.

Бухгалтерський облік витрат у будівельній організації (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
795 5660
Скачать документ

Пошукова робота

Бухгалтерський облік витрат у будівельній організації

Бухгалтерський облік витрат будівельної організації здійснюється з
метою забезпечення формування повної, правдивої та не-упередженої
інформації щодо відображення фактичних витрат, понесених під час
виконання будівельно-монтажних робіт, а також вироблення продукції
допоміжними та другорядними виробництвами будівельної організації,
обчислення фактичної собівартості як для окремих об’єктів обліку витрат,
так і витрат будівельної організації в цілому, а також для здійснення
контролю за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Дані бухгалтерського обліку використовуються для оцінки фінансового
стану будівельної організації, ефективності організаційно-технічних
заходів, спрямованих на розвиток і удосконалення будівельного
виробництва, планово-економічних і аналітичних розрахунків,
управлінського обліку та внутрішньогосподарського розрахунку у
будівельній організації.

Організація бухгалтерського обліку витрат передбачає:

• застосування єдиного підходу до відображення в бухгалтерському обліку
господарських операцій на підставі затверджених у будівельній
організації правил ведення документообігу з урахуванням особливостей її
діяльності;

• застосування типових форм первинних облікових документів, системи
рахунків, реєстрів аналітичного обліку та способів реєстрації й
узагальнення наявної інформації та оброблення облікової інформації на
паперових або машинних носіях;

• розроблення облікової номенклатури об’єктів калькулювання. Об’єктом
бухгалтерського обліку витрат можуть бути окремі

види будівельно-монтажних робіт, окрема будівля і споруда, кілька
будівель і споруд, будівельний контракт у цілому, відособлений
структурний підрозділ, будівельна організація в цілому.

Бухгалтерський облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт
залежно від видів об’єктів обліку може бути організовано за замовленнями
або за методом накопичення витрат за певний період часу із застосуванням
елементів нормативного методу обліку і контролю за економним і
раціональним використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Основним методом обліку витрат на виконання будівельно-монтажних робіт є
облік за замовленнями відповідно до будівельних контрактів. Облік витрат
за замовленнями ведеться наростаючим підсумком до закінчення виконання
контракту.

Реєстром обліку виконаних будівельно-монтажних робіт у натуральній та
вартісній формі є Журнал обліку виконаних робіт. Дані Журналу обліку є
підставою для складання первинних облікових документів у будівництві
(форма № КБ-2в “Акт приймання виконаних підрядних робіт” і форма № КБ-3
“Довідка про вартість виконаних робіт та витрати”), які використовуються
для розрахунків із замовником за виконані підрядні роботи та складання
звітності у будівництві.

Відображення в бухгалтерському обліку витрат на будівельно-монтажні
роботи здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку
активів, капіталу, зобов’язань і господар-

ських операцій підприємств і організацій та інструкції по його
застосуванню, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від
30.11.99 № 291.

Бухгалтерський облік витрат на виконання будівельно-монтажних робіт
ведеться на рахунку 23 “Виробництво” безпосередньо в Журналі-ордері або
машинограмах, що їх замінюють, в яких об’єднані аналітичний і
синтетичний обліки витрат, а також відображається вартість робіт,
виконаних власними силами будівельної організації, і вартість робіт,
прийнятих від субпідрядних організацій. На рахунку 23 “Виробництво” в
Журналі-ордері витрати групуються відповідно до визначених об’єктів
калькулювання. Витрати відособлених допоміжних і другорядних виробництв
обліковуються на окремих аналітичних субрахунках “Допоміжні
виробництва”, в журналах-ордерах, листках-розшифровках або в
машинограмах, які їх замінюють, у розрізі видів цих виробництв.

Фактичні витрати на будівельно-монтажні роботи групуються за статтями
витрат. Прямі витрати (матеріальні витрати, витрати на оплату праці, на
експлуатацію будівельних машин і механізмів, відрахування на соціальні
заходи, інші прямі витрати) щомісячно визначаються та відносяться на
окремі об’єкти калькулювання за прямими ознаками на підставі первинних
облікових документів. Уся первинна документація складається з
обов’язковим кодуванням, що забезпечує облік за статтями витрат і за
об’єктами калькулювання. Первинні документи складаються в момент
здійснення операцій, а якщо це неможливо — безпосередньо після їх
закінчення.

Прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також
загальновиробничі витрати та витрати від браку робіт відображаються за
дебетом рахунка 23 “Виробництво”, за кредитом — суми фактичної
виробничої собівартості виконаних робіт (у дебет рахунка 90
“Собівартість реалізації”). За кредитом субрахунків обліку витрат
допоміжних виробництв з виконання некапітальних робіт у кореспонденції з
дебетом рахунків 11 “Інші необоротні матеріальні активи”, 22 “Малоцінні
та швидкозношувані предмети” та субрахунків обліку витрат основного
виробництва списується собівартість виготовлених у допоміжних і
другорядних виробництвах виробів, робіт.

Вартість використаних матеріалів включається у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунка 80

“Матеріальні витрати” для будівельних організацій, які застосовують 8-й
клас рахунків, або з кредиту рахунка 20 “Виробничі запаси” для
організацій, що застосовують 9-й клас рахунків, вартість продукції
допоміжних і другорядних виробництв — з кредиту рахунка 23
“Виробництво”, а вартість послуг виробничого характеру, наданих
сторонніми організаціями, — з кредиту рахунка 63 “Розрахунки з
постачальниками і підрядчиками” та відповідних субрахунків.

Фактичні витрати матеріалів на виконання будівельно-монтажних робіт по
об’єктах обліку відображаються в облікових реєстрах на підставі
матеріальних звітів.

Витрати на оплату праці робітників включаються у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт з кредиту рахунка 81 “Витрати на оплату
праці” за видами оплати праці для організацій, що застосовують 8-й клас
рахунків, або відповідно з кредиту рахунка 66 “Розрахунки з оплати
праці” для організацій, що застосовують 9-й клас рахунків, і відносяться
на витрати по окремих об’єктах калькулювання за прямою ознакою на
підставі документів, які визначають витрати праці. Якщо неможливо
віднести окремі види надбавок, доплат, заохочувальних і компенсуючих
виплат за прямою ознакою, розподіл їх по об’єктах відбувається
пропорційно сумі заробітної плати без цих надбавок, доплат і
компенсуючих виплат або іншими методами, що застосовуються у будівельній
організації.

Відрахування на соціальні заходи включаються у собівартість
будівельно-монтажних робіт за прямою ознакою з кредиту рахунка 65
“Розрахунки за страхуванням” та відповідних субрахунків: 651 “За
пенсійним забезпеченням”, 652 “За соціальним страхуванням”, 653 “За
страхуванням на випадок безробіття”, 654 “За індивідуальним
страхуванням”.

Витрати на утримання та експлуатацію власних і орендованих машин і
механізмів у будівельній організації відображаються на рахунку 23
“Виробництво”, субрахунок “Експлуатація машин і механізмів” за їх видами
чи групами і відносяться на витрати за окремими об’єктами калькулювання
за прямою ознакою на підставі первинних документів.

Витрати на оплату праці робітників, зайнятих керуванням та
обслуговуванням машин, відрахування у резерв на оплату відпусток,
витрати на паливо, електроенергію, а також допоміжні експлуатаційні
матеріали, утримання рейкових і безрейкових колій, амортизаційні
відрахування, витрати на ремонт та орендна плата за машини відносяться
на виробничу собівартість утримання груп цих машин за прямою ознакою.

Втрати від браку в роботі будівельних організацій накопичуються на
рахунку 24 “Брак у виробництві” окремо за браком, допущеним під час
виконання будівельно-монтажних робіт, і браком, допущеним у допоміжних і
другорядних виробництвах будівельної організації на окремому субрахунку.
Облік втрат від браку ведеться по окремих об’єктах будівництва, видах
робіт та допоміжних і другорядних виробництвах у журналах, листках
-розшифровках або машинограмах, які їх замінюють.

До втрат від браку, допущеного під час виконання будівельно-монтажних
робіт, належать витрати на перероблення неякісно виконаних робіт з вини
будівельної організації, а також витрати на усунення пошкоджень у
зведених конструкціях, допущених під час подальшого виконання
будівельно-монтажних робіт.

Витрати на усунення дефектів у будівництві, допущених з вини замовника і
ним оплачених, не належать до втрат від браку.

У витрати на виправлення браку, допущеного під час виконання
будівельно-монтажних робіт, включається вартість додатково витрачених
матеріалів, витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи,
на експлуатацію будівельних машин і механізмів, а також частина
загальновиробничих витрат.

У виробничу собівартість будівельно-монтажних робіт включаються витрати
на виправлення браку за вирахуванням: остаточно забраковано! продукції
за справедливою вартістю; суми, що відшкодовуються працівниками, які
допустили брак; суми, що одержані від постачальників за неякісні
матеріали і комплектуючі вироби тощо.

Загальновиробничі витрати визначаються по будівельній організації в
цілому як постійні, так і змінні і відносяться з кредиту рахунка 91
“Загальновиробничі витрати” в дебет рахунка 90 “Собівартість
реалізації”, субрахунок 903 “Собівартість реалізованих робіт і послуг”.

При цьому генеральні підрядчики щомісяця зменшують величину окремих
статей загальновиробничих витрат на суму витрат на обслуговування
субпідрядчиків відповідно до контрактів між ними, списуючи їх з рахунка
91 “Загальновиробничі витрати” на рахунок 63 “Розрахунки з
постачальниками та підрядчиками”. Субпідрядні організації збільшують
величину відповідних статей загальновиробничих витрат по дебету рахунка
91 “Загальновиробничі витрати” і відображають їх по кредиту рахунка 36
“Розрахунки з покупцями і замовниками”.

Загальновиробничі витрати підлягають розподілу між об’єктами обліку
витрат із застосуванням установлених у будівельній організації способів
їх розподілу, виходячи із специфіки виконуваних робіт.

Прямі та загальновиробничі витрати включаються у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт того звітного періоду, в якому вони були
здійснені. Непродуктивні витрати і втрати відображаються в обліку того
звітного періоду, в якому вони виявлені.

Якщо у будівельній організації створюється резерв для оплати відпусток і
виплати винагород за вислугу років, то у витрати виробництва включаються
щомісячні відрахування на створення такого резерву з віднесенням їх на
загальновиробничі витрати.

До незавершеного будівельного виробництва належать не-закінчені і не
прийняті замовником об’єкти (будівельно-монтажні роботи), що є об’єктами
обліку.

Незавершене будівельне виробництво складається з витрат на виконання
будівельно-монтажних робіт, що виконуються власними силами будівельної
організації, а також із вартості робіт субпідрядних організацій,
прийнятих і сплачених генеральним підрядчиком.

Фактична собівартість будівельно-монтажних робіт, виконаних власними
силами будівельної організації на об’єктах, які належать до
незавершеного будівельного виробництва, обліковується на рахунку 23
“Виробництво”.

Виконані субпідрядними організаціями роботи, прийняті і оплачені
генеральним підрядчиком, включаються у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт генерального підрядчика (рахунок 90
“Собівартість реалізації”). Розрахунки за виконані субпідрядними
організаціями роботи ведуться на рахунку 631 “Розрахунки з
постачальниками та підрядчиками”.

Витрати на спорудження та розбирання тимчасових (титульних і
нетитульних) будівель і споруд включаються у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт за умови включення таких витрат у кошторис на
будівництво об’єкта.

Витрати на спорудження та розбирання титульних тимчасових будівель і
споруд обліковуються у порядку, встановленому щодо обліку виконаних
будівельно-монтажних робіт, і включаються у виробничу собівартість робіт
за відповідними статтями калькулювання та елементами витрат.

Витрати на спорудження та розбирання нетитульних тимчасових будівель і
споруд обліковуються на рахунку 91 “Загально-виробничі витрати” окремо
за кожним з таких об’єктів і включаються у виробничу собівартість
будівельно-монтажних робіт за статтею “Загальновиробничі витрати” (за
елементом “Інші операційні витрати”) — у дебет рахунка 90 “Собівартість
реалізації” для організацій, які застосовують 9-й клас рахунків, і в
рахунок 80 “Матеріальні витрати”, субрахунок 809 “Інші матеріальні
витрати” для організацій, які застосовують 8-й клас рахунків “Витрати за
елементами”.

Витрати за будівельним контрактом, що підлягають відображенню у
собівартості даного звітного періоду, мають складатися тільки з тих
витрат, які пов’язані з обсягом конкретно виконаної на цьому об’єкті
роботи, що визнана доходом. Витрати, пов’язані з виконанням робіт, які
ще не визнано доходом, відображуються підрядчиком у складі незавершеного
виробництва. Розрахунки підрядчика із замовником (субпідрядчика з
генпідряд-чиком) відбуваються за рахунками за виконані роботи, що
передані для оплати. їх відображення здійснюється за типовою
кореспонденцією рахунків, що запроваджена разом з Планом рахунків
бухгалтерського обліку. Разом з тим відповідно до П(С)БО 18 “Будівельні
контракти” для накопичення даних про виконані, передані для оплати
рахунки і залишок незавершеного виробництва, про валову заборгованість
замовників і замовникам до рахунка 23 “Виробництво”, на якому вже
використовується субрахунок 230 “Виконання будівельно-монтажних робіт
(будівельних контрактів)”, буде відкрито ще два субрахунки 238
“Незавершені будівельні контракти” і 239 “Проміжні рахунки”. Записи на
цих субрахунках (дебет 238, кредит 239) здійснюються на суму рахунка
(без непрямих податків) за виконані будівельні

роботи (проміжний рахунок оплати) у тому періоді, в якому такий рахунок
передано для оплати і відображено типовою кореспонденцією рахунків
бухгалтерського обліку за дебетом рахунка 36 “Розрахунки з покупцями і
замовниками” і кредитом рахунка 70 “Доходи від реалізації”. Згорнуте
сальдо рахунка 23 “Виробництво” показуватиме суму незавершеного
виробництва підрядчика або його заборгованість замовнику.

Пунктом 2 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” введено два нових терміни:

• валова заборгованість замовників;

• валова заборгованість замовникам.

Валова заборгованість замовників за роботи за будівельним контрактом —
це сума перевищення витрат підрядчика та визнаного ним прибутку (за
вирахуванням визнаних збитків) над сумою проміжних рахунків (без
непрямих податків) на дату балансу з початку виконання будівельного
контракту.

Валова заборгованість замовникам за роботи за будівельним контрактом —
це сума перевищення проміжних рахунків (без непрямих податків) над
витратами підрядчика та визнаним ним прибутком (за вирахуванням визнаних
збитків) на дату балансу з початку виконання будівельного контракту.

Таким чином, термін “валова заборгованість” означає різницю між
витратами підрядчика та визнаним ним прибутком (за вирахуванням визнаних
збитків) по будівельному контракту та сумами переданих для оплати
замовнику проміжних рахунків за цим контрактом.

Пункт 19 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” передбачає, що валову
заборгованість замовників зароботи, виконані за будівельним контрактом,
підрядчик наводить у складі незавершеного виробництва; валову
заборгованість замовникам за роботи, виконані за будівельним контрактом,
підрядчик наводить у складі інших поточних зобов’язань.

Після завершення будівельного контракту субрахунки 238 і 239 взаємно
закриваються (табл. 2.3).

Інформація, що дає потрібне уявлення щодо виконання будівельних
контрактів (сума доходу, прибутків, авансів, вартість виконаних
субпідрядчиками робіт тощо) наводиться підрядчиками у примітках до
річної фінансової звітності, якщо підрядчики не є суб’єктами малого
підприємництва.

Метод визнання доходів і витрат з урахуванням ступеня завершеності робіт
передбачає три способи розрахунку результатів робіт.

Ступінь завершеності робіт за будівельним контрактом може визначатися за
одним із наведених методів:

1) вимірювання та оцінка виконаної роботи;

2) співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх загального
обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі;

3) співвідношення фактичних витрат з початку виконання будівельного
контракту до дати балансу та очікуваної (кошторисної) суми загальних
витрат за контрактом.

Перший метод (вимірювання та оцінка виконаної роботи) —
вимірювально-оцінний. Він найбільш суб’єктивний, оскільки ґрунтується на
висновках окремих спеціалістів підприємства. Саме вони визначають
ступінь готовності об’єкта. Якщо підприємство вибирає цей метод оцінки
ступеня завершеності, то йому слід закріпити відповідні повноваження за
конкретними спеціалістами (виконробами, технологами, керівниками вищої
ланки). Навряд чи у цьому випадку головні бухгалтери мають право давати
самостійну експертну оцінку. У більшості випадків бухгалтери не мають
необхідного досвіду, знань і профільної освіти. Крім того, очевидною є
потреба складання первинних документів, в яких фіксували б оцінку
ступеня готовності об’єкта на звітну дату. У цьому контексті могли б
стати у пригоді звичні акти виконаних робіт, в яких, власне кажучи, і
фіксують суми виконання на конкретну дату. Більше того, ці суми ще й
узгоджуються із замовником (адже він також ставить свій підпис на
актах), що є додатковим фактором надійності оцінки.

Другий метод (співвідношення обсягу завершеної частини робіт та їх
загального обсягу за будівельним контрактом у натуральному вимірі)
загалом подібний до першого. Різниця лише в тому, що співвідносять не
вартісні, а натуральні показники. Цей метод більш адаптований до умов
невеликих будівельних фірм. Одиницями виміру можуть бути ті показники,
які найадекват-ніше характеризують види робіт, що їх виконують. Це
можуть бути кубометри цегляної кладки, якщо, наприклад, РБУ
спеціалізується на кам’яних роботах, або машино-години роботи
екскаваторів, якщо підприємство переважно займається риттям котлованів
чи траншей. Якщо підприємство виконує тільки електромонтажні чи
сантехнічні роботи або облаштовує інші комунікації під час будівництва
об’єктів, то як натуральні одиниці розрахунку його продуктивності можуть
використовуватися відпрацьовані людино-години. Трудові показники
обов’язково будуть корисними у разі використання цього способу і для тих
будівельних підприємств, які провадять ремонти і реставрацію, оскільки
ці роботи, як правило, характеризуються високою трудомісткістю.

Найбільш застосовуваний на практиці третій метод — метод співвідношення
витрат, понесених на звітну дату, із загальною сумою витрат за
контрактом (у п. 4 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” його названо
останнім). Причина проста: усі початкові дані для розрахунку є у
бухгалтерських облікових реєстрах. Слід зазначити, що очікувані загальні
витрати за контрактом у п. 4 стандарту ототожнено з кошторисною сумою
витрат. Цей метод зазвичай використовують ті будівельні організації, які
виконують комплексні будівельні роботи: великі трести і домобудівельні
комбінати (табл. 2.4, 2.5).

У світовій практиці використовується “касовий” метод визначення ступеня
завершеності контракту. Показник готовності визначають на основі
зіставлення сум, одержаних від замовника на звітну дату (сума всіх
авансів), і загальної ціни контракту. П(С)БО 18 “Будівельні контракти”
не передбачає застосування такої схеми. Однак не забороняється
підприємству, що вирішило використовувати метод “вимірювання та оцінки
виконаної роботи”, розглядати “касові” показники як вимірювально-оцінні
параметри.

Згідно із п. 19 П(С)БО 18 “Будівельні контракти” у баланс потрапляють
різниці між сумами накопичених на звітну дату розрахункових обсягів
робіт і виставлених замовнику проміжних рахунків (актів) за виконані
роботи. Якщо різниця позитивна, то утворюється так звана валова
заборгованість замовника, якщо від’ємна — валова заборгованість перед
замовником. Коли утворюється валова заборгованість замовника, вона
відображається у балансі за статтею “Незавершене будівництво” (рядок
020), валову заборгованість, у свою чергу, відображають у звітності як
поточну кредиторську заборгованість.

Різниця між залишками за субрахунками 238 “Незавершені будівельні
контракти” і 239 “Проміжні рахунки” у кожному звітному періоді буде
валовою заборгованістю. У першому періоді перевищення у сумі ЗО тис. грн
є валовою заборгованістю замовнику, у другому періоді аналогічно —
різниця збільшиться на суму 15 тис. грн, у третьому періоді, коли сума
виставленого рахунка на 45 тис. грн менша за розрахунковий дохід, що
говорить про виникнення валової заборгованості замовника, ці
заборгованості буде компенсовано зворотним проведенням (Д-т 238 — К-т
36).

При цьому слід врахувати:

• по-перше, кредитове сальдо субрахунка 238, яке утворюється у
результаті згортання субрахунків 238 і 239, відображатимуть у пасиві
балансу як інші поточні зобов’язання — стаття “Інші поточні
зобов’язання”, незважаючи на те що рахунок 23 належить до класу
“Запаси”;

• по-друге, дебет субрахунка 238 фактично відображає продажну вартість
виконаних робіт, яка складається із собівартості та розрахункового
прибутку. Коли після згортання субрахунків 238 і 239 утворюється
дебетове сальдо, його відобразять у статті “Незавершене будівництво”
Активу балансу. У результаті цього не буде дотримано вимогу П(С)БО 9,
згідно з якою запаси повинні відображатися у звітності за найменшою
вартістю.

Відповідно до п. 17 П(С)БО 18 “Будівельні контракти”, якщо під час
виконання робіт за контрактом сталися будь-які зміни в оцінках доходу,
витрат або прибутку, то вони (ці зміни) мають відображатися лише в тому
періоді, в якому вони відбулися, та у майбутніх періодах. Усі минулі
розрахунки коригуванню не підлягають, що також відображено в П(С)БО 6
“Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах”.

Якщо, наприклад, у другому періоді підприємство переглянуло свої плани
щодо загального обсягу витрат за договором (замість 450 тис. грн
прогнозний показник дорівнює 485 тис. грн), то дохід другого періоду
буде розраховано так:

• загальні фактичні витрати за договором: 200 тис. грн + + 150 тис. грн
= 350 тис. грн;

• загальний відсоток освоєння витрат: 350 тис. грн: 485 тис. грн х х 100
% = 72 %;

• розрахунковий дохід за два періоди: 500 тис. грн х 72 % = = 360 тис.
грн;

• підлягає відображенню у другому звітному періоді: 360 тис. грн –

– 220 тис. грн = 140 тис. грн.

Таким чином, дохід, відображений у попередньому періоді, не змінюється,
але розрахунок показників поточного періоду провадять з урахуванням
даних, відображених у попередніх періодах. Отже, облік будівельних
контрактів необхідно вести наростаючим підсумком.

Нині найбільш розповсюдженим способом будівництва є пайова участь
забудовника і підрядчика.

Приклад. Підприємство здійснює будівництво офісного приміщення.
Фінансування будівництва частково здійснює саме підприємство
(забудовник), частково залучає кошти фізичних і юридичних осіб на умовах
пайової участі.

Частина будинку буде використана як офісне (адміністративне) приміщення
підприємства та учасників пайового будівництва, інша частина будинку
призначена для передачі в оренду під магазин. Після закінчення
будівництва частина офісних приміщень, побудованих за рахунок коштів
підприємства, буде передана суб’єктам підприємницької діяльності на
умовах оренди.

Підприємство понесло витрати, що пов’язані з виділенням ділянки,
підготовкою проектно-кошторисної документації (ПКД) та одержанням
технічних умов. Для здійснення будівельно-монтажних робіт підприємство
уклало контракт із підрядчиком, що, у свою чергу, буде залучати
спеціалізовані субпідрядні організації.

Будівельний контракт передбачає ціну як суму фактичних витрат на
виконання будівельних робіт і суму прибутку у вигляді відсотка від
витрат. Кошторисна вартість будівельно-монтажних робіт визначена
будівельним контрактом по очікуваній сумі прибутку 210 тис. грн з
розрахунку 10 % рентабельності будівельних робіт.

Вартість робіт з урахуванням ПДВ визначена в сумі 2772 тис. грн.

У зв’язку з тим, що будинок будується як офісне приміщення самого
підприємства й учасників пайового будівництва, на нього поширюються
норми пп. 8.1.2 ст. 8 Закону України “Про оподаткування прибутку
підприємств”. Зазначеним підпунктом Закону передбачено, що витрати на
придбання основних засобів і нематеріальних активів для власного
виробничого використання підлягають амортизації.

Ведення обліку у забудовника і підрядчика приведено у табл. 2.6.

Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків № 291 від
30.11.99 коштів, що забудовник одержав від пайовика для пайової участі в
будівництві об’єкта, відображається по дебету рахунків обліку коштів,
запасів і кредиту рахунка 48 “Цільове фінансування і цільові
надходження”.

Відповідно до Інструкції № 291 від 30.11.99 по дебету субрахунка 151
“Капітальне будівництво” відображається збільшення понесених витрат на
суму придбання створення матеріальних і нематеріальних необоротних
активів, а по кредиту — їхнє зменшення (запровадження в дію, прийом до
експлуатації тощо). На цьому субрахунку також ведуться облік
устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, і авансові
платежі для фінансування будівництва. У зв’язку з необхідністю виконання
вимог Інструкції, а також необхідністю надалі провести розрахунки між
замовником і підрядчиком, застосований рахунок 47 “Забезпечення
майбутніх витрат і платежів”, субрахунок 474 “Забезпечення інших витрат
і платежів”.

На позабалансовому рахунку 021 “Устаткування, прийняте до монтажу”
підрядна організація враховує устаткування, пристосування та інші
товарно-матеріальні цінності, що надійшли від замовника для монтажу.

Список використаної літератури.:

Галузі народного господарства України (ЗКГНГ): Затв. наказом Мінстату
України від 24.01.94 № 21.

Про затвердження типових норм первинних документів з обліку в
будівництві: Наказ Держ. ком. буд-ва, архіт. і житлової політики України
від 29.12.2000 № 416/299.

Бабич В. В, Свідерський Є. І. Бухгалтерський облік на підприємствах
малого бізнесу в Україні. — К.: Лібра, 1996. — 160 с

Бутинець Т. А. Бухгалтерський облік: Навч. посіб. для студ. вузів / Т.
А. Бутинець, Л. В. Чижевська, С. Л. Береза. — Житомир: ЖІТІ, 2000. —672
с.

Бутинець Ф. Ф. Особливості бухгалтерського обліку в торгівлі. Курс
лекцій. Навч. посіб. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця, доц. Н. М. Малю-ги.
— Житомир: ЖІТІ, 2000. — 608 с

Організація бухгалтерського обліку: Підруч. для студ. спец. “Облік і
аудит” вищ. навч. закл. / За ред. проф. Ф. Ф. Бутинця. — 3-тє вид., доп.
і перероб. — Житомир: ПП “Рута”, 2002. — 592 с

ПанасюкВ. М., Ковальчук Є. К., Бобрівець С. В. Податковий облік: Навч.
посіб. — Тернопіль: Карт-бланш, 2002. — 260 с

Облік у селянському (фермерському) господарстві: Посібник / За ред. М.
Я. Дем’яненка. — К.: ІАЕ, 2001. — 403 с

Вуд Ф. Бухгалтерский учет для предпринимателей. В 4 ч. — М.: Аскери,
1993.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020