Реферат на тему:
Етап третій. Корекційний
• Завдання корекційного етапу
• Можливості і технічні прийоми психокорекційного впливу
• Визначення реєстру рішень і вибір серед альтернатив
Задачі корекційного етапу
Відтоді, коли психолог і клієнт визначили бажаний результат, починається
якісно новий етап консультації, орієнтований на вирішення проблеми. Цей
етап найбільш важливий для подальшого зростання і розвитку клієнта.
Умовно його можна назвати корекційним чи реорієнтаційним, бо завдання
психолога — змінити, розширити уявлення клієнта про себе і про інших,
допомогти йому подивитися на свою проблему, нібито відсторонившись,
“очима іншої людини” і знайти альтернативні варіанти її вирішення. На
цьому етапі, з одного боку, аналізуються неконструктивні патерни
поведінки, що призвели до життєвих труднощів; з другого — розглядаються
можливі варіанти вирішення цих труднощів. За образним висловлюванням О.
Бондаренка, “це етап прощання з собою колишнім і повернення до “себе
справжнього” [2].
Нагадаємо, що психологічне консультування тісно переплітається з
психологічною корекцією (позамедичною психотерапією), але корекційний
етап у консультуванні не те ж саме, що психологічна корекція. Задача
психологічної корекції — змінити і закріпити визначені форми поведінки
чи розвинути будь-які риси особистості. Спільна робота консультанта і
клієнта на корекційному етапі в консультуванні спрямована на те, щоб
клієнт зміг подивитися на свої життєві складності “з боку” і усвідомив,
що саме йому необхідно змінити у своїй поведінці чи які особистісні риси
необхідно розвинути для вирішення проблеми, що його хвилює. Інакше
кажучи, психотерапевтичний вплив орієнтований на зміну чи розвиток, а
консультування — на усвідомлення того, що потрібно змінювати чи
розвивати і як це можна зробити.
Залежно від теоретичного підходу, психолог може запропонувати
(порекомендувати, вказати) клієнту варіанти рішень, може разом із
клієнтом виробити нові ідеї і, нарешті, може допомогти клієнту прийняти
самостійне рішення. У будь-якому разі, завдання психолога — чітко
сформулювати ситуацію й основні розбіжності між реальною і бажаною
ситуацією. На думку Ю. Альошиної, “найпростіший спосіб здійснення
впливу, що ефективний тоді, коли бесіда добре організована і логічно
вибудувана консультантом і в ній цілком використані можливості аналізу
конкретних ситуацій, — це акцентування протиріч у розповіді клієнта,
переформулювання і переструктуру-вання реальності, що його оточує” [1].
Зрозуміло, що саме усвідомлення клієнтом визначених протиріч вже багато
в чому визначає перший крок до початку пошуку способів досягнення
бажаних результатів. Психолог на цьому етапі підкріплює прагнення
клієнта до особистісних переорієнтацій і допомагає справитись з
особистою і ситуативною тривогою, що викликана змінами життєвого
середовища [2].
Можливості і технічні прийоми психокорекційного впливу
Які все-таки можливості здійснення психокорекційного впливу, чи існують
якісь технічні прийоми, використання яких у консультації може сприяти
вирішенню цього завдання?
Одним із способів вирішення такого завдання є здатність клієнта ширше
подивитися на ситуацію та інакше оцінити свою роль в ній.
Розглянемо наступний приклад. Клієнт: Моя дружина ревнує мене без
жодного приводу. Консультант: Ревнощі без приводу — це, напевно, не дуже
приємно. Клієнт: Неприємно? Та я просто розлютований! Вона постійно щось
“придумує”, накручує себе.
Консультант: А що вона придумує? Що для неї є приводом до ревнощів?
Клієнт: Так чи мало що! Наприклад, якщо я пізно повертаюся з роботи,
якщо я довго розмовляю по телефону, якщо я вітаю колег-жінок зі святами
чи з днем народження…
Консультант: Ви хочете сказати, що завжди повертаєтеся додому вчасно?
Клієнт: Не завжди.
Консультант: І ніколи довго не розмовляєте по телефону?
Клієнт: Іноді розмовляю.
Консультант: А жінок-колег ви точно не вітаєте зі святами і з днем
народження?
Клієнт: Звичайно, вітаю.
Консультант: Ви робите саме те, що викликає ревнощі у вашої дружини, ви
про це знаєте, але вважаєте, що вона ревнує вас без жодного приводу. Я
правильно зрозуміла?
Клієнт: Виходить, що я сам створюю ці приводи. Але я не можу працювати
менше і перестати спілкуватися з жінками тільки тому, що це не
подобається моїй дружині.
Консультант: А що ви можете зробити для вирішення цього питання?
Клієнт: Я міг би поговорити, пояснити, сказати, що я люблю тільки її…
Іншим способом вирішення протиріччя між реальною і бажаною ситуацією є
здатність клієнта змінити своє ставлення до того, що відбувається.
власну поведінку. Згадаймо відому приказку: “Якщо ти не можеш змінити
ситуацію, зміни ставлення до неї”. У процесі консультації можна
використовувати різні прийоми і техніки, що дозволяють клієнту змінити
ставлення до ситуації. Наведемо кілька прикладів.
Консультант: Отже, ви говорите, що чоловік не хоче брати вас із собою на
презентацію, тому що його “рильце в пушку”. Я пропоную вам скласти
список інших можливих варіантів його відмови.
Клієнтка: (пише і проговорює вголос) Можливо, це пов’язано з тим, що він
припускає провести декілька ділових зустрічей на цій вечірці, і тоді
мені доведеться залишитися самій — швидше за все йому не хотілося б
цього. Ще, можливо, він… Складений на початку варіант списку:
1) “рильце в пушку”,
2) призначено ділові зустрічі,
3) оберігає мене від ситуацій самітності на вечірці,
4) оберігає мене від дискомфорту серед незнайомих людей,
5) оберігає себе від моїх підозр, якщо хтось виявить до нього активний
інтерес,
6) “корпоративна вечірка”,
7) немає зайвих запрошень,
8) не поцікавився в організаторів, чи можна запросити дружину.
Консультант: Ви добре знаєте свого чоловіка. Прочитайте цей список ще
раз і постарайтеся розподілити причини відмови взяти вас із собою на
презентацію в порядку їх реалістичності.
Клієнтка: Думаю, що на першому місці мали б стояти ділові зустрічі,
потім… Змінений варіант списку:
1) призначено ділові зустрічі,
2) оберігає мене від дискомфорту серед незнайомих людей,
3) оберігає мене від ситуацій самітності на вечірці,
4) оберігає себе від моїх підозр, якщо хтось виявить до нього активний
інтерес,
5) “рильце в пушку”,
6) немає зайвих запрошень,
7) “корпоративна вечірка”,
8) не поцікавився в організаторів, чи можна запросити дружину.
Консультант: Ваш список помітно змінився. Що ви думаєте з цього
приводу? Клієнтка: Напевно, я піддалася емоціям у той момент. Зараз я
розумію, що, можливо, існують й інші причини. Так, звичайно, ця відмова,
найімовірніше, не пов’язана з моїми підозрами. У цьому прикладі психолог
використав техніку складання списків. Ця техніка може бути застосована
як під час аналізу можливих причин, так і під час вироблення
альтернативних рішень. Вона дає змогу не тільки перерахувати можливі
варіанти, а й систематизувати їх у порядку пріоритетності,
реалістичності, конструктивності.
Наступний приклад ілюструє, як у процесі консультації, використовуючи
роботу з притчею, психолог допомагає клієнту змінити ставлення до
проблеми: від безвиході до пошуку рішення. Клієнт: Мене все життя
супроводжують невдачі. Я абсолютний невдаха. Консультант: Розкажіть про
себе і своє життя докладніше.
Консультант: Я хочу вам розповісти притчу. Притча називається “Твій
хрест”. Послухайте її: “Жив один чоловік, і ніс він на своїх плечах дуже
важкий хрест. Такий важкий і незручний, сумний і нещасливий був його
хрест, що він постійно піднімав очі до неба і просив: “Господи! Зміни
мій хрест “. І одного разу небеса відкрилися, спустилися сходи, і
чоловік почув голос: “Піднімайся, поговоримо “. Чоловік підхопив свій
хрест і почав підніматися по сходах. Коли він, нарешті, досяг небес, то
звернувся до Господа з проханням: -Дозволь мені поміняти мій хрест.
-Добре, — відповів Господь, — підійди до хрестів, що лежать збоку, і
вибери собі будь-який.
Довго чоловік шукав хрест, який міг би йому підійти: він вибирав за
зовнішньою красою, він прикладав на плече, щоб було зручно нести, і
нарешті вибрав. Чоловік звернувся до Господа і подякував йому за новий
хрест, а Господь посміхнувся і сказав: “Подивися уважно, ти вибрав
хрест, з яким до мене прийшов”.
Що ви відчуваєте зараз? Клієнт: Мені стало ще гірше. Я відчуваю
безвихідь, я нібито в замкненому колі. Консультант: Ви хотіли б
вирватися з цього кола?
Клієнт: Так, я хочу вирватися, я не хочу там перебувати. Консультант:
Заради якої мети ви хочете вирватися? Що ви хочете
змінити? Клієнт: Я хочу бути щасливим! Консультант: Ви втомилися бути
невдахою і хочете бути щасливим,
я правильно вас зрозуміла? Клієнт: Так, це так.
Консультант: Що ви робитимете в зв’язку з цим? Клієнт: Насамперед, я
можу …
Притчі, казки, метафори допомагають консультантові в завуальованому
вигляді висловити своє бачення проблеми і можливості її вирішення, що
дає змогу “підвести” клієнта до усвідомлення і самостійного пошуку
виходу з проблемної ситуації. Існують кілька умов використання притч у
роботі консультанта-психолога:
1. Притча має відповідати рівню культури, світогляду клієнта.
2. Роботі з притчею має передувати “розігрів”.
3. Притчу необхідно розповідати, а не читати. Це сприяє встановленню
емоційного контакту з клієнтом.
4. Притчу необхідно розповідати трансовим голосом.
5. Необхідно виділити час на осмислювання притчі, народження значущих
образів і на її обговорення.
Притча завжди припускає діалог, бесіду. її основне дійство розгортається
тоді, коли історія розказана і людина починає її осмислювати. Оскільки
процес осмислення нескінченний, притча ніколи не вичерпує своєї суттєвої
глибини і проектується в безмежність. Виводячи свідомість за звичні
рамки, притча робить її більш гнучкою і рухливою, сприяє її розширенню,
поліпшуючи тим самим здатність людини адаптуватися до нестандартних
життєвих ситуацій [6].
Використовуючи порівняння чи, правильніше сказати, уявляючи себе
персонажем притчі, клієнти мають можливість не тільки простежити за
своїми вчинками, поведінкою, а й побачити перспективу. Переписуючи
притчу чи ставши її персонажем, кожний знаходить той варіант вирішення
питання, що допомагає звільнитися йому від внутрішнього напруження.
Клієнта запитують про зв’язок притчі чи метафори, що відображає зміст
притчі, з його конкретною ситуацією (як можливість оцінити й осмислити
по-новому його проблему).
Визначення реєстру рішень і вибір серед альтернатив
Нагадаємо, що саме усвідомлення клієнтом протиріччя в останньому
прикладі між реальною й ідеальною ситуацією уже багато в чому визначає
перший крок до початку пошуку способів досягнення бажаних результатів.
Визначення реєстру рішень — це найскладніший для клієнта етап
консультації. Краще, якщо клієнт знайде рішення самостійно. Водночас
психолог може допомогти клієнтові визначити деякі варіанти рішень. І
тільки після спільно знайдених варіантів психолог може запропонувати
клієнтові власне бачення вирішення проблеми. Важливо, щоб кількість
варіантів консультанта не перевершувала кількості варіантів клієнта.
Стимулювати клієнта до пошуку альтернативних рішень і вибору серед
альтернатив можна таким чином [7]:
• Як, по-вашому, ще можна вчинити?
• Як би поводилися в цій ситуації ваші знайомі?
• Що можна зробити зараз-таки?
• Що буде, якщо ви так зробите?
• Що буде, якщо ви цього не зробите?
• Як ви почуватиметеся, якщо це збудеться?
• Як ви будете поводитися тоді?
• Що ви придбаєте?
• Що, по-вашому, можна ще отримати з цієї ситуації?
• Який час вам може знадобитися для зміни ситуації? Завершуючи,
підкреслимо ще раз, що психокорекційний вплив — це, насамперед, спроба
змінити ставлення клієнта до себе, до власної поведінки, до навколишньої
дійсності, і тільки як наслідок цієї зміни відбувається полегшення
життєвої ситуації і розв’язання проблем, що виникли.
Список використаної й рекомендованої літератури
1. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. — М., 1994.
2. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. по-сіб. для
студ. ст. курсів психол. фак. та від-нь ун-тів. — Харків: Фоліо, 1996
3. Бондарчук О. І. Психологія сім’ї: Курс лекцій. —К.: МАУП, 2001.
4. Миллс Док., Кроули Р. Терапевтические метафоры для детей и
“внутреннего ребенка” / Пер. с англ. Т. К. Кругловой. — М.: Независимая
фирма “Класс”, 2000.
5. Оуэн Н. Магические метафоры. 77 историй для учителей, терапевтов и
думающих людей / Пер. с англ. Е. Рачковой. — М.: Изд-во Эксмо, 2002.
6. Притчи человечества / Сост. В. В. Лавский. — Минск: Лотаць, 2001.
7. Солошенко Д. В. Экстренная психологическая помощь. Консультирование
// Практическая психология и социальная работа. — 2003. — № 9-Ю. — С.
17-38.
8. Хухлаева О. В. Основы психологического консультирования и
психологической коррекции: Учеб. пособие для студ. высш. пед. учеб.
заведений. — М.: Издательский центр “Академия”, 2001.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
