Реферат на тему :
Поняття інформації з обмеженим доступом як виду інформаційного ресурсу
управління соціальними системами
Залежно від джерел, форми і засобів зберігання і розповсюдження
інформація може бути прихованою, відкритою, масовою, приватною,
об’єктивною і необ’єктивною тощо. Характерним для інформації є також те,
що кожна її різновидність має свій антипод. Наприклад, відкрита
інформація та інформація з обмеженим доступом.
Звернемо увагу на особливий правовий статус як вид інформаційного
ресурсу соціального управління, на інформацію з обмеженим доступом.
Розглянемо її сутність і зміст.
Інформація з обмеженим доступом за своїм правовим режимом поділяється на
конфіденційну і таємну.
Інформація конфіденційна (конфіденційна інформація) — це відомості, які
є у володінні, користуванні або розпорядженні окремих фізичних чи
юридичних осіб і поширюються за їхнім бажанням відповідно до
передбачених ними умов.
Інформація таємна (таємна інформація) — це інформація, що містить
відомості, які становлять державну та іншу передбачену законом таємницю,
розголошення якої завдає шкоди особі, суспільству та державі.
Належність інформації до категорії таємних відомостей, які становлять
державну таємницю, і доступ до неї громадян здійснюється відповідно до
закону про цю інформацію.
Порядок поширення таємної інформації та її захисту визначається
відповідними державними органами за умови додержання вимог, установлених
цим законом.
Порядок і терміни обнародування таємної інформації визначаються
відповідним законом. (Ст. ЗО Закону про інформацію.)
Громадяни, юридичні особи, які володіють інформацією професійного,
ділового, виробничого, банківського, комерційного та іншого характеру,
одержаною на власні кошти, або такою, яка є предметом їхнього
професійного, ділового, виробничого, банківського, комерційного та
іншого інтересу і не порушує передбаченої законом таємниці, самостійно
визначають режим доступу до неї, включаючи належність її до категорії
конфіденційної, та встановлюють для неї систему (способи) захисту.
Виняток становить інформація комерційного та банківського характеру, а
також інформація, правовий режим якої встановлено Верховною Радою
України за поданням Кабінету Міністрів України (з питань статистики,
екології, банківських операцій, податків тощо), та інформація,
приховування якої загрожує життю і здоров’ю людей.
Інформація з обмеженим доступом, матеріалізована в носіях інформації,
підлягає технічному захисту. (Положення про технічний захист інформації
в Україні, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 9
вересня 1994 року № 632.)
Інформація, яка може належати до державної таємниці. До державної
таємниці у порядку, встановленому цим законом, може належати інформація:
1) у сфері оборони:
• про зміст стратегічних і оперативних планів та інших документів
бойового управління, підготовку та проведення військових операцій,
стратегічне та мобілізаційне розгортання військ, а також про інші
найважливіші показники, які характеризують організацію, чисельність,
дислокацію, бойову і мобілізаційну готовність, бойову та іншу військову
підготовку, озброєння та матеріально-технічне забезпечення Збройних сил
України, Прикордонних військ України та інших військових формувань
України;
• про напрями розвитку окремих видів озброєння і військової техніки,
їхню кількість, тактико-технічні характеристики, організацію і
технологію виробництва, науково-дослідні та дослідно-конструкторські
роботи, пов’язані з розробкою нових зразків озброєння і військової
техніки, а також про інші роботи, що плануються або здійснюються в
інтересах оборони країни;
• про сили і засоби Цивільної оборони України, можливості населених
пунктів, регіонів і окремих об’єктів для захисту, евакуації і
розосередження населення, забезпечення його життєдіяльності та
виробничої діяльності об’єктів народного господарства у воєнний час або
в умовах інших надзвичайних ситуацій;
• про геодезичні, гравіметричні, картографічні, гідрографічні та
гідрометеорологічні дані і характеристики, які мають значення для
оборони країни;
2) у сфері економіки:
• про мобілізаційні плани і мобілізаційні потужності народного
господарства, запаси і обсяги постачань стратегічних видів сировини і
матеріалів, а також про розміщення та обсяги державних мобілізаційних
матеріальних резервів;
• про використання транспорту, зв’язку, інших галузей та об’єктів
інфраструктури країни в інтересах забезпечення її безпеки;
• про зміст, обсяг, фінансування та виконання державного оборонного
замовлення;
• про плани, обсяги та інші найважливіші характеристики добування,
виробництва та реалізації окремих стратегічних видів сировини і
продукції;
• про державні запаси дорогоцінних металів монетарної групи, коштовного
каміння, валюти та інших цінностей, операції, пов’язані з виготовленням
грошових знаків і цінних паперів, їх зберіганням, охороною і захистом
від підробки, обігом, обміном або вилученням з обігу, а також про інші
особливі заходи фінансової діяльності держави;
3) у сфері зовнішніх відносин:
• про директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з питань
зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України;
• про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з
іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме
шкоди інтересам України;
• про експорт та імпорт озброєння, військової техніки, окремих
стратегічних видів сировини і продукції;
4) у сфері державної безпеки і охорони правопорядку:
• про зміст, плани, організацію, фінансування та матеріально-технічне
забезпечення, засоби, форми, методи і результати розвідувальної,
контррозвідувальної та оперативно-розшукової діяльності;
• про осіб, які співробітничають або раніше співробітничали на
конфіденційній основі з органами, що здійснюють таку діяльність;
• про організацію та порядок здійснення охорони вищих органів
законодавчої і виконавчої влади, державних банківських установ і вищих
посадових осіб держави;
• про систему урядового та спеціального зв’язку;
• про розробку і використання шифрів, роботу з ними, проведення наукових
досліджень у галузі криптографії;
• про інші засоби, форми і методи охорони державної таємниці. Конкретні
відомості можуть належати до державної таємниці лише за умови, що вони
підпадають під категорії, зазначені в частині першій цієї статті, і їх
розголошення завдаватиме шкоди життєво важливим інтересам України.
Забороняється включати до державної таємниці будь-які відомості, якщо
цим будуть порушуватися конституційні права людини і громадянина,
завдаватиметься шкода здоров’ю і безпеці населення. (Ст. 6 Закону про
державну таємницю.)
Інформація, яка не є державною таємницею:
• про стихійні лиха, катастрофи та інші надзвичайні події, що загрожують
безпеці громадян, які сталися або можуть статися;
• про стан навколишнього середовища та здоров’я населення, його життєвий
рівень, включаючи харчування, одяг, житло, медичне обслуговування і
соціальне забезпечення, а також про соціально-демографічні показники,
стан правопорядку, освіти і культури населення;
• про неправомірні дії державних органів, органів місцевого та
регіонального самоврядування і посадових осіб. (Ст. 6 Закону про
державну таємницю.)
Інформація та документи, що не підлягають наданню для ознайомлення за
запитами. Не підлягають обов’язковому наданню для ознайомлення за
інформаційними запитами офіційні документи, які містять у собі:
• інформацію, визнану у встановленому порядку державною таємницею;
• конфіденційну інформацію;
• інформацію про оперативну і слідчу роботу органів прокуратури, МВС,
СБУ, роботу органів дізнання та суду у тих випадках, коли її
розголошення може зашкодити оперативним заходам, розслідуванню чи
дізнанню, порушити право людини на справедливий та об’єктивний судовий
розгляд її справи, створити загрозу життю або здоров’ю будь-якої особи;
• інформацію, що стосується особистого життя громадян;
• документи, що становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію
(доповідні записки, переписка між підрозділами та інше), якщо вони
пов’язані з розробкою напряму діяльності установи, процесом прийняття
рішень і передують їх прийняттю;
• інформацію, що не підлягає розголошенню згідно з іншими законодавчими
або нормативними актами. Установа, до якої звернуто запит, може не
надавати для ознайомлення документ, якщо він містить інформацію, яка не
підлягає розголошенню на підставі нормативного акта іншої державної
установи, а та державна установа, яка розглядає запит, не має права
вирішувати питання щодо її розсекречення;
• інформацію фінансових установ, підготовлену для контрольно-фінансових
відомств. (Ст. 37 Закону про інформацію.)
Список використаної літератури
Гуцалюк М. Інтернет у боротьбі з корупцією та організованою злочинністю
// Крок. — 2000., — листоп. — № 21.
Гуцалюк М. Проблеми організаційно-правового забезпечення захисту
інформаційних систем в Internet // Збірник “Правове, нормативне та
метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні”. — К.:
НТУУ “КПІ”, Міносвіти і науки України, СБУ. К., 2000.
Гуцалюк М. В. Аналіз правопорушень, вчинених з використанням Internet //
Боротьба з організованою злочинністю і корупцією (теорія і практика). —
2001. — № 4.
Гуцалюк М. Координація боротьби з комп’ютерною злочинністю // Право
України. — 2002. — № 5.
Гуцалюк М. Європейська конвенція про кіберзлочини // Правове, нормативне
та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в Україні. — К.,
2002.
Економічний слоє,ник-р,оє,\р,ник. — К., 1995.
Е-будущее и информационное право / В. М. Брижко, А. А. Орехов, О. Н.
Гальченко, В. С Цимбалюк / Под. ред Р. А. Калюжного, Н. Я. Швеца — К.:
Интеграл, 2002.
Європа на шляху до інформаційного суспільства // 36. документів
Європейської Комісії 1994-1995 pp. — К., 2000.
Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України (1963-1997). —
Сімферополь: Таврія, 1998.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
