.

Особливості складання звітності у сільськогосподарських підприємствах (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
426 5195
Скачать документ

Реферат на тема:

Особливості складання звітності у сільськогосподарських підприємствах

На підставі Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову
звітність в Україні” від 16.07.99 № 986-XIV та Порядку подання
фінансової звітності, затвердженого Постановою КМ України від 28.02.2000
№ 419, річну фінансову звітність підприємства (крім зведеної та
консолідованої) подають органам, до сфери управління яких вони належать,
трудовим колективам на їх вимогу, власникам (засновникам) відповідно до
установчих документів, а також згідно із законодавством — іншим органам
та користувачам, зокрема органам державної статистики, щодо використання
бюджетних асигнувань, одержаних із державного бюджету, — органам
Державного казначейства, а щодо використання асигнувань, одержаних з
місцевих бюджетів, — фінансовим відділам місцевих органів виконавчої
влади не пізніше 20 лютого наступного за звітним року.

Конкретні терміни подання фінансової звітності для державних
сільгосппідприємств у межах зазначеного вище терміну встановлює
Міністерство аграрної політики України. Фінансову річну звітність
подають до Мінагрополітики у такому складі:

• баланс (форма № 1);

• звіт про фінансові результати (форма № 2);

• звіт про рух грошових коштів (форма № 3);

• звіт про власний капітал (форма № 4);

• примітки до фінансової звітності (форма № 5). Також передбачено і
статистичну звітність, а саме:

• форму № 50-с-г. “Основні показники роботи сільгосппідприємств за
20__рік”, затверджену наказом Держкомстату

України від 01.07.02 № 254;

• звіт про фінансові результати та дебіторську і кредиторську
заборгованість (форма № 1-Б).

Заповнюючи форми № 1-5, керуються положеннями (стандартами)
бухгалтерського обліку, затвердженими наказами Міністерства фінансів
України та Методичними рекомендаціями з планування, обліку і
калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг)
сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства
аграрної політики України від 18.05.01 №132.

Щоб забезпечити достовірність показників фінансових звітів, перед їх
складанням усі підприємства зобов’язані провести інвентаризацію активів
і зобов’язань — перевірити і документально підтвердити їх наявність,
стан та оцінку.

Виконують це згідно з Інструкцією з інвентаризації основних засобів,
нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів
і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів
України від 11.08.94 № 69. Інвентаризують усі активи та зобов’язання
підприємства (у тому числі й ті, що йому не належать і обліковуються на
позабалансових рахунках), крім майна, цінностей, коштів і зобов’язань,
інвентаризацію яких проводили після 1 жовтня звітного року.

Особливості інвентаризації грошових коштів у касі підприємства викладено
в Положенні про ведення касових операцій у національній валюті України,
затвердженому постановою Правління НБУ від 19.02.01 № 72.

За погодженням з Державним комітетом статистики України у формах
фінансової звітності та формі № 50-с-г., а також у зведених звітах
вартісні показники вказують у тисячах гривень з одним десятковим знаком,
натуральні — в центнерах, людино-години — в тисячах.

Форма № 1 “Баланс підприємства”. Показники на початок звітного періоду
переносять із річного звіту за минулий рік (графа 4).

Основні засоби, прийняті у фінансову оренду, обліковують на Балансі
орендаря, а в операційну — на забалансових рахунках.

У статті “Довгострокові фінансові інвестиції” відображають активи, які
підприємство утримує для збільшення прибутку за рахунок відсотків,
дивідендів тощо, зростання вартості капіталу або отримання інших вигід
(акції переробних і сервісних підприємств АПК, пайові внески до
статутних капіталів кооперативів тощо). Якщо інвестор суттєво впливає на
такі підприємства (володіє 20-50 % акцій), то такі вкладення обліковують
та оцінюють за методом участі в капіталі.

У статті “Довгострокова дебіторська заборгованість” показують
заборгованість фізичних та юридичних осіб, яка не виникає в ході
нормального операційного циклу (проміжку часу між придбанням запасів для
здійснення діяльності та отриманням коштів від реалізації виробленої з
них продукції або товарів і послуг) та буде погашена після дванадцяти
місяців з дати Балансу.

У статті “Відстрочені податкові активи” фіксують суму податку на
прибуток, що підлягає відшкодуванню в наступних періодах внаслідок
тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки.

До статті “Виробничі запаси” потрапляє вартість активів, облік яких
ведуть на рахунках 20 “Виробничі запаси” і 22 “Малоцінні та
швидкозношувані предмети”.

У статті “Товари” показують вартість товарів, придбаних для наступного
продажу, без торгових націнок.

У статтях “Дебіторська заборгованість із внутрішніх розрахунків” і
“Поточні зобов’язання з внутрішніх розрахунків” учасники спільної
діяльності без створення юридичної особи відображають дебіторську або
кредиторську заборгованість у рамках спільної діяльності.

Дебетовий залишок на рахунку 48 “Цільове фінансування і цільові
надходження” входить до статті “Інша поточна дебіторська
заборгованість”.

У статті “Статутний капітал” відображають загальну суму внесків
власників (учасників) до капіталу підприємства. Нагадуємо, що рахунки
обліку статутного капіталу та джерел фінансування не кореспондують при
нарахуванні амортизації, операціях з основними засобами та капітальними
інвестиціями. Статті “Пайовий капітал”, “Неоплачений капітал” і
“Вилучений капітал” заповнюють тільки недержавні підприємства.

Показники рядків 012, 032, 162, 350, 360, 370 (при збитках) Балансу
наводять в дужках як такі, що вираховують.

У статті “Нерозподілений прибуток (непокриті збитки)” підприємство
показує суму нерозподіленого прибутку або в дужках — суму непокритих
збитків.

Одержані кошти цільового фінансування на витрати некапітального
характеру визнають доходом у період їх здійснення. Плату за користування
дитячими дошкільними закладами у складі цільового фінансування не
відображають, а включають до інших операційних доходів підприємства.

Кошти цільового фінансування, використані на капітальні інвестиції,
списують у дебеті рахунка 48 в кредит рахунка 69 “Доходи майбутніх
періодів”. При введенні в експлуатацію необоротних активів і нарахуванні
амортизації на її суму визнають дохід звітного періоду і зменшують на
неї доходи майбутніх періодів.

Форма № 2 “Звіт про фінансові результати”. Звіт заповнюють відповідно до
вимог, викладених у П(С)БО 3. Графа 4 “За попередній період” переносять
із річного звіту за попередній рік (графа 3).

Розділ І “Фінансові результати”

Дохід (виручку) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)
відображають у рядку 010 за принципом відвантаження незалежно від
термінів одержання грошових коштів (чи їх еквівалентів) від покупців
(замовників) і без вирахування із доходів сум наданих знижок, повернення
проданих товарів і непрямих податків (ПДВ, акцизний збір тощо).

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) визначають
за П(С)БО 1 “Витрати”, а реалізованих товарно-матеріальних цінностей —
за П(С)БО 9 “Запаси”. Суми фіксованого сільськогосподарського податку на
підставі Методичних рекомендацій протягом року належать до
загальновиробничих витрат, а в кінці року розподіляють на собівартість
продукції пропорційно площі зайнятих сільськогосподарських угідь. До
собівартості не включають адміністративні витрати, а також витрати на
збут, відображені в окремих рядках Звіту про фінансові результати.

До статті “Інші операційні доходи” потрапляють доходи від реалізації
виробничих запасів, малоцінних і швидкозношуваних предметів, від
операційної оренди, операційних курсових різниць, реалізації іноземної
валюти, списання кредиторської заборгованості, суми отриманих асигнувань
і субсидій, штрафів, пені, недоїмок та ін.

У статті “Інші операційні витрати” відображають собівартість
реалізованих виробничих запасів, іноземної валюти, втрати від знецінення
запасів, виявлені недостачі і втрати від псування цінностей, визнані
штрафи, пені, неустойки, витрати на утримання об’єктів
соціально-культурної сфери, відрахування на створення резерву сумнівних
боргів і суми списаної безнадійної дебіторської заборгованості, витрати
за рахунок коштів цільового фінансування в межах, що відповідають його
умовам.

У статті “Дохід від участі в капіталі” показують дохід від інвестиційної
діяльності в асоційовані, дочірні або спільні підприємства, облік яких
ведуть за методом участі в капіталі.

У статті “Інші фінансові доходи” показують дивіденди, відсотки та інші
доходи, отримані від фінансових інвестицій (крім доходів, які
обліковують за методом участі в капіталі).

До статті “Інші доходи” записують дохід від реалізації фінансових
інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, неопе-раційних
курсових різниць, безоплатно отриманих активів, списання кредиторської
заборгованості, яка не виникла під час операційного циклу, після
закінчення терміну позовної давності.

У статті “Фінансові витрати” відображають витрати на сплату процентів та
інші, пов’язані із залученням позикового капіталу.

У статті “Інші витрати” наводять собівартість реалізованих фінансових
інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; витрати від
неопераційних курсових різниць, уцінки необоротних активів і фінансових
інвестицій, витрати на ліквідацію необоротних активів, залишкову
вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів та інші витрати
звичайної діяльності.

У статті “Податок на прибуток від звичайної діяльності” вказують суму
податку на прибуток, нараховану відповідно до П(С)БО 1 “Податок на
прибуток”.

У статтях “Надзвичайні доходи” і “Надзвичайні вигоди” відображають
відповідно: невідшкодовані втрати від надзвичайних

подій (стихійного лиха, пожеж, техногенних аварій, включаючи витрати на
запобігання виникненню таких втрат), доходи і витрати від інших подій і
операцій, які відповідають визначенню надзвичайних подій, за
вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт,
послуг), що вироблена і спожита самим підприємством. Собівартість
реалізованих товарів, запасів, іноземної валюти у цьому розділі не
наводиться.

Розділ II “Елементи операційних витрат”

Тут наводять елементи операційних витрат (на виробництво і збут,
управління та інші операційні витрати), понесених підприємством у
процесі господарської діяльності протягом звітного періоду, за
вирахуванням витрат, які становлять собівартість продукції (робіт,
послуг), що вироблена і спожита самим підприємством.

У статті “Матеріальні затрати” записують вартість витрачених у
виробництві (крім продукту власного виробництва) сировини і основних
матеріалів, палива, енергії, будівельних матеріалів і запасних частин,
тари, допоміжних та інших матеріалів. Вартість поворотних відходів,
отриманих у процесі виробництва, до елементу операційних витрат не
включаються.

У статті “Витрати на оплату праці” показують витрати на виплату
заробітної плати, премій і заохочень відповідно до прийнятої на
підприємстві системи оплати праці і стимулювання, матеріальна допомога,
компенсаційні витрати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого
часу, інші витрати на оплату праці.

У статті “Відрахування на соціальні заходи” наводять відрахування на
пенсійне і соціальне страхування (у тому числі страхування на випадок
безробіття) та інші соціальні заходи, відрахування на індивідуальне
страхування персоналу.

До статті “Амортизація” потрапляє амортизація основних засобів,
нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів,
нарахована згідно з правилами бухгалтерського обліку.

До статті “Інші операційні витрати” включають роботи і послуги сторонніх
організацій, суми податків і зборів (обов’язкових платежів), крім
податків на прибуток, втрати від курсових різниць, знецінення запасів,
псування цінностей, списання та уцінки активів, суми фіксованих санкцій,
а також витрати на відрядження, на послуги зв’язку, плату за
розрахунково-касове обслуговування тощо.

Зверніть увагу: сума всіх витрат операційної діяльності в розділі 1
форми № 2 може відрізнятися від суми витрат за елементами операційних
витрат з розділу II (зокрема, на зміну залишків незавершеного
виробництва, готової продукції та напівфабрикатів власного виробництва).

Форма № 3 “Звіт про рух грошових коштів”. Його зміст і загальні вимоги
до розкриття статей визначає П(С)БО 4. Еквівалентами грошових коштів
виступають казначейські векселі, депозитні сертифікати та інші
короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні
операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) та дані про
внутрішні зміни у складі грошових коштів та їх еквівалентів (наприклад,
надходження коштів з банку до каси підприємства) у Звіті про рух
грошових коштів не розкривають.

Форма № 4 “Звіт про власний капітал”. У ньому відображають зміни у
складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду. Власний
капітал — це частка в активах підприємства, що залишається після
вирахування його зобов’язань. Порядок складання звіту регулює П(С)БО 5
“Звіт про власний капітал”.

У статтях “Залишок на початок року” та “Залишок на кінець року”
відображають суми власного капіталу, наведені в Балансі підприємства, на
початок і кінець звітного періоду відповідно.

У графі “Статутний капітал” указують зафіксовану в установчих документах
загальну вартість внесків власників (учасників) до капіталу
підприємства. Збільшують або зменшують статутний капітал виключно за
рішенням власників (учасників) підприємства. Переоцінки активів або
дооцінки чи уцінки основних засобів, незавершеного будівництва і
нематеріальних активів через статутний капітал не проводять.

У графі “Резервний капітал” наводять суму резервів, створених за рахунок
нерозподіленого прибутку відповідно до чинного законодавства або
установчих документів підприємства.

У статтях “Зміна облікової політики”, “Виправлення помилок”, “Інші
зміни” показують суми коригувань, передбачених

П(С)БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”. Виправлення
помилок, допущених при складанні фінансових звітів у попередніх роках,
здійснюють шляхом коригування сальдо нерозподіленого прибутку на податок
звітного року, якщо такі помилки впливають на величину нерозподіленого
прибутку (попереднього збитку). За цим стандартом змінами в обліковій
політиці вважають зміни, що виникли внаслідок зміни статутних вимог
(підприємство приватизувалося, змінило організаційно-правову форму
тощо), вимог органу, який затверджує положення бухгалтерського обліку,
або якщо такі зміни забезпечують достовірне відображення подій або
операцій у фінансовій звітності підприємства.

Необхідність у користуванні у зв’язку з іншими змінами може виникнути,
наприклад, через події, які відбудуться після дати балансу (їх перелік
міститься у додатку до П(С)БО 6).

Форма № 5 “Примітки до річної фінансової звітності”. Сюди потрапляють
показники і пояснення, що забезпечують деталізацію і обґрунтованість
статей фінансових звітів, та інша інформація, розкриття якої передбачене
відповідними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку.
Розкривають таку інформацію у вигляді, обраному бухгалтером письмово
(таблицею, графіком тощо).

Різниця між сумою дебіторської заборгованості за Балансом, відображеною
у рядках 161 і 210 (графа 4), та сумою заборгованості, відображеною у
рядках 940 і 950 граф 4-6 Приміток, показує наявність заборгованості,
яка не погашена більше року.

При заповненні розділу “Недостачі і втрати від псування цінностей”
необхідно керуватись П(С)БО 9 “Запаси” та інструктивними матеріалами із
застосування позабалансового рахунка 07 “Списані активи”.

Форма №50-с-г. “Основні економічні показники роботи сільгосппідприємств
за 20__рік”. При її складанні особливу увагу

звертають на таке. У І розділі форми № 50-с.г. відображають виробництво
та реалізацію тільки власної сільгосппродукції. Куплену продукцію у
формі не відображають.

У графах 4-6 не показують продукцію, направлену на переробку як на
власні переробні підприємства, так і на давальницьких умовах, тому що її
не можна вважати реалізованою. Сюди записують продукцію, продану заводам
для її переробки, продукцію,

що залишається у власності заводу в рахунок оплати послуг із переробки,
та реалізовану власну сільгосппродукцію, перероблену на власних
виробничих потужностях. Продукцію, придбану в інших підприємств, у формі
№ 50-с-г. не відображають, адже після переробки готова продукція,
куплена у підприємства-переробника, вже не є власною.

Реалізовану власну продукцію, перероблену на власних виробничих
потужностях, показують за кодами 0220-0250 форми № 50-с-г.

У графі 2 “Собівартість основної продукції” платники фіксованого
сільгоспподатку зазначають його суми (окремо за кожним кодом або видом
продукції).

Суму нарахованого (сплаченого) фіксованого сільськогосподарського
податку протягом року відносять до загальновиробничих витрат (рахунок
91).

У кінці звітного періоду (року) цю суму розподіляють між об’єктами
обліку витрат рослинництва пропорційно до площі угідь, зайнятих
відповідними культурами.

Якщо з однієї й тієї ж площі зібрано два врожаї, то на кожну культуру
відносять половину нарахованої суми податку.

Платники фіксованого сільськогосподарського податку не повинні
заповнювати код 0285 “Відрахування на соціальні заходи” у розділі II
форми № 50-с-г. Суми цього податку такі платники показують за кодом 0345
“Інші витрати (включаючи плату за оренду)”.

Варто також зазначити, що за кодом 0345 у формі № 50-с-г. орендарі
повинні відображати орендну плату за земельні частки (паї) і майнові паї
та витрати, пов’язані з підтриманням орендованих земельних і майнових
паїв у належному технічному стані, включаючи витрати на проведення
поточних і капітальних ремонтів. А за кодами 0350 і 0351 треба окремо
виділяти суми орендної плати відповідно за земельні частки (паї) та
майнові паї.

Суми отриманих сільськогосподарськими товаровиробниками дотацій не
включають до складу виробничої собівартості основної і реалізованої
продукції (графи 2, 5) та доходу (виручки) від реалізації (графа 6). їх
показують у формі № 50-с-г. за кодом 0366 “Інші операційні доходи”. До
того ж у графі 5 показують собівартість реалізованої продукції без
акцизного збору, а у гра-

фі 6 — дохід (виручку) від реалізації продукції разом з акцизним збором.
Таким чином, для обчислення валового прибутку (збитку) (код 0360 мінус
код 0365) від результату від реалізації продукції (робіт, послуг) (код
0270, графи 6 мінус графа 5) необхідно відняти суму акцизного збору (код
0221).

Показники розділу III форми № 50-с.-г. треба обов’язково ув’язати з
відповідними показниками форми № 2 “Звіт про фінансові результати”
(табл. 6.28).

Звітність фермерських (селянських) господарств. Як юридична особа
фермерське господарство згідно з чинним законодавством зобов’язане
здійснювати розрахунки з бюджетом та складати фінансову і статистичну
звітність.

Фермерське господарство за характером своєї виробничої діяльності й
структурним складом прирівнюється до суб’єктів малого підприємництва,
для яких встановлено скорочену за показниками фінансову звітність у
складі Балансу (ф. № 1-м) і Звіту про фінансові результати (ф. № 2-м) та
річну форму статистичного спостереження ф. № 2 (ферм) “Основні показники
господарської та фінансової діяльності селянського (фермерського)
господарства”.

У формі № 1-м “Баланс” у складі статей “Виробничі запаси” (код 100)
включають “валову заборгованість замовників за будівельними
контрактами”, тобто понесені витрати за незакінче-ними будівельними
контрактами.

У складі статті “Інші оборотні активи” (код 250) наводять, зокрема,
вартість грошових документів і сальдо субрахунка “Податкові
зобов’язання” рахунка 64 “Розрахунки за податками й платежами”.
Відповідно, сальдо субрахунка “Податковий кредит” рахунка 64 “Розрахунки
за податками й платежами” і суму валової заборгованості замовникам за
будівельними контрактами відносять до статті “Інші поточні зобов’язання”
(код 610).

У формі № 2-м “Звіт про фінансові результати” показують доходи, одержані
фермерським господарством за звітний період, і витрати, понесені
господарством за цей же період, а також податки, які фермерське
господарство нараховує до сплати за результатами діяльності за звітний
період. Завдяки внесеним наказом № 989 змінам у цій формі звітності у
статті “Інші операційні витрати” (код 090) ф. № 2-м наводять:
собівартість реалізованих оборотних активів (крім готової продукції,
товарів і фінансових інвестицій), відрахування на створення резерву
сумнівних боргів і суму списаних безнадійних боргів, втрати від
знецінення виробничих запасів, втрати від операційних курсових різниць,
визнані економічні санкції, відрахування для забезпечення відшкодування
наступних операційних витрат, інші витрати, пов’язані з операційною
діяльністю підприємства.

Для відображення витрат за нарахованими до сплати сумами єдиного
податку, спеціального торгового патенту або сум фіксованого
сільськогосподарського податку у ф. № 2-м ввели новий рядок 131, де
записують конкретну назву податку на суму, належну до сплати.

У статті “Інші звичайні витрати” показують: витрати на сплату відсотків
та інші витрати підприємства, пов’язані із залученням позикового
капіталу; втрати від участі в капіталі; собівартість реалізації
фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів; втрати
від уцінки фінансових інвестицій та необоротних активів; інші витрати,
які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов’язані з
операційною діяльністю підприємства.

Особливістю статистичного обліку в сільському господарстві є те, що його
ведуть за функціональною ознакою, тобто облік охоплює всіх
сільськогосподарських товаровиробників незалежно від їх основного виду
діяльності, а також за територіальним принципом, тобто за місцем
знаходження сільськогосподарських ресурсів (землі, поголів’я), а не за
місцем реєстрації господарств.

Основною річною формою статистичної звітності господарської діяльності
фермерських господарств є ф. № 2 (ферм) “Основні показники господарської
та фінансової діяльності селянського (фермерського) господарства”. її
затверджено наказом Держком-стату України від 01.07.02 № 254.

У розділі І “Чисельність працівників” показують загальну чисельність
працюючих у господарстві. Членами господарства можуть бути подружжя, їх
батьки, діти, які досягли 16-річного віку, та інші родичі або наймані
працівники, які працюють за трудовою угодою.

У розділ II “Використання землі” вносять всю земельну площу в гектарах з
точністю до сотих, а також земельні ділянки, орендовані для виробничих
цілей. Сільськогосподарські угіддя показують за видами: рілля, перелоги,
сади, ягідники, виноградники (крім посадок захисних насаджень),
сінокоси, вигони на пасовища. Окремим рядком виділяють площу землі,
взяту в оренду за земельні сертифікати і земельні частки (паї) (здану в
оренду землю не показують).

У розділах III і IV показують фінансові результати та витрати на
виробництво продукції відповідно до чинних вимог П(С)БО 1

“Дохід”, П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 1 “Витрати” та ін. Основні показники
статистичної звітності повинні узгоджуватися і відповідати показникам
фінансової звітності за ф. № 1-м та ф. № 2-м.

Важливим розділом у ф. № 2 (ферм) є розділ V “Реалізація
сільськогосподарської продукції власного виробництва”. Фермерське
господарство використовує її показники для визначення можливості
переходу на сплату фіксованого сільськогосподарського податку.

У цьому розділі відображають операції з реалізації продукції власного
виробництва, які обліковують на рахунку 70 “Доходи від реалізації” без
урахування сум податку на додану вартість. Тут показують також продукцію
(в натурі), продану протягом звітного року торговельним підприємствам, а
також заготівельним і переробним організаціям у рахунок погашення
заборгованості зафіксованим сільськогосподарським податком.

Давальницька сировина не входить до обсягів реалізованої продукції. З
продукції рослинництва у загальні обсяги реалізації зернових не
включають дані, а обсяги, що передані хлібоприймальним підприємствам на
відповідальне безкоштовне зберігання. З продукції тваринництва худобу та
птицю показують в живій вазі з приростом, але без урахування ваги
племінної худоби та птиці, а також худоби, реалізованої для переробки
біофабрикам та біокомбінатам.

Кількість органічних добрив (гною, різних компостів, пташиного посліду
та ін.) показують у кількості, що була внесена під урожай поточного року
під пари і зяб у розділі VI ф. № 2 (ферм).

Сільськогосподарську техніку, яка є власністю господаря (розділ VII),
записують у загальній кількості на звітну дату (працюючу і непрацюючу) в
розрізі видів, марок і потужностей. Сумарну потужність електродвигунів
та електроустановок, що обслуговують виробничий процес, перераховують у
кінські сили множенням потужності в кіловатах на коефіцієнт 1,36.

Потужність легкових автомобілів, автобусів та інших автомобілів
невиробничого призначення не включають до розрахунку.

До фактичних витрат на придбання сільськогосподарської техніки включають
вартість техніки і обладнання, взятого у фінансовий лізинг.

Також обов’язково у звітності (розділ IX) показують вартість та суму
Знос (амортизація) у нематеріальних активів, якщо вони є в господарстві.

Показники фінансової і статичної звітності наводять у тисячах гривень з
одним десятковим знаком.

Терміни подання фінансової звітності визначені постановою Кабінету
Міністрів України від 28.02.2000 № 419: річна— не пізніше 20 лютого
наступного за звітним року. Статистичну звітність також слід скласти і
подати до 20 лютого.

Список використаної літератури.:

Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.

Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.

Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с

Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.

Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с

Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с

ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с

Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020