.

Функції адміністративного права щодо інформатизації та удосконалення державного управління (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
282 1901
Скачать документ

Реферат на тему:

Функції адміністративного права щодо інформатизації та удосконалення
державного управління

Функції права щодо удосконалення державного управління на основі
інформатизації різноманітні та багатоаспектні. У спеціальній юридичній
літературі їм приділяється чимало уваги. При цьому увага переважно
концентрується на адміністративно-правових аспектах (владних).

Ця проблема розглядається на рівні специфічного методу інформаційного
права: комплексного застосування методів провідних галузей права:
конституційного, адміністративного, цивільного, трудового та
кримінального.

У цілому техніко-юридичні аспекти у правовому забезпеченні
інформатизації управління соціальними системами виконують регулятивну,
інформаційно-рекомендовану, організаційну, охоронну та захисну функції.
У своїй основі вони є засобом підтримки використання досягнень науки і
техніки у сфері інформаційно-аналітичного забезпечення управління
соціальними системами. Широке застосування у правовому регулюванні
техніко-юридичних актів свідчить про розширення галузей
правозастосування у зв’язку з інформатизацією.

Серед аспектів інформатизації треба відзначити й функцію організації
соціального управління в такій підгалузі суспільних інформаційних
відносин, як наука, а також відносини, пов’язані з науковою діяльністю
та використанням її результатів. Ця інституція суспільних інформаційних
відносин тісно пов’язана з іншими сферами соціального буття, зокрема
його безпеки та інформації щодо цього: охорони навколишнього середовища
(екологічної безпеки), життя та здоров’я людей (особистої безпеки),
громадського порядку і безпеки, безпеки держави, міжнародного
правопорядку (миру, безпеки людства).

Ці функції (у юридично-технічному аспекті) держава реалізує через
правове регулювання управління науково-технічними процесами, їх
стандартизацію, метрологію шляхом формування і реалізації державної
науково-технічної політики. При відповідному формуванні методології
інформатизації у майбутньому правозастосування має значно розширити свої
функції.

Підвищення ролі права та розширення сфер правозастосування у зв’язку з
використанням досягнень науки і техніки в соціальному управлінні
визначаються тією обставиною, що під впливом новітніх інформаційних
технологій (високих інформаційних технологій) існує потреба суттєво
удосконалювати чинну структуру державних органів, систему зв’язків між
ними, упорядковувати потоки та обсяги інформації тощо.

Наприклад, у процесі розробки автоматизованих (комп’ютерних)
інформаційних систем управлінського призначення повинні чітко
передбачатися визначені завдання та функції кожного структурного
підрозділу, розроблятися положення про них і на основі цього складатися
посадові інструкції для кожного працівника. При цьому потрібно
встановлювати, які керівні дії можна і треба автоматизувати, а які
залишити людині, побачити “порожнечі” у правовому регулюванні.

Без створення попередньої організаційно-правової моделі управлінських
відносин використання досягнень інформатики може стати не лише дорогим,
а й збитковим. Тому у процесі розробки автоматизованих (комп’ютерних)
інформаційних систем управлінського призначення визначальною є не тільки
технічна сторона питання, а й організаційно-правова, яка в підсумку
повинна визначати економічний ефект інформатизації конкретного органу
управління соціальною системою. Сам перелік питань, що розв’язуються у
процесі організації автоматизації управлінської діяльності, свідчить на
користь такого висновку.

У літературі обґрунтовано вказується, що в процесі організації і
створення автоматизованих (комп’ютерних) систем управлінського
призначення повинні визначатися принципи побудови внутрішньої структури
органу управління; перелік функцій управління, що виконуються органом
управління як в цілому, так і його структурними підрозділами.

При формуванні концепцій інформатизації конкретного органу управління
соціальною системою також повинні враховуватися такі чинники:

• ступінь централізації та децентралізації функцій;

• обґрунтування кількості структурних підрозділів;

• типові структури і типові штати апарату;

• необхідна кількість співробітників.

Слід зазначити, що управлінський персонал розподіляється згідно зі
специфікою функцій, обсягом і складністю робіт в умовах інформатизації
та ін. При цьому визначають такі показники:

• можливість автоматизації окремих функцій органу управління;

• загальний порядок збору, опрацювання, видачі та зберігання інформації;

• розподіл потоків даних за рівнями керівництва з урахуванням кількості
працівників, їхньої кваліфікації;

• встановлення наявності типових і ситуаційних алгоритмів та можливості
наявних комп’ютерних програм, їх систем, пакетів (software), засобів
обчислювальної техніки (hardware), які дають змогу виконати
автоматизований аналіз інформації.

При цьому розробляється порядок узгодження, візування, затвердження
документів, які складають правила ухвали управлінських рішень.

Безсумнівно, при розв’язанні цих питань необхідною умовою є використання
правових засобів.

В організаційно-правовому аспекті за допомогою права та правового
регулювання закріплюються:

• система органів управління;

• порядок їхнього створення;

• їхні функції (цілі), завдання, компетенція.

Великого значення при цьому набуває і та обставина, що в умовах
інформатизації управління потрібна чітка класифікація прав, обов’язків і
відповідальності суб’єктів правовідносин, визначення санкцій за їх
порушення. При цьому за основу повинні братися принципи, норми,
положення, визначені у Конституції України, щодо верховенства прав
людини, а також положення чинного законодавства України, що не
суперечать нормам Конституції.

Наприклад, для розв’язання різних керівних завдань в умовах
інформатизації органів державного управління вимагається і різний
ступінь використання досягнень науки і техніки.

Не можна не побачити великої різниці між потребою автоматизації
управлінської праці в галузі керування економікою (господарською
діяльністю), соціально-культурним розвитком і адміністративно-політичною
галуззю державного управління.

В останній, як відомо, перебільшують контрольні функції, що зумовлює
потребу мати точні виміри показників контрольованих процесів. Щодо цього
наука ще повинна напрацювати відповідні теоретичні підходи і засади.
Перелік завдань певної організаційної структури вказує на потребу
накопичення, опрацювання, зберігання та використання при розробці рішень
великого обсягу якісної різноманітної інформації.

У сучасних умовах для успішного здійснення керівних функцій виникає
потреба аналізувати великі обсяги інформації для планування, розподілу
сил і засобів відповідних органів управління соціальними системами щодо
забезпечення взаємодії, координації її з іншими соціальними структурами.

Така робота пов’язана з опануванням наукових методів і методик збору й
узагальнення даних, які характеризують сили і засоби цих органів,
середовище їхнього функціонування, результати управлінських дій тощо. Це
обумовило впровадження в керівну діяльність автоматизованих
інформаційно-аналітичних комп’ютерних систем, які є сумісними за своїм
характером і дають змогу автоматично накопичувати, опрацьовувати та
використовувати дані з інших органів управління соціальними системами
для розробки ефективних управлінських рішень.

Досвід інформатизації свідчить, що суттєві зміни відбуваються в
правовому забезпеченні системи управління, коли фахівці у галузі права,
інформатики і теорії управління соціальними системами спільно
розв’язують проблему правового регулювання інформатизації на принципах
демократизму, відкритості і пошуку консенсусу. Поспішність і однобокість
у правовому регулюванні веде до збільшення ентропії (невизначеності) у
державі.

Скажімо, парадоксальною є ухвала Верховною Радою України концепції через
закон. Практика свідчить, що такого змісту нормативні акти (за природою
— юридично-технічні) доцільніше ухвалювати через постанову.

З погляду техніки правотворення, концепції, доктрини стратегії повинні
набувати юридичної форми через постанови, укази, але не через закони.

Очевидно, що зазначена проблема має дискусійний характер, але ж так
можна поставити під сумнів усю юридичну науку, добрі традиції
правотворення. А від цього недалеко до формування ментальності правового
нігілізму. Дивно буде, коли, наприклад, президент якоїсь

фірми захоче ухвалювати свої керівні рішення під назвою закони чи укази.
Конституція України чітко визначає, з якою назвою повинні виходити
нормативно-правові акти відповідних органів державної влади.

Проблемою, яка стримує розвиток інформатизації в Україні, є практика
окремих державних органів виконавчої влади перетворювати у товар свої
нормативні акти, призначені для регулювання суспільних відносин у сфері
інформатизації (зокрема, державні стандарти, нормативні акти щодо
технічного захисту інформації тощо). Звичайно, можна апелювати до
економічної кризи, недостатності фінансування з державного та місцевих
бюджетів. Але в такому разі порушуються конституційно визначені права
суб’єктів суспільних відносин на правову інформацію.

Виробничий характер діяльності більшості ланок, пов’язаних із
забезпеченням різних стадій інформатизації, обумовлює необхідність
виділення у системі державного управління напряму державної політики. З
проголошенням незалежності України такий напрям було визначено. Для
реалізації державної політики у сфері інформатизації було створено
державний орган при Президентові України — Національне агентство з
питань інформатизації. У подальшому цей орган був трансформований у
орган виконавчої влади — Державне агентство інформатизації. У ході
здійснення адміністративної реформи цей орган увійшов до структури
Державного комітету зв’язку та інформатизації України.

Таким чином, у державі був сформований механізм реалізації управління
інформатизацією як галуззю суспільних відносин на рівні центрального
органу державної виконавчої влади. Державний комітет зв’язку та
інформатизації є провідним органом і повністю відповідає за координацію,
контроль стану, реалізацію і розвиток державної політики у сфері
інформатизації в державі.

Це відомство має забезпечити силами підвідомчих організацій тендери на
розробку типових проектів інформаційних систем державного управління.
Воно також повинне координувати формування загальнодержавної
комп’ютерної мережі країни як бази загальнодержавної системи збору й
опрацювання інформації.

Організація єдиного державного органу щодо керівництва розвитком
інформатизації також має створити сприятливі умови для найліпшого
розв’язання завдань щодо інформатизації сфери державного управління.

З метою підготовки кадрів апарату державного управління до роботи в
умовах інформатизації треба розробити та ухвалити ряд
нормативно-правових актів:

а) регламентація порядку інформатизаціїщодо:

• визначення основних напрямів удосконалення управління у сфері
інформатизації на галузевому рівні;

• інструктивно-методичних матеріалів для удосконалення чинних
автоматизованих інформаційних систем;

• інформатизації конкретної підсистеми галузевої системи управління, її
структури, подальшого розвитку, фінансування, включення цих робіт до
планів відповідних організацій;

• порядку затвердження проектної документації, її складу, порядку
реалізації визначених завдань;

б) статус автоматизованих комп’ютерних інформаційних систем
управлінського призначення щодо:

• компетенції організаційної структури з питань створення і введення
новацій до чинних інформаційних систем;

• завдань і функцій конкретних інформаційних систем;

в) локальні акти з питань визначення організаційної структури і
компетенції ланок інформаційної системи щодо:

• положення про відділи (управління), які займаються питаннями
інформатизації;

• зміни до положення про підрозділи у зв’язку з їх новими функціями за
умов інформатизації;

• інструктивних матеріалів, які регламентують порядок внесення таких
змін.

г) регламентації порядку функціонування інформаційних систем управління.

• які визначають структуру інформаційних систем управління, перелік
функціональних і забезпечуючих підсистем;

• з питань уніфікації документів, їх класифікації і кодування відповідно
до вимог машинного опрацювання;

• які встановлюють порядок формування автоматизованих баз даних, умови
доступу і використання інформації, що міститься в них;

ґ) визначення умов юридичної сили документів, які опрацьовуються
засобами електронно-обчислювальної техніки щодо:

• встановлення порядку розробки, затвердження та використання нових форм
документів;

• регламентації питань захисту інформації на різноманітних носіях від
несанкціонованого доступу, від випадкових пошкоджень, фальсифікації
тощо;

• встановлення правил контролю за достовірністю інформації;

• встановлення відповідальності за повноту, достовірність і своєчасність
інформації, яка міститься в документах, що опрацьовуються засобами
електронно-обчислювальної техніки і використовуються у межах цієї
системи чи поза нею.

На виконання названих робіт повинна бути визначена функція для
конкретної структури (служби): або ця функція покладається на юридичні
служби організацій, в рамках яких створюються інформаційні системи, або
на спеціалізовану групу відповідно підготовлених юристів, які
входитимуть до складу розробників програм інформатизації.

Методичне керівництво правовою роботою мають здійснювати державні органи
юстиції, в тому числі і його місцеві ланки.

Одним із аспектів адміністративного права є деліктні правовідносини —
адміністративні провини, адміністративні правопорушення.

Через методи адміністративного права можуть бути реалізовані засоби
забезпечення інформатизації адміністративного процесу в частині
адміністративної юстиції.

У зв’язку з цим заслуговує на підтримку пропозиція про розробку
уніфікованого протоколу про адміністративне правопорушення,
пристосованого до опрацювання в комп’ютерних системах, у тому числі
розв’язання проблеми автоматизації обліку адміністративних проступків.
Протокол про адміністративні правопорушення повинен включати не лише
звичайну, описову інформацію, а й кодування, що нині нерідко
розташовується на окремій “обліковій карточці” на особу, яка вчинила
адміністративне правопорушення.

Для цього при автоматизованому опрацюванні облікової інформації
додатковими вимогами, що дають змогу кваліфікувати носій як обліковий
документ, повинні бути: можливість тривалого та багаторазового
використання інформації протягом терміну дії документа; забезпеченість
санкціонованого доступу працівників до машинних документів; можливість
санкціонованого виправлення помилкових записів.

Це далеко не повний перелік проблематики щодо функцій права, правового
забезпечення інформатизації. Безапеляційно можна прогнозувати, що
розвиток інформатизації викличе нові суспільні відносини, і головна
функція правознавства та публічного права — своєчасно визначити такі
відносини, що мають важливе суспільне значення, та врегулювати їх на
потрібному рівні.

Список використаної літератури:

Цимбалюк В. С, Гавловський В. Д., Корочанський О.І. Проблеми юридичної
деліктології в інформаційних відносинах // Бізнес і безпека. — 1998. — №
6.

Цимбалюк В. С, Гавловський В. Д. Інформаційне право. Навч.-метод.
комплекс для підготовки фахівців за спеціальністю правознавство. — К.:
ІЕУГП, 1999.

Цимбалюк В. С Правове регулювання відносин власності: Метод, комплекс
навч. дисципліни. — К.: Інститут економіки, управління та господарського
права, 1999.

Цимбалюк В. С Проблеми латентності комп’ютерної злочинності // Правове,
нормативне та метрологічне забезпечення системи захисту інформації в
Україні. — К.: НТУУ “КПІ”, 2000.

Чумаченко Н. Г., Заботина Р. И. Теория управленческих решений. — К.,
1983.

Швец Н.Я. Автоматизированные системы управления органами внутренних дел.
— К., 1983.

Шеннон К. Э. Работы по теории информации и кибернетике. —М., 1963.

Эшби У. Р. Система и информация // Вопр. философии. — 1964. — №3.

Ярочкин В. И. Безопасность информационных систем. — М.: Ось, 89, 1996.

Ярочкин В. И. Информационная безопасность: Учеб. пособие. — М.:
Междунар. отношения, 2000.

Ярочкин В. И., Пушкарская Р. Н. Государственная автоматизированная
система научно-технической информации. — М.: ИПКИР, 1988.

Ярочкин В. И., Халяпин Д. Б. Основы защиты информации. — М., ИПКИР,
1994.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020