Реферат на тему:
Використання здобутків інформатизації при здійсненні контролю за
функціонуванням соціальних систем
Для того щоб вести предметне дослідження використання можливостей
інформатизації для забезпечення контролю, слід розглянути короткий опис
змісту законності, враховуючи специфіку забезпечення її у сфері
діяльності органів державного управління.
Передусім зазначимо, що встановлення та зміцнення законності випливає з
суті правового суспільства, справді демократичної державної влади.
Законність — украй потрібний елемент становлення правового суспільства і
водночас одна з необхідних умов його розвитку та зміцнення. Законність,
як принцип поведінки всіх учасників суспільних відносин у суспільстві,
означає вимогу дотримування та використання законів усіма державними
органами, посадовими особами, суспільними організаціями та громадянами.
Можна визначити законність і як встановлений стійкий вираз
взаємовідносин між органами державної влади і населенням, при якому
дотримуються принципи: загальність вимог використання закону;
застосування державно-владних дій лише на основі чіткого дотримування
законів; рішуче припинення правопорушень і невідворотність
відповідальності за них. Такий підхід дає змогу говорити про законність
як про режим суспільного життя і як про функцію контролю управлінської
діяльності.
У вузькому аспекті законність виступає як принцип виконання владних
державних функцій. Тут треба визначити два підходи: по-перше, власне
відповідні державні органи, покликані охороняти і захищати національну
безпеку, громадський порядок та забезпечувати виконання правосуддя.
Соціальне призначення законності в зазначеному аспекті полягає в тому,
щоб державний примус застосовувався проти справжніх, а не можливих
правопорушників; по-друге, саме відповідні державні органи покликані
стежити за впровадженням загальності дотримання законів.
Суть законності стосовно діяльності органів державного примусу полягає в
тому, щоб той, хто не порушив закон, не був покараним, а той, хто винен
у порушенні, — не повинен уникнути відповідальності.
Варто виокремити три найсуттєвіші риси законності:
• загальність вимоги дотримання та виконання законів держави;
• здійснення всіх державних функцій тільки на основі законів при
суворому дотриманні посадовими особами передбачених законодавством прав
громадян і гарантій від необгрунтованого притягнення їх до
відповідальності чи незаконного позбавлення тих чи інших благ;
• рішуче припинення будь-яких порушень закону, забезпечення неминучої
відповідальності за ці порушення.
Суттєві риси законності у соціальному управлінні можуть бути
сформульовані і таким чином:
• загальність вимоги виконувати закони;
• обґрунтованість актів, що видаються органами державної влади, та
забезпечення гарантій від сваволі окремих чиновників;
• припинення правопорушень і неминучість покарання за їх вчинення.
Ці риси характеризують законність і як принцип поведінки, що вимагається
від усіх громадян, посадових осіб, закладів, організацій, і як принцип
діяльності апарату певної системи соціального управління.
Діяльність щодо здійснення державно-владних функцій соціального
управління полягає, зокрема, в тому, що одній із сторін (наприклад,
органам законодавчої, виконавчої та судової влади належить прерогатива
реалізації державної політики у певній сфері суспільних відносин.
Реалізація державної політики для певного державного органу передбачає
необхідність диктувати потрібну та можливу поведінку іншій стороні,
самостійно здійснювати стосовно неї юрисдикцію, а іноді й безпосередньо
застосовувати міри державного примусу.
З огляду на забезпечення законності у подібних відносинах вимагається
встановлення особливих гарантій для охорони прав і законних інтересів
іншої сторони (стосовно якої здійснюються владні акти). Такі гарантії
мусять бути спрямовані не лише на запобігання свідомого порушення закону
(в цьому випадку — перевищення влади), а й проти суб’єктивізму в
розумінні державної доцільності.
Інакше кажучи, здійснення державно-владних функцій не зводиться тільки
до боротьби з правопорушеннями, злочинністю. Ця функція повинна також
включати боротьбу з проявами суб’єктивізму, з помилковим тлумаченням
державної доцільності і, зрештою, просто з помилками через
недосвідченість чи недостатню кваліфікацію окремих посадових осіб.
Водночас треба враховувати, що і нагляд за законністю дій органів і
посадових осіб потребує відповідних організаційно-правових форм і
заходів. Ця контрольна функція відмінна від нагляду за законністю
поведінки окремих людей, приватних осіб. Посадові особи державного
апарату, незалежно від посади, яку обіймають, не мають будь-яких пільг
на порушення закону.
Порушення законності з боку окремих посадових осіб підривають довіру до
державного апарату в народі і тим самим завдають шкоди розвиткові
соціальнокорисної активності мас, що становить одну з головних умов
зміцнення державного устрою. Законність вимагає, щоб посадові особи, з
одного боку, самі суворо дотримувалися законів, охороняли права громадян
і вживали заходів до задоволення їхніх законних інтересів, а з другого —
не допускали порушень законів громадян. Це відповідає двом головним
принципам законності — принципу належної поведінки всіх учасників
суспільних відносин, що регулюються правом, і принципу раціональної
діяльності державних органів.
Із зазначених принципів законності випливають такі її головні вимоги:
• верховенство закону та дотримання ієрархії правових актів (у тому
числі за формою і змістом);
• нормативна обґрунтованість актів управління індивідуального
призначення (у тому числі актів дізнання, слідчих і судових органів);
• задоволення та охорона прав громадян;
• єдність розуміння та застосування законів;
• нагляд і контроль за дотриманням законів.
Наприклад, у правоохоронних органах можна виділити чотири групи
найчастіших посадових правопорушень:
1. Перевищення влади чи посадових повноважень у процесі припинення
злочинних посягань, затримання осіб, які вчинили злочини чи інші
правопорушення при проведенні дізнання або попереднього слідства, тощо.
2. Перевищення влади чи посадових повноважень при розв’язанні питань про
реєстрацію злочинів, про порушення кримінальної справи чи про її
відмову, про притягнення до відповідальності, про статистичний звіт
тощо.
3. Халатність при виконанні функціональних обов’язків.
4. Порушення норм закону в процесі правової оцінки діянь, що мають
деліктний характер.
Законність прямо пов’язана з правильним функціонуванням механізму
правового регулювання та контролю за ним відповідних суб’єктів
соціального управління. Вона послідовно досягається при високому рівні
організації роботи органів і посадових осіб, чому значною мірою сприяє
інформатизація контрольної функції управління соціальними системами.
Адже результатом її впровадження є упорядкування суспільних відносин.
Найважливішим тут є те, що автоматизовані (комп’ютерні) інформаційні
системи забезпечують інформаційний механізм, який реалізується через
діяльність, урегульовану правом.
Відомо, що залежність законності і контролю за її реалізацією
визначається залежністю від повноти забезпечення систем управління
вірогідною та своєчасною інформацією. Це, у свою чергу, обумовлено тим,
що процес реалізації норм права в управлінні має свою інформаційну
сторону, пов’язану зі збором, передачею, збереженням та опрацюванням
різної “контрольної” правової інформації.
Сучасне забезпечення всіх ієрархічних організаційних структур системи
соціального управління належною інформацією — важлива умова ефективної
контрольної діяльності. Важливість полягає в тому, що в системах
управління, які мають чітку функціональну й організаційну структури та
забезпечуються повноцінною інформацією, створюються сприятливі умови для
реалізації правових норм, по зменшенню рівня неправомірної поведінки
(наслідок ефективного контролю).
Сучасна система державного управління в сукупності з автоматизованою
(комп’ютерною) інформаційною системою правової інформації дає змогу
повніше враховувати реальні можливості в конкретній сфері суспільної
діяльності. За допомогою сучасних АІС надається можливість збирати й
аналізувати такі масиви інформації, які практично дають можливість
анатоміювати приховані характеристики суспільних відносин і координувати
їх у задані “духом права” параметри.
Серйозним є також забезпечення законності в контрольній діяльності
спеціалізованих правоохоронних органів (чи то державних, чи то
громадських формувань). Справа в тому, що добре розроблене законодавство
та система попередження його невиконання ще самі собою не можуть
забезпечити потрібний рівень законності. Для цього має бути комплекс
умов організаційного характеру — контроль, нагляд, перевірка виконання,
де є можливість — широке застосування науково-інформаційних технологій
(HIT).
Дослідження теоретичних проблем законності діяльності апарату державного
управління у контексті реалізації контрольної функції свідчать, що від
удосконалення структури органів управління, раціональності розподілу та
кооперації праці, нормування праці, підбору, навчання та розстановки
кадрів, форм, методів, стилю праці, всього комплексу заходів щодо
наукової організації управлінської праці багато в чому залежить повнота
та своєчасні розробки правових рішень, а також ефективність їх
виконання. Організаційні передумови контролю є важливою частиною системи
економічних, політичних умов законності.
Використання HIT дає змогу істотно впливати на недопущення посадових
правопорушень. Фіксація в автоматизованих (комп’ютерних інформаційних
системах) органів виконавчої влади і виставлення їх на веб-сторінках цих
органів фактів перевищення влади чи службових повноважень у процесі
припинення правопорушень чи інших неправових дій працівників дає змогу
вести серйозну профілактичну роботу з кадрами. Зазначений захід реалізує
також один із аспектів демократизму влади, її прозорість для
суспільства. Кожен чиновник, що вирішує долю людини, громадянина,
повинен мати і відчувати над собою інформаційний дамоклів меч:
пам’ятати, що влада — це не тільки право, а й обов’язок. При цьому
деякою мірою розв’язується проблема боротьби з корупцією в державі.
Налагоджений процес збору та опрацювання інформації для реалізації
контрольної функції дає можливість своєчасно виявляти назрілі проблеми,
правильно визначати шляхи їх розв’язання. Це сприяє глибшій та всебічній
розробці проектів рішень, їх обґрунтованості, конкретності, розміщенню
реального виконання завдань, спираючись на досвід і всебічний аналіз
обстановки. Наприклад, аналізуючи накопичувані в АКІС дані,
співробітники мають можливість прогнозувати обстановку, передбачати
розвиток негативних тенденцій та завчасно ухвалювати відповідні рішення.
У перспективі це, можливо, буде основою систем контролю за виконанням
рішень.
Вимоги відбору потрібної інформації стосуються всіх форм її накопичення
та збереження, але в першу чергу — статистичної інформації. Неповне
відображення даних у статистичних обліках, незважаючи на наявність
інформації, пов’язане на практиці з випадками навмисного приховування їх
від обліку.
Негативний ефект від їх приховування передусім проявляється в тому, що
вони роблять інформацію необ’єктивною, а це є грубим порушенням
законності.
Інформатизація соціального управління забезпечує гарантії законності.
Вони досягаються за рахунок діяльності організаційних підсистем
автоматизованої (комп’ютерної) інформаційної системи, які виникають у
процесі діяльності апарату управління та інформаційних технологій, які
виконують ряд облікових, контрольних та інших організаційних функцій.
Організаційно-технічні гарантії законності являють собою певну систему
умов, що виникають на базі застосування HIT: • умови, що створюють
основу для значного підвищення вірогідності, повноти та своєчасності
інформації;
• умови, що дають змогу впроваджувати автоматизований контроль за
дотриманням і використанням правоустановчих та правозастосовних актів,
ефективну перевірку виконання обов’язків, які випливають із службової
діяльності працівників. В аспекті гарантій забезпечення законності треба
відзначити забезпечення належного прокурорського нагляду з використанням
HIT.
Зокрема, в літературі виділяють чотири відносно самостійні напрями
використання ЕОМ в органах прокуратури:
• автоматизацію інформаційних процесів у проведенні прокурорського
нагляду в усіх його напрямах;
• автоматизацію інформаційних процесів у діяльності щодо розслідування
та розкриття злочинів;
• автоматизацію інформаційних процесів в управлінні органами
прокуратури;
• автоматизацію інформаційної взаємодії прокуратури з державними
органами у розв’язанні загальнодержавних завдань політичного,
господарського й адміністративного управління12. Інформатизація органів
прокуратури створює можливість швидко
перевірити рівень розкриття злочинів органами внутрішніх справ, СБУ,
визначити сфери найчастішого їх скоєння, й особливо важливо те, що за
допомогою HIT забезпечується головний принцип юридичної відповідальності
— відповідальність за вину. З’являється шанс зменшити елементи
суб’єктивізму, індивідуалізувати вину правопорушника.
Інформатизація державного управління створює умови ефективно проводити
контроль і перевірку на всіх рівнях управлінської діяльності, має наявні
умови проводити складні міжвідомчі аналітичні розрахунки. Важливо й те,
що за допомогою ЕОМ опрацьовується інформація про діяльність підприємств
та організацій про виконання договорів тощо.
Особливою передумовою законності в будь-якій діяльності є різнобічна та
об’єктивна інформація про законодавство. Створення автоматизованих
інформаційно-пошукових систем (АІПС) правової інформації, заснованих на
сучасних засобах збору, опрацювання та передачі інформації, дає змогу
провести:
• збирання, облік, опрацювання, зберігання правових актів, які
ухвалюються державними органами всіх рівнів;
• пошук і видання за запитами користувачів документальної та
фотографічної інформації;
• оперативне інформування користувачів про нові правові акти;
• видання за запитами користувачів копій правових актів;
• обмін інформацією між системами правоохоронних відомств. Нині в
Україні функціонує багато систем правової інформації. Чимало з них
використовують сучасні методи поширення законодавчих і підзаконних актів
віддаленим користувачам, у тому числі і через глобальну інформаційну
мережу Інтернет. Вони надають інформацію, що міститься в нормативних
актах, з питань оперативно-господарської та іншої діяльності
підприємств, державних органів; ефективно здійснюють інформаційний пошук
(швидко та з високою якістю). АКІС правової інформації створюють умови
для подальшого підвищення ефективності правоохоронної та
правозастосовної діяльності шляхом:
• оперативного повного та точного інформаційно-правового забезпечення
працівників;
• вилучення суперечностей в актах, які видаються різними органами з
одних і тих самих питань;
• ліквідації неправомірного дублювання актів;
• оперативного доведення інформації до працівників.
Створення АКІС правової інформації включає вирішення допоміжних завдань,
які торкаються спеціалізації у комплектуванні фондів нормативно-правових
актів, їхнє копіювання в інформаційно-правовому обслуговуванні на
засадах єдності лінгвістичного, програмного і технічного забезпечення
АКІС різного призначення.
Відомо, що організація і склад інформаційного фонду АКІС правової
інформації залежать від установлення категорій споживачів правової
інформації та виявлення їхніх потреб у цій інформації. При формуванні
інформаційних фондів потрібно враховувати функціональну структуру
органів, для обслуговування яких призначається система, та коло завдань,
які вони розв’язують. Вибір правових документів на основі вказаних
положень забезпечує створення спеціальних фондів, які містять правову
інформацію, потрібну для задоволення інформаційних потреб конкретних
споживачів.
АКІС ПІ поділяють на: фактографічну та документальну.
Прикладом фактографічної інформації може бути система, яка у відповідь
на запитання безпосередньо видає потрібну інформацію, що
міститься у правових актах. Такі системи виконують функції консультантів
із правових питань і мають дуже велике значення. Разом з тим слід мати
на увазі, що розробка фактографічних АКІС ПІ, і особливо їхніх вищих
форм — інформаційно-логічних систем, пов’язана із значними труднощами.
Створення таких систем передбачає не лише формалізацію правових норм, а
й моделювання процесу їх застосування. У цьому випадку АКІС ПІ змогла б
“аналізувати” тексти нормативно-правових актів, з’ясовувати зміст
правових норм і виконувати інші операції, що стосуються застосування
норм права. Алгоритми таких складних розумових операцій поки що не
розроблено.
Документальна АКІС ПІ призначена для пошуку та видання адресату правових
норм, назв та інших реквізитів нормативних актів із поясненнями у
відповідних випадках, що акт (стаття) змінені, доповнені чи визнані
такими, що втратили силу. На відміну від фактографічної, документальна
АКІС ПІ видає правовий акт, документ, у якому міститься необхідна
інформація, або ж потрібні дані про нього.
АКІС ПІ допомагає оптимально вирішити співвідношення між законом та
підзаконними актами. Вчені справедливо зазначають, що процес поточної
розробки підзаконних актів давно перетворився на самоціль і править лише
виправданням існування розвиненого апарату управління. В результаті
законодавча діяльність дезорганізується.
Наприклад, за деякими підрахунками робота такого правоохоронного
державного органу, як районний (міський) відділ внутрішніх справ,
регламентує більш ніж 4000 нормативних актів.
Сама цифра — значний симптом дезорганізації. До того ж численні
інструкції відтісняють сутність законів. Тому в ситуації, що склалася,
створення інформаційних систем і технологій обліку й пошуку правової
інформації є надто важливим для розв’язання завдань правотворчості й
систематизації законодавства.
Автоматизація пошуку правової інформації забезпечить передусім повний та
швидкий відбір законодавчого й іншого нормативного матеріалу з правових
питань. Ці системи можуть бути успішно використані для порівняльного
аналізу, наприклад, для регулювання того чи іншого питання у різних
актах або для порівняння різних норм законодавства.
Інформатизація відкриває нові можливості для аналізу й реалізації
інформації, отриманої із зовнішнього соціального середовища (результати
обліку суспільного часу, пропозицій, зауважень, скарг тощо) при
оновленні законодавства, удосконаленні нормотворчого процесу, переході
від її інформаційного обслуговування до безпосереднього проектування
правових документів. Але для цього потрібна методологічна розробка
особливостей застосування HIT у правотворчій діяльності відповідно до
вимог державного обліку нормативних актів.
Суттєвим напрямом забезпечення законності в системі є здійснення
внутрівідомчого контролю. Являючи собою органічну частину управлінської
діяльності, він нерозривно пов’язаний з тими завданнями, які
безпосередньо стоять перед органами управління.
Наприклад, відомчий контроль у системі МВС України дає змогу здійснювати
постійний нагляд за органами внутрішніх справ (посадовими особами),
забезпечує чітке дотримання ними законності, допомагає створенню
потрібних умов для удосконалення юридичної діяльності цих органів.
За допомогою цього контролю можна з’ясувати стан діяльності того чи
іншого органу, його підрозділів у цілому, своєчасно розкривати й
попереджувати недоліки й помилки в роботі, передавати передовий досвід,
з’ясовувати стан законності.
Форми контролю управлінської діяльності різноманітні. Головними з них є
інспекторські перевірки, комплексні перевірки адміністративної практики
за спеціальним завданням, спільні перевірки, які проводяться
прокуратурою, судами й органами внутрішніх справ тощо. Автоматизація цих
функцій повинна здійснюватись відповідно щодо завдань, визначених для
організаційних структур.
До головних напрямів підвищення ефективності внутрівідомчого контролю за
діяльністю правоохоронних органів належать:
• інтенсивний контроль за особами, які працюють у системі;
• перевірка дотримання законів на основі змістовного, детального
вивчення реального становища на місцях, не замінюючи канцелярськими
методами аналізу різного виду звітної документації, довідок; здійснення
виконання вказівок посадових осіб і комісій;
• забезпечення відомчого контролю компетентними особами за дотримуванням
законності.
Головною метою контролю у міських і районних правоохоронних органах
внутрішніх справ є забезпечення виконання управлінських рішень, законів
та інших нормативних актів. За допомогою контролю вирішується ряд дуже
важливих завдань. Серед них — суворе дотримання законності, підвищення
виконавчої дисципліни співробітників, виявлення передового досвіду й
недоліків, помилок при виконанні рішень і своєчасне їх виправлення.
Перевірка дає змогу начальникові визначити, кому з підлеглих і яка
конкретно потрібна допомога, а також скоординувати роботу служб і
підрозділів.
Розв’язання цих завдань дасть можливість зміцнити законність і
вдосконалити контроль за ними.
Для прикладу, функцію автоматизованого контролю виконання документів
(виконавської діяльності) покладено на автоматизовану систему контролю
виконання документів (АСКІД, АНІД, АСКОРД та ін.); функції реєстрації,
обліку, пошуку і зберігання документів — на АІПС.
Список використаної літератури:
Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н.
Гальченко, В. С Цимбалюк / Под. ред Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеца — К.:
Интеграл, 2002.
Європа на шляху до інформаційного суспільства // 36. документів
Європейської Комісії 1994-1995 pp. — К., 2000.
Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997). —
Сімферополь: Таврія, 1998.
інформатизація законодавчої, нормотворчої, право застосовної та
правоосвітньої діяльності: Посібник / Л. Є. Горьовий, М. Я. Швець, Т. Г.
Дрогаль та ін. — К.: Парламентське видавництво, 1999.
Інформаційні технології та захист інформації: Збірник наук, праць. —
Запоріжжя: Юрид. Ін-т МВС України. — 1998. — Вип. 2.
Інформаційне суспільство. Дефініції… / В. М. Брижко, А. А. Орехов, В.
С Цимбалюк, О. Н. Гальченко, А. М. Чорнобров) /Під ред. P. А. Калюжного,
М. Я. Швеця. — Київ: Інтеграл, 2002.
Калюжный Р. А. Научно-технический прогресе в деятельности
правоохранительных органов. — К.: Наук, думка, 1990.
Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С. Вдосконалення інформатизації ОВС України
— передумова покращення їх діяльності в боротьбі зі злочинністю //
Правова система України: теорія і практика. — К., 1993.
Калюжний Р. А., Цимбалюк В. С Інформатизація державного управління і
національна безпека України // Розбудова держави. 1993. — №8.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
