Реферат на тему:
Облік на підприємствах оптової торгівлі
Оптова торгівля — сфера підприємницької діяльності з придбання і
відповідного перетворення товарів для подальшої їх реалізації
підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб’єктам підприємницької
діяльності. Включає як безпосередні комерційні зв’язки на умовах
договорів закупівлі-продажу і постачання між підприємствами-виробниками
і споживачами, так і зв’язку між ними через торгових посередників. В
основі роботи оптових підприємств покладено торгово-фінансовий план
(бізнес-план), яким установлюється сума товарообороту в цілому і в
групах товарів (з виділенням складського та транспортного
товарообороту), розмір товарних запасів, план витрат обігу, прибутку та
інші показники.
Одним із основних принципів організації бухгалтерського обліку в оптовій
торгівлі є звітність матеріально-відповідальних осіб в установлені
строки та ведення аналітичного обліку товарно-матеріальних цінностей в
бухгалтерії та в місцях їх зберігання.
Облік товарів в оптових підприємствах відбувається на рахунку 28
“Товари”, зокрема на субрахунку 281 “Товари на складі”, на якому ведуть
облік наявності та руху товарних запасів, що знаходяться на оптових і
розподільчих базах, складах, овочесховищах, морозильниках тощо. За
дебетом субрахунка 281 відображають надходження товарів, за кредитом —
реалізацію, вибуття товарів.
Облік надходження товарів в оптовій торгівлі. При одержанні товару
необхідно перевірити відповідність його фактичної кількості та якості до
даних супровідних документів і умов договору.
Залежно від умов поставки, зазначених у договорі, приймання товару
здійснюється:
• на складі підприємства-покупця, якщо доставка товару здійснюється
підприємством-продавцем;
• на складі підприємства-продавця, якщо доставка товару здійснюється
підприємством-покупцем;
• у місці розвантаження транспортних засобів, розпечатування
опломбованих транспортних засобів та контейнерів або на складі
перевізника, якщо доставка здійснюється підприємствами залізничного,
повітряного, водного, автомобільного транспорту.
Приймання товарів на складі здійснюється матеріально відповідальною
особою на підставі товаросупровідних документів.
У випадку відсутності таких документів або деяких з них приймання товару
не призупиняється, а складаються акти про фактичну наявність отриманого
товару із зазначенням документів, яких не вистачає. При одержанні товару
в тарі, крім перевірки ваги брутто і кількості місць, можливе розкриття
тари з метою перевірки ваги нетто і кількості одиниць товару. Якщо тара
або упаковка пошкоджені, то перевірка ваги нетто і кількості одиниць
товару є обов’язковою.
При одержанні товару без тари, у відкритій тарі, пошкодженій тарі його
приймання має бути здійснене в момент одержання від постачальника,
розвантаження транспортних засобів, розпечатування опломбованих
транспортних засобів або контейнерів, але не пізніше терміну,
передбаченого для розвантаження.
Якщо товар надійшов у непошкодженій тарі, то його приймання має бути
здійснене:
• за вагою брутто і кількістю місць товару — в момент одержання від
постачальника, розвантаження транспортних засобів, розкриття
опломбованих транспортних засобів або контейнерів;
• за вагою нетто і кількістю одиниць — у момент розкриття тари або
упаковки, але не пізніше 10 днів. Товар, який швидко псується, має бути
прийнято не пізніше 24 годин з моменту його одержання.
Товар, що надійшов у справній тарі, приймається за якістю і
комплектністю, як правило, на складі підприємства оптової торгівлі
(покупця). Товар може бути прийнято за якістю і на складі постачальника,
якщо це передбачено умовами договору.
Товари, що надійшли на оптові склади, приймаються на підставі:
1. Рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних. Якщо виявлено
недостачу при прийманні товарів, то додатково складають акт: 1)
комерційний — при надходженні товарів від залізниці, поромів; 2)
приймальний — при прийомі товарів на складі, який є підставою для
пред’явлення претензій транспортній організації або постачальнику у
випадку недовантаження.
2. При надходженні товарів без супровідних документів приймання на склад
здійснюють на підставі оформленого Акта приймання товарів без рахунка
постачальника.
3. Податкова накладна — звітний і розрахунковий документ, в якому
вказуються реквізити, ціна на товар, ставка та сума ПДВ, загальна сума,
що належить до оплати. Податкова накладна виписується на кожну партію
товарів у 2-х екземплярах, оригінал представляється покупцеві, а копія
зберігається у продавця як звітний і розрахунковий податковий документ.
Платники податку на додану вартість мають вести окремий облік при
купівлі і продажу товарів таких операцій:
• операцій, які оподатковуються ПДВ за ставкою 20 %;
• операції, що звільнені від оподаткування;
• імпортні операції;
• експортні операції, що оподатковуються за сумовою ставкою;
• операцій, вартість яких не включається до складу валових витрат.
У цьому випадку ведеться два реєстри податкового обліку: Книга обліку
придбання товарів, у якій ведеться облік операцій по купівлі товарів і
визначається підстава для можливого віднесення до податкового кредиту
сум ПДВ, що сплачені постачальникові (продавцеві) у звітному періоді у
зв’язку з придбанням товару (субрахунок 644).
Книга обліку реалізації товарів, яка містить порядок обліку операцій з
продажу товарів і визначає підставу для можливого віднесення до
податкового зобов’язання сум ПДВ, нарахованих за звітний період у
зв’язку з продажем товарів (субрахунок 643).
Книги обліку придбання і продажу товарів мають бути прошнуровані,
сторінки пронумеровані і зареєстровані в податковій інспекції. Записи до
Книги роблять тільки:
• на підставі даних податкових накладних, за винятком імпортних товарів
(записи з яких відображаються на підставі митної декларації при умові
сплати ПДВ митним органам або оформлення і погашення векселя);
• при придбанні товарів у юридичних і фізичних осіб, не зареєстрованих
як платників ПДВ (облік ведеться на підставі товарного чека, іншого
розрахункового документа, в якому вказана вартість товару без
нарахування ПДВ).
Основним документом, що регулює порядок бухгалтерського обліку руху
товарів, є Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”,
затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 № 246.
Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” товари відносяться до запасів і є
оборотними активами підприємства. Для того щоб придбаний товар було
визнано активом, повинні бути дотримані такі вимоги:
• по-перше, використання таких товарів у майбутньому має принести певні
економічні вигоди;
• по-друге, вартість товарів має бути достовірно визначена. Іншими
словами, товар є активом, якщо є ймовірність того,
що він буде в майбутньому реалізований.
Формування первісної вартості залежить від того, яким чином товари
надійшли на підприємство торгівлі. Але найчастіше формою розрахунків за
товари на підприємствах оптової торгівлі є оплата грошовими коштами.
Відповідно до П(С)БО 9 “Запаси” поняття собівартості придбаного товару
може бути застосоване щодо товарів, придбаних за грошові кошти, і являє
собою їх первісну вартість.
Первісна вартість товарів включає такі витрати:
• суми, сплачені постачальникові товару, за вирахуванням непрямих
податків;
• суми ввізного мита;
• суми непрямих податків, які не відшкодовуються підприємству;
• суми транспортно-заготівельних витрат (ТЗВ), включаючи витрати,
пов’язані зі страхуванням ризиків транспортування товарів;
• інші витрати, безпосередньо пов’язані з придбанням товарів. До
транспортних витрат торговельного підприємства, понесеними у зв’язку з
придбанням товарів, належать:
1) вартість транспортних послуг, що пов’язані з доставкою товару
сторонніми організаціями;
2) витрати підприємства на доставку товару власними силами (власним або
орендованим транспортом).
До останніх витрат належать:
• витрати, безпосередньо пов’язані з транспортуванням (вартість пального
в кількості, необхідній для подолання транспортним засобом відстані від
підприємства-покупця до підприєм-ства-продавця і від
підприємства-продавця до підприємства-покупця; вартість інших
матеріалів, необхідних для руху транспортного засобу; інші витрати,
понесені підприємством для забезпечення нормальної роботи транспортного
засобу під час поїздки за товаром);
• витрати, пов’язані з виплатою компенсації витрат водія під час поїздки
за товаром (витрати на відрядження водія, безпосередньо пов’язані з
доставкою товару);
• інші витрати, пов’язані з доставкою товару (витрати експедитора,
відрядженого за товаром; інші витрати, що відносяться до витрат на
відрядження відповідно до законодавства). Якщо оптове підприємство
проводить облік товарів за ціною придбання, то оприбуткування товарів
відображається такими бухгалтерськими проведеннями:
1) на закупівельну вартість придбаних товарів Д-т 281 — К-т 631;
2) на суму податкового кредиту по ПДВ, на яку підприємство має право
зменшити податкове зобов’язання, Д-т 641 — К-т 631;
3) на суму, перераховану постачальникові коштів за придбані товари, Д-т
631 — К-т 311.
Приклад. Підприємство займається оптовою торгівлею. Облік товарів на
складі ведеться за купівельними цінами. Підприємство придбало у
вітчизняного постачальника товари на суму 12000 грн (ПДВ 2000 грн).
Відобразити бухгалтерські проведення.
Розглянемо вiдображення цих операцiй у рiзних варiантах (табл. 5.2).
Якщо підприємство проводить облік товарів за продажними цінами, то сума
ПДВ, нарахована (оплачена) постачальникам при придбанні товарів,
включається до суми торгової націнки, що відображається записом Д-т 281
— К-т 285. Аналогічним проведенням відображається сума торгівельної
націнки на товари, яка нараховується торгівельним підприємством для
покриття витрат обігу та отримання прибутку. Таким чином, на субрахунку
281 “Товари на складі” формується реалізаційна вартість товару.
При попередній оплаті оптове підприємство здійснює наступні проведення:
1. Д-т 371 — К-т 311 — на купівельну вартість попередньо оплачених
товарів;
2. Д-т 641 — К-т 644 — на суму ПДВ;
3. Д-т 281 — К-т 631 — сума оприбуткування товарів;
4. Д-т 644 — К-т 631 — на суму ПДВ;
5. Д-т 631 — К-т 371 — зарахована попередня оплата постачальникові;
6. Д-т 284 — К-т 631 — на суму оприбуткованої тари.
Особливу увагу при оприбуткуванні товару слід приділити кількості і
якості, що зазначені в договорі і товарно-супровідних документах.
Виявлена при прийманні недостача товару може стати наслідком таких
причин:
• природних втрат у дорозі;
• вини особи, яка здійснює поставку товару;
• вини підприємства-продавця.
При виявленні недостачі придбаного товару при одержанні його на склад
відповідальність покладається на того учасника договору, до обов’язків
якого входить доставка таких цінностей.
Якщо доставка товару було здійснена підприємством-продавцем або
сторонньою організацією (автотранспортним підприємством), то на суму
виявленої недостачі підприємством-покупцем пред’являється претензія на
адресу таких постачальників. Якщо доставка товару здійснювалося власним
транспортом підприємства-по-купця, то вся відповідальність за недостачу
матеріальних цінностей покладається на відповідальну особу такого
підприємства.
При одержанні товару на склад сума недостачі, що сталася в дорозі в
межах норм природного убутку, включається до первісної вартості такого
товару. В цьому випадку претензія до постачальника не пред’являється.
Якщо при надходженні товару виявлено недостачу, проводиться запис з Д-т
281 “Товари на складі” — на суму тільки фактично отриманих товарів, з
К-т 285 “Торгова націнка” — на суму торгової націнки на фактично
отримані товари.
У випадку виявлення при оприбуткуванні недостачі (псування) товарів:
1. З вини постачальника або транспортних організацій:
– на купівельну вартість товарів: Д-т 374 “Розрахунки за претензіями” —
К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками” .
2. У межах норм природних втрат на купівельну вартість Д-т 947
“Недостачі і втрати від псування цінностей” — К-т 631 “Розрахунки з
вітчизняними постачальниками”.
3. З вини матеріально-відповідальних осіб, що доставляють товари:
– на купівельну вартість: Д-т 947 “Недостачі і втрати від псування
цінностей” — К-т 631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”;
– одночасно на вартість продажу: Д-т 375 “Розрахунки за відшкодуванням
завданих збитків” — К-т 716 “Відшкодування раніше списаних активів”;
– на суму ПДВ: Д-т 716 “Відшкодування раніше списаних активів” — К-т 641
“Розрахунки за податками (аналогічний рахунок “ПДВ”)”.
У випадку обґрунтованої відмови від оплати товарів, що надійшли до
оптового підприємства, товари приймаються за актом на відповідальне
зберігання і обліковуються на позабалансовому рахунку 023 “Матеріальні
цінності на відповідальному зберіганні” до моменту вказівки
постачальника про їх повернення, пере-адресації або реалізації на місці.
Приклад. Підприємство здійснило передоплату і отримало товари від
постачальника. За умовами договору доставка товарів здійснюється
підприємством-продавцем. Згідно із супровідними документами кількість
товару становить 1000 од. Вартість 1 од. — 24 грн, у тому числі ПДВ — 4
грн. Договірна вартість — 24 000 грн, у тому числі ПДВ — 4000 грн.
При оприбуткуванні на склад виявлено недостачу товарів у кількості 150
од. Підприємству-постачальникові пред’явлено претензію на суму 3600 грн
(150 од. х 24 грн/од.).
У реєстрах бухгалтерського обліку будуть зроблені такі записи (табл.
5.3).
Якщо є впевненість, що недостачу буде відшкодовано, то суму недостачі
може бути відображено як суму заборгованості за претензіями без списання
на витрати. Якщо при цьому було здійснено передоплату за товари, то сума
податкового кредиту в цьому випадку не зменшується.
Якщо підприємство не впевнене, що суму недостачі буде погашено, то така
недостача списується на витрати звітного періоду з одночасним
відображенням заборгованості на позабалансовому рахунку. При цьому у
випадку здійснення передоплати не слід забувати про коригування суми
раніше відображеного податкового кредиту щодо ПДВ. Якщо з’являється
ймовірність погашення суми недостачі постачальником матеріальних
цінностей, то в обліку на суму такої недостачі визначається дохід і сума
заборгованості списується із позабалансового рахунка.
Організація обліку товарів на оптових базах може проводитися по партіях
(облік ведуть по кожній партії окремо) або по сортах.
Список використаної літератури.:
Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.
Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.
Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с
Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
