.

Класифікація податкових платежів за різними ознаками (реферат)

Язык: украинский
Формат: реферат
Тип документа: Word Doc
516 5128
Скачать документ

Реферат на тему:

Класифікація податкових платежів за різними ознаками

У різних країнах світу діють податкові системи, які включають різну
кількість податкових платежів. їх можна класифікувати за певними
ознаками, характерними загалом для всіх податкових платежів. Вони
відрізняються за формою, умовами застосування, методикою розрахунку,
порядком сплати, різними податковими режимами тощо.

Однією з основних ознак є належність до різного рівня суб’єктів, які
одержують податкові платежі. За цією ознакою вони поділяються на
державні та місцеві. Кількість податкових платежів, які сплачуються у
державні та місцеві органи, залежить від економічної системи та,
відповідно, економічної спрямованості держави, напрямів соціального
розвитку, розподілу функцій, які виконує той чи інший орган державного
управління. Так, у США кількість та розмір податкових платежів, які
сплачуються до місцевого бюджету, більша, ніж в інших країнах. Це
пов’язано з тим, що в цій державі розповсюджена децентралізація як
законодавчої бази, так і управлінської влади. Тому деякі державні
функції передано місцевим органам влади, які мають більші витрати на їх
виконання, а отже, і більші фінансові кошти надходять до цих органів. У
країнах Північної та Західної Європи (Швеція, Норвегія та ін.) велика
централізація органів влади, тому і надходження податкових платежів
значною мірою концентруються у державному бюджеті. У деяких країнах усі
податки збираються централізовано, а потім частина їх перераховується до
місцевих бюджетів.

Перелік загальнодержавних та місцевих податкових платежів визначається
чинним у державі законодавством. До перших належать ПДВ, податок на
прибуток корпорацій та підприємств, податок з продажу, податок з
обороту, акцизні збори, прибутковий податок з громадян, мито, податки на
землю, на соціальні заходи та ін. Місцеві податки — це податок на майно,
яке знаходиться у власності місцевих органів влади, за послуги, які вони
надають (наприклад, гербовий збір) тощо. Ці ж органи мають і переважне
право на встановлення ставок оподаткування.

Залежно від того, в яку складову ціни включаються податки, у більшості
країн світу вони поділяються на:

• податки, які включаються у собівартість товару;

• податки, що включаються в дохід (прибуток) підприємства. Більшість
податкових платежів є витратами підприємства, тому

вони й зараховуються переважно до його витрат. Але податкові платежі —
це ті витрати, які мають постійний, обов’язковий характер. Наприклад,
фірма може обійтися без реклами, без власного транспортного засобу і не
мати витрат за цими статтями, але вона не може не сплачувати ПДВ (якщо
здійснює якусь комерційну операцію), обов’язкові відрахування з фонду
заробітної плати (якщо на фірмі працюють наймані працівники і їм
сплачується заробітна плата) тощо. Особливістю податкових систем різних
країн є методика розрахунку прибутку, який оподатковується. Принциповим
положенням залишається розрахунок прибутку, який обчислюється як різниця
між сумою одержаних валових доходів від усіх видів діяльності та
валовими витратами. Особливістю є зарахування окремих витрат до валових
(наприклад, амортизаційні витрати та методи їх розрахунку). Основними
податками є податок на прибуток (або доходи) корпорацій, на дивіденди,
екологічні та інші податкові платежі.

За джерелом податкової бази визначаються такі податкові платежі:

• індивідуальні доходи. Це доходи фізичних осіб із різних джерел. До них
належать прибутковий податок з громадян, дохід працівників вільних
професій та податок з нього, дохід від підприємницької діяльності, у
тому числі і введений у деяких країнах єдиний податок, сімейний податок,
податок з одружених (при цьому встановлюється наявність осіб на
утриманні, зокрема пристарілі батьки, неповнолітні діти, інваліди та
ін.);

• дохід від продажу. Для країн Європи — ЦДВ, для США — податок з
продажу, для інших країн світу — податок з обороту. Але
найрозповсюдженішим є ПДВ. Цей податок сплачується зі знов-утвореної
вартості при кожному переміщенні виробу і сплачується підприємством або
фірмою незалежно від форми власності та організаційно-правової форми;

• фінансові результати діяльності. До них належать валові доходи від
реалізації, операційної та фінансової діяльності підприємства, прибуток
та інші доходи;

• витрати підприємства. Це переважно джерело утворення податкової бази,
і податки у цьому разі сплачуються з певних частин собівартості.
Наприклад, відрахування у соціальні фонди — в пенсійні та соціальні
фонди, фонди зайнятості та ін.

Податкові платежі класифікуються за об’єктами оподаткування:

• ресурсні. Це платежі за використання ресурсної бази, за сировину, за
видобування корисних копалин, трудові ресурси тощо;

• рентні. Це податкові платежі на одержання додаткових доходів порівняно
зі звичайними доходами (наприклад, на надприбутки, якщо підприємство є
монополістом, на надприбутки від використання родючої землі або
розташування підприємства у вигіднішому місці та ін.);

• на споживання. Здебільшого це ПДВ, податок з продажу товарів, з
обороту;

• майнові. Ці податкові платежі сплачуються з майна або землі, що є
власністю підприємств або використовується ними. До категорії майна
насамперед зараховують нерухомість, яка належить як юридичним, так і
фізичним особам, або те, що передається у користування іншим особам
(наприклад, відчуження, дарування, подарунки), приріст капіталу та ін.
Податок на землю існує практично в кожній країні, і сплачують його
передусім власники земельних ділянок. Але він може стягуватись і з
орендарів земельної

площі, причому ставка залежить від напрямку використання (виробництво,
житло, розважальні заклади тощо). До групи майнових податкових платежів
можуть належати існуючі в деяких країнах податки при оренді майна
(найчастіше житла), які сплачують як орендодавці, так і орендарі.

За методом розрахунку ставок оподаткування податкові платежі поділяються
на:

• прогресивні. Це податкові платежі, ставки яких зростають залежно від
збільшення розміру податкової бази (у більшості країн на цьому принципі
ґрунтується прибутковий податок з громадян);

• пропорційні. Ставка оподаткування залишається незмінною незалежно від
зміни бази оподаткування (наприклад, ПДВ);

• регресивні. Ставки оподаткування зменшуються залежно від збільшення
податкової бази. Вони встановлюються, щоб зацікавити платника у
використанні або збільшенні певного ресурсу.

За способом вилучення усі податкові платежі поділяються на непрямі та
прямі. У більшості країн до непрямих податків належать ПДВ, акцизний
збір, мито. Але в деяких країнах до них додаються ще й податки з
виграшів у казино, лотерею, на скачках тощо. Здебільшого кількість їх
обмежена, але питома вага у державному бюджеті значна (до 50 і більше
відсотків). Як правило, вони надходять до державного бюджету, але в
деяких країнах частина їх перераховується і до місцевих бюджетів. Усі
інші податкові платежі є прямими.

За суб’єктами сплати, тобто за платниками, податкові платежі поділяються
на ті, які сплачують юридичні особи, та ті, що сплачують фізичні особи.
До останніх належать ті, хто займається підприємницькою або професійною
діяльністю, та наймані працівники. У більшості країн дотримуються
принципу однозначності встановлення податкових ставок для всіх суб’єктів
оподаткування. За цією ознакою визначаються податкові платежі, які
сплачуються тільки юридичними особами або тільки фізичними. Так, останні
сплачують податки за утримання домашніх та декоративних тварин, зокрема
собак, з виграшів у лотерею, на скачках, у казино тощо.

Список використаної літератури

Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.

Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.

Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.

Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.

Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.

Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.

Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.

ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.

Періодична преса України та країн світу.

Інтернет. Сайти різних країн світу.

HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com

Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter

Похожие документы
Обсуждение

Ответить

Курсовые, Дипломы, Рефераты на заказ в кратчайшие сроки
Заказать реферат!
UkrReferat.com. Всі права захищені. 2000-2020