.

Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для міжнародної торгівлі (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
1 3458
Скачать документ

Реферат на тему:

Міжнародне публічне право і міжнародне приватне право, їх значення для
міжнародної торгівлі

Міжнародна торгівля, як і будь-який інший вид людської діяльності, не
може здійснюватися у правовому вакуумі. На сучасному етапі вона
відбувається у межах досить чітко визначеного правового поля.

Протягом періоду після Другої світової війни правова база міжнародної
торгівлі була створена значною мірою завдяки тривалим переговорам у
рамках Генеральної угоди з тарифів і торгівлі. Відбулося вісім раундів
переговорів ГАТТ, наведемо місто, країну і рік їх проведення:

• Женева (Швейцарія), 1947 p.;

• Аннесі (Франція), 1949 p.;

• Торкі (Великобританія), 1950 p.;

• Женева (Швейцарія), 1956 p.;

• Женева (Швейцарія), 1960-1961 pp.;

• Женева (Швейцарія), 1964-1967 pp.;

• Токіо (Японія) (реально відбувався в Женеві), 1973-1979 pp.;

• Пунта-дель-Есте (Уругвай) — Женева (Швейцарія) — Маракеш (Марокко),
1986-1994 pp.

У літературі можна зустріти і дещо іншу інформацію. Зокрема, у словнику
“Международная торговля. Терминологический словарь” (1997 р., с.
140-141) третій раунд ГАТТ називають Токійським, строк його проведення —
1950-1951 pp.; початком четвертого раунду вказують 1955 р.; п’ятий раунд
(1960-1962 pp.) іменують Діллонським (на честь державного секретаря
США); шостий — раундом Кеннеді (на честь президента США) тощо.

Міжнародну торгівлю можна розглядати як у контексті міжнародного
публічного права, так і у рамках міжнародного приватного права. З огляду
на це варто нагадати, що суб’єктами міжнародного публічного права є
держави, міждержавні організації, нації, що борються за своє визволення,
та державоподібні утворення. Вони можуть вступати у дво- або
багатосторонні відносини з різних аспектів міжнародної торгівлі.
Відносини міжнародного публічного права — це відносини політичні,
відносини суверенів.

Основними суб’єктами міжнародного приватного права є фізичні та юридичні
особи різної державної належності. Це право регулює цивільно-правові
відносини, ускладнені іноземним елементом. Щоправда, трапляються
випадки, коли і держава вступає у цивільно-правові відносини з фізичними
та/або юридичними особами інших держав.

Міжнародне економічне право є підгалуззю міжнародного публічного права.
Оскільки міжнародна торгівля є поняттям вужчим, ніж міжнародні
економічні відносини, то й міжнародне торговельне право, з точки зору
міжнародного публічного права, охоплює вужче коло правовідносин, ніж
міжнародне економічне право.

Отже, якщо уявити собі стандартний підручник з міжнародного публічного
права (нині віддають перевагу його скороченій назві — “міжнародне
право”), то міжнародне економічне право буде у ньому розділом, а
міжнародне торговельне право — параграфом у цьому розділі.

Часто суб’єкти міжнародного економічного права укладають між собою угоди
із зовнішньоекономічних (зокрема, зовнішньоторговельних) аспектів, щоб
обумовленим в угодах механізмом могли користуватися фізичні та юридичні
особи, на які поширюється юрисдикція відповідних держав.

До таких міжнародно-правових актів, зокрема, належать:

• Конвенція про позовну давність у міжнародній купівлі-продажу товарів,
укладена у Нью-Йорку 14 червня 1974 p.;

• Конвенція про договори міжнародної купівлі-продажу товарів, укладена
у Відні у 1980 p.;

• Конвенція про право, що застосовується до договорів міжнародної
купівлі-продажу товарів, укладена у Гаазі у 1985 р.

Існують численні акти у сфері міжнародних перевезень, розрахунків,
арбітражного вирішення спорів тощо.

У підручниках з міжнародного приватного права вміщено розділ, який може
мати одну з назв — “Зовнішньоекономічна діяльність”, “Договір
зовнішньоекономічної діяльності” тощо. Отже, міжнародне торговельне
(комерційне) право можна вважати і підгалуззю міжнародного приватного
права. Тобто, щоб визначити, в яких випадках міжнародне торговельне
право слід асоціювати з міжнародним публічним правом, а в яких — з
міжнародним приватним правом, необхідно встановити, які саме суб’єкти
беруть участь у відповідних правовідносинах.

Вітчизняні студенти, зокрема економічних спеціальностей, вивчають
правове забезпечення міжнародної торгівлі у межах дисципліни
“Господарське право”. Навколо проблеми відокремлення господарського
(комерційного) права від цивільного права серед фахівців усе ще триває
дискусія, але слід констатувати, що зазначене відокремлення стало
реальним фактом.

В “Oxford Paperback Encyclopedia ” (1998 р., с. 337) так пояснюється
комерційне право: “Комерційне право в системах загального права (common
law systems) є законодавством про бізнес, що включає торговельне право
(mercantile law), корпораційне право (company law), конкурентне право
(competition law), неплатоспроможність (insolvency), інтелектуальну
власність (intellectual property) і патенти (patents). Комерційне право
не є окремою галуззю права (separate branch of law) у системах
загального права, але у системах цивільного права (civil law systems)
воно часто є відмінною галуззю права (distinct body of law),
кодифікованою у комерційному кодексі, який містить дефініції та
застосовується до спеціальних угод (specified transactions)”.

Зокрема, створений у 2002 р. для студентів МАУП автором цих рядків
навчальний курс дисципліни “Міжнародне торговельне право” охоплює такі
теми:

• поняття міжнародного торговельного права та його джерела;

• суб’єкти міжнародного торговельного права;

• об’єкти міжнародного торговельного обороту;

• загальна характеристика міжнародних торговельних угод;

• міжнародна купівля та продаж товарів;

• міжнародне торговельне посередництво і представництво;

• міжнародні розрахунки;

• банківська гарантія у міжнародній торгівлі;

• міжнародний факторинг;

• міжнародний фінансовий лізинг;

• підряд у міжнародному торговельному обороті;

• міжнародне перевезення товарів і міжнародна експедиція;

• міжнародна передача технологій;

• міжнародна франшиза;

• міжнародні інвестиції;

• міжнародний комерційний арбітраж.

Отже, наведений вище перелік тем дасть читачеві належне уявлення про
коло правовідносин, які охоплює міжнародне торговельне право у контексті
міжнародного приватного права.

Без правового регулювання міжнародна торгівля не існувала б як така.
Міжнародне торговельне право у його публічно-правовому аспекті постійно
вдосконалюється, а сфера його застосування розширюється.

В Україні вже є навчально-методична література з міжнародного
економічного права і міжнародного приватного права. На жаль, поки що
відсутній підручник або посібник з міжнародного торговельного права, але
певну інформацію можна знайти у підручниках з міжнародного приватного
права (зокрема, з тем “Міжнародні перевезення пасажирів і вантажів”,
“Міжнародні розрахунки”, “Цивільно-процесуальні права іноземців”,
“Міжнародний комерційний арбітраж” тощо).

Далі зупинимося на матеріалі, що залишався невідомим або мало відомим
вітчизняному читачеві. Мова піде про міжнародні угоди, укладені у рамках
Світової організації торгівлі. За наведеною вище класифікацією ці угоди
належать до міжнародного економічного права, яке є підгалуззю
міжнародного публічного права.

Список використаної та рекомендованої літератури

Авдокушин Е. Международные экономические отношения. -М., 1996.

Борисов К. Г. Международный туризм и право. — М.: НИМП, 1999.

Буглай В., Ливещев Н. Международные экономические отношения. — М., 1996.

Бураковсъкий І. Теорія міжнародної торгівлі. – – К.: Основи, 2000.

Герчикова И. Н. Международное коммерческое дело. Практикум. — М.: ЮНИТИ,
1999.

Грис Т., Леусский А., Лозовская Е. Мировая экономика / Под общ. ред. Л.
С. Тарасовича. — СПб.: ПИТЕР, 2001.

Гуляев В. Г. Туристические перевозки (документы, правила, формуляры,
технология). — М.: Финансы и статистика, 1998.

Дахно І. І. Міжнародне економічне право. — К.: МАУП, 2000.

Дахно І. І. Міжнародне приватне право. — К.: МАУП, 2001.

Дахно І. І., Бовтрук Ю. А. Міжнародна економіка. – – К.: МАУП, 2002.

Дахно I. I. Право інтелектуальної власності. — К.: Либідь, 2002.

Додонов В. Н., Панов В. П., Румянцев О. Г. Международное право.
Словарь-справочник. — М.: ИНФРА-М, 1997.

Економічний словник-довідник. — К.: Femina, 1995.

История экономических учений (современный этап): Учебник / Под общ. ред.
А. Г. Худокормова. — М.: ИНФРА-М, 1998.

Киреев А. П. Международная экономика: Учеб. пособие для вузов: В 2 ч. —
М.: Междунар. отношения, 2000.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020