Реферат на тему:
Податкова система Угорської Республіки
Податкова система Угорської Республіки (УР) спрямована на:
• забезпечення одержання такої суми доходів, якої було б достатньо для
фінансового забезпечення всіх витрат держави;
• уніфікацію оподаткування з різних джерел доходів;
• досягнення рівності в оподаткуванні різних суб’єктів. Перехідний
період в УР характеризується виникненням нових
ринкових інститутів, відокремленням приватного сектора, створенням
власної податкової системи. Велике значення має фінансова дисципліна,
особливо у сфері малого та середнього бізнесу. Вона має два навпрямки:
• дисципліна платежів, яка передбачає, що під час ділових угод кошти
вносяться у встановлений та чітко визначений термін;
• фінансова дисципліна передбачає, що заборгованість щодо податкових
відрахувань повинна сплачуватись у встановлений термін.
Якщо фінансова дисципліна відображає взаємовідносини між підприємствами
та урядом, то дисципліна платежів свідчить про рівень ринкових відносин
між підприємствами.
У зв’язку з цим виникає проблема ухилення від сплати податків. Втім,
застосовуються різні методи та засоби, економічні інструменти, які дають
змогу мінімізувати свої податкові зобов’язання та платежі як на законних
підставах, так і на незаконних. Насамперед застосовуються пільги, які
надаються державою законодавчо, а по-друге, проводиться переміщення
частини доходів, які підлягають оподаткуванню, із сфери ринкової
економіки у сферу тіньового бізнесу. Ці проблеми виникають у сфері
малого та середнього бізнесу, тому вони поступово переростають у
макроекономічну проблему і потребують змін та реформування всієї
податкової системи.
Реформування податкової системи в УР почалося ще наприкінці 90-х років
XX століття. І це дало досить позитивні результати. Так, у період з 1989
по 1994 роки спостерігається зростання надходження податків навіть тоді,
коли обсяг операцій давав мінімальний рівень прибутковості. Адже у той
час були скасовані податкові пільги, а інфляцію важко було визначити за
цінами та легалізацією підприємств, що раніше обслуговували тіньовий
сектор економіки держави.
В УР всі податки поділяються передусім на прямі та непрямі. До прямих
належать податок на прибуток підприємств, особистий прибутковий податок,
відрахування на соціальне страхування, податкові платежі до основних
недержавних фондів, місцеві податки; до непрямих — податок на додану
вартість, акцизні збори.
Нового розвитку податкова система набула в 1997 році, коли був прийнятий
новий закон, який зберіг структуру попереднього. Так, щодо податку з
дивідендів, який сплачують тільки нерезиденти, що перебувають в УР і не
збираються інвестувати свій капітал в економіку держави, встановлено
ставку 20 %.
Цим законом внесені конструктивні зміни в систему оподаткування
підприємств малого та середнього бізнесу. Професійна освіта
заохочувалася кількома способами. При укладанні підприємцем угоди про
навчання його податкова база зменшувалася. Якщо після закінчення
навчання працівнику надавалася робота, то зберігалася пільга —
зменшувалися відрахування на соціальне забезпечення, які нараховувались
на щорічну заробітну плату учня.
Одним із основних податків є податок на прибуток, ставка якого становить
18 % і при цьому розширюється база оподаткування. Деякі підприємства та
організації звільняються від сплати цього податку. Так, не
оподатковуються організації соціальної сфери, церкви та різноманітні
фонди за умови, що їхній дохід від комерційної діяльності не перевищує
10 %, об’єкти, які перебували на фінансовому оздоровленні (за умови
невиплати дивідендів). Зменшується розмір ставки податку і для
підприємців, які були зайняті у сфері надання культурних, спортивних та
оздоровчих послуг. Пільги мають підприємства з іноземними інвестиціями.
Вони можуть зменшити ставку податку на 60 % протягом п’яти років за
умови, що стартовий капітал повинен бути не менший за визначену суму, а
частка закордонних інвестицій не має перевищувати 30 %. Крім того, такі
підприємства повинні були одержати половину доходу від виробничої
діяльності. Якщо компанія займається особливими видами діяльності у
сфері електроніки, обчислювальної техніки, фармакології, переробки
харчових продуктів, зв’язку, охорони навколишнього середовища і вони
становлять не менше половини річного обороту, то таке підприємство в
наступні п’ять років повністю звільнялось від сплати податку на
прибуток, а в майбутні п’ять років сплачувало податок за ставкою,
зменшеною на 60 % (але ця пільга існувала тільки до 31 грудня 1993
року). Проведення такої податкової політики дало змогу суттєво
активізувати іноземні інвестиції в угорську економіку, особливо в
середній та малий бізнес.
Починаючи з 1992 року з приватних підприємців почали стягувати особистий
податок. Оподаткування здійснюється за прогресивною шкалою, і податок
має три ставки: 25, 35 та 40 %. З 1997 року в Угорщині збільшилась межа
оподаткування мінімального доходу для підприємств громадського
харчування, роздрібної торгівлі та ін. Якщо підприємство займається
навчанням або підвищенням кваліфікації працівників за умови використання
найманої робочої сили не менш як шість місяців, то воно має право
відрахувати визначену суму на кожного працівника зі свого річного
доходу.
Крім того, одержаний валовий дохід корегувався на суму витрат, які були
підтверджені відповідними документами. Якщо витрати підприємця не були
підтверджені документально, то вони враховувались на рівні 10 % валового
доходу. Недоліком цієї системи є велика кількість змін, які вносились
щорічно, що не давало змоги планувати податкові платежі на тривалий час.
Податок на додану вартість уперше був запроваджений в УР в 1988 році.
Але вже на початку 90-х років він акумулював близько 18 % бюджетних
доходів ВВП. З 1994 року встановлено дві податкові ставки: стандартну —
25 % та пільгову — 12 %. Крім того, з 1997 року були скасовані всі
пільги на основні засоби, які ввозяться з-за кордону під час створення
підприємства, а також можливість відшкодування податку при будівництві
або придбанні нової квартири. Об’єктом ПДВ також стали субсидії,
пов’язані з державним регулюванням цін. Запроваджено новий механізм щодо
угод. ПДВ почав нараховуватись на ціну контракту, якщо вона була значно
нижчою за ринкову.
Іншим непрямим податком є акцизний збір. У 1992 році законодавством УР
встановлено перелік підакцизних товарів. Здебільшого це товари, які
користуються підвищеним попитом. До них належать алкогольні та тютюнові
вироби, бензин. Окремим законом визначається процедура оподаткування цих
товарів з метою забезпечення максимальних надходжень та зменшення
можливості ухилення від сплати цього податку. З 1998 року акцизним
збором було замінено податок на споживання. Крім того, прийнятий закон
дав змогу систематизувати відповідне законодавство, а також об’єднати
аналогічні законодавчі акти щодо цього податку.
Податок з транспорту. З надходжень від цього податку 50 % одержують
місцеві органи влади, а 50 % — дорожні фонди. Для транспортних засобів,
які є екологічно безпечними, застосовується податкова знижка у розмірі
50 %. Для вантажних автомобілів та машин сільськогосподарського
призначення, які за своїми параметрами повністю відповідають вимогам
економічної комісії ООН, передбачені податкові знижки: для вантажних
автомобілів — від 25 до 50 %, для автомобілів сільськогосподарського
призначення — від 80 до 90 %.
Податкова система УР потребує подальшого удосконалення. Поки що вона
залишається нестабільною, що не дає можливості налагодити на
підприємствах постійну планову роботу. Найбільшу частину податкових
надходжень у загальних доходах державного бюджету становлять непрямі
податки. Особливо це стосується надходжень від оподаткування алкоголю та
бензину, ставки яких досить високі.
Список використаної літератури
Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.
Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.
Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.
Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.
Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.
ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.
Періодична преса України та країн світу.
Інтернет. Сайти різних країн світу.
HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
