.

Сутність інформатизації управління соціальними системами (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
274 1347
Скачать документ

Реферат на тему:

Сутність інформатизації управління соціальними системами

Для інформатизації у сфері управління характерна чітко виражена
тенденція: зближення їх взаємообумовленості та взаємозалежності. Це
також проявляється при організовуванні автоматизації
інформаційно-аналітичного забезпечення управлінської діяльності, де
забезпечується ефект лише при поєднанні й взаємодоповненні чіткої
організації управління та єдиної методології впровадження новітньої
техніки і технологій у різні галузі суспільної діяльності.

Варто звернути увагу й на те, що удосконалення процесів у системах
державного управління — проблема комплексна. Впровадження нових
технічних засобів не є самоціллю, а являє собою лише один із компонентів
підвищення ефективності функціонування соціальної системи.

Зміст інформатизації інформаційно-аналітичного забезпечення управління
соціальними системами найхарактерніше проявляється у таких напрямах:

1. Підвищення рівня оперативності (швидкості) забезпеченості
управлінської діяльності інформацією.

2. Дослідження та застосування нових методів і методик управління
(моделювання, експертиза, аналіз та ін.), що ґрунтуються на широкому
використанні комп’ютерних технологій.

3. Удосконалення процесу управління на базі вивчення закономірностей
інформаційних потоків та їх оптимізації.

4. Поліпшення організації процесу інформаційно-аналітичного забезпечення
управління за рахунок упровадження новітніх інформаційних технологій.

Слід враховувати, що на інформатизацію в управлінні певний вплив
справляють його внутрішні суперечності. Вони проявляються в тому, що
впровадження нової техніки та нових технологій дає змогу економити
витрати на здобуття певного корисного соціального ефекту, але разом з
тим ця економія потребує і додаткових фінансових витрат на

придбання нової техніки. У сучасних умовах позитивне розв’язання цієї
суперечності можливе тоді, коли ефект зростає швидше, ніж витрати, тобто
коли підвищується ефективність управлінської праці, її оперативність.
Критерієм такої оцінки є збереження бажаних для суспільства соціальних
відносин і зменшення соціальної напруги у стосунках між різними сферами
(підсистемами) суспільства.

Щодо державного управління, розв’язання цієї суперечності має складніший
характер, оскільки тут важко виділити конкретну залежність між
забезпеченням технічними засобами опрацювання інформації апарату
управління й результативністю його праці.

Щоб усвідомити необхідність упровадження досягнень науки та техніки в
галузі інформатизації у сферу управлінської діяльності, слід розглядати
інформатизацію в контексті суспільних відносин, а не тільки як засіб
економії робочого часу чи як стан суспільства.

Це означає, що можливість управлінського персоналу у зв’язку з
впровадженням науково-технічних досягнень збільшується настільки, що
мова може йти про економію управлінських ресурсів і, головне, часу.
Тобто не тільки його затрат для опрацювання та прийняття управлінських
рішень, а й своєчасності останніх. При цьому реалізується принцип
менеджменту: добре те рішення, яке прийняте своєчасно.

Потреба управління соціальними системами у впровадженні інформатизації
визначається також обставиною, що, з одного боку, таке впровадження
зобов’язує впорядкувати в першу чергу систему організації управління,
максимально раціоналізувати інформаційні потоки, привести в порядок
документування та документообіг, вилучити зайві ланки, дублювання тощо.
З другого боку, це потребує своєчасного впровадження досягнень науки і
техніки соціального управління.

Потрібно також врахувати, що побудова ефективного
інформаційно-аналітичного забезпечення управління соціальними системами
на основі нових принципів і методів в ході інформатизації покликана
розв’язати такі проблеми:

• збільшення кількості і якості опрацювання інформації для прийняття
управлінських рішень;

• формування нових завдань, які мають вирішувати органи управління,
значно змінити їх якісний зміст;

• зменшення у часі порядку оперативності доведення рішень і отримання
інформації про їх виконання.

Слід пам’ятати, що при розширенні сфер інформатизації у діяльності
органів державного управління має постійно збільшуватися питома вага
аналітичної, творчої, дослідницької роботи, яка передує прийняттю
управлінського рішення.

В умовах інформатизації з’являються можливості оновлення механізму
управління. Сьогодні особливого значення набувають такі функції, як
прогнозування, перспективне планування, координація, контроль. Вони
успішно можуть вирішуватися лише з урахуванням використання великих
масивів інформації, опрацювання її за допомогою сучасних інформаційних
технологій.

В організації роботи апарату органів управління соціальними системами
при інформатизації можуть бути істотно змінені опрацювання та передача
інформації за рахунок забезпечення новими інформаційними технологіями.
Це дасть змогу не тільки прискорити процес доведення управлінських
рішень до виконавців, а й розповсюдити на організацію управлінської
діяльності принципи інженерного проектування, математичних і економічних
розрахунків, за допомогою яких можливо здійснювати науково обґрунтоване
оргпроектування роботи апарату управління, обґрунтувати його склад
(штат). В цьому процесі розширюється можливість використовувати дані
таких наук, як фізіологія, психологія, етика, естетика та ін. На межі
цих наук сьогодні формується така наука, як когнітологія.

Нині за допомогою комп’ютерних технологій існує можливість здійснювати
значний обсяг окремих операцій аналітичної роботи. Комплексна
автоматизація інформаційно-аналітичного забезпечення багатьох головних
процесів управлінської діяльності створює сприятливі умови праці для
управлінських кадрів.

Нові комп’ютерні інформаційні технології мають активно використовуватись
для науково обґрунтованих управлінських рішень через автоматизоване
опрацювання управлінської інформації. Засоби оргтехніки призначені
тільки для процесів складання і виготовлення, копіювання й розмноження,
опрацювання, зберігання, пошуку і транспортування документів, передачі
інформації та інших процесів, спрямованих на документальне забезпечення
діяльності.

Слід зазначити, що організаційно-правові проблеми, що виникають у
зв’язку з автоматизацією управлінської діяльності, не можуть
вирішуватися водночас, а потребують поступального, обґрунтованого
підходу до формування комплексних програм інформатизації, у тому числі в
межах Національних програм інформатизації. Це передбачає, як
необхідність, створення наукових засад організаційних, кадрових,
правових, технічних та інших передумов.

Корінні зміни систем зв’язку, телекомунікацій на основі
електронно-обчислювальної (цифрової, комп’ютерної) техніки і технологій
дають можливість не лише оперативно приймати управлінські рішення, а й
максимально демократизувати процес управління. Це явище набуло умовної
назви е-уряду (електронного уряду, кібер-уряду, веб-стиль управління
тощо). Наприклад, уже сьогодні в окремих органах управління соціальними
системами різні конференції та наради відбуваються у комп’ютерних
мережах у режимі телеконференції, як кажуть, без відриву від виробничого
процесу. У багатьох країнах органи центральної влади та органи місцевого
самоврядування мають своє “представництво” у кіберпросторі
(веб-сторінки, сайти).

Важливим кроком у розвитку інформаційних відносин є Указ Президента
України “Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної
інформаційної мережі Інтернет та забезпечення широкого доступу до цієї
мережі в Україні” від 31 липня 2000 року. Цей Указ спрямований на
регулювання організації підвищення ефективності використання можливостей
глобальної мережі для розвитку вітчизняної науки, освіти, культури,
підприємницької діяльності.

Указом, зокрема, передбачається встановлення та наповнення інформацією
до кінця 2000 року веб-сторінок центральними органами виконавчої влади,
створення належних економічних, правових, технічних умов для
забезпечення широкого доступу до мережі громадян та юридичних осіб усіх
форм власності.

Список використаної літератури:

Машуков В. М. Компьютерное право: Практич. руководство. — Львов: АВЕРС,
1998.

Методи захисту фінансової інформації: Навч. посіб. / В. К. Задіра-ка, О.
С Олексик. — К.: Вища шк., 2000.

Мешков М. М. Международная охрана интеллектуальной собственности. —
СПб., Питер, 2001.

Михнушев А. Г. Информатика в социальном управлении. — К., 1990.

Научные основы организации управления и построение АСУ / Под ред. В. Л.
Бройдо, В. С. Крылова. —М.: Высшая шк., 1990.

Першиков В. И., Савинков В. М. Толковый словарь по информатике. — М.:
Финансы и статистика, 1991

Питання концепції реформування інформаційного законодавства України / Р.
Калюжний, В. Гавловський, В. Цимбалюк, М. Гуцалюк // Збірник “Правове,
нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в
Україні”. — К.: НТУУ “КПІ”, Міносвіти і науки України, СБУ. — К., 2000.

Підопригора О. А., Підопригора О. О. Право інтелектуальної власності
України: Навч. посіб. для студентів юрид. вузів і фак. унтів. — К.:
Юрінком Інтер, 1998.

Права громадян України. — К., 1998.

Правове, нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту
інформації в автоматизованих системах України. — К., 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020