.

Гуманістичний напрям у психологічному консультуванні (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
428 4425
Скачать документ

Реферат на тему:

Гуманістичний напрям у психологічному консультуванні

Зміст

• Особистісно-центроване консультування

• Гештальтконсультування

• Трансактний аналіз у консультуванні

Вплив гуманістичних концепцій на теорію і практику психологічної
допомоги взагалі та консультування, зокрема, важко переоцінити. Основні
постулати гуманістичного напряму: важливість Я-концепції, її залежність
від способів, котрими люди визначають і за допомогою яких усвідомлюють
себе; значення атмосфери консультування, її вплив на поведінку клієнта
та підвищення почуття власної гідності; акцент на суб’єктивному,
перцептивному погляді щодо особистості.

Цей напрям найбільш яскраво представлений особистісно-цент-рованим
підходом, гештальтконсультуванням, транзактним аналізом, діалогічним
консультуванням. Основоположниками та теоретиками гуманістичного напряму
є Карл Роджерс, Абрахам Маслоу, Фріц Перлз, Ерік Берн та ін.

Особистісно-центроване консультування

Карл Роджерс (1902-1987) презентував новітню концепцію у психології
(1940 рік, штат Міннесота) як “клієнт-центровану терапію” -недирективну
терапію. Пізніше, 1974 року, з’явилась ще одна назва —
“особистісно-центрована терапія”, яка розширює рамки використання,
особливо в ситуації психологічного консультування. Основні ідеї
представлені в таких роботах: “Консультування і психотерапія” (Rodgers,
1942), “Терапія, центрована на клієнті”(1951), “На шляху до
особистості”(1961).

Особливу роль в розробці концепції мали емоційні проблеми юного
Роджерса, його стосунки з однолітками, а також його власні
спостереження, інтуїція.

Основна суть підходу полягає в тому, що кожна людина володіє величезними
резервами саморозуміння, прагнення до самоактуалізації як основного
мотивуючого стимулу. Конфлікт між самоактуалізацією та Я-концепцією, що
заважає адекватному засвоєнню досвіду, призводить до появи особистісних
проблем та поведінкових порушень.

На думку Роджерса, конструктивні зміни особистості клієнта можливі за
умови створення певної атмосфери під час налагодження стосунків
“консультант — клієнт, яка забезпечує конгруентність у відносинах;
безумовно позитивне ставлення та емпатію. Позиція клієнта передбачає
процес становлення особистості і регулювання власного життя.

Позитивні зміни можливі лише тоді, коли створюється відповідний клімат з
певними психологічними установками. Великого значення надавалося
тенденції актуалізації як основному мотиваційному внутрішньому імпульсу.
Психологічні труднощі з’являються саме в результаті блокування прагнення
до самоактуалізації, що призводить до конфлікту захисних сил та
тенденцій росту (Maslow, 1970).

У процесі консультування важливо орієнтуватись на суб’єктивний досвід і
його переживання.

Практика особистісно-центрованого консультування, перш за все,
передбачає [22]:

– узгодження цілей консультанта і клієнта;

– відкритість переживань;

– концентрованість на емоційних аспектах стосунків;

– раціональність;

– особисту відповідальність клієнта;

– самоповагу;

– здатність до підтримання добрих особистих стосунків та високий рівень
прийняття інших;

– етичність і високу якість життя;

– взаємний вплив консультанта та клієнта (перетворення останніх на
ефективних консультантів для самих себе та розвитку інших).
Особистісно-центроване консультування не акцентує свою увагу

на використанні спеціальних технік. Головне — здатність консультанта
встановити взаємини, адекватні реальним подіям, бути емпа-тійним і
уважним слухачем, який беззаперечно приймає будь-яку особистість [23].
Психолог зосереджений на актуальному стані клієнта, сприяє його
самоактуалізації.

Додаткове використання особистісно-центрованого консультування: групова
робота, аудиторне навчання, навчання спеціалістів із менеджменту,
вирішення конфліктів.

Гештальтконсультування

Людський організм — це цілісна система, котра може існувати тільки в
визначеному оточенні. На думку Фріца Перлза (1893-1970), творця теорії
гештальтконсультування, клієнти, які приходять до консультанта,
перебувають в стані екзистенційної кризи і потребу-

ють навчання, як брати на себе відповідальність за своє існування.
Головна передумова гештальтпсихології: людська природа організована у
вигляді набору багатьох зразків або “цільностей”; зрозуміти суть
людської природи можна, лише уявивши її як функцію елементів, із яких
вона складається [9; 28].

Гештальт — це органічна функція, основна емпірична одиниця. Основні
характеристики гештальту: фігура, фон, закінченість, незавершеність.
Самість розглядається як система контактів, що мають місце у будь-який
момент. Самоактуалізація — це прояв відповідних ідентифікацій і
відчужень.

Перлз відзначає помилковість відокремленого розгляду систем “душа —
тіло”, “особистість — навколишнє середовище”. Життя як безперервна зміна
станів балансу і нестабільності, тому дуже важливо розвивати
ідентифікацію конкретної людини з Я та забезпечувати збереження контакту
з почуттями. Фрустрація може виступати, як мобілізуюча сила власних
ресурсів для управління навколишнім середовищем, в той час як зона
фантазії є проміжною зоною між сферою Я та середовищем.

Основні роботи: “Гештальттерапія дослівно”, “Всередині і поза помийного
відра” (F. Perls, 1969). Теоретики гештальтпідходу також підкреслюють
здатність людини до самоуправління, виділяючи базову потребу в
самоактуалізації.

У процесі гештальтконсультування важливо враховувати:

– чотири основних невротичних механізми або розлади на межі контакту:
інтроекцію, проекцію, ретрофлексію, злиття;

– п’ятирівневу структуру неврозу: кліше; ролі та ігри, які управляються
(Е. Берн, 3. Фрейд); безвихідь; смертельний або імплозивний шар;
експлозія.

Мета консультування — підтримка самого себе, контакт з власними
почуттями та екзистенційним центром, самоактуалізація, розвиток
відповідальності за своє життя, здатності робити вільний вибір,
формувати та завершувати сильні гештальти.

Особливість процесу консультування — фіксування уваги на реальних,
актуальних розладах (на цей момент).

Елементи гештальтпідходу в практиці консультування: використання
методики усвідомлення, симпатії та фрустрації, виявлення фантазій,
робота зі сновидіннями, використання методу драми, різних правил та гри.

У практиці роботи гештальтконсультантів нерідко використовується
психоаналітичне формулювання для описів структури характерів клієнтів.

У досвіді клієнтів часто спостерігається обмеження сфер контакту, що
обумовлене відчуженням частини “організмічної” самості засобом хибних
ідентифікацій (особливо під час захворювання). Ситуація — це єдина річ,
здатна здійснювати зовнішній контроль.

Сьогодні психологи відзначають низький рівень життєздатності
(вітальності) сучасних людей. Зазвичай це є результатом дії багатьох
факторів, зокрема, здатності до емоційного переживання життєвої
ситуації. Емоція як пряме оцінне переживання організмом простору є
регулятором потоку енергії чи збудження. Під час прийняття досвіду як
власного (асиміляція), індивід нерідко проявляє агресію. Однак для
нормального функціонування не весь досвід потрібно деструкту-рувати і
асимілювати. Інтроекції — це досвід, що приймається цілком, без
додаткового переосмислення. В результаті засвоюються як корисні, так і
непотрібні речовини, організм поступово слабшає. Подібні речі ми
спостерігаємо у сім’ї, коли батьки, сповнені агресії, забезпечують своїм
дітям сприймання досвіду без узгодження з потребами організму.

Людина розвивається лише тоді, коли вчиться долати фрустрацію,
маніпулюючи при цьому навколишнім середовищем та мобілізу-ючи власні
ресурси.

Люди часто поводяться неадекватно в результаті порушення (переривання)
контакту, гальмування емоцій, включенням чужого досвіду у власне життя
тощо. Практика гештальтконсультування передбачає звернення до гештальту
під час екзистенційної кризи. Завдання консультанта — допомогти клієнту,
який постійно потребує підтримки зі сторони оточення, перейти до
незалежності.

У гештальтгрупах використовуються правила: “тут і тепер”, “я і ти”,
“заміна запитань твердженнями”, “відсутність пліток”, використання “мови
відповідальності”.

Гештальтконсультування передбачає звернення до сприймання клієнтів,
оптимізацію їх саморозкриття; заохочується співробітництво, а також
інтеграція з іншими підходами (зокрема, з транзактним аналізом). Саме
тому цей напрям все більше гуманізується та індивідуалізується.

Трансактний аналіз у консультуванні

Трансактний аналіз — це теорія особистості, концепція соціальної
взаємодії і аналітичне керівництво для консультування. Брік Берн —
засновник трансактного аналізу (1910-1970). Основні положення та поняття
теорії ТА розкриті в основних працях: “Трансактний аналіз у
психотерапії”(Вегпе,1961), “Ігри, в які грають дорослі” (1964),
“Принципи групової терапії” тощо. Розробка трансактного аналізу є власне
зобов’язання Е. Берна, виконання якого було потрібне для того, щоб стати
“справжнім лікарем” [16; 24].

У практиці консультування використовуються такі положення:

– позиція “о’кей” є висхідною життєвою позицією. Відзначається вплив
ранніх періодів життя на зміну позицій особистості;

– Ego-стани як моделі переживань, мислення і поведінки. Мотивація
формується під впливом стимулу визнання і структурного голоду;

– шість способів структурування соціального часу: відхід, здійснення
ритуалів, діяльність, проведення дозвілля, ігри, створення інтимності;

– трансакції як обмін погладжуваннями або одиниці визнання між
Ego-станами тих, хто бере участь у соціальній взаємодії;

– сценарії як підсвідомі життєві плани, за допомогою яких люди
структурують свій час та визначають долю. Матриця сценарію;

– ігри як приховані трансакції і розплата;

– контракти як передбачення результату професійної взаємодії психолога і
клієнта;

– структурний аналіз в ТА як діагностування та диференціювання моделей
чи Ego-станів;

– психічна енергія та катексис;

– стимул, визнання та структурний голод;

– обмеження у вигляді наказів, атрибуцій та ігнорування. Життєві
позиції.

Трансактний аналіз намагається пояснити, чому люди поводяться
неадекватно. Частково це відбувається тому, що і сценарії, й ігри
пов’язані з отриманням певних нагород і одночасно — з “розплатою” за
сценарій, за гру. Окрім того, людям важко відмовитись від ілюзій
(автономії чи самостійності). Ілюзії — це свого роду контомі-нації, які
заважають аналізувати ситуацію “тут і тепер “.

Практика трансактного аналізу — це допомога клієнту здобути життєву
позицію “я о’кей — ти о’кей”. Основні завдання: відчути себе краще або
“зробити успіхи”; “досягнення одужання” або “одужання”. Основні способи
досягнення мети — отримання автономії або формування інтегрованого
Дорослого.

Підходи та методи, що використовуються в ТА:

– структурний аналіз, який складається з діагностування і проведення
диференціацій між однією моделлю “відчування-мислення-поведінки” (чи
Ego-станом) і другою аналогічною моделлю;

– здійснення соціального контролю і надання можливості вирішувати;

– аналіз ігор і надання допомоги клієнту в розумінні того, в яку гру він
грає, які робить ходи, яка розплата за цю гру і як гра сприяє
виправданню життєвої позиції.

– конструктивне вираження природних позицій Дитини і почуттів, які вона
звикла приховувати чи ігнорувати;

– аналіз сценарію як допомога у відмові від раніше прийнятих рішень.

Розвиток трансактного аналізу. Стадія Ego-станів (1955-1962); трансакцій
та ігор (1962-1966); стадія аналізу сценарію (1966-1970); постбернівська
стадія (характеризується використанням елементів гештальттерапії,
психодрами, терапії в групах зустрічей і інших систем, які викликають
звільнення енергії, що нагадують вибух), використання Ego-грам;
катектичний напрям (Стюарт, Джойнс, 1987), в основі якого лежать роботи
Шиффів (1969-1975) про оновлення батьківського впливу у психічно хворих
пацієнтів. Включення геш-тальтметодів.

Переваги ТА в групі: члени групи спостерігають за Ego-станами інших,
існує можливість аналізу трансакцій і гри, аналіз сценарію може стати
значущим для інших учасників [24].

ТА-консультант діє як викладач, тренер, творча людина, включена в
процес. Перед початком аналізу укладається контракт, який в ході
консультування може змінюватись. Цілі контракту можуть стосуватись
фізіологічних змін, зменшення вираження психічних станів, певних змін у
поведінці, роботи на протязі певного часу, складання іспитів тощо.

Консультант намагається навчити клієнта вільно використовувати всі
Ego-стани, ухвалюючи відповідальні рішення з позицій “Дорослого”;
допомагає усвідомити переваги життя без гри, розуміти свій внутрішній
світ, безпосередньо висловлювати свої почуття і бути здатним розділити
близькість з іншими людьми.

Список використаної й рекомендованої літератури

1. Абрамова Г. С. Психологическое консультирование: Теория и опыт: Учеб.
пособие для студ. высш. пед. учеб. заведений. — М.: Academia, 2000.

2. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное психологическое
консультирование. — М.: Класс, 2000.

3. Бондаренко А. Ф. Психологическая помощь: Теория и практика: Учеб.
пособие для студ. ст. курсов психол. фак. и отд-ний унтов. — М.: Класс,
2001.

4. Бурменская Г. В. Возрастно-психологический подход в консуль-тировании
детей и подростков: Учеб. пособие для студ. вузов / Г. В. Бурменская, Е.
И. Захарова, О. А. Карабанова и др. – М.: Academia, 2002.

5. Васьковская С. В. Психологическое консультирование: Ситуац. задачи.
-К.: Вища шк., 1996.

6. Ветер А. Л. Психологическое консультирование и диагностика: Практ.
руководство. – М.: Генезис, 2001.

7. Горностай П. П. Теория и практика психологического консультирования:
Пробл. подход. – К.: Наук. думка, 1995.

8. Гулина М. А. Терапевтическая и консультативная психология. -СПб.:
Речь, 2001.

9. Джордж Р., Кристианы Т. Консультирование: Теория и практи-ка / Пер. с
англ. А. Шадура. – М.: Изд-во “Эксмо”, 2002.

10. Коломінський Н. Л. Психологія педагогічного менеджменту. -К.: МАУП,
1996.

11. Коптева Н. В. Психологическое консультирование в школе: Хре-стоматия
/ Зап.-Ур. учеб. науч. центр; Сост. Н. В. Коптева. -Пермь, 1993.

12. КоттлерД. Психотерапевтическое консультирование / Дж. Кот-тлер, Р.
Браун; Пер. с англ. М. Потаповой, А. Ракитиной. -СПб.: Питер, 2001.

13. Мак-Вильяме Н. Психоаналитическая диагностика: Понимание структуры
личности в клин. процессе: Учеб. пособие / Пер. с англ. под ред. М. В.
Глушенко, М. В. Ромашкевича. – М.: Класс, 1998.

14. Мак М. Р. Практикум по когнитивной терапии / Пер. с англ. Т.
Саушкиной. – СПб.: Речь, 2001.

15. Меновщиков В. Ю. Введение в психологическое консультирова-ние. -М.:
Смысл, 2000.

16. Меновщиков В. Ю. Психологическое консультирование: работа с
кризисными и проблемными ситуациями. – М.: Смысл, 2002.

17. Моргун В. Ф. Делинквентный подросток. – Полтава, 1995.

18. Мэй Р. Искусство психологического консультирования: Как да-вать и
обретать душевное здоровье / Пер. с англ. М. Будыниной, Г. Пимочкиной. –
М.: Апрель Пресс: ЭКСМО-Пресс, 2002.

19. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования / Пер. с англ.
Е. Волков и др. – СПб.: Питер, 2000.

20. Немов Р. С. Основы психологического консультирования; Учеб. для
студ. вузов. — М.; Владос, 1999.

21. Роджерс К. О групповой психотерапии. — М., 1993.

22. Роджерс К. Р. Клиент-центрированная психотерапия; Теория, соврем,
практика и применение / Пер. с англ. Т. Рожковой и др. — М: Апрель
Пресс; ЭКСМО-Пресс, 2002.

23. Техники консультирования и психотерапии; Тексты / Под ред. У. С.
Сахакиан; Пер. с англ. М. Будыниной и др. — М.; Апрель Пресс;
ЭКСМО-Пресс, 2000.

24. Фанч Ф. Преобразующие диалоги; Учеб. по практ. техникам содействия
личност. изм. / Пер. с англ. Д. Ивахненко. — К.; Ника-Центр; Вист-С,
1997.

25. Флоренская Т. А. Диалог в практической психологии / Акад. наук СССР;
Ин-т психологии. — М., 1991.

26. Фрейд 3. Я и Оно / Пер. с нем. — Тбилиси; Мерани, 1991.

27. Холл К., Линдсей Г. Теории личности. — М., Апрель Пресс,
ЭКСМО-Пресс, 2000.

28. ХьеллЛ., Зиглер Д. Теории личности. — СПб.; Питер. Ком., 1998.

29. Шостром Э. Терапевтическая психология. Основы консультирования и
психотерапии / Пер. с англ. В. Абабкова, В. Гаврилова. — СПб.; Сова; М.;
ЭКСМО-Пресс; Сова, 2002.

30. Юнг К. Г. Психологические типы. — М.; Алфавит, 1992.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020