Реферат на тему:
Наслідки створення європейського валютного союзу і запровадження валюти
євро
Загальні наслідки створення Європейського валютного союзу і
запровадження валюти евро
Запровадження нової валюти і створення ЄВС спричинюється до докорінних
змін у Європейському Союзі і має як позитивні, так і негативні наслідки.
Позитивні наслідки створення ЄВС і запровадження евро:
1. Зникнення необхідності обміну валют усередині ЄВС і внаслідок цього —
відсутність операційних витрат.
2. Припинення процесу страхування валютних ризиків між країнами ЄВС.
3. Підвищення ефективності функціонування наявних платіжних систем і
створення нової платіжної системи TARGET.
4. Скорочення непрямих витрат, пов’язаних з необхідністю встановлення
валютних курсів і непередбачуваністю їх коливань.
5. Виникнення нового, найбільшого у світі фінансового ринку внаслідок
вирівнювання процентних ставок, розширення конкурентних можливостей,
підвищення рейтингу та ліквідності цінних паперів, розширення місткості
ринку і підвищення конкурентних можливостей держав єврозони щодо емісії
цінних паперів:
• у ЄВС з’явився другий у світі за обсягом ринок облігацій (з початку
виникнення ринок облігацій, випущених в евро, становив 50 % ринку
облігацій, випущених у доларах США, і 130 % — в японських єнах).
Державні облігації в евро мають високий ступінь ліквідності, що підвищує
їх котирування;
• у ЄВС з’явився другий у світі за обсягом ринок акцій після США.
6. Становлення єдиного ринку капіталу, який за величиною і ліквідністю
переважає сукупність окремих національних ринків ЄЄ, зближення і
зниження національних норм процентної ставки сприятиме економічному
зростанню і створенню нових робочих місць.
7. Підвищення ступеня ліквідності валюти евро порівняно з окремими
національними валютами країн — членів ЄВС завдяки розширенню простору
єврозони.
8. Прозорість ціноутворення, нівелювання цінових відмінностей і
підтримка цінової стабільності.
9. Реформування ринку праці через підвищення інформованості, мобільності
робочої сили, зникнення необхідності узгодження виплат з пенсійного
забезпечення, безробіття і оподаткування працівників.
10. Припинення спекулятивних операцій за участю валют єврозони, що дасть
змогу урядам країн уникнути необхідності здійснювати валютні
інтервенції.
11. Унеможливлення девальвації національної валюти як анти-кризового
заходу.
13. Підвищення конкурентоспроможності Європи в тріаді “США — Європа —
Азіатсько-Тихоокеанський регіон”, а також збільшення політичної та
економічної ваги ЄЄ у світі.
13. Посилення економічної інтеграції європейських країн і зміцнення
єдності Західної Європи.
14. Впровадження економічної і фінансової політики, узгодження її з
критеріями конвергенції до ЄВС.
15. Зниження витрат на обслуговування державного боргу внаслідок
досягнення нульового або активного сальдо держбюджету.
16. Пожвавлення підприємницької активності внаслідок:
• розширення місткості єврозони;
• усунення бар’єрів для виходу на ринок нових підприємств;
• посилення однорідності внутрішнього ринку ЄЄ і підвищення ефективності
використання ресурсів;
• полегшення планування бізнесу та інвестицій завдяки економічній і
політичній стабільності.
17. Бурхливий розвиток туристичного бізнесу завдяки зникненню втрат від
валютообмінних операцій.
18. Пожвавлення інвестиційної активності в ЄЄ, приплив іноземного
капіталу в Європу, підвищення ефективності внутрішніх і зовнішніх
інвестицій.
19. Перетворення евро на другу за значенням валюту світу після долара
США.
20. Стимулювання розвитку торговельних відносин усередині ЄЄ та з іншими
країнами світу.
Основним результатом створення ЄВС має стати зниження інфляції,
процентних ставок, безробіття, податків, прискорення темпів економічного
зростання. За прогнозами, в єврозоні буде створено від 2 до 5 млн
робочих місць, економія витрат від скасування митного контролю та інших
формальних процедур становить 13—24 млрд евро, ефект від відкритості
ринку держпоставок становитиме приблизно 17 млрд евро.
Деякі негативні наслідки створення ЄВС і запровадження евро:
1. Висока вартість технологічних змін, яка оцінюється в 300 млн дол. для
великих європейських банків, а для всього фінансового сектору — в 100
млрд дол.
2. Відносна слабкість нової валюти, зумовлена такими чинниками:
• виникнення валюти евро як “чистої валюти” — валюти, яка не пов’язана
із золотом;
• валюта евро не створена і не підтримується однією державою, а її “тил”
утворює чимала кількість держав, які незважаючи на інтеграційні процеси
зберігають відмінності економічних систем.
3. Нездатність Європейського валютного союзу усунути безробіття в
Європі, пов’язане насамперед з високими податковими ставками, надмірним
регулюванням ринку праці і системою соціального страхування.
4. Посилення взаємозалежності країн зони евро, що через незбігання фаз
економічних циклів спричинятиме внутрішні суперечності в союзі.
5. Втрата органами державного регулювання основних інструментів
регулювання національних економік — валютного курсу, зовнішньої інфляції
і дефляції валют, емісії грошей.
6. Ускладнення здійснення монетарної політики.
7. Досягнення окремими країнами ЄВС скорочення бюджетного дефіциту за
рахунок вжиття тимчасових заходів, а не за рахунок формування бюджетної
політики. Це призводить до неможливості підтримувати досягнуті показники
в довгостроковому періоді, що перешкоджає бюджетній інтеграції в ЄЄ.
Наслідки запровадження евро для банківської системи Європейського
валютного союзу
«Запровадження єдиної валюти евро та створення Європейського валютного
союзу прискорило зміни в європейській банківській системі. Завершальний
етап європейської інтеграції став основною передумовою створення
глобальної банківської системи. Розглянемо основні наслідки
запровадження єдиної європейської валюти для банківських систем країн
ЄВС.
1. Внаслідок усунення національних бар’єрів на шляху вільного
переміщення капіталів і завдяки прозорому ціноутворенню дедалі більше
посилюватиметься міжбанківська конкуренція в європросторі, а також
зміниться її характер. Боротьба між банками за іноземного клієнта,
зумовлена появою електронного зв’язку, стане ще актуальнішою внаслідок
відсутності ризиків за обмінними курсами валют, а отже, можливості
вільного вибору будь-якого банку ЄВС.
2. Розширення географічної структури кредитування на фоні зникнення
валютних ризиків підвищить ризики за кредитами. Європейським банкам
потрібно буде вдосконалювати систему страхування кредитних ризиків,
приділяти більше уваги контролю за цільовим використанням запозичених
коштів.
3. Запровадження евро призведе до масштабного злиття й поглинання в усіх
галузях економіки Європейського континенту, обслуговування яких
потребуватиме наявності гігантських за розміром банківських структур.
Розмір навіть найбільших західноєвропейських банків може виявитись в
цьому контексті недостатнім. Банки, які вважались масштабними на
національному рівні, втратять свою вагомість на рівні єдиної Європи.
Якщо раніше на частку банків ЕС припадало 20~30 % національних
заощаджень, то на регіональному рівні ця частка зменшиться до 5 %.
4. Створення єдиного європростору виявить надлишковість кількості та
нерівномірність розподілу банківських структур в окремих країнах Європи
та загалом у ЄЄ. Аналіз показує, що між країнами ЄЄ існують суттєві
відмінності щодо кількості банківських відділень і кількості банківських
службовців, яка припадає на 1 тис. жителів. Останній показник найменший
в Італії і становить 6,9 чол., а найбільший — у Німеччині — 10,8 чол. В
Італії одне відділення банку припадає на 2900 чол., в Німеччині — на
2000, в Іспанії — на 1100 чол.
5. Відносини між державою та банківськими установами остаточно
сформуються у зв’язку з появою нової валюти. Європейські континентальні
банки звикли працювати в умовах надійної підтримки і захисту держави,
але останнім часом роль держави в регулюванні банківської діяльності
істотно зменшується. Створення Європейського валютного союзу викликало
необхідність регулювати європейську банківську сферу на наднаціональному
рівні, що призводить до подальшого усунення держав від участі в
діяльності національних банків.
6. Перспектива створення в Європі єдиного ринку цінних паперів за участі
найрозвиненіших західноєвропейських країн стає реальністю після
створення єдиного європростору. Зменшення витрат на емісію і підписку на
цінні папери збільшить попит на них до рівня, порівнянного з рівнем
попиту на ринку банківських кредитів, і впливатиме на розмір кредитної
маржі. Очікується, що через 10 років у Європі сформується першокласний
ринок цінних паперів, оперувати на якому зможуть лише кілька міжнародних
банківських концернів та інвестиційних компаній, що здійснюють емісійні
і торговельні операції в усьому світі. Всі інші банківські установи
повинні будуть шукати інших шляхів виживання.
7. Зникнення національних валют країн — членів ЄВС призведе до втрати
банками прибутків від валютообмінних операцій, хеджування валютних
ризиків, унеможливить частину спекулятивних і арбітражних операцій.
Водночас евро підштовхне банки до розробки нових продуктів і послуг, а
основне — до зниження операційних витрат. З цією метою банки почнуть
купувати страхові компанії та інші небанківські установи.
8. Процес переходу на єдину валюту пов’язаний з адаптацією нових
платіжних та інформаційних систем, а також з додатковими технологічними
витратами, які за кілька років можуть збільшити загальні витрати банків
приблизно на 3 %. Підраховано, що прямі витрати європейських банківських
установ на запровадження евро, а саме — маркетингові, аудиторські,
бухгалтерські, правові, інформаційні, технологічні, а також на
перекваліфікацію персоналу вже становлять 50 млрд дол. Вартість нових
інформаційних технологій оцінюється приблизно в 400 млрд дол.
9. Функція кореспондентських відносин між банками істотно змінюється із
запровадженням евро. Важливого значення набуває доступ банків до
міжнародних платіжних систем, а особливо до нової системи TARGET.
Отже, валютна реформа в Європі стосуватиметься всіх аспектів банківської
діяльності — від внутрішньобанківських технологій до банківських
стратегій. Найбільшою мірою евро впливатиме на виконання таких
банківських операцій, як обмін валют, кредитно-депозитні, інвестиційні
операції, операції з цінними паперами, міжнародні розрахунки. Банки за
допомогою різних засобів намагаються пристосуватися до нових умов
діяльності і подолати кризові ситуації, але найважливішою ознакою
сучасних перетворень в ЄВС стала консолідація банківського сектору.
Наслідки запровадження евро для економіки України
Безперечно, що всі процеси, які відбуватимуться в межах ЄС, матимуть
широкий міжнародний резонанс. Міжнародна роль нової европейської валюти
проявиться насамперед у державах, які підтримують тісні
торговельно-економічні та валютно-фінансові відносини з ЄС, у тому числі
і в Україні.
Відносини України з ЄС закріплені Угодою про партнерство і
співробітництво, що була підписана 14 червня 1994 р. у Люксембурзі,
ратифікована 10 листопада 1994 р. Верховною Радою України і набула
чинності 1 березня 1998 р. Сьогодні Україна має торговельні зв’язки з
усіма 15 країнами — членами ЄС, на які припадає 16 % її
зовнішньоторговельного обороту та 70 % загального торговельного обороту
з країнами Європи (не враховуючи країн СНД). Європейський Союз є другим
за обсягом торговельним партнером України після Росії, а основними
партнерами в ЄС є Німеччина (31,6 %), Італія (13,8 %), Франція (6,7 %),
Австрія (5,5 %).
Україна неодноразово отримувала кредитні лінії, що надавалися
Німеччиною, Італією, Францією, ЄБРР, ЄС загалом. На її території вже
працюють європейські банки Credit Lyone, Societe Generale, Banque
Nationale de Paris, Credit Agricole (Франція), Deutsche Bank, Dresdner
Bank, Comerzbank (Німеччина), International Ned er land Group, Mess
Person (Нідерланди) та інші, які займаються інвестиційною діяльністю,
консалтингом, фінансуванням зовнішньоекономічних контрактів і сприяють
розвитку міжнародної торгівлі українських фірм. В Україну залучаються
іноземні інвестиції з країн ЄС, на її ринки виходять деякі
транснаціональні корпорації, створюються спільні підприємства.
Отже, зв’язки України з ЄС досить тісні, тому запровадження єдиної
європейської валюти може мати певні наслідки для української економіки,
а враховуючи сучасний рівень глобалізації світу, ці наслідки стають
неминучими. Питання тільки в тому, наскільки істотно вплинуть нові
перетворення на економіку України і буде цей вплив позитивним чи
негативним. Спочатку потрібно проаналізувати, чи може Україна взагалі
сприйняти нову валюту.
Незважаючи на зміцнення економічних зв’язків України з ЄС наприкінці XX
ст. 80 % контрактів між ними укладалося в доларах США, у структурі
зовнішнього державного довгострокового боргу України, який у 1999 р.
становив 13 млрд дол., 58 % цього боргу — у доларах США, 9% — в ЕКЮ, 8%
— у німецьких марках. Основною резервною валютою в Україні є долар США,
діє механізм плаваючого валютного курсу до долара США. Хоча всі рахунки
і частки валютних резервів України у валютах 11 країн Європейського
валютного союзу були деноміновані в евро за станом на 1 січня 1999 р.,
навряд чи Україна радикально змінить режим обмінних валютних курсів із
запровадженням евро.
Виокремлюють низку економічних і соціальних факторів, що можуть вплинути
на поширення евро в тій чи іншій країні (табл. 7).
За результатами опитування населення в країнах ЄС найбільше підтримують
запровадження нової валюти жителі великих міст, люди з гарною освітою.
Рівень освіти, співвідношення міського і сільського населення, а також
ступінь участі країни в міжнародному поділі праці можна оцінювати
виходячи з обсягів ВВП на душу населення. В Україні ставлення до евро
переважної більшості населення на початку XXI ст. було недовірливе і
навіть негативне, тобто ще не скоро населення використовуватиме евро для
нагромадження заощаджень і для розрахунків. Звісно, якщо для вкладів у
евро будуть встановлені пільгові проценти, великі вкладники з метою
диверсифікації заощаджень користуватимуться новою валютою, але основна
маса навряд чи робитиме це найближчим майбутнім, особливо з огляду на
психологічну інертність.
Існують також певні специфічні фактори, здатні впливати на використання
евро тією або іншою країною (табл. 8). У цьому плані важлива географічна
структура зовнішньої торгівлі. Якщо країна здійснює торговельні операції
здебільшого з країнами ЄВС, то вона може виграти від зникнення коливань
валютних курсів, зменшення конвертаційних витрат, відсутності потреби
взаємного конвертування європейських валют. Якщо основними партнерами є
країни, що не входять до ЄВС, цей виграш майже не відчуватиметься. Так,
дані табл. 8 показують, що в такому контексті вигоди від застосування
евро для України не є істотними. Може значно вплинути на розширення
обігу евро в Україні ступінь застосування нової валюти Росією, яка є
основним торговельним партнером України.
Велике значення для поширення евро має також товарна структура експорту.
В експорті України провідне місце займають метали і вироби з них,
продукція хімічної та пов’язаних з нею галузей промисловості, мінеральні
продукти. Традиційно здебільшого ціни на сировину визначаються в доларах
США, через це Україна нині не має можливостей широко застосовувати нову
європейську валюту. Втім, евро може використовуватися Україною як валюта
платежу, коли ціна контракту визначається в доларах США, а платіж
надходить у евро. Це залежатиме від таких факторів:
• співвідношення курсів долара і евро: якщо долар дорожчає, українським
експортерам вигідно отримувати платежі в доларах, а імпортерам платити у
евро, коли дорожчає евро -навпаки;
• зручності використання евро в технічному і юридичному аспектах;
• ступеня внутрішньої ліквідності евро в Україні;
• поведінки інших великих постачальників сировини і напівфабрикатів.
Полегшити зовнішню торгівлю України з ЄС зможе також однорідність і
порівнянність цін, виражених в одній валюті в різних країнах ЄВС, що
значно спростить проблему вибору товарів і послуг. Прозорість цін
посилить конкуренцію в єврорегіоні, що знизить ціни на імпорт в Україну,
але водночас відкриє доступ у Європу лише тим українським підприємствам,
які встановлюють низькі конкурентні ціни на свою продукцію. Мабуть,
таких підприємств буде небагато, оскільки, хоч Україна вже почала
створювати з ЄС зону вільної торгівлі, проти неї ще часто застосовуються
нетарифні обмеження.
Найбільшу користь від запровадження евро відчують підприємства та
установи України, які мають клієнтів і партнерів у багатьох
західноєвропейських країнах, а саме: авіакомпанії, туристичні фірми,
транспортні компанії тощо. Філіали західноєвропейських компаній також
поступово переходитимуть на евро, і українські підприємства за їх участі
зможуть відкривати рахунки в евро.
Комерційні банки України загалом виграють від запровадження евро,
оскільки перед ними відкриваються нові перспективи діяльності —
прискорення швидкості операцій, створення нових видів банківських
продуктів, надання нових послуг. Хоча прибуток банків, що заробляють на
валютних операціях з європейськими валютами, знизиться майже на 10 %,
відсутність конверсійних операцій принесе в майбутньому численні вигоди
і значну економію. Запровадження евро насамперед стосується тих
українських банків, які мають кореспондентські рахунки з банками в
Європі. Крім відкриття рахунків у евро вони повинні підключатися до
систем швидкісних розрахунків, зокрема TARGET або інших.
Національний банк України дозволив комерційним банкам здійснити
конверсію поточних клієнтських рахунків, відкритих у евровалютах, у
евро, а також конвертувати за дорученням клієнтів євровалюти в евро та
інші валюти за курсом, встановленим Європейським центральним банком від
31 грудня 1998 р. У зв’язку з цим багато українських банків, наприклад
“Промінвестбанк”, “Укрексімбанк”, почали здійснювати ще до 1 січня 2002
р. розрахунки в новій європейській валюті і переглядати мережі своїх
кореспондентських рахунків з метою ефективного функціонування в умовах
створення ЄВС. Деякі українські банки деномінували у 2001 р. розрахунки
фізичних та юридичних осіб у європейських валютах (наприклад, у
німецьких марках) в євро, але отримувати готівкою євро з цих рахунків
стало можливим лише починаючи з 2002 р.
Слід зазначити, що саме Україна стала першою з країн СНГ, де почалася
торгівля евровалютою. Це відбулося на Українській міжбанківській
валютній біржі (УМВБ) 11 січня 1999 р. Згодом операції з евровалютою
поширились на Дніпропетровський, Харківський і Львівський філіали УМВБ і
КМВБ. Валюту ЕКЮ вилучено з першої групи Класифікатора валют і змінено
на валюту євро.
Існує вірогідність, що із створенням ЄВС у світі з’явиться найбільший
фінансовий ринок однієї валюти. Після запровадження євро в ЄВС уже діє
другий за обсягом ринок облігацій світу і другий за обсягом ринок акцій.
Європейські фінансові ринки стають менш сегментованими і більш
уніфікованими та ліквідними. Низькі витрати і велика дохідність
інвестицій, відсутність валютних та зменшення кредитних ризиків
приваблюватимуть багатьох інвесторів, серед яких може бути й Україна.
Так, до травня 1998 р. на міжнародному ринку було продано держоблігацій
на суму 244 млрд євро зі строками погашення від двох до тридцяти років.
Емітентом, поряд зі Швейцарією, Італією, Іспанією, Аргентиною,
Бразилією, стала й Україна.
Отже, запровадження нової європейської валюти євро майже не спричинить
негативних наслідків для економіки України, тим більше, Україна нічого
не втрачає. Нині ще важко прогнозувати, наскільки глибоко проникне євро
в українську економіку, адже це залежить від позиції євро на світовій
арені. Безперечно одне: нова валюта дає Україні ще один шанс поліпшити
своє економічне становище і відстояти національні інтереси.
Список використаної літератури
Авдокушкин Е. Ф. Международные экономические отношения: Учеб. пособие. —
М.: Маркетинг, 2000.
Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підруч. для студ.
вузів. — К.: Знання, 1999.
Весь мир: энцикл. справ. — Минск: Литература, 1998.
Дахно І. І. Міжнародне економічне право: Курс лекцій. — К.: МАУП, 2000.
Дахно І. І. Міжнародне приватне право: Навч. посіб. — К.: МАУП, 2001.
Евстигнеев В. Р. Валютно-финансовая интеграция в ЕС и СНГ: Сравнительный
систематизированный анализ. — М.: Наука, 1997.
Економіка зарубіжних країн: Підруч. / А. С. Філіпенко, В. А. Вергун, І.
В. Бураківський та ін. — 2-ге вид. — К.: Либідь, 1998.
Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. —
М.: Междунар. отношения, 2000.
Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н.
Красавиной. — М.: Финансы и статистика, 2000.
Международные экономические отношения / Под общ. ред. В. Е. Ры-балкина.
– М., 1998.
Миклашевская Н. А., Холопов А. В. Международная экономика: Учебник. —
М.: Изд-во МГУ; Дело и сервис, 1998.
Мировая экономика / Под ред. В. К. Ломакина. — М.: АНКИЛ, 1998.
Мировая экономика: Учебник / Под ред. А. С. Булатова. — М., 1999.
Міжнародні економічні відносини: Навч. посіб. для студ. вузів / В. В.
Козик та ін.— Львів: Львівська політехніка, 1999.
Овчинников Г. П. Международная экономика: Учеб. пособие. — 2-е изд.,
испр. и доп. — СПб.: Изд-во В. А. Михайлова, 1999.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
