Реферат на тему:
Особливості обліку податку з власників транспортних засобів, на
забруднення навколишнього середовища
Підприємство, крім витрат на приведення автомобіля до належного стану,
понесе витрати, пов’язані з платою за проведення державного технічного
огляду згідно з Постановою KM України “Про оплату за проведення
державного технічного огляду, реєстрацію і перереєстрацію
автомототранспортних засобів, приймання екзаменів з навичок управління
ними та екзаменів з правил дорожнього руху” від 05.12.92 № 680:
• автомобіля — 6 % від неоподатковуваного мінімуму доходів громадян
(17,0 х 6 % = 1,02 (грн));
• мотоцикла, моторолера, причепа, напівпричепа — 5 % від
неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (17,0 х 5 % =
= 0,85 (грн)).
У податковому обліку вказаний платіж відображатиметься у складі валових
витрат звітного періоду.
У бухгалтерському обліку вартість послуг щодо проведення техогляду
виражатиметься за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92, 93…) і
кредитом рахунка 685 “Розрахунки з іншими кредиторами”.
Згідно зі ст. 5 Закону про податок з власників автотранспорту при
проведенні техогляду підприємство — власник транспортного засобу
зобов’язане подати до органів ДАІ документ (платіжне доручення), що
підтверджує сплату податку з власників транспортних засобів.
У податковому обліку витрати на проведення техогляду відносяться до
складу валових витрат підприємства (як, до речі, і витрати на сплату
податку з власників ТЗ) на підставі пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону
України “Про оподатковування прибутку підприємств” від 28.12.94 №
334/94-ВР. Податковий кредит за цими витратами у підприємства не
виникне. Адже відповідно до пп. 3.2.6 п. 3.2 ст. З Закону України “Про
податок на додану вартість” від 03.04.97 № 168/97-ВР оплата вартості
державних послуг, наданих органами виконавчої влади (а саме до них
належать ДАІ відповідно до Закону України “Про міліцію” від 20.12.90 №
565-ХІІ) і обов’язковість одержання яких установлюється законодавством,
не є об’єктом обкладання ПДВ.
У п. 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”
зазначено, що витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно
зі зменшенням активів. А саме це відбувається при перерахуванні засобів
на проведення техогляду. Таким чином, у бухгалтерському обліку кошти,
сплачені за проведення техогляду, також відносяться до витрат
підприємства.
Витрати на проведення техогляду доцільно враховувати на рахунку 92
“Адміністративні витрати”, на який відноситься і податок з власників
транспортних засобів. Отже, оплата за проведення техогляду буде
відображатися такою кореспонденцією рахунків: Д-т 92 – К-т 68.
Протягом звітного року підприємства — власники автотранспортних засобів
щокварталу до 15 числа місяця, що настає за
звітним кварталом, сплачують до бюджету податок з власників транспортних
засобів, розрахований виходячи з даних про кількість транспортних
засобів (при цьому враховується об’єм циліндрів і потужність двигуна для
кожного автотранспортного засобу) за станом на 1 січня звітного року, а
також з урахуванням автотранспортних засобів, що надійшли на
підприємство протягом звітного року.
У разі, якщо протягом звітного року автотранспортний засіб вибуває, то
згідно з вимогами ст. 6 Закону про податок з власників автотранспорту
перерахунок розміру податку у зв’язку з перереєстрацією транспортних
засобів не проводиться. Водночас при зміні власника, починаючи з
кварталу, що настає за кварталом вибуття (продажу) транспортного засобу,
податок повинен сплачувати новий власник. Але слід підкреслити, що це
питання є досить спірним, і, на думку податкових органів, яка виражена в
листі ДПАУ від 06.05.2000 № 6278/7/17-0317, продавши автотранспортний
засіб, підприємство — колишній власник, продовжує сплачувати податок з
власників транспортних засобів.
Слід зауважити, що підприємства — власники транспортних засобів не
сплачують податок у разі викрадення транспортного засобу, факт якого
підтверджений відповідними документами органом, що порушив кримінальну
справу.
У податковому обліку щоквартально нарахована до сплати сума податку з
власників транспортних засобів буде збільшувати валові витрати звітного
періоду. У бухгалтерському обліку нараховані суми податку будуть
відображатися на підставі п. 18 П(С)БО-16 за дебетом рахунка 92
“Адміністративні витрати” і за кредитом рахунка 641 “Розрахунки за
податками”.
За виробничої необхідності з метою підвищення достовірності обліку і
отримання реальних даних про собівартість продукції, витрати того або
іншого виду діяльності чи структурного підрозділу підприємства податок з
власників транспортних засобів може відображатися і на інших витратних
рахунках підприємства, наприклад на рахунку 93 “Витрати на збут”, якщо
транспортний засіб використовується виключно для забезпечення процесу
продажу товарів.
Розглядаючи питання податку з власників транспортних засобів, доцільно
підкреслити, що у разі оперативної оренди автотранспортного засобу у
фізичної особи сума податку з власників
транспортних засобів за домовленістю сторін може бути сплачена
підприємством-орендарем. Щодо включення вказаних сум до складу валових
витрат зауважимо, що річний розрахунок суми податку з власників
транспортних засобів складається на підставі даних бухгалтерського звіту
(балансу), а орендований транспортний засіб буде враховуватися не в
балансі, а на позабалансовому рахунку 01 “Орендовані необоротні активи”,
таким чином, вони не попадуть до задекларованої суми річного податку з
власників транспортних засобів.
Особливості порядку нарахування і сплати збору за забруднення
навколишнього природного середовища
Збір за забруднення навколишнього середовища розраховується і
сплачується на підставі Порядку встановлення нормативів збору за
забруднення навколишнього середовища і стягнення цього збору,
затвердженого Постановою KM України від 01.03.99 № 303 та Інструкції
“Про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього
середовища”, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього
середовища і ядерної безпеки України ДПАУ від 19.07.99 № 162/379.
Платниками збору є:
• суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, їх
об’єднання, філії, інші відокремлені підрозділи. Якщо до складу
підприємства включаються відокремлені підрозділи, які не мають
банківського рахунка, не ведуть бухгалтерського обліку, не складають
окремого балансу, то збір за забруднення ними навколишнього середовища
сплачує підприємство. Тобто “самостійні” філії звітують і сплачують збір
самі, а за “несамостійні” філії звітує і платить головне підприємство;
• громадські підприємства та організації;
• постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні;
• громадяни, які здійснюють на території України забруднення природного
середовища і розміщення відходів.
Об’єктом нарахування збору для автотранспорту є обсяг фактично
використаних видів пального, в результаті спалення якого утворюються
шкідливі речовини. При цьому ліміти викидів для пересувних джерел
забруднення не встановлюються.
Розрахунок суми збору до сплати здійснюється платниками самостійно
щокварталу наростаючим підсумком з початку звітного року, виходячи з
фактично використаного пального та його виду, на підставі нормативів
збору і коригувальних коефіцієнтів, що враховують чисельність жителів
населеного пункту і народногосподарське значення населеного пункту.
При розрахунку суми збору використовується така одиниця вимірювання, як
тонна. Зауважимо, що механізм переведення літрів у тонни базується на
використанні показника густини конкретного виду бензину. Як правило,
інформацію про коефіцієнти перерахунку підприємство може отримати на
автозаправних станціях (АЗС), де було придбано пальне.
Щодо строків подання звітності і сплати збору зазначимо, що згідно з
Інструкцією № 162/379 звітність наростаючим підсумком за І квартал,
півріччя і 9 місяців подається в ДШ до 15 числа місяця, що настає за
звітним кварталом. Звітність за рік подається до 15 лютого року, що
настає за звітним. Сплата збору за квартал, півріччя і дев’ять місяців
проводиться до 20 числа місяця, що настає за звітним періодом, а за рік
збір сплачується до 20 лютого року, що настає за звітним.
Проте у зв’язку з набранням чинності з 01.04.01 Закону України “Про
порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами і
державними цільовими фондами” від 21.12.2000 № 2181-ІП, на думку органів
податкової служби, строк подання звітності становитиме 40 календарних
днів, що настають за останнім календарним днем звітного кварталу, і 60
календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного
року. Але слід зауважити, що зазначеним Законом не були внесені зміни і
доповнення до нормативних документів, що регламентують порядок подання
звітності щодо збору.
Сплата збору здійснюється двома платіжними дорученнями: 30 % від
загальної суми надсилається до Державного фонду охорони навколишнього
середовища в складі державного бюджету, 70 % — до місцевих фондів
навколишнього середовища.
Приклад. Протягом І кварталу 2001 р. підприємством було витрачено
бензину неетилованого 500 кг і дизельного палива 1800 кг. Підприємство
зареєстроване і розташоване в м. Києві. Є такі вихідні дані: • норматив
збору за дизельне паливо становить 3 грн/т;
• норматив збору за бензин — 3 грн/т;
• коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількості жителів, — 1,8;
• коефіцієнт, що встановлюється залежно від народногосподарського
значення населеного пункту, — 1,25.
При розрахунку суми збору використовують таку формулу
де Пвп — сума збору;
?Мі — кількість використаного палива у тоннах; Нбі — норматив збору і-го
виду палива (грн./т); Кнас — коефіцієнт чисельності населення; Кф —
народногосподарський коефіцієнт. Таким чином:
Пвп = ((0,5 * 3) + (1,8 * 3)) * 1,8 * 1,25 = 15,53 (грн).
Кореспонденція рахунків з відображення нарахування збору показано в
табл. 3.9.
Особливості обліку витрат, пов’язаних із забезпеченням місць для стоянки
і зберігання автотранспорту
Підприємства, які мають до 15 автотранспортних засобів, несуть витрати,
пов’язані із забезпеченням місць для стоянки і зберігання таких засобів.
При цьому слід враховувати, що коли
місця зберігання і стоянки, призначені для легкового автомобіля, який
використовується для власних адміністративно-господарських потреб, то
згідно з пп. 5.4.10 Закону “Про прибуток” такі витрати не будуть
включатися до складу валових витрат звітного періоду. У разі понесення
витрат на стоянку і зберігання вантажних автомобілів, інших
автотранспортних засобів, а також легкових автомобілів, які
використовуються для надання транспортних послуг стороннім організаціям,
такі витрати будуть включатися до складу валових.
Згадані витрати можуть бути понесені, наприклад, у вигляді орендної
плати, або щомісячних платежів за місце на стоянці (такі суми будуть
збільшувати витрати звітного періоду в міру їх понесення), або у вигляді
витрат на будівництво гаража (в такому випадку об’єкт для нарахування
податку на прибуток буде зменшуватися шляхом амортизації основного
засобу).
Суб’єкти господарської діяльності, які мають більше як 15 транспортних
засобів, розміщених в одному населеному пункті, згідно з Правилами №
1388 повинні створити автогосподарство. Витрати на створення
автогосподарства складатимуться з дозвільних, реєстраційних витрат,
витрат на будівництво споруд, на придбання необхідних матеріальних
цінностей, на оплату праці працівників, яких наймають, тощо. При наданні
транспортних послуг автотранспортом, для утримання якого організовується
автогосподарство, згадані витрати у відповідні звітні періоди будуть
включатися до валових витрат у податковому обліку і до собівартості
послуг у бухгалтерському обліку.
Розглядаючи питання нарахування амортизації на автотранспортні засоби,
слід зауважити, що із введенням національних стандартів бухгалтерського
обліку підприємство отримало право самостійного вибору методу
нарахування амортизації. Більше того, на кожний об’єкт автотранспортного
засобу може встановлюватися свій метод нарахування залежно від характеру
експлуатації такого засобу на підприємстві (табл. 3.10).
Наприклад, при використанні легкового автомобіля як таксі підприємство
може визнати найбільш доцільним у бухгалтерському обліку проводити
нарахування амортизації за виробничим методом. Суть цього методу полягає
в тому, що об’єкт основних засобів зношується пропорційно інтенсивності
спрацювання автомобіля.
У бухгалтерському обліку сума нарахованої амортизації буде відображатися
за дебетом рахунків обліку витрат (23, 91, 92…) і за кредитом рахунка
131 “Знос (амортизація) необоротних активів”.
Список використаної літератури.:
Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.
Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.
Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с
Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.
Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с
Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с
ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с
Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с
Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
