Реферат на тему:
Податкова система Фінляндської Республіки
У Фінляндській Республіці (ФР) створені всі умови й стимулюється
вкладання іноземних інвестицій та відкриття іноземних підприємств або
представництв. Особливо це стосується країн — членів Європейського Союзу
та організацій Європейського розвитку та співробітництва. Для цих країн
відсутні будь-які обмеження для відкриття своїх підприємств і розвитку
малого та середнього бізнесу. Обмеження встановлюються тільки для
великих підприємств. Іноземному інвестору, щоб придбати пакет акцій,
який перевищує 33 %, необхідно одержати особливий дозвіл у міністерстві
промисловості та торгівлі. Умовою залишається також реєстрація
іноземного інвестоpa в Державній адміністративній палаті (якщо була
придбана нерухомість на території ФР з метою організації відпочинку) та
в Центральному банку Фінляндії. Реєстрація здійснюється лише з метою
регулювання надходжень іноземних інвестицій в країну. Важливою ознакою
проведення економічної та податкової політики ФР є відсутність обмеження
на вивіз капіталу та одержаного прибутку з території країни. Усе це
створює дуже сприятливі умови для іноземних інвестицій. Але при
відкритті іноземного представництва в ФР виконавчий директор та не менше
як 50 % працюючих мають бути платниками податків у країнах Європейського
Союзу. Основною організаційною формою підприємств-нерезидентів є філії.
Серед організаційно-правових форм підприємницьких структур Фінляндії
найрозповсюдженіші дві:
• товариства з обмеженою відповідальністю;
• акціонерні товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю повинно мати статутний фонд не
менший за встановлену суму й обов’язково бути зареєстрованим у
Торговельному реєстрі. Акціонерні товариства можуть реєструватися за
власним бажанням.
У ФР діють особливі умови для підприємств, які відкриваються в тих
регіонах, де держава має намір їх розвивати. Так, місцевий муніципалітет
надає таким підприємствам приміщення для відкриття офісу, а також
пільгові кредити, пільги з оподаткування тощо. Здебільшого це стосується
тих зон, де бажано розвивати туристичну індустрію. Крім того, на
державному рівні створюються фонди як для консультаційної, так і для
фінансової допомоги господарюючим суб’єктам на цій території.
Основним податком для юридичних осіб є корпоративний податок. Його
сплачують усі підприємства, які здійснюють свою діяльність на території
ФР, тобто як резиденти, так й нерезиденти (останні сплачують податок з
доходів, одержаних тільки на території ФР). Резидентами є компанії,
створені на території країни й зареєстровані згідно з її законодавством.
При визначенні доходу до оподаткування резидент повинен враховувати всі
доходи, одержані як на території ФР, так й за її межами, у тому числі й
дивіденди. Якщо компанія — нерезидент, вона сплачує податки з доходів,
одержаних тільки на території ФР. Зазначений податок стягується з всіх
доходів, у тому числі й з приросту капіталу. При оподаткуванні
дивідендів податок сплачується за фактом нарахування. Його ставка
становить 28 %.
Прибуток до оподаткування обчислюється за загальними методиками світової
практики фінансової та бухгалтерської звітності. Залишки розраховуються
за найменшою ринковою вартістю.
Амортизаційні відрахування визначаються за фактичною вартістю для
окремих категорій активів підприємства. Вони поділяються на чотири
категорії: виробниче обладнання (ЗО %), офісні споруди (4 %), інші
будівлі та споруди (7 %), бурові споруди (20 %). Щодо нематеріальних
активів застосовується метод рівномірного списання протягом 10 років.
Прибуток від реалізації капіталу розраховується на продану вартість за
мінусом фактичної собівартості. Ставка оподаткування така ж, як і для
звичайного доходу. За дивідендами, одержаними від фінських компаній,
може бути наданий податковий кредит на суму сплачених дивідендів. Збитки
можуть бути перенесені на термін до 10 днів. При визначенні податку на
прибуток з бази оподаткування роботодавець здійснює відрахування у різні
фонди: страхування — 25 %, соціальні фонди — від 4 до 6,5 %. Податок
сплачується авансовим способом протягом звітного року. По його
закінченні проводиться кінцевий розрахунок податку.
Платники податку — фізичні особи поділяються на резидентів (які
знаходяться на території країни більше шести місяців, а також мають
постійне місце проживання або будь-яке майно на території ФР) та
нерезидентів (навіть якщо громадянин країни виїжджає в іншу державу,
протягом трьох років він ще залишається резидентом). Резиденти повинні
сплачувати податки з усіх доходів, причому як державні, так й місцеві
податки. Нерезиденти мають податкові зобов’язання лише за доходами,
одержаними на території ФР. Подружжя сплачує податки окремо.
Державний прибутковий податок має ставки від 7 до 39 % залежно від
розміру доходу. Прибутковий податок стягується роботодавцем. Якщо
громадянин недоплачує податок, то з нього додатково стягують, якщо
переплачує — відшкодовують. Для нерезидентів встановлюється ставка 28 %
за дивідендами, авторськими гонорарами та відсотками, а за заробітними
платами та пенсіями — 35 %.
При визначенні бази оподаткування віднімаються такі доходи, як
відсоткові виплати від доходу на капіталовкладення (приріст капіталу,
дохід від здачі майна в оренду, відсотки, дивіденди), страхові
відшкодування, внески в профспілкові організації, великі витрати,
пов’язані з веденням бізнесу.
Муніципальний податок. При сплаті цього податку встановлюється
мінімальний неоподатковуваний дохід у визначеній сумі. Ставка
муніципального податку встановлюється в межах 15-20 %.
Податок на прибуток від акцій та операцій з нерухомістю. Ставка
оподаткування така, як і за доходами від капіталовкладень, — 28 %.
Одержаний прибуток визначається зменшенням суми доходу на суму фактичних
витрат. Найбільша сума витрат, на яку зменшується сукупний дохід,
встановлюється у розмірі 30 % продажної ціни акцій або нерухомості.
Дохід від капіталовкладень оподатковується у тому ж році, коли був
одержаний. Доходи, одержані на території ФР фахівцями та експертами з
інших держав, оподатковуються за ставкою 35 % протягом перших двох років
діяльності на території держави. Платники податку повинні заповнити
декларацію про доходи і подати її в податкові органи не пізніше 31 січня
року, наступному за звітним.
Крім перерахованих, у ФР сплачуються і податки, характерні й для інших
держав.
1. Податок на додану вартість. Основна ставка — 22 %. Але на деякі
товари існують знижені ставки податку (на товари, які мають соціальне
значення).
2. Акцизи.
3. Податок на майно, яке переходить у спадщину. Залежно від відношення
до спадщини податок становить 10-16 %, а для угод між особами, які не
мають родинних відносин, — 30-48 %.
На місцеві податки встановлюється обмеження — вони не повинні
перевищувати 70 % суми державного прибуткового податку.
Список використаної літератури
Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.
Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.
Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.
Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.
Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.
ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.
Періодична преса України та країн світу.
Інтернет. Сайти різних країн світу.
HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
