.

Визначення психологічного консультування (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
553 3002
Скачать документ

Реферат на тему:

Визначення психологічного консультування

Зміст

Консультування як професія

• Що таке консультування

• Хто займається консультуванням

• Де застосовується консультування

Вам доводилося зустрічати людей, від яких не хотілося відводити
погляду? А слухати когось годину і отримувати від цього задоволення? Чи
можете ви сказати, що поруч з вами, хоча б один раз, перебувала людина,
яка не могла відвести погляду від вас і слухала вас із задоволенням?

Контактність і невимушене спілкування — це особливий дар, що дозволяє
його володарю, і жінкам, і чоловікам, вислуховувати інших і надавати їм
моральну підтримку або підводити їх ближче до відповідей на ті чи інші
запитання. А якщо до цього “дару” людина отримає ще й спеціальні знання
та солідну підготовку, то вона напевне змогла б працювати консультантом.

Що таке консультування

На сьогодні “консультування” не має єдиного визначення. По-перше, це
пов’язано здебільшого з широким використанням термінів “консультація” і
“консультування” у різних галузях і сферах людської діяльності.
Консультація (від лат. consultatio — порада) може означати і вид
навчального заняття — додаткова допомога викладача учням у засвоєнні
предмету; і нарада фахівців з будь-якого питання; і назви установ, що
надають допомогу населенню порадами фахівців (юридична консультація,
дитяча (лікувальна) консультація, проф-консультація) [13]; і, нарешті,
консультація — порада, що надається фахівцем (наприклад, бесіда з
клієнтом з питань маркетингу або Public Relations).

По-друге, це пов’язано з тим, що консультуванням як наданням поради чи
допомоги може займатися практично кожна досвідчена людина (батьки,
подружжя, колеги по роботі, вчителі, сусіди, друзі тощо). Ми можемо
виділити різні категорії людей, які займаються консультуванням, але не
обов’язково є професійними консультантами.

Хто займається консультуванням

Професійні консультанти — це ті, хто працює в різних службах допомоги, у
тому числі консультанти, консультуючі психологи, фахівці, які
допомагають “зробити кар’єру”, соціальні працівники, психіатри. Інша
група — це консультанти-добровольці, що вміють надавати кваліфіковану
допомогу. З ними найчастіше можна зустрітися в шлюбних агентствах,
консультаційних молодіжних центрах, різних добровільних агентствах. Ще
одна група — це люди, які використовують елементи консультування у своїй
роботі, наприклад, працівники сфери соціального забезпечення, медичні
сестри, вчителі, інспектори, священнослужителі, лікарі, профспілкові
діячі. І нарешті, неформальні консультанти, що допомагають оточуючим
налагодити повсякденні взаємини [7].

Зрозуміло, що така кількість претендентів називатися консультантами
вносить істотні розбіжності у визначення поняття “консультування”.
Тільки серед професійних консультантів, які надають психологічну
допомогу, можна виділити низку спеціальностей: психіатри, медичні і
практичні психологи, сімейні психотерапевти, соціальні працівники,
соціальні педагоги, профконсультанти. Освіта, підготовка й уміння
спеціалістів визначають специфіку їх діяльності й дають змогу їм зовсім
по-різному підходити до вирішення однієї і тієї ж

проблеми. Разом з тим, можна розглядати всіх цих фахівців як єдину
команду, де кожен несе відповідальність за надання необхідної допомоги в
межах своєї компетенції і здатний до ефективної комунікації та
кооперації один з одним.

Де застосовується консультування

Психологів, як і представників інших наук, поділяють на дві групи:
академічні, які займаються пошуком нових знань (їх цікавлять теоретичні
аспекти, вони спостерігають за досліджуваними явищами в природній
обстановці або в лабораторії, намагаються інтерпретувати отримані
результати і систематизувати їх для того, щоб створити схеми, що
пояснюють поведінку); практичні, які займаються використанням
накопичених теоретичних знань, перевіркою їхньої обґрунтованості і
виявленням “слабких місць” [3].

Деякі психологи-практики вирішують питання окремих людей, які мають
різні інтелектуальні чи емоційні проблеми в повсякденному житті. Інші
прагнуть допомогти у розв’язанні проблем, що виникають у сфері освіти
або виробничої діяльності. Треті створюють програми з метою привернути
увагу людей до різних суспільних заходів чи безпосередньо беруть участь
у таких заходах.

Саме для цих психологів консультування є якщо вже не професією, то
напрямом діяльності.

У країнах Співдружності, зокрема в Україні, останнім часом переважно
розвиваються чотири галузі, де психологи виконують консультативні
функції чи працюють як консультанти [2].

Шкільні психологічні служби і служби вищих навчальних закладів
(“психолог в установах освіти”). Шкільний психолог надає психологічну
підтримку учням, у яких виникають труднощі, пов’язані з процесом
адаптації; бере участь у розробці найбільш ефективних методів навчання
(зокрема, він використовує при цьому досягнення когні-тивних психологів
і теоретиків, які займаються дослідженням процесів навчання); допомагає
викладачам виробити в собі такі психологічні й соціальні навички, що
дозволяють створити в школі приємну і продуктивну атмосферу.

Шкільне консультування охоплює проблеми стосунків учителя й учнів, учнів
між собою, питання стосунків учнів з батьками, шкільної успішності,
розвитку здібностей, відхилень поведінки тощо [2; 3].

Профконсультація (“психолог центру профконсультації”) допомагає учням
або службовцям вибрати спеціальність чи роботу, яка

найбільш відповідає їхнім інтересам та здібностям. Найчастіше їхні
рекомендації бувають надані на підставі результатів співбесід чи
психологічних тестів.

Професійне консультування, що містить у собі як загальне орієнтування у
виборі тієї чи іншої професії, так і частково питання: як скласти
“резюме”, як і де одержати другу професію, де знайти роботу відповідно
до своїх можливостей і т. ін. [2; 3; 9].

Психологічні служби підприємств (“соціальний психолог”). Управлінське
консультування (консультування в організаціях) має широкий спектр
можливостей, а саме: допомога в прийнятті управлінських рішень, тренінг
комунікативних умінь, простежування і вирішення конфліктів, робота з
персоналом тощо. У цій сфері психолог бере участь: а) у вирішенні
конфліктів між робітниками та підприємцями; б) у реалізації навчальних
програм, спрямованих на підвищення продуктивності праці й розвиток
почуття причетності до справи підприємства у службовців і робітників; в)
у дослідженні оптимальних умов для просування товарів на ринок, для
реклами та найкращого використання торгових площ [2; 3; 11].

Сімейна консультація. Однією з найбільш наповнених сфер діяльності
психологів-консультантів і сімейних психотерапевтів є інститут сім’ї.

Сімейне консультування традиційно розглядає проблеми взаємин між
майбутнім подружжям, між чоловіком і дружиною у молодій сім’ї або вже
сформованій родині, між іншими членами сім’ї (батьки і діти, подружжя та
їхні батьки), а в останні десятиліття ще й проблеми психологічної
допомоги розлученим, незаміжнім і неодруженим, так само, як і
консультування й психологічна підтримка при повторному одруженні [1; 2;
8].

Список використаної й рекомендованої літератури

1. Алешина Ю. Е. Индивидуальное и семейное консультирование. — М., 1994.

2. Бондаренко О. Ф. Психологічна допомога особистості: Навч. по-сіб. для
студ. ст. курсів психол. фак. та від-нь ун-тів. — Харків: Фоліо, 1996.

3. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. — Т.1. — М.: Мир, 1992.

4. Горностай П. П. Теория и практика психологического консультирования:
Пробл. подход. — К.: Наук, думка, 1995.

5. Коттлер Дж., Браун Р. Психотерапевтическое консультирование. — СПб.:
Питер, 2001.

6. Кочюнас Р. Основы психологического консультирования. — М.:
Академический проспект, 1999.

7. Нельсон-Джоунс Р. Теория и практика консультирования. — СПБ.: Питер,
2002.

8. Немое Р. С. Основы психологического консультирования: Учеб. для студ.
вузов. — М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 1999.

9. Собчик Л. Н. Психодиагностика в профориентации и кадровом отборе. —
СПб.: Речь, 2002.

10. Столин В. В., Бодалев А. А. Семья в психологической консультации. —
М., 1989.

11. Тобиас Л. Психологическое консультирование и менеджмент: Взгляд
клинициста. — М.: Независимая фирма “Класс”, 2000.

12. Чернявская А. П. Психологическое консультирование по
профессиональной ориентации. — М.: Изд-во ВЛАДОС-ПРЕСС, 2001.

13. Советский энциклопедический словарь / Гл. ред. А. М. Прохоров. — М.:
Советская энциклопедия, 1989.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020