.

Поняття, функції та права товарної біржі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
461 5695
Скачать документ

Реферат на тему:

Поняття, функції та права товарної біржі

Товарна біржа є організацією, що об’єднує юридичних і фізичних осіб,
які здійснюють виробничу і комерційну діяльність, і має за мету надання
послуг в укладенні біржових угод, виявлення товарних цін, попиту і
пропозицій на товари, вивчення, упорядкування і полегшення товарообігу і
пов’язаних з ним торговельних операцій.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської самостійності,
є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, власні
розрахунковий, валютний та інші рахунки в банках, печатку із своїм
найменуванням.

Товарна біржа не займається комерційним посередництвом і не має на меті
одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до чинного
законодавства України, статуту біржі, правил біржової торгівлі та
біржового арбітражу.

Товарна біржа здійснює свою діяльність за принципами:

• рівноправності учасників біржових торгів;

• застосування вільних (ринкових) цін;

• публічного проведення біржових торгів.

Товарна біржа здійснює такі функції:

• створення умов для проведення біржової торгівлі;

• регулювання біржових операцій;

• регулювання цін на підставі співвідношення попиту та пропозиції на
товари, що допускаються до обігу на біржі;

• надання членам і відвідувачам біржі організаційних та інших послуг;

• збір, обробка і поширення інформації, пов’язаної з кон’юнктурою ринку.

Товарна біржа має право:

• встановлювати відповідно до чинного законодавства власні правила
біржової торгівлі та біржового арбітражу, які є обов’язковими для всіх
учасників торгів;

• створювати підрозділи біржі та затверджувати положення про них;

• розробляти з урахуванням державних стандартів власні стандарти і
типові контракти;

• зупиняти на деякий час біржову торгівлю, якщо ціни біржових угод
протягом дня відхиляються більше ніж на визначений біржовим комітетом
(радою біржі) розмір;

• встановлювати розміри вступних та періодичних внесків для членів
біржі, плату за послуги, що надаються біржею;

• встановлювати інші грошові збори;

• встановлювати і стягувати відповідно до статуту біржі плату за
реєстрацію угод на біржі, штрафи та інші санкції за порушення статуту
біржі та біржових правил;

• створювати арбітражні комісії для вирішення спорів при здійсненні
торговельних угод;

• укладати міжбіржові угоди з іншими біржами, мати своїх представників
на них, у тому числі на біржах, розташованих за межами України;

• вносити в державні органи пропозиції з питань, що стосуються біржової
діяльності;

• видавати біржові бюлетені, довідники та інші інформаційні й рекламні
матеріали;

• здійснювати інші функції, передбачені статутом біржі.

Порядок створення товарної біржі

Товарна біржа створюється на засадах добровільного об’єднання
зацікавлених юридичних і фізичних осіб, яким не заборонена ця діяльність
чинним законодавством. Засновниками і членами товарної біржі не можуть
бути органи державної влади та управління, а також державні установи
(організації), що перебувають на державному бюджеті.

Створення товарної біржі здійснюється шляхом укладення засновниками
угоди, яка визначає порядок та принципи її створення, склад засновників,
їх обов’язки, розмір і строки сплати пайових, вступних та періодичних
внесків. Кожний із засновників сплачує пайовий внесок.

Товарна біржа діє на підставі статуту, який затверджується засновниками
біржі. У статуті товарної біржі визначається:

• найменування та місцезнаходження біржі;

• склад засновників;

• предмет і цілі діяльності біржі;

• види фондів, що утворюються біржею, та їх розміри;

• органи управління біржею, порядок їх утворення та компетенція,
організаційна структура біржі;

• порядок прийняття у члени біржі та припинення членства;

• права та обов’язки біржі та її членів перед третіми особами, а також
членів біржі перед біржею та навпаки;

• порядок і умови застосування санкцій;

• майнова відповідальність членів біржі;

• порядок припинення діяльності біржі.

У статуті можуть передбачатися й інші положення, що стосуються створення
та діяльності товарної біржі.

Державна реєстрація товарної біржі здійснюється в порядку, встановленому
для підприємств.

Членами товарної біржі є засновники, а також прийняті до її складу,
згідно із статутом біржі, вітчизняні та іноземні юридичні й фізичні
особи. Порядок прийняття у члени біржі та вибуття із складу її членів
визначається статутом товарної біржі.

Вступний внесок члена біржі має дорівнювати вартості «біржового місця»,
що визначається виходячи з попиту та пропозиції на “біржове місце”.
Особа, яка сплатила пайовий або вступний внесок, набуває права власника
“біржового місця” і може вилучати свої членські права, а також продавати
ці права за правилами, встановленими біржовим комітетом (радою біржі).

Член товарної біржі має право сам або через свого представника:

• здійснювати біржові операції на біржі та одержувати за це винагороду;

• брати участь у вирішенні питань діяльності біржі, обирати і бути
обраним до її керівних органів;

• здійснювати всі права, що випливають із сплати пайового або вступного
внеску;

• користуватися всіма послугами біржі. Член товарної біржі зобов’язаний:

• дотримуватись статуту біржі, біржових правил торгівлі, рішень
загальних зборів членів біржі та біржового комітету (ради біржі);

• вести розрахунки за своїми угодами, відповідно до правил біржової
торгівлі, та своєчасно інформувати біржовий комітет (раду біржі) про
зміни свого фінансового стану, що можуть негативно вплинути на виконання
зобов’язань перед третіми особами та біржею;

• сплачувати членські внески;

• вести облік здійснюваних угод за формою, визначеною правилами біржової
торгівлі;

• подавати необхідну інформацію контролюючим органам біржі;

• не розголошувати конфіденційні відомості та комерційну таємницю про
діяльність біржі.

Органи управління та підрозділи товарної біржі

Вищим органом управління товарної біржі є загальні збори її членів. У
період між загальними зборами членів товарної біржі управління нею
здійснює біржовий комітет (рада біржі). Контролюючим органом товарної
біржі є контрольна (ревізійна) комісія. Біржовий комітет (рада біржі) і
контрольна (ревізійна) комісія обираються загальними зборами членів
товарної біржі, а компетенція та повноваження комітету і комісії
визначаються статутом товарної біржі.

Для управління товарною біржею та забезпечення її функцій на біржі
створюються виконавча дирекція та функціональні підрозділи: розрахункова
палата, біржовий арбітраж, котирувальна комісія та інші підрозділи і
допоміжні служби, необхідні для її діяльності. Підрозділи біржі діють на
основі положень, що затверджуються загальними зборами членів товарної
біржі або уповноваженим ними органом. Із працівниками біржі, які
працюють за наймом, за згодою сторін можуть укладатися трудові
контракти.

Майно товарної біржі складається з фондів, що утворюються біржею,
вартість яких відображається на балансі біржі. Біржі також належить інше
майно, набуте на підставах, не заборонених законом. Майно товарної біржі
формується за рахунок:

• пайових, вступних та періодичних внесків;

• надходжень від біржових операцій та надання послуг підрозділами біржі;

• штрафів за порушення статуту товарної біржі та правил біржової
торгівлі;

• інших грошових надходжень, що не суперечать чинному законодавству.

Майно біржі належить їй на правах власності. Порядок використання майна
товарної біржі визначається загальними зборами її членів.

Організаційні форми аукціонів і основні поняття аукціонної торгівлі

Аукціон — це продаж майна чи товарів, в результаті якого власником стає
покупець, котрий запропонував у процесі торгів максимальну ціну.

Коли проводиться аукціонна торгівля, використовується пряма конкуренція
кількох покупців, присутніх під час продажу. У процесі аукціону стартова
ціна майна (товару) збільшується або зменшується до рівня
платоспроможності учасників аукціону.

Залежно від того, яка організація чи підприємство проводить аукціон,
вони поділяються на:

• аукціони, що організовуються установами (підприємствами), які
спеціалізуються на їх проведенні. До таких організацій, наприклад,
належить Державна акціонерна компанія “Національна мережа аукціонних
центрів” з 26 філіями, розташованими в кожному обласному центрі України
й об’єднаними єдиним телекомунікаційним зв’язком;

• аукціони, що організовуються підприємствами, для яких аукціони не є
основним видом діяльності, але статутами передбачене право на їх
проведення. До цієї організаційної форми належать аукціони, які
проводяться біржами, салонами художників, постійно діючими виставками,
торгово-промисловими палатами, іншими торговельними організаціями і
підприємствами усіх форм власності.

Спеціалізовані та неспеціалізовані організатори аукціонів разом
становлять аукціонну мережу.

Залежно від порядку організації аукціони поділяються на:

• примусові, які проводять, як правило, державні організації з метою
продажу арештованого майна, та того, що перейшло у власність держави
(конфісковане, безгосподарне), закладеного і невикупленого у
встановлений термін, та ін.;

• добровільні, які проводяться за ініціативою власників майна (товарів)
з метою найбільш вигідного їх продажу.

Залежно від технології проведення аукціони класифікуються на такі:

• аукціони за методом підвищення ціни, коли до первісної мінімальної
ціни поступово додають надбавки; учасник аукціону, котрий погоджується з
найвищою ціною, стає власником товару після оплати його вартості;

• аукціони за методом зниження ціни, коли первісна, явно завищена,
стартова ціна поступово знижується доти, поки один з покупців не виявить
бажання придбати товар за оголошеною ціною.

В аукціонній торгівлі використовуються такі специфічні поняття:

Ліцитатор — ведучий аукціону; він повинен знати порядок і володіти
технікою проведення торгів.

Аукціонне майно — це майно, що пропонують для продажу на аукціонах.

Лот — одиниця майна (товару), що виставляється для продажу на аукціоні,
або партія аукціонного майна (товарів), що

пропонується для продажу як одне ціле. Кожному лоту надається номер,
який зазначається в інформаційній картці та оголошується ліцитатором під
час проведення аукціону.

Організатор аукціону — це суб’єкт господарювання, незалежно від форми
власності, з яким власник — продавець майна (товарів) укладає угоду.

Ціна аукціонного майна (товарів) — ціна, зазначена в акті передачі майна
(товарів).

Стартова ціна лота — ціна, що формується виходячи з ціни аукціонного
майна (товарів) з урахуванням витрат на підготовку та проведення
аукціону.

Продажна ціна лота — фактична ціна реалізації лота на аукціоні.

Крок аукціону — мінімальна надбавка (знижка), на яку у процесі торгів
здійснюється підвищення (зниження) стартової та кожної наступної ціни
лота, оголошеного ліцитатором. Його розмір встановлює організатор
аукціону на кожний лот, але не менше як на 10 % вищий (нижчий) за
попередню ціну.

Організатор аукціону повинен мати власне чи орендоване приміщення з
відповідними умовами для зберігання, передпродажної підготовки і
демонстрації майна. Приміщення повинно відповідати
торговельно-технологічним, санітарно-гігієнічним і протипожежним нормам.
Крім того, організатор аукціону повинен мати приміщення для проведення
аукціону.

Технологія проведення аукціонів

Аукціон за методом підвищення ціни лота. Аукціон починається з
оголошення ліцитатором порядку його проведення. За кожним лотом, що
виставляється, ліцитатор оголошує:

• номер, зазначений в інформаційній картці;

• назву;

• коротку характеристику майна (товарів);

• стартову ціну;

• крок аукціону.

Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців. Якщо
протягом трьох хвилин після триразового оголошення стартової ціни
учасники не виявили бажання придбати запропонований лот, то об’єкт
продажу знімається з торгів і аукціон за цим лотом не проводиться.

Під час торгів учасники аукціону повідомляють про готовність придбати
лот за оголошену ціну, піднімаючи картку учасника з номером, поверненим
до ліцитатора, або одночасно піднімають картку з номером і пропонують
свою ціну. Запропонована учасником ціна повинна бути вищою за ціну,
оголошену ліцитатором.

Якщо ціна, запропонована учасником, який першим підняв картку з номером,
вища за ціну, запропоновану ліцитатором, то останній називає номер
учасника й запропоновану ним ціну.

Мовчання учасника аукціону, який перший підняв картку з номером,
приймається ліцитатором як згода учасника з оголошеною ціною. Після
цього ліцитатор оголошує ціну відповідно до кроку аукціону.

Торги за певним лотом закінчуються тоді, коли після триразового
повторення чергової ціни тільки один з учасників аукціону, тримаючи
картку з номером, дає згоду на його придбання.

Після закінчення торгів за лотом ліцитатор оголошує про продаж лота,
називає продажну ціну й аукціонний номер переможця.

Аукціон за методом зниження ціни лота. Аукціони, що використовують метод
зниження ціни лота, як правило, проводяться в тих випадках, коли ніхто з
покупців на двох попередніх аукціонах не виявив бажання купити майно
(товари) за стартовою ціною.

Крок аукціону (мінімальну знижку) встановлює організатор аукціону. Крок
аукціону розраховується двома способами. Зазвичай він становить 10 %:

• від стартової (мінімальної) ціни при проведенні попереднього аукціону
за методом підвищення ціни лота;

• від стартової (максимальної) ціни при проведенні аукціону за методом
зниження ціни лота.

Лот виставляється на торги за наявності не менше двох покупців.

У процесі торгів покупці (учасники аукціону) повідомляють про готовність
придбати оголошений лот за оголошеною ліцитатором ціною, піднімаючи
картку з номером, поверненим до ліцитатора. Якщо ніхто з учасників не
виявив бажання придбати лот за оголошеною ціною, ліцитатор знижує ціну
на крок аукціону, тобто на 10 %.

Мовчання учасника аукціону, який перший підняв картку з номером,
ліцитатор приймає як його згоду з оголошеною ціною. Він вважається
переможцем аукціону. Якщо під час проведення аукціону одночасно два і
більше учасників підняли свої картки, то торги за цим лотом проводяться
за методом підвищення ціни лота.

Торги за лотом закінчуються тоді, коли після триразового повторення
чергової ціни лише один з учасників аукціону, тримаючи картку з номером,
дає згоду на його придбання. Після закінчення торгів за лотом ліцитатор
оголошує про продаж лота, називає продажну ціну й аукціонний номер
переможця.

Список використаної та рекомендованої літератури

Виноградсъкий М.Д., Виноградська А. М., Шкапова О. М. Менеджмент в
організації: Навч. посіб. для студ. екон. спец, вузів. — 2-е вид.,
перероб. і допов. — К.: Кондор, 2002. — 654 с

Дашков Л. П., Вризгалін А. В. Комерційний договір: від укладання до
виконання. — К.: МПП “Капрал”, 1998. — 172 с

Захожай В. Б., Шепітко Г. Ф., Адамова 1.3. Статистика маркетингу/ За
заг. ред. В. Б. Захожая. — К.: МАУП, 2001. — 64 с

Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. — М.: ПРИОР, 2001. — 256
с.

Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ.
/ Под ред. А. В. Зырянова. — Екатеринбург: РНФ “Солярис”, 1995. — 416 с.

Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред.
Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.

Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного
підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.:
Хрещатик, 1999. — 800 с

Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.

Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для
вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.

Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых
предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1998. — 320 с.

Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. —
М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000. — 580 с.

Сергеев В. И. Менеджмент в бизнес-логистике. — М.: Информ.-издат. дом
“ФИЛИНЪ”, 1997. — 772 с.

Синецкий Б. И. Основы коммерческой деятельности: Учебник. — М.: Юристъ,
1998. — 659 с.

Статистика: Шдруч. / За ред. С. С. Герасименко, А. В. Головача, А. М.
Єріна. — К.: Вид-во КНЕУ, 1998.

Федько В. П., Федько Н.Г. Инфраструктура товарного рынка. — Ростов н/Д.:
Феникс, 2000. — 512 с.

Шканова О.М. Маркетингова товарна політика: Навч. посіб. — К.: МАУП,
2003. — 160 с.

Шканова О.М. Маркетинг послуг: Навч. посіб. — К.: Кондор, 2003. — 204 с.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020