UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 12

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваДругий етап психологічного консультування. Діагностичний (реферат)
Авторdimich
РозділПсихологія, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось6762
Скачало443
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Етап другий. Діагностичний

 

• Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає

 

• Тестування

 

• Робота зі скаргою

 

• Розпитування клієнта

 

• Друга фаза: консультант і клієнт формулюють запит

 

• Робота з почуттями

 

• Завдання психолога на діагностичному етапі

 

Отже, перший крок зроблений: є контакт, є контракт, визначені реальні

можливості консультації. Клієнт разом з консультантом роблять наступний

крок для прояснення проблеми — починають її (проблему) вивчати. Цей етап

умовно можна назвати діагностичним, бо основні завдання, що стоять перед

психологом, мають діагностичний характер. З одного боку, це вивчення

скарги, з якою звернувся клієнт, кінцева мета — сформулювати запит чи

інакше — визначити бажані результати. А з другого боку, вивчення

особистості самого клієнта, щоб при розробці способів розв'язання

проблеми максимально врахувати його індивідуальні особливості. Умовно

цей етап можна розділити на дві фази. Перша фаза характеризується тим,

що консультанту надто мало відомо про клієнта і йому необхідно

"задовольнити інформаційний голод", тобто завдання психолога — зібрати

максимально повну інформацію про клієнта і його скаргу. Головне завдання

другої фази - - на підставі робочих гіпотез, що виникають у

консультанта, виявити реальну проблему клієнта і сформулювати запит.

 

Перша фаза: клієнт говорить, консультант слухає

 

Основна характеристика першої фази — клієнт говорить, консультант

слухає. На думку Дж. Б'юдженталя, "слухання — це такий спосіб ведення

бесіди, при якому основне навантаження в розмові припадає на пацієнта,

тоді як психотерапевт обмежується підбадьоренням, прийняттям і

спостереженням (для себе). Перевага слухання полягає в тому, що воно дає

найменш викривлений втручанням ззовні погляд на те, як пацієнт уявляє

себе і бачить свій світ" [4]. Разом з тим, необхідно відзначити, що

процес слухання — один із найбільш складних у консультації. Психолог

повинен не просто слухати, він повинен ще й чути клієнта, осмислювати

те, що клієнт говорить; розуміти і приймати його думки і переживання;

підтримувати і заохочувати відвертість і відкритість, стимулювати його

подальшу розповідь; сприяти цілеспрямованому розвитку бесіди.

 

Деякі клієнти без особливих зусиль і спеціальної допомоги з боку

консультанта включаються в процес бесіди й охоче починають розповідати

про себе і свою ситуацію. Практика показує, що більшість з них

розпочинають із загальної розповіді про своє життя, не надаючи значення

якимось деталям, говорять про все і ні про що, перескакуючи від теми до

теми. Інші, навпаки, не знають, як і з чого розпочати, їм необхідна

допомога психолога, їх потрібно "розговорити". Підтримка, що надається

клієнту, орієнтована на те, щоб він повідомив консультанту деякі

особисті відомості про себе, що допоможуть прояснити справжню мету

(реальну проблему, запит на консультацію) звернення до психолога. Як

правило, для цього використовуються відкриті запитання і репліки типу:

"Розкажіть про себе детальніше...", "Про що б ви хотіли поговорити?",

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ