Реферат на тему:
Основні показники витрат обігу та їх оцінка
Витрати обігу можуть бути виміряні абсолютними і відносними величинами.
Абсолютна величина характеризує сумарні (загальні) витрати обігу
підприємства, пов’язані зі здійсненням певного обсягу товарообороту.
Загальні витрати обігу підприємства поділяються на дві частини: загальні
постійні витрати і загальні змінні витрати.
До відносних показників, що характеризують витрати обігу, належать:
• витрати обігу в розрахунку на одиницю товарообороту;
• витрати обігу в розрахунку на одиницю проданих товарів у натуральному
вираженні (кг, тоннах, метрах, одиницях).
Перший показник у практиці економіки підприємств у нашій країні дістав
назву “рівень витрат обігу”. Рівень витрат обігу в торговельному
підприємстві розраховується таким чином:
а) у роздрібному торговельному підприємстві — як відно-шення витрат
обігу до обсягу роздрібного товарообороту, помножене на 100;
б) в оптовому підприємстві — як відношення витрат обігу до обсягу
оптового обороту з участю в розрахунках, по-множене на 100;
в) у підприємстві громадського харчування — як відношення
витрат обігу до обсягу валового обороту, помножене на 100.
Рівень витрат обігу характеризує середні витрати обігу в розрахунку на
одиницю товарообороту, тобто частку витрат обі-гу в роздрібній ціні
товару.
Крім рівня витрат обігу в цілому по підприємству розрахо-вують і рівні
витрат обігу за окремими товарами і товарними групами. Цей показник має
назву “витратомісткість реалізації товарної групи”.
Вивчення і кількісна оцінка залежності між величиною витрат підприємства
та обсягом товарообороту також є основою для прийняття інших
управлінських рішень, зокрема:
• оптимізації асортименту продукції;
• встановлення цін на нову продукцію, яку за певною ці-ною реалізує
підприємство-конкурент;
• вибору чи заміни устаткування;
• прийняття рішень про купівлю чи виробництво інстру-менту,
комплектуючих деталей;
• пошуку варіантів зміни виробничої потужності підприємства;
• визначення доцільності прийняття додаткового замовлен-ня тощо.
Споживання ресурсів та їх трансформація у витрати забез-печує одержання
потрібних результатів у вигляді товарооборо-ту, доходів, прибутку. Для
оцінки ефективності здійснення витрат використовують показники, що
характеризують одержаний результат у розрахунку на одиницю витрат. Це:
1. Витратовіддача (ВВ), що характеризує товарооборот підприємства (Т) на
одиницю витрат обігу (ВО):
2. Доходність витрат обігу (Дв 0), що свідчить про розміри одержання
валового доходу (ВД) на одиницю витрат обігу (ВО):
3. Прибутковість витрат обігу (Пв 0), що дає змогу оцінити обсяг
одержання балансового (БП) .або чистого прибутку (ЧП) за певний період
(квартал, рік) у розрахунку на одиницю витрат обігу (ВО) у відсотковому
вираженні:
Аналогічно може визначатися й ефективність здійснення окремих видів
витрат торговельного підприємства.
Оцінка ефективності комерційних угод
Оцінка ефективності комерційних угод торговельного підприємства
здійснюється за допомогою системи показників:
1. Рентабельність (прибутковість) витрат обігу за кон-кретною угодою
визначається за формулою
де ЧП — номінальний чистий прибуток, що відображається в бухгалтерських
документах, грн.; ВО — поточні витрати обігу, пов’язані з закупівлею і
реалізацією товарів, грн.
У свою чергу, чистий прибуток за угодою розраховують за формулою
2. Рентабельність обороту із закупівлі товарів визначається за формулою
де 3 — закупівельна (фактурна) вартість товарів за оптовими цінами без
урахування ПДВ, грн.
3. Рентабельність обороту з реалізації товарів розраховують за формулою
де Р — сума реалізації товарів за продажними цінами (товарооборот), грн.
Оцінюючи ефективність комерційних угод, окрім номінального чистого
прибутку, що відображається в бухгалтерських документах, доцільно
застосовувати ще й реальний чистий прибуток. Реальний чистий прибуток за
угодою пов’язаний з інфляцією, яка частково знецінює власні грошові
кошти підприємства, вкладені в закупівлю і продаж товарів протягом
усього періоду здійснення угоди.
Реальний чистий прибуток за угодою розраховується за формулою
ЧПР = ЧП – Дв т р,
де Дв т р — втрачений дохід торговельного підприємства за цією угодою,
грн.
Сума втраченого доходу за угодою може бути визначена за формулою
Дв.ТР=ВОК*(I-1)
або
де ВОК — сума власних грошових коштів, витрачених на заку-півлю і
реалізацію товарів, грн.; I — індекс інфляції за весь пе-ріод між
закупівлею і реалізацією товарів; /; — індекс інфляції за перший місяць;
п — період між закупівлею і реалізацією то-варів, місяців.
Величина реального чистого прибутку дає можливість оцінити дійсну
ефективність угод з урахуванням інфляції, якщо у формули для визначення
Rв 0, R3 і RР замість розміру номінального прибутку (ЧП) підставити
розмір отриманого реального прибутку (ЧПР).
Перелічені основні показники ефективності комерційних угод дають
можливість визначити прибутковість не лише однієї угоди загалом, а й
окремих товарів, оптимізувати їх асортимент, обирати найбільш вигідні
базисні умови поставки і постачальників, налагоджуючи з ними тривалі
комерційні зв’язки.
Список використаної літератури:
Захожай В. Б., Шепітко Г. Ф., Адамова 1.3. Статистика маркетингу/ За
заг. ред. В. Б. Захожая. — К.: МАУП, 2001. — 64 с
Ибрагимов Л. А. Инфраструктура товарного рынка. — М.: ПРИОР, 2001. — 256
с.
Коммерческо-посредническая деятельность на товарном рынке: Учеб. пособ.
/ Под ред. А. В. Зырянова. — Екатеринбург: РНФ “Солярис”, 1995. — 416 с.
Леви М., Вейте Б. А. Основы розничной торговли / Пер. с англ.; Под ред.
Ю. Н. Каптуревского. — СПб.: Питер, 1999. — 448 с.
Мазаракі А. А., Лігоненко Л. О., Ушакова Н.М. Економіка торговельного
підприємства: Підруч. для вузів / За ред. проф. Н. М. Ушакової. — К.:
Хрещатик, 1999. — 800 с
Неруш Ю.М. Логистика: Учеб. для вузов. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.:
ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 389 с.
Осипова Л. В., Синяева И.М. Основы коммерческой деятельности: Учеб. для
вузов. — М.: ЮНИТИ-ДАНА, 2000. — 623 с.
Памбухчиянц В. К. Организация, технология и проектирование торговых
предприятий: Учебник. — 2-е изд. — М.: ИВЦ “Маркетинг”, 1998. — 320 с.
Панкратов Ф. Г., Серегина Т. К. Коммерческая деятельность: Учебник. —
М.: ИВЦ “Маркетинг”, 2000. — 580 с.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
