Реферат на тему:
Фіксований сільськогосподарський податок
Фіксований сільськогосподарський податок — це податок, який не
змінюється протягом визначеного законодавством терміну і справляється з
одиниці земельної площі.
Платниками фіксованого сільськогосподарського податку є
сільськогосподарські підприємства передбачених законами України
організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, що
займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом
сільськогосподарської та рибної продукції, у яких сума, одержана від
реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та
продуктів її переробки, за попередній звітний (податковий) рік перевищує
75 % загальної суми валового доходу підприємства.
Валовий дохід визначається як загальна сума доходу платника податку від
усіх видів його діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного
періоду у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі як на
території України, її континентальному шельфі, виключній (морській)
економічній зоні, так і за її межами.
У валовий дохід від реалізації сільськогосподарської продукції власного
виробництва включається вартість:
• реалізованої продукції рослинництва і тваринництва власного
виробництва;
• реалізованої сільськогосподарської продукції, виробленої із
сільськогосподарської сировини власного виробництва на власних
переробних підприємствах;
• реалізованої продукції, виробленої з власної сировини на давальницьких
умовах незалежно від територіального розміщення переробного
підприємства;
• наданих послуг (машинно-тракторного парку, будівельних і ремонтних
бригад тощо), пов’язаних із сільськогосподарським виробництвом.
Якщо у звітному періоді валовий дохід від операції з реалізації
сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її
переробки становить менше 75 % загального обсягу реалізації,
підприємство сплачує податки в наступному звітному періоді на загальних
підставах.
До платників фіксованого сільськогосподарського податку належать також
власники земельних ділянок та землекористувачі, у тому числі орендарі,
які виробляють товарну сільськогосподарську продукцію, крім власників та
землекористувачів земельних ділянок, переданих для ведення особистого
підсобного господарства, будівництва та обслуговування житлових
будинків, господарських будівель (присадибних ділянок), садівництва,
дачного будівництва, а також наданих для городництва, сінокосіння та
випасання худоби.
Якщо у сільськогосподарських товаровиробників нарахована в 1997 р. сума
раніше сплачених податків і зборів (обов’язкових платежів) перевищує
суму фіксованого податку більш як утричі, то до суми фіксованого податку
застосовуються такі коефіцієнти:
• при перевищенні у три-чотири рази — 1,5;
• при перевищенні більш як у чотири рази — 2.
Платники фіксованого сільськогосподарського податку здійснюють сплату
цього податку у грошовій формі.
Об’єктом оподаткування є площа сільськогосподарських угідь, переданих
сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому в
користування, у тому числі на умовах оренди, а також земель водного
фонду, які використовуються рибницькими, рибальськими та риболовецькими
господарствами для розведення, вирощування та вилову риби у внутрішніх
водоймах (озерах, ставках, водосховищах).
Якщо у звітному періоді змінюється площа сільськогосподарських угідь у
зв’язку з набуттям права землевласника або землекористувача, відповідно
землевласник чи землекористувач зобов’язаний уточнити суми податкових
платежів на період до завершення податкового року і протягом місяця
подати розрахунки до органів державної податкової служби за місцем
розташування земельної ділянки та до органу державної податкової служби
за місцем знаходження платника податку.
Якщо платник фіксованого сільськогосподарського податку здає
сільськогосподарські угіддя в оренду, орендовані площі не можуть
включатися до розрахунку суми фіксованого сільськогосподарського податку
орендаря.
Якщо сільськогосподарські угіддя здаються в оренду не платником
фіксованого сільськогосподарського податку, орендовані площі включаються
в розрахунок суми фіксованого сільськогосподарського податку орендаря.
В обох випадках орендар вносить передбачену договором орендну плату за
землю.
Ставка фіксованого сільськогосподарського податку з 1 га
сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх грошової
оцінки, здійсненої за станом на 1 липня 1995 p., відповідно до методики,
затвердженої Кабінетом Міністрів України:
• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,5 %;
• для багаторічних насаджень — 0,3 %;
• для земель водного фонду, які використовуються рибницькими,
рибальськими та риболовецькими господарствами для розведення,
вирощування та вилову риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та
водосховищах), — 1,5 % грошової оцінки одиниці площі ріллі по областях
та в Автономній Республіці Крим.
Грошова оцінка сільськогосподарських угідь у разі необхідності може
уточнюватися згідно із законодавством.
Для платників податку, які здійснюють діяльність у гірських зонах та на
поліських територіях, ставка фіксованого сільськогосподарського податку
з 1 га сільськогосподарських угідь встановлюється у відсотках до їх
грошової оцінки, здійсненої за станом на 1 липня 1995 p., відповідно до
методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України:
• для ріллі, сіножатей та пасовищ — 0,3 %;
• для багаторічних насаджень — 0,1 % .
Сума фіксованого сільськогосподарського податку на поточний рік
визначається платником податку виходячи з площі сільськогосподарських
угідь та їх грошової оцінки, здійсненою станом на 1 липня 1995 р.,
відповідно до методики, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 23
березня 1995 р. № 213, і ставки фіксованого сільськогосподарського
податку.
Фіксований сільськогосподарський податок розраховується за формою,
затвердженою Державною податковою адміністрацією, і подається до органу
державної податкової служби за місцем перебування платника податку
щороку до 1 лютого поточного року (табл. 4.18).
Податок сплачується щомісяця до ЗО числа наступного місяця в розмірі
третини суми податку, визначеної на кожний квартал від річної суми
податку: у І кварталі —10 %, у II — 10, у III — 50, у IV — 30 %.
Приклад розрахунку місячної суми платежу фіксованого
сільськогосподарського податку.
Згідно з розрахунком фіксованого сільськогосподарського податку (табл.
4.18) його загальна сума становить 30100 грн. Величина щоквартального
податку виходячи з розміру річної його величини становитиме:
• у І кварталі — 3010 грн (10 % від 30100 грн);
• у II кварталі — 3010 грн (10 % від 30100 грн);
• у III кварталі — 15050 грн (50 % від 30100 грн);
• у IV кварталі — 9030 грн (30% від 30100 грн).
Розмір щомісячних платежів фіксованого сільськогосподарського податку у
кожному кварталі становитиме:
• у І кварталі — по 1003 грн 33 коп. (1/3 від ЗОЮ грн);
• у II кварталі — по 1003 грн 33 коп. (1/3 від ЗОЮ грн);
• у III кварталі — по 5016 грн 66 коп. (1/3 від 15050 грн);
• у IV кварталі — по ЗОЮ грн 00 коп. (1/3 від 9030 грн).
Суми фіксованого сільськогосподарського податку у грошовій формі його
платники — підприємства та організації перераховують на окремий рахунок
відділення Державного казначейства в районі.
Відділення Державного казначейства України в районах наступного дня
після надходження коштів перераховують суми фіксованого
сільськогосподарського податку в таких розмірах: до місцевого бюджету —
30 %; на обов’язкове державне пенсійне страхування — 68 %; на
обов’язкове соціальне страхування — 2 %.
Зазначені відділення повідомляють відповідний орган державної податкової
служби про загальну суму податку та її розмежування.
Суми нарахованого (внесеного) фіксованого сільськогосподарського податку
включаються до складу валових витрат платника цього податку.
Контроль за своєчасним і повним надходженням фіксованого
сільськогосподарського податку здійснюється органом державної податкової
служби.
Відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання
розрахунків та сплати фіксованого сільськогосподарського податку несуть
платники податку згідно із законодавчими актами України.
У разі реорганізації колективного сільськогосподарського підприємства —
платника фіксованого сільськогосподарського податку створені на його
основі суб’єкти господарювання різних організаційно-правових форм, які
здійснюють виробництво (вирощування), переробку та збут
сільськогосподарської продукції, також є платниками цього податку.
Фіксований сільськогосподарський податок сплачується в рахунок таких
податків і зборів (обов’язкових платежів):
• податку на прибуток підприємств;
• плати (податку) за землю;
• податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і
механізмів;
• комунального податку;
• збору за геологорозвідувальні роботи за рахунок державного бюджету;
• збору у Фонд для здійснення заходів з ліквідації наслідків
Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення;
• збору на обов’язкове соціальне страхування;
• збору на обов’язкове державне пенсійне страхування;
• плати за придбання торговельного патенту на здійснення торговельної
діяльності;
• збору на спеціальне використання природних ресурсів (щодо користування
водою для потреб сільського господарства).
Інші визначені Законом України “Про систему оподаткування” податки та
збори (обов’язкові платежі) сплачуються сільськогосподарськими
товаровиробниками в порядку і розмірах, визначених законодавчими актами
України.
Список використаної та рекомендованої літератури
Господарський кодекс України. — К: Кондор, 2003.
Закон України “Про власність” від 7 лютого 1991 р. // Голос України. —
1991. —24 квіт.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про банкрутство””
від 30 червня 1999 р. // Голос України. — 1999. — Зісерп.
Закон України “Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України
“Про акцизний збір”” від 18 листопада 1999 р. // Голос України. —1999. —
14 груд.
Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в
Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV // Голос України. — 1999. — 7
верес.
Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з
питань оподаткування” від 2 березня 2000 р. // Голос України. — 2000. —
1 квіт.
Закон України “Про Державний бюджет України на 2003 р.”
Закон України “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про
плату за землю”” від 19 вересня 1996 р. // Голос України. — 1996. — 17
жовт.
Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про податок з
власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів”
від 18 лютого 1997 р. // Голос України. — 1997. — 25 берез.
Закон України “Про внесення змін до деяких законів України щодо
фінансування дорожнього господарства” від 16 липня 1999 р. // Голос
України. — 1999. — 7 верес.
Закон України “Про платіжні системи і переведення грошей в Україні” від
5 квітня 2001 р. // Уряд, кур’єр. — 2002. — 20 лют.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
