,195 67

Страхові витрати ССТР тис. грн. 45,289 67,587 – 22,298 67

Інші витрати СІН тис. грн. 113,222 56,322 56,899 201

4.1. Встановлення контактів з іноземним партнером.

На адресу ВАТ “Lara” надійшов запит від фірми Мальти.

Безпосередньо в установленому контакту з Мальтською фірмою передувало
маркетингове дослідження ринку Мальти. Встановлення контакту з
Мальтською фірмою здійснювали в такій послідовності. (рис. 1)

Рис.1. Встановлення контакту з Мальтівським портрачень.

VAT “L’ambre”

Streit Serednay 56

Malta

Оферта

М. Коломия 10 травня

Відкрите акціонерне Товариство “Lara” пропонує придбати на умовах,
перерахованих нижче, наступний товар:

Найменування товару: парфуми.

Кількість: 10 ящиків.

Ціна: Двісті п’ятдесят доларів за ящик.

Загальна сума: Дві тисячі п’ятсот доларів США.

Умови поставки: із судна.

Умови оплати: безвідзивний документарний акредитив, який відкривається
на 60 днів на користь ВАТ “Lara” протягом 10 днів з дати тримання нашого
повідомлення про готовність товару до відвантаження, з виконанням в ВАТ
“Lara”, м. Коломия.

Платіж здійснюється у вигляді готівки.

Строк поставки: Липень.

Дія оферти: оферта тверда, строк дії оферти за 5 днів з дати
відправлення.

Голова правління ВАТ “Lara” Кочержук О.В.

ВАТ “Lara”

М. Коломия

вул. Театральна 30

Запит

Шановне панство!

З довідника торгівельних фірм України ми дізнались, що Ваша фірма є
одним з провідних виробників парфумів. Наше підприємство зацікавлене в
придбанні цієї продукції, тому ми просимо вислати Вашу ділову пропозицію
на поставку 100 штук парфумів. Бажані умови поставки: “доставка сплачена
до ВАЛЕТТА.” Нас влаштовує плата готівкою. Враховуючи, що партія досить
велика, ми розраховуємо на надання оптової знижки.

Сподіваємось, що між нами виникне тривала та плідна співпраця.

Голова правління ВАТ “L’ambre” Кліменко М.А.

Проробка базисних та валютно-фінансових умов контракту.

“Франко-строп судно” означає, що зобов’язання “Lara” по поставці
вважається виконаним після того, як товар наданий “L’ambre” на борт
судна не очищеним від мита на імпорт у погодженому порту призначення.

“Lara” має нести всі витрати і ризики, пов’язані з доставкою товару в
погоджений порт призначення.

Цей термін можна використовувати тільки для морського або внутрішнього
водного транспорту.

А. ВАТ “Lara” зобов’язана

А.1. Поставка товару відповідно договору.

Поставити товар і торговий рахунок – фактуру або еквівалентне електронне
повідомлення згідно з договором купівлі-продажу, а також будь-яке інше
свідоцтво відповідності, яке може бути потрібне за договором.

А.2. Ліцензії, договори і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку експортну ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
потрібні для ввозу товару, а в окремому випадку – для його перевезення
через треті країни.

А.3. Договір перевезення і страхування.

а) Договір перевезення.

Укласти за свій рахунок договір перевезення товару за прийнятим напрямом
і звичайним способом до зазначеного пункту в погодженому порту
призначення. Якщо пункт не погоджений або якщо він не визначений
практично, то “Lara” може обрати пункт у зазначеному порту призначення,
який найбільше відповідає його цілям.

б) Договір страхування.

Немає зобов’язань.

А.4. Поставка.

Поставити товар у розпорядження “L’ambre” на борту судна в звичайному
пункті розвантаження в зазначеному порту призначення не очищеним від
мита на імпорт, у погоджений день або строк, таким чином, щоб дати
можливість зняти їх з судна за допомогою розвантажувального
устаткування, відповідно природі товару.

А.5. Перехід ризиків.

Відповідно пункту Б.5. нести всі ризики загибелі або пошкодження товару
до моменту, коли він буде поставлений згідно з пунктом А.4.

А.6. Поділ витрат.

Відповідно до положень пункту Б.5.:

– на додаток до витрат, викликаних пунктом А. За, сплатити всі витрати,
пов’язані з товаром, до моменту, коли він буде поставлений згідно з
пунктом А.4.

– оплатити витрати, пов’язані з митними формальностями, необхідними для
експорту ,а також усі мита ,податки або інші офіційні збори, виплачувані
при вивозі і за потреби – для перевезення через треті країни перед
поставкою у відповідності з Х пунктом А.4.

А.7. Повідомлення ВАТ “Lara”

Завчасно повідомити “L’ambre” про очікуваний час прибуття зазначеного
судна відповідно до пункту А.4., а також надати будь-яке інше
повідомлення, необхідне для того, щоб дати можливість “L’ambre” вжити
заходів, які звичайно потрібні для прийняття товару.

А.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

За рахунок ВАТ “Lara” надати “L’ambre” де лівері 0 ордер і (або)
звичайний транспортний документ (наприклад, транспортна накладна, що
передається; морський подорожній лист, що не передається; документ для
транспортування по внутрішньому водному шляху або документ для
комплексного перевезення), що дає можливість “L’ambre” можливість
прийняти поставку товару. Якщо ВАТ “Lara” і “L’ambre” дійшли до згоди
про електронний зв’язок між собою, то звичайний транспортний документ
може бути замінений еквівалентним повідомленням ЕОІ.

А.9. Перевірка, упаковка, маркування.

Нести витрати викликані перевіркою товару (наприклад, перевірка якості,
вимірювання, зважування, підрахунок), необхідні з метою поставки товару
відповідно до пункту А.4.

За свій рахунок забезпечити упакування (за винятком випадків, коли у
даній галузі торгівлі звичайно прийнято відправляти без упаковки товар
,що є предметом договору), яке потрібне для доставки товару. Упаковка
повинні мати відповідне маркування.

А.10. Інші зобов’язання.

На прохання “L’ambre” посприяти йому вповні на його ризик і за його
рахунок в одержанні будь-яких документів або еквівалентних електронних
повідомлень (крім згаданих у пункті А.8.), які видаються в країні
відправлення або передачі в цю країну й (або) в країні походження
товару, що можуть бути потрібними “L’ambre” для ввозу товару.

На прохання “L’ambre” надати останньому потрібну інформацію з приводу
одержання страховки.

Б. ВАТ “Lara” зобов’язана

Б.1. Сплата ціни.

Сплатити ціну, передбачену в договорі купівлі-продажу.

Б.2. Ліцензії, дозволи і формальності.

Одержати на свій ризик і за свій рахунок будь-яку імпорту ліцензію або
інший дозвіл державних органів і виконати всі митні формальності,
необхідні для ввозу товару.

Б.3. Договір перевезення.

Немає зобов’язань.

Б.4. Прийняття поставки.

Прийняти поставку товару, як тільки він буде поставлений в його
розпорядження відповідно до пункту А.4.

Б.5. Перехід ризиків.

Нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з моменту, коли товар
поставлений в розпорядження відповідно до пункту А.4.

Якщо “L’ambre” не може надати повідомлення відповідно до пункту Б.7., то
він має нести всі ризики загибелі або пошкодження товару з погодженої
дати або дати закінчення застереженого строку поставки, але за умов, що
товар був належним чином придбаний за договором, тобто виразно
відокремлений або іншим чином призначений як товар, що є предметом
даного договору.

Б.6. Поділ витрат.

Нести всі витрати по товару, включаючи розвантаження, з моменту, коли
товар наданий в його розпорядження відповідно до пункту А.4.

Якщо “L’ambre” не зможе прийняти поставку товару після того, як він був
наданий в його розпорядження відповідно до пункту А.4. або надати
повідомлення згідно з пунктом Б.7. то він повинен нести всі викликані
цим додаткові витрати, але за умови, що товар був належним чином
придбаний за договором, тобто виразно відокремлений або іншим чином
призначений як товар, що є предметом даного договору.

Сплатити всі мита, податки та інші офіційні збори, а також витрати по
виконанню митних формальностей, сплачувані при ввозі товару.

Б.7. Повідомлення ВАТ “Lara”

У випадку, якщо “L’ambre” має право визначити час у межах застереженого
строку й (або) місце прийняття поставки, він повинен завчасно повідомити
“Lara” про це.

Б.8. Доказ поставки – транспортний документ або еквівалентне електронне
повідомлення.

Прийняти де лівері-ордер або транспортний документ у відповідності з
пунктом А.8.

Б.9. Перевізника товару.

Нести якщо не затвердження інше, витрати по перед відвантажувальній
перевізні, за винятком тих випадків, коли цього вимагають валютні країни
експорту.

Б.10. Інші зобов’язання.

Сплатити всі витрати і збори, пов’язані з одержанням документів або
еквівалентних електронних повідомлень, згаданих у пункті А.10., і
відшкодувати всі витрати і збори, які зазнала “Lara” при наданні
допомоги згідно з цим пунктом.

Валютою ціни та валютою платежу буде долар США. Формою розрахунку –
акредитив.

Порядок акредитивних платежів встановлений міжнародним документом –
уніфіковані правила та звичаї для документальних акредитивів (редакція
1998 року). Розрахунок у формі акредитиву здійснюється в такій
послідовності:

Сторони укладають контракт;

Після укладання контракту експортер готує товар до відвантаження про, що
повідомляє імпортера;

Отримавши таке повідомлення покупець направляє своєму банку доручення на
відкриття акредитиву;

Акредитив направляється експортеру через той банк який його обслуговує;

Отримавши від емітента акредитив авіазуючий банк перевіряє його
достовірність і передає експортеру;

Експортер здійснює до умов контракту відвантаження товару;

Експортер отримує транспортні документи від перевізника;

Експортер передає транспортні та інші документи в свій банк;

Після перевірки банк експортера відсилає документи банку емітенту для
оплати;

Після перевірки документів емітент переказує суму платежу банку
експортера.

Дебетується рахунок імпортера;

Авіазуючий банк зараховує виручку експортеру;

Імпортер отримавши від банку емітента документи стає власником
товару.(2)

Рис. 2. Схема розрахунків по акредитиву.

4.3. Підготовка контракту.

На основі телефонних переговорів ВАТ “Lara” голови правління Кочержук
О.В., та фірми “L’ambre” в основі директора M.A. Klimenko було
узгоджено, що проект контракту буде готувати продавець. Також були
визначені основні статті контракту до визначених статей відносять:

Предмет контракту;

Ціни та кількість;

Поставки;

Оплата;

Гарантія;

Упаковка та маркування;

Форс-мажор;

Контракт в цілому;

Відповідальність;

Арбітраж та керівний закон;

Інші умови;

Юридичні адреси, реквізити та підписи сторін.

4.4. Проведення переговорів та укладання контракту.

Після того як ми встановили контакт з Мальтівською фірмою “L’ambre” нами
було підготовлено проект контракту. Для вирішення всіх питань та
усунення можливих розбіжностей була проведена особиста зустріч між
представниками ВАТ “Lara” і “L’ambre” в місті Валетта. Перед зустріччю
кожна із сторін готувалась до неї, наша сторона виробила тактику
проведення переговорів розподіл ролі учасників виконання ролі.
Підготували довідкові та інші матеріали які будуть потрібні під час
переговорів, розробили шляхи розв’язання розбіжностей, підготували
можливі відповіді на питання партнера.

При проведенні переговорів представники фірми розглянули предмет
майбутнього контракту а також затвердили базу договірних цін.
Затвердили, що контракт буде написаний як на українській так і на
англійській мовах.

Представники обох сторін ретельно вивчали кожну статтю попереднього
контракту. Переважно в усіх питаннях знайшли згоду, але в деяких виникли
суперечки які були розв’язані шляхом порозуміння. Особливо була
загострена увага на статті строки та умови поставки. Сторонами було
узгоджено шляхи санкцій за невиконання контрактних обов’язків. Також
були внесені зміни до статті попереднього контракту стосовно маркування.

Було проведене взаємне вивчення об’єктивних аргументів сторін та
знайдені на цій основі взаємоприйняті компромісні рішення. В результатів
переговорів сторони склали спільний контракт в якому була врахована
фактична домовленість, якої вони досягли під час переговорів. Також було
вирішено, що контракт роздруковується у двох оригіналах на українській
та англійській мовах. Контракт підписуєть керівники фірми. Контроль за
виконання умов контракту покладено на начальника зовнішньо-економічного
відділу ВАТ “Lara“

Укладений сторонами контракт додаток А.

Висновок

Отже, на Україні розвиток ринкових відносин вимагає певних підходів до
управління ЗЕД. Тому вивчення різноманітних аспектів управління ЗЕД,
особливо на певні підприємства як основної і позачергової ланки
зовнішньоекономічного комплексу України, викликає сьогодні велику
практичну цікавість.

Міжнародна практика проведення зовнішньоекономічних операцій припускає
здійснення певних видів комерційної діяльності, які складаються з
окремих етапів і складів на кожному з яких вирішуються конкретні задачі
і виконуються формальності, що пов’язані з оформленням, пересиланням і
обробкою документації, необхідний для забезпечення виконання угоди.

ВАТ “Lara” надсилає оферту Мальтівській фірмі “L’ambre” у відповідь якої
получає запит на поставку парфумів. ВАТ “Lara” несе всі витрати і
ризики, пов’язані з доставкою товару в погоджений порт призначення.

Валютою ціни і валютою платежу є долар США. Формою розрахунку –
акредитив.

Проект контракту був підготовлений продавцем. Також були визначені
основні статті контракту.

Після того як ми встановили контакт з фірмою “L’ambre” були проведені
переговори представників обох фірм. Після чого сторонами був укладений
контракт.

В результаті поставки ми получили такі дані:

прибуток від експортно-імпортних операцій ми отримали – в 2004 р. –
17,9036 тис. грн., а в 2005 – 4,54353 тис. грн.

Література

1. Саллі В.І., Трифонова О.В., Швець В.Я. Основи зовнішньоекономічної
діяльності: Навчальний посібник. – К.: ВД “Професіонал”, 2005. – 152с.

2. Збірник контрактів та нормативних актів. Інкотермс. — К.: Сплайн,
2000. – 72с.

3. Стельмащук А.М. Зовнішньоекономічна діяльність: Навчальний посібник.
– Тернопіль: ТАНГ, 2003 – 199с.

4. Терещенко С. Основи митного законодавства України: Питання теорії та
практики ЗЕД: Навч.посіб. – К.: АТ “Август”, 2001. – 422с.

5. Управління зовнішньоекономічною діяльністю: Навч. посіб. / За
заг.ред. А.І. Кредісова. – К.,1997 – 448с.

6. Циганкова Т.М.. Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля:
Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2002. – 448с.

7. Кириченко О., Кавас І., Ятченко А. Менеджмент зовнішньоекономічної
діяльності .К.: Фінансист, 2000 – 634с.

8. Коломацька С.П. Зовнішньоекономічна діяльність в Україні: правове
регулювання та гарантії здійснення. Навчальний посібник. – К.: ВД
“Професіонал”, 2004. – 288с.

9. Назаренко В.М., Назаренко К.С. Транспортнеє обеспечение
внешнезкономической деятельности. – М.: Центр зкономики й маркетинга,
2000-512с.

10. Савлук М.І. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч.посіб. –
К.: КНЕУ, 2002. – 392с.

11. Багрова І.В. Зовнішньоекономічна діяльність підприємств: Підручник
для вузів. – К.: Центр навчальної літератури, 2004. – 580с. ,

12. Бутинець Ф.Ф. та ін. Облік і аналіз зовнішньоекономічної
діяльності. Підручник. – Житомир: ПП “Рута”, 2001. – 544с.

13. Вічевич А.М., Максимець О.В. Аналіз зовнішньоекономічної діяльності:
Навчальний посібник. – Львів: Афіша, 2004 – 140с.

14. Гребельник О.П., Романовський О.О. Основи зовнішньоекономічної
діяльності: Навчальний посібник. – К.: Деміур, 2003. – 296с.

15. Дроздова Г.М. Менеджмент зовнішньоекономічної діяльності
підприємства: Навч.посібник. – Київ: ЦУЛ, 2002. – 172с.

16. Захаров К.В. й др. Логистика, зффективность й риски
нешнезкономических операций. – 2-е изд. доп. – К.: Зльга, Ника-Центр,
2004. – 260с.

17. Мазаракі А.А. Регулювання зовнішньоекономічної діяльності в Україні:
Навч. посіб. – К.: КНТЕУ, 2003. – 272с.

18. Рум’янцев А.П., Рум’янцев Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч.
посібник. – К.: ЦУЛ, 2004. – 377с.

19. Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті: Закон України
від 23.09.94р. -№185.

20. Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів
(контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньоекономічних
договорів (контрактів), які передбачають розрахунки в іноземній валюті:
Постанова КМУ від 21.06.95, №444.

Додаток 1.

КОНТРАКТ № 75

м. Коломия «01» червня 2005 р.

Відкрите акціонерне товариство “Lara”, названа в подальшому

“Продавець”, в особі голови правління Кочержук Олесі Василівни, з
однієї сторони, і фірма “L’ambre”, названа у подальшому “Покупець”, в
особі директора Клименко Микола Арсемович з другої сторони, уклали цей
Контракт про подане нижче.

1. ПРЕДМЕТ КОНТРАКТУ

Продавець продає, а Покупець купує парфуми

(в подальшому названі “Товари”), що перераховані в Додатку 1 до цього
Контракту, який складає його невід’ємну частину, на суму 1000 доларів
США (одна тисяча) доларів США на умовах, вказаних в Контракті.

2. ЦІНИ ТА КІЛЬКІСТЬ

Покупець купує Товари в кількості та за цінами, які вказані в Додатку №
1.

3. ПОСТАВКИ

3.1. Продавець поставляє Покупцю Товари на умовах “Поставлено, мито не
сплачено” (DDU), митний склад місто Валетта.

3.2. Продавець здійснює поставку Товарів протягом 3 (трьох) місяців з
дня підписання Контракту.

Дострокова поставка допускається.

Часткове відвантаження не допускається.

3.3. а) У випадку, якщо строки поставки не виконуються, Продавець
виплачує Покупцю узгоджені і раніше оцінені збитки в розмірі 0,5%
вартості непоставлених Товарів за кожний тиждень, що почався, протягом
перших чотирьох тижнів затримки, і 1% за кожний наступний після цього
тиждень, що почався, за умови, що розмір погоджених і раніше оцінених
збитків не повинен перевищувати 8% від вартості кожної одиниці Товарів,
для якої були порушені строки поставки.

б) У випадку затримки поставки більше, як на три місяці, Покупець має
право перервати дію цього Контракту стосовно непоставлених Товарів без
будь-якої компенсації за збитки, які Продавець може понести в зв’язку з
таким розірванням.

в) Обсяг погоджених і раніше оцінених збитків не підлягає перегляду
арбітражем.

г) За будь-яких обставин Продавець не несе відповідальності за побічні
збитки.

3.4. У тому випадку, якщо при поставці Товарів вони виявляться
пошкодженими або виявиться кількісна недопоставка, Покупець зобов’язаний
повідомити про це Продавця письмово протягом 30 (тридцяти) днів з дати
поставки, в іншому випадку Продавець не несе відповідальності перед
Покупцем за такі збитки.

3.5. Незважаючи на усі інші положення цього Контракту, Продавець не несе
відповідальності за невиконання строків поставки або за непоставки, що
відбулися внаслідок відсутності транспортних засобів.

4. ОПЛАТА

4.1. Для оплати Продавцю поставки Товарів Покупець відкриває акредитив в
доларах США на загальну суму вартості Товарів по цьому Контракту який
оплачується по поданню. Отримання Продавцем акредитиву не пізніше, ніж
на 30 днів після підписання цього контракту є умовою доставки Товарів
згідно пункту з цього Контракту.

Оплата повинна проводитись в повному обсязі на рахунок Продавця в
наступну адресу:

м. Коломия, вул. Театральна № р.р. 19367250813421 з зазначенням номера
рахунку-фактури Продавця, як підстави для оплати.

4.2. Продавець має право зводити баланс між будь-якою сумою, що належить
Покупцю та будь-якою сумою, що належить Продавцю від Покупця.

5. ГАРАНТІЯ

5.1. Продавець дає гарантію, що всі Товари не мають дефектів, пов’язаних
з матеріалом, із якого вони виготовлені або з процесом його виробництва,
на період 12 (дванадцяти) місяців з дати його першого використання на
території користувача, тільки в тому випадку, якщо:

а) Товари використовуються згідно відповідних інструкцій, що
надсилаються Продавцем разом з .обладнанням.

б) Обслуговування та ремонт Товарів провадилося виключно Продавцем або
обслуговуючою організацією, що вповноважена Продавцем.

5.2. Продавець, на свій розсуд, або відремонтує, або проведе безкоштовну
заміну Товару Покупцю або його частин, які не будуть відповідати
викладеним вище гарантійним умовам.

5.3. Ця гарантія не поширюється, що разом називаються “елементи, які
швидко зношуються”. Продавець на свій розсуд відремонтує або замінить
будь-який з таких елементів, що швидко зношуються, якщо, на погляд
Продавця, він виявився дефектним.

5.2. Товари, чи їх частина, до роботи яких Покупець пред’являє претензію
відповідно до п.7 Контракту, повинні знаходитись у Покупця до перевірки
і підтвердження обґрунтованості претензії представником Продавця або
іншою вповноваженою Продавцем особою.

6. УПАКУВАННЯ ТА МАРКУВАННЯ.

6.1. Товари Продавця повинні мати стандартну експортну комерційну
упаковку, придатну для транспортування судном або вантажівкою.

6.2. Усі ящики повинні з двох протилежних боків мати наступне маркування
фарбою, що не змивається:

Адреса кінцевого отримувача: Мальта, м. Валетта, вул. Середня 56

Верх

Обережно

Не кантувати

Контракт № 75

Продавець Україна, м. Коломия, вул.. Театральна 30 ВАТ “Lara”.

Наряд № ________________________________________________________

Транс № ________________________________________________________

Ящик № ________________________________________________________

Вага брутто ___________________________________________________ кг.

Вага нетто ____________________________________________________ кг.

Розміри ящика _______________________________________ см (довжина,
ширина, висота).

На ящиках, висота яких перевищує один метр, з трьох сторін ящика знаком
«0+» повинен бути позначений центр ваги.

6.3. Будь-яка додаткова або нестандартна упаковка має оплачуватися
Покупцем.

7. ФОРС-МАЖОР

Жодна відповідальність не може бути наслідком невиконання будь-яких
положень цього Контракту, якщо це невиконання явилося наслідком причин,
що знаходяться поза сферою контролю Сторони, яка не виконує, подібних
стихійним лихам, екстремальним погодним умовам, пожежам, війнам,
страйкам, військовим діям, втручанню з боку владних структур, ембарго
(названі далі «форс-мажор»), на період, що починається з моменту
об’явлення Стороною, яка не виконує, про форс-мажор і закінчується, коли
форс-мажор закінчиться або закінчився б, якби Сторона, що не виконує,
вжила заходів, які вона в дійсності могла б вжити для виходу з
форс-мажору. Форс-мажор автоматично продовжує строк виконання
зобов’язань за цим Контрактом. Якщо форс-мажор продовжується більше 6
(шести) місяців, то будь-яка зі Сторін може перервати дію цього
Контракту стосовно непоставлених на даний момент Товарів.

8. КОНТРАКТ В ЦІЛОМУ

Цей Контракт, що включає Додаток № 1, складений при повному розумінні
Сторонами предмету Контракту і замінює будь-яку іншу угоду по цьому
предмету, що укладена в усній або письмовій формі раніше. Будь-які усні
обговорення стосовно Товарів цим виключаються.

9. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ

Максимальна відповідальність Продавця перед Покупцем, що походить із або
пов’язана з продажем або використанням будь-яких Товарів, що доставлені
Покупцю згідно цього Контракту, незалежно від того, чи є ця
відповідальність наслідком претензії по виконанню умов Контракту,
гарантії, делікту, включаючи недбалість і подібні упущення, не повинна
ні за яких обставин, виключаючи випадки, коли результатом недбалої
роботи і подібних упущень зі сторони Продавця явилась смерть або тілесні
пошкодження, перевищувати фактичну суму, виплачену Покупцем Продавцю за
дану одиницю Товару, доставленого відповідно до цього Контракту.
Покупець висловлює свою згоду з тим, що ні за яких обставин Продавець не
може бути відповідальним за втрату прибутку або за будь-які побічні,
випадкові або непрямі збитки, незалежно від причини їх виникнення.

10. АРБІТРАЖ ТА КЕРІВНИЙ ЗАКОН

10.1. Усі спори, що виникають внаслідок або у зв’язку з-цим Контрактом,
повинні вирішуватись шляхом переговорів між Сторонами.

10.2. Якщо Сторони не можуть дійти згоди протягом 90 (дев’яноста) днів з
дня перших переговорів, то ця розбіжність повинна бути урегульована
арбітражем. Рішення арбітражу є кінцевим і обов’язковим для обох Сторін,
але може бути замінено дружньою угодою між Сторонами.

10.3. Арбітражний суд повинен проводитись відповідно до Правил
Арбітражу «ЮНСИТРАЛ», що діють на момент підписання цього Контракту,
виключаючи ті випадки, коли вищевказані Правила знаходяться в
суперечності з положеннями про арбітраж цього Контракту. В подібних
випадках вирішальними є положення цього Контракту.

10.4. Арбітраж має складатися з трьох суддів. Кожна зі сторін має
призначити по одному арбітру. Арбітри, що вибрані таким чином, спільно
обирають третього арбітра, який буде виконувати обов’язки голови
арбітражного суду.

10.5. Арбітраж, включаючи винесення рішення, повинен проходити в
Стокгольмі, Швеція і арбітри при вирішенні спорів, представлених на
їхній розгляд, повинні керуватись положеннями Шведського матеріального
права.

10.6. Усі документи, пов’язані з передачею спорів на розгляд арбітражу і
з рішеннями, що приймаються по них, повинні складатись англійською
мовою, рівно як судовий розгляд повинен проходити на англійській мові.

10.7. Цей Контракт повинен регулюватись і тлумачитись за допомогою
положень Шведського права.

11. ІНШІ УМОВИ

11.1. При тлумаченні цього Контракту має силу документ Інкотермс 1990
року і Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу товарів
1980 року.

11.2. Цей Контракт набирає чинності після його підписання.

11.3. Цей Контракт складено в 2-х екземплярах, по одному для кожної
Сторони, українською та англійською мовами, причому обидва тексти
автентичні і мають однакову юридичну силу.

12. ЮРИДИЧНІ АДРЕСИ, РЕКВІЗИТИ ТА ПІДПИСИ СТОРІН

Продавець:

Україна

Івано-Франківська обл.

м. Коломия

вул. Театральна 30

тел/факс 8(03433) 35549, 25964

АКБ “Аваль”

№ рр 19367250813421

За продавця

М.П. Покупець:

Malta

Valetta

Serednay 56

tell/fax (055) 5107591

Bank “Privat Bank”

За покупця

М.П

На адресу ВАТ “Lara” надійшов запит від Мальтської фірми “L’ambre”

ВАТ “Lara” підготувала і направила Мальтівській фірмі тверду оферту

При угоді з умовами пропозиція Мальтівська фірма “L’ambre” направляє
письмове підтвердження ВАТ “Lara”.

Підготовлення проекту контракту

ВАТ “L’ambre”

ВАТ “Lara”

Банк експортера

(авіазуючий,

виконуючий банк)

Банк імпортера

(Банк емітент,

банк виконавець).

Пункт отримання

Перевізник

Пункт відправлення

3

11

13

12

8

9

10

5

4

2

1

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020