.

Непрямі податки (пошукова робота)

Язык: украинский
Формат: курсова
Тип документа: Word Doc
2 7876
Скачать документ

Пошукова робота

Непрямі податки

Непрямі податки встановлюються на товари і послуги у вигляді надбавок
до ціни товару чи послуги, оплачуються покупцями при купівлі

товарів та отриманні послуг, а в бюджет вносяться продавцями цих товарів
та послуг.

Непрямі податки відіграють важливу роль у формуванні доходів Державного
бюджету. Надходження від них у Державний бюджет перевищують 45 % його
доходів.

Види непрямих податків, їх платники, розміри, порядок стягування і
сплати в бюджет встановлюються в законодавчому порядку.

Нині в Україні стягуються такі види непрямих податків: ПДВ, акцизний та
митні збори.

Розглянемо сутність зазначених видів непрямих податків, порядок їх
стягування і сплати в бюджет.

Податок на додану вартість

Одним з основних джерел формування Державного бюджету України є податок
на додану вартість. На частку ПДВ у доходах Державного бюджету припадає
близько 35 %.

Податок на додану вартість — один з основних непрямих податків в
Україні. Сутність ПДВ полягає в тому, що він є частиною новоствореної
вартості, яка стягується з покупців у вигляді цін на товари і послуги,
що продаються (надаються) на кожному етапі їх виробництва і продажу.

Податок на додану вартість — це податок, що стягується з покупців у
вигляді надбавки до ціни на товари, роботи, послуги, які їм продаються,
а сплачується в бюджет продавцями цих товарів, робіт та послуг.

Відповідно до законів України платниками ПДВ є всі юридичні та фізичні
особи, які здійснюють від свого імені виробничу чи іншу підприємницьку
діяльність на території України, незалежно від форм власності та
господарювання.

До платників ПДВ належать:

• особи, якщо обсяг виконуваних ними операцій, що підлягають
оподаткуванню з продажу товарів (робіт, послуг) протягом будь-якого
періоду за останні 12 календарних місяців, перевищує 3600*
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• особи, які ввозять (пересилають) товари на митну територію України або
отримують від нерезидента роботи (послуги) для їх використання чи
споживання на митній території України, за винятком фізичних осіб, що не
зареєстровані як платники податку, у випадках, коли такі особи ввозять
(пересилають) товари (предмети) в обсягах, що не оподатковуються згідно
із законодавством;

• особи, які здійснюють на митній території України підприємницьку
торговельну діяльність за готівку незалежно від обсягів продажу, за
винятком фізичних осіб, що здійснюють торгівлю на умовах сплати
ринкового збору в порядку, встановленому законодавством;

• особи, які на митній території України надають послуги, пов’язані з
транзитом пасажирів або вантажів через митну територію України;

• особи, які несуть відповідальність за внесення податку в бюджет за
об’єктами оподаткування на залізничному транспорті, що визначені в
порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;

• особи, які надають послуги зв’язку і здійснюють консолідований облік
доходів і витрат, пов’язаних з наданням згаданих послуг і отриманих
іншими особами, які підпорядковані таким особам.

Об’єктом оподаткування при нарахуванні ПДВ є обороти з продажу
продукції, товарів, виконання робіт і надання послуг. При цьому при
продажу товарів об’єктом оподаткування є обороти не лише з продажу
товарів власного виробництва, а й купованих. При продажу робіт об’єктом
оподаткування є вартість виконаних будівельно-монтажних, ремонтних,
науково-дослідних та інших робіт, у тому числі робіт, виконаних
господарським способом. При продажу послуг об’єктом оподаткування є
вартість послуг, наданих автотранспортом, вантажно-розвантажувальних,
зв’язку, побутових, рекламних та ін. Крім того, до складу об’єктів
оподаткування ПДВ належать такі обороти:

• з продажу товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в межах
підприємства для потреб власного споживання, витрати на які не
відносяться на собівартість виробництва, а також для своїх працівників;

• з передачі товарів (робіт, послуг) без сплати їх вартості в обмін на
інші товари (роботи, послуги);

• з передачі безоплатно або з частковою оплатою товарів (робіт, послуг)
іншим підприємствам чи громадянам;

• з реалізації предметів застави, ураховуючи їх передачу
заставоутримувачу при невиконанні зобов’язання, забезпеченого заставою.

Згідно із Законом України “Про податок на додану вартість” об’єктом
оподаткування є такі операції платника:

• продаж товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому
числі операції, пов’язані з оплатою вартості послуг за угодами
оперативної оренди (лізингом) і передаванням права власності на об’єкти
застави позичальнику (кредитору) для погашення кредиторської
заборгованості заставодавця;

• ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання
робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або
споживання на митній території України, у тому числі операції, пов’язані
з ввезенням (пересиланням) майна за угодами оренди (лізингу), застави та
іпотеки;

• вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та
надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної
території України.

Водночас до об’єктів оподаткування не належать такі операції:

• випуск, розміщення та продаж за грошові кошти цінних паперів,
емітованих (випущених в обіг) суб’єктами підприємницької діяльності,
Національним банком України, Міністерством фінансів України, органами
місцевого самоврядування, у тому числі приватизаційні, компенсаційні
папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати та ін.;

• сплата орендних (лізингових) платежів за умовами угод фінансової
оренди (лізингу) або оренди житлового фонду, що є основним місцем
проживання орендаря;

• передавання майна в заставу позикодавцю (кредитору) згідно з договором
позики та його повернення заставодавцю після завершення дії договору;

• надання послуг із страхування і перестрахування, передбачених Законом
України “Про страхування”, соціального і пенсійного страхування;

• випуск, обіг і погашення державних лотерейних білетів, випущених в
обіг з дозволу Міністерства фінансів та Міністерства з питань
європейської інтеграції України; виплати грошових виграшів, призів і
винагород; продаж непогашених поштових марок України, конвертів і
листівок з непогашеними поштовими марками України, крім колекційних
марок, листівок і конвертів для філателістичних потреб;

• надання послуг з інкасації, розрахунково-касового обслуговування,
залучення, розміщення і повернення грошових коштів згідно з угодами
позики, депозиту, вкладу, страхування або доручення; надання, управління
і перевідступлення фінансових кредитів, кредитних гарантій і банківських
поручництв особою, що надала такі кредити, гарантії або поручництва;

• торгівля за грошові кошти або цінні папери борговими зобов’язаннями,
за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу
(факторингові операції);

• оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або
юридичним особам органами виконавчої влади і місцевого самоврядування,
обов’язковість отримання (надання) яких встановлюється законодавством, у
тому числі плата за реєстрацію, отримання ліцензії (дозволу),
сертифікатів у вигляді зборів, державного мита;

• виплати заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій, інші
грошові або майнові виплати фізичним особам за рахунок бюджетів або
соціальних чи страхових фондів у порядку, встановленому законом; виплати
дивідендів у грошовій формі або у формі цінних паперів (корпоративних
прав), надання брокерських, дилерських послуг з торгівлі або управління
цінними паперами та деривативами на фондових і товарних біржах,
створених у порядку, передбаченому законами України “Про цінні папери і
фондову біржу” та “Про товарну біржу”;

• передавання основних фондів як внеску до статутного фонду юридичних
осіб для формування їх цілісного майнового комплексу в обмін на їх
корпоративні права;

• оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних і
дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного
бюджету України;

• безоплатне передавання об’єктів з балансу платників податків усіх форм
власності на баланс іншої юридичної особи, яка перебуває в державній або
комунальній власності, що здійснюється згідно з рішенням органу
державної влади або місцевого самоуправління, якому підпорядкований
такий платник податків або така юридична особа.

Розрахунок бази оподаткування здійснюється за операціями з продажу
товарів, виконання робіт, надання послуг.

При продажу товарів (робіт, послуг) база оподаткування визначається
виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними
(регульованими) цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору,
ввізного мита, інших загальнодержавних податків і зборів (обов’язкових
платежів), за винятком ПДВ, що входить у ціну товарів (робіт, послуг)
згідно із законодавством України з питань оподаткування.

У разі продажу товарів (робіт, послуг) без оплати або з частковою
оплатою їх вартості коштами в межах бартерних (товарообмінних) операцій,
натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам, що
перебувають у трудових відносинах з платником податку, передавання
товарів (робіт, послуг) для невиробничого використання в межах балансу
платника податку, витрати, які не належать до валових витрат виробництва
(обігу) і не підлягають амортизації, база оподаткування визначається
виходячи з фактичної ціни операції, але не нижчої за звичайні ціни.

Для товарів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України
платниками податку, базою оподаткування є договірна (контрактна) їх
вартість, але не нижча від митної вартості, зазначеної у ввізній митній
декларації, з урахуванням витрат на транспортування, завантаження,
розвантаження та страхування до пункту перетину митного кордону України,
сплати брокерських, агентських, комісійних та інших видів винагород,
пов’язаних з ввезенням (пересиланням) таких товарів, акцизних зборів,
ввізного мита, а також інших податків, зборів (обов’язкових платежів),
за винятком ПДВ, які входять у ціну товарів (робіт, послуг), згідно з
законодавством України з питань оподаткування. Визначена вартість
перераховується у гривні за валютним (обмінним) курсом Національного
банку України, що діяв на момент виникнення податкових зобов’язань.

Для готової продукції, виготовленої на території України з давальницької
сировини нерезидента, у разі її продажу на митній території України
базою оподаткування є договірна (контрактна) її вартість з урахуванням
акцизного збору, ввізного мита, а також інших загальнодержавних
податків, зборів (обов’язкових платежів), за винятком ПДВ, що
включаються в ціну такої продукції згідно із законодавством України з
питань оподаткування. Визначена вартість перераховується у гривні за
валютним (обмінним) курсом

Національного банку України, що діяв на момент виникнення податкових
зобов’язань.

При цьому база оподаткування визначається прямим методом за формулою

БО = (С + П) + МЗ + АЗ + ІП,

де С — собівартість, грн; П — прибуток, грн; МЗ — митні збори, грн; A3 —
акцизний збір, грн; ІП — інші податки, що включаються в ціну, грн.

При продажу ввезених (придбаних) товарів база оподаткування обчислюється
за формулою

БО = ( MB + ТВ + СВ + IB) + МЗ + A3 + ІП, (4.2)

де MB — митна вартість, грн; ТВ — транспортні витрати, грн; СВ — витрати
зі страхування до пункту перетину митного кордону України, грн; IB —
інші витрати (брокерські, агентські, комісійні), грн. Від оподаткування
ПДВ звільняються такі операції:

• продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та
спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції
роздавальних пунктів, у порядку і за переліком продуктів, встановленими
Кабінетом Міністрів України;

• продаж (передплата) і доставка періодичних видань друкованих
вітчизняних засобів масової інформації; продаж учнівських зошитів,
підручників і навчальних посібників вітчизняного виробництва;

• надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України,
послуг з отримання вищої, середньої, професійно-технічної і початкової
освіти закладами освіти, що мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на
надання таких послуг, і послуг з виховання й освіти дітей у будинках
культури в сільській місцевості, дитячих музичних і художніх школах,
школах мистецтв;

• продаж товарів спеціального призначення для інвалідів за переліком,
встановленим Кабінетом Міністрів України;

• надання послуг з доставки пенсій і грошових допомог населенню;

• надання послуг з реєстрації актів громадянського стану державними
органами, уповноваженими здійснювати таку реєстрацію згідно із
законодавством;

• продаж лікарських засобів і виробів медичного призначення, що
зареєстровані в Україні у встановленому законодавством порядку, у тому
числі надання таких послуг аптечними установами;

• надання послуг з охорони здоров’я згідно з переліком, встановленим
Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров’я, які мають
спеціальний дозвіл (ліцензію) на надання таких послуг;

• продаж путівок на санаторно-курортне лікування і відпочинок дітей у
закладах за переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України.
(Зазначена пільга не поширюється на продаж путівок нерезидентам);

• надання в порядку та в межах норм, встановлених Кабінетом Міністрів
України, таких послуг:

– з утримання дітей у дошкільних закладах, школах-інтернатах,
кімнатах-розподільниках установ Міністерства внутрішніх справ України;

– з утримання осіб у притулках для старих та інвалідів, харчування та
облаштування на нічліг осіб, які не мають житла, у спеціально відведених
для цього місцях;

– з харчування дітей у школах, професійно-технічних училищах і громадян
в установах охорони здоров’я;

• надання послуг з поховання будь-яким платникам податку за переліком
Кабінету Міністрів України;

• продаж або передавання у власність новозбудованого житла фізичним
особам для його використання як місця проживання;

• подання благодійної допомоги — безоплатного передавання товарів
(робіт, послуг) благодійним фондам і організаціям з метою їх
безпосереднього використання в благодійних цілях.

Не звільняються від оподаткування операції з подання благодійної
допомоги у вигляді товарів (робіт, послуг), що оподатковуються акцизним
збором, цінних паперів, нематеріальних активів і товарів (робіт,
послуг), призначених для використання в підприємницькій діяльності,
перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;

• оплата вартості фундаментальних досліджень, науково-дослідних та
дослідно-конструкторських робіт, які здійснюються за рахунок Державного
бюджету України;

• безкоштовне передавання продукції (робіт, послуг) власного виробництва
допоміжними сільськими господарствами і лікувально-виробничими трудовими
майстернями (цехами, дільницями) будинкам-інтернатам і територіальним
центрам з обслуговування самотніх громадян похилого віку (пенсіонерів)
за умови, що таке передавання здійснюється для забезпечення власних
потреб зазначених закладів;

• надання в сільській місцевості сільськогосподарськими
товаровиробниками послуг з ремонту шкіл, дошкільних закладів,
інтернатів, закладів охорони здоров’я і матеріальної допомоги (у межах
одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на місяць на одну
особу) продуктами харчування власного виробництва і послуг з обробки
землі багатодітним родинам, ветеранам праці й війни, реабілітованим
громадянам, інвалідам з дитинства, одиноким особам похилого віку,
особам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, школам,
дошкільним закладам, інтернатам, закладам охорони здоров’я;

• надання в сільській місцевості сільськогосподарським товаровиробникам
під час польових робіт послуг із забезпечення харчуванням механізаторів
і тваринників продуктами власного виробництва в польових їдальнях та
ін.;

• надання бібліотеками, що перебувають у державній і комунальній
власності, платних послуг фізичним та юридичним особам;

• продаж та безкоштовне передавання приладів, обладнання, матеріалів
науковим установам та організаціям, вищим навчальним закладам III IV
рівнів акредитації, внесеним до Державного реєстру наукових організацій,
яким надається підтримка держави за умови використання їх винятково для
власних потреб, та ін.

Звільнення від оподаткування ПДВ перелічених операцій не поширюється на
операції з підакцизними товарами.

До об’єктів оподаткування ПДВ для його розрахунку застосовують дві
ставки: нульову або 20 %.

Податок на додану вартість нульовою ставкою обчислюється для таких
операцій:

• продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за
межі митної території України, у тому числі операції з поставки для
заправки або постачання морських (океанських) і повітряних суден, що
використовуються для навігаційної діяльності, платних перевезень
пасажирів чи вантажів та ін.;

• продаж робіт (послуг), призначених для використання і споживання за
межами митної території України, у тому числі операції з надання
нерезидентам в оренду морських чи повітряних суден, які використовуються
на міжнародних маршрутах або лініях;

• надання послуг з передавання авторських прав, ліцензій, прав на
використання торговельних марок та інших юридичних і економічних знань,
з організації реклами і публічних зв’язків за межами України,
культурної, спортивної, освітньої діяльності за межами України, з
туризму на території України, у разі їх продажу за межами України
безпосередньо або за посередництвом нерезидентів із застосуванням
безготівкових розрахунків (надання послуг з туризму резидентам на митній
території України безпосередньо особою, що здійснює туристичну
діяльність, або через її агентів, що не є резидентами, оподатковується
податком за ставкою 20 %);

• продаж товарів (робіт, послуг) підприємствами роздрібної торгівлі,
розташованими на території України в зонах митного контролю (безмитних
магазинах), відповідно до порядку, встановленого Кабінетом Міністрів
України;

• продаж товарів (робіт, послуг) власного виробництва, за винятком
підакцизних товарів, посередницької та рекламної діяльності, грального
бізнесу, підприємствами, заснованими Українським товариством глухих і
майно яких є їх повною власністю, іншим платникам податків. Зазначена
норма поширюється тільки на підприємства, де частка працюючих інвалідів
за попередній звітний рік не менше 50 % загальної кількості працюючих, а
фонд їх оплати праці за той самий період не менше 40 % загальних виплат
на оплату праці, що включається до складу валових витрат;

• продаж сільськогосподарськими підприємствами-товаровироб-никами всіх
форм власності та господарювання переробним підприємствам молока та
м’яса за живою вагою та ін.

Не дозволяється застосовувати нульову ставку податку до операцій з
вивезення (експорту) товарів (робіт і послуг), якщо такі операції
звільнені від оподаткування на митній території України.

У випадках, що виключають застосування нульової ставки, для розрахунку
ПДВ до бази оподаткування застосовується ставка 20 % і роз-

рахована сума податку включається в ціну товарів (робіт, послуг), що
продаються.

У цьому разі ПДВ розраховується за формулою

де 20 — ставка податку.

Обчислений за формулою (4.3) ПДВ додається до вільної (регульованої)
ціни, у результаті чого утворюється ціна продажу.

При продажу будь-якої продукції (товарів, послуг) продавець — платник
ПДВ обов’язково виписує податкову накладну встановленої форми у двох
примірниках із зазначенням в ній назви продавця — платника податку,
покупця, найменування, кількості й вартості товару, що продається,
послуг без ПДВ, суми ПДВ і загальної суми коштів, які підлягають сплаті
з урахуванням податку.

При звільненні від оподаткування у випадках, визначених законом, у
податковій накладній робиться запис “Без ПДВ” з посиланням на
відповідний підпункт Закону України “Про податок на додану вартість”.

Податкова накладна складається в момент виникнення податкових
зобов’язань продавця у двох примірниках.

Оригінал податкової накладної видається покупцеві, а копія залишається у
продавця товарів (виконавця робіт, надавача послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування,
складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим і водночас розрахунковим
документом.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку,
передбаченого законодавством для зобов’язань зі сплати податків.

Право на нарахування податку і складання податкових накладних надається
виключно особам, зареєстрованих як платники податку.

Для фізичних осіб, не зареєстрованих як суб’єкти підприємницької
діяльності, які ввозять (пересилають) товари (речі) на митну територію
України в обсягах, що підлягають оподаткуванню згідно із законодавством
України, оформлення митної декларації прирівнюється до подання
податкової накладної.

Податкова накладна видається в разі продажу товарів (виконання робіт,
надання послуг) покупцеві на його вимогу. У будь-якому разі видається
товарний чек, інший розрахунковий чи платіжний документ, що підтверджує
передавання товарів (робіт, послуг) та/або прийняття платежу із
зазначенням суми податку.

Податкова накладна не виписується, якщо обсяг разового продажу товарів
(робіт, послуг) не перевищує 20 грн, а також при продажу транспортних
квитків та виписуванні готельних рахунків. При цьому підставою для
збільшення суми податкового кредиту є товарний чек (інший платіжний або
розрахунковий документ).

У разі ввезення (імпортування) товарів документом, що засвідчує право на
отримання податкового кредиту, вважається відповідно оформлена митна
декларація, яка підтверджує сплату ПДВ.

Платники податку повинні вести окремий облік з продажу та придбання щодо
таких операцій:

• які підлягають оподаткуванню за ставкою 20 % та звільнених від
оподаткування;

• вартість яких не включається у валові витрати виробництва (обігу) або
не підлягає амортизації, у тому числі операцій з ввезення (імпорту) та
вивезенню (експорту).

Зазначений облік ведеться у спеціальних книгах, форма і порядок
заповнення яких встановлюються центральним податковим органом України.

Загальна сума ПДВ, що нарахована (одержана) платником податку і включена
в ціну товару (робіт, послуг), що продається в звітному (податковому)
періоді, є податковим зобов’язанням платника податку.

Датою виникнення податкових зобов’язань з продажу товарів (робіт,
послуг) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом
якого раніше відбувається будь-яка з подій:

• дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок
платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають
продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку — дата їх
оприбуткування в касі платника податку, а в разі її відсутності — дата
інкасації готівки в банківській установі, що обслуговує платника
податку;

• дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дата оформлення
документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

У разі продажу товарів (валютних цінностей) чи послуг з використанням
торговельних автоматів або іншого подібного обладнання, що не передбачає
наявності касового апарату, який контролюється уповноваженою фізичною
особою, датою виникнення податкового зобов’язання вважається дата
виймання з таких торговельних апаратів чи подібного устаткування
грошової виручки.

Датою виникнення податкових зобов’язань при ввезенні (імпортуванні)
товарів є дата оформлення ввізної митної декларації із зазначенням у ній
суми податку, що належить до сплати. Датою виникнення податкових
зобов’язань при імпортуванні робіт (послуг) є дата списання коштів з
поточного рахунка платника податку за оплату робіт (послуг) або дата
оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг)
нерезидентом залежно від того, яка з подій відбулася раніше.

Крім продажу продукції, товарів, виконання робіт, надання послуг за
відпускними цінами з урахуванням ПДВ його платники купують товари,
отримують послуги також з урахуванням цього податку, що використовуються
у виробництві і вартість яких включається у валові витрати, а також
купують основні фонди і нематеріальні активи, що підлягають амортизації.

Суми ПДВ, що сплачені (нараховані) платником податку у звітному періоді
у зв’язку з оплатою товарів, робіт, послуг, вартість яких входить у
валові витрати виробництва і основні фонди або нематеріальні активи, що
підлягають амортизації, є податковим кредитом. На суму податкового
кредиту платник має право зменшити податкове зобов’язання звітного
періоду.

Загальну суму податкового кредиту можна визначити за формулою

де X ПДВт, X ПДВ., X ПДВна— сума ПДВ, що сплачена платником у звітному
періоді, у складі вартості придбаних відповідно товарів (робіт, послуг),
основних фондів та нематеріальних активів, грн.

Не дозволяється включати в податковий кредит будь-які витрати зі сплати
податку, які не мають підтвердження податковими накладними чи митними
деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) — актом приймання робіт
(послуг) або банківським документом, який засвідчує перерахування
грошових коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається
дата здійснення першої з подій:

• дата списання коштів з банківського рахунка платника подат-ку в оплату
товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного
чека) при розрахунках з використанням кредитних дебетових карток або
комерційних чеків;

• дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання
платником податку товарів (робіт, послуг).

Для операцій з ввезення (пересилання) товарів (виконання робіт, надання
послуг) датою сплати податку є дата оформлення ввізної митної
декларації, а для бартерних (товарообмінних) операцій — дата здійснення
заключної (балансуючої) операції, що відбулася після першої з подій
(дата відвантаження товару чи дата його оприбуткування).

Суми податку, що підлягають сплаті в бюджет чи відшкодуванню з бюджету,
визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов’язань, що
виникли у зв’язку з будь-яким продажем товарів (виконання робіт, надання
послуг) протягом звітного пері-оду, і сумою податкового кредиту за
звітний період.

Розрахунок сум податкового зобов’язання, податкового кредиту і суми
податку, що підлягає сплаті в бюджет чи поверненню з нього, платники
здійснюють у податковій декларації, яка складається з вступної частини
та трьох розділів: податкові зобов’язання; податковий кредит; розрахунки
з бюджетом за звітний період.

Форму податкової декларації наведено у табл. 4.2.

Особи, які не підпадають під визначення платників податку у зв’язку з
обсягами оподатковуваних операцій, що не перевищують 3600
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян протягом будь-якого періоду
за останні 12 календарних місяців, у тому числі особи, зареєстровані як
платники податку за власним бажанням, а також особи, зареєстровані як
платники податку на підставі того, що здійснюють торгівлю за готівку або
зареєстровані як новостворені, до податкового періоду, в якому ними
досягається зазначений обсяг оподаткування операцій, подають податкову
декларацію з ПДВ за скороченою формою. Ця декларація подається до
першого звітного періоду, в якому платником податку досягнуто обсяг
оподаткування операцій у розмірі 3600 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян.

Складається податкова декларація на основі даних бухгалтерського обліку
і даних книг податкового обліку за базовий (звітний) період, який
дорівнює календарному місяцю, кварталу чи півроку.

Заповнена податкова декларація про ПДВ подається платником податку до
податкового органу за місцем реєстрації в такі строки: при місячному
звітному періоді — протягом 20 календарних днів, наступних за звітним
місяцем; при квартальному — протягом 40 календарних днів, наступних за
звітним кварталом.

Розрахована в податковій декларації сума ПДВ сплачується в бюджет не
пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним періодом. При цьому для
платників податку, у яких обсяг операцій з продажу товарів (виконання
робіт, надання послуг), що підлягають оподаткуванню, за попередній
календарний рік перевищує 7200 неоподатковуваних податком мінімумів
доходів громадян, податковий (звітний) період дорівнює календарному
місяцю.

Платники податку, обсяг операцій яких з продажу менший від 7200
неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, можуть застосовувати
податковий період за власним вибором, який дорівнює календарному місяцю
чи кварталу. Заяву про своє рішення з цього питання платник податку
подає в податковий орган за місяць до початку календарного року.

Протягом календарного року дозволяється змінювати квартальний період на
місячний з початку будь-якого кварталу поточного року. Заява про таку
зміну подається платником податку до податкового органу за місяць до
початку кварталу. Зворотні зміни в одному календарному році не
дозволяються.

Якщо за декларацією сума податкового кредиту перевищує суму податкових
зобов’язань, різниця зараховується в погашення існуючих заборгованостей
з ПДВ інших платежів, а залишки підлягають відшкодуванню з бюджету
протягом ЗО днів, наступних за днем подання декларації, шляхом
зарахування на рахунок платника або видання йому казначейського чека.

Для отримання бюджетного відшкодування платником податку у строки,
визначені для подання щомісячної податкової декларації, до податкового
органу подається розрахунок бюджетного відшкодування спеціальної форми.

До податкової декларації з ПДВ за скороченою формою розрахунок
бюджетного відшкодування не подається.

Суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного строку,
вважаються бюджетною заборгованістю.

На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки в розмірі 120 %
облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її
виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Новостворені суб’єкти підприємницької діяльності незалежно від виду
діяльності й запланованих обсягів операцій з продажу товарів (виконання
робіт, надання послуг) зобов’язані зареєструватися в податковому органі
як платники податку за місцем їх перебування.

Якщо особа, що не підпадає під визначення платника податку у зв’язку з
обсягами операцій з продажу товарів (виконання робіт, надання послуг),
що підлягають оподаткуванню, меншими від 3600 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян, вважає за доцільне зареєструватися як
платник податку, така реєстрація здійснюється за її заявою.

Заява на реєстрацію має бути подана (надіслана) до податкового органу не
пізніше 20 календарного дня з моменту реєстрації новоствореного суб’єкта
підприємницької діяльності в органах місцевої державної влади, а для
діючих осіб — не пізніше 20 календарного дня, наступного за останнім
днем дванадцятимісячного періоду.

Податковий орган зобов’язаний протягом 10 робочих днів після отримання
заяви видати свідоцтво про реєстрацію платника податку.

Завірені податковим органом копії свідоцтва про реєстрацію мають бути
розміщені в досяжних для огляду місцях приміщення платника податку і в
усіх його відокремлених підрозділах.

Свідоцтво про реєстрацію дійсне до дати його анулювання, що відбувається
в таких випадках:

• якщо новостворений суб’єкт підприємницької діяльності за підсумками
діяльності за 12 календарних місяців з моменту його створення не
вважається платником податку і знімається з обліку;

• якщо зареєстрована протягом 24 поточних календарних місяців як платник
податку особа мала за останні 12 поточних календарних місяців обсяги
продажу, що оподатковуються, менші за 3600 неоподатковуваних мінімумів
доходів громадян;

• якщо зареєстрована як платник податку особа припиняє діяльність згідно
з рішенням про ліквідацію платника податку.

За правильність розрахунку податку, своєчасне подання декларації до
податкового органу та сплати суми податку в бюджет відповідальність
несуть його платники.

У разі недонарахування ПДВ на його платників накладається фінансова
санкція в розмірі 5 % нарахованої суми податку. За такі самі порушення
впродовж року після попередньої перевірки фінансова санкція
збільшується, але не повинна перевищувати 25 % нарахованої суми.

За неподання чи несвоєчасне подання до податкових органів податкової
декларації, інших необхідних для розрахунку податку документів з його
платників додатково стягується штраф у розмірі 10 неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян.

За несвоєчасну сплату розрахованої суми ПДВ з його платників стягується
пеня в розмірі 120 % облікової ставки НБУ, що діяла на день перевірки,
за кожний день прострочення з суми недоплати.

Якщо платник податку до початку його перевірки контролюючим органом
самостійно виявляє факт заниження податкового зобов’язання і погашає
суму недоплаченого податку, то штрафні санкції за це правопорушення до
такого платника не застосовуються.

Список використаної та рекомендованої літератури

Господарський кодекс України. — К: Кондор, 2003.

Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Голос України. —
1991. —24 квіт.

Закон України “Про господарські товариства” від 19 вересня 1991 р. //
Голос України. — 1991. — 11 листоп.

Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20 березня 1991 р.
// Голос України. — 2001. — 23 січ.

Закон України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. //
Голос України. — 1991. — 21 листоп.

Закон України “Про систему оподаткування” від 18 лютого 1997 р. // Голос
України. — 1997. — 25 берез.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про оподаткування
прибутку підприємств”” від 22 травня 1997 р. // Голос України. — 1997. —
19 черв.

Закон України “Про податок на додану вартість” від 3 квітня 1997 р. //
Голос України. — 1997. — 15 трав.

Закон України “Про банкрутство” від 14 травня 1992 р. // ВВР України. —
1992.—№ 31.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство””
від 30 червня 1999 р. // Голос України. — 1999. — Зісерп.

Закон України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України
“Про акцизний збір”” від 18 листопада 1999 р. // Голос України. —1999. —
14 груд.

Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. — 1999. — 7
верес.

Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р. // Голос України. — 2000. —
1 квіт.

Закон України “Про Державний бюджет України на 2003 р.”

Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про
плату за землю”” від 19 вересня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 17
жовт.

Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”
від 18 лютого 1997 р. // Голос України. — 1997. — 25 берез.

Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо
фінансування дорожнього господарства” від 16 липня 1999 р. // Голос
України. — 1999. — 7 верес.

Закон України “Про платіжні системи і переведення грошей в Україні” від
5 квітня 2001 р. // Уряд, кур’єр. — 2002. — 20 лют.

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020