Реферат на тему:
Податкова система Республіки Казахстан
Республіка Казахстан (РК) — найбільша за територією (після Російської
Федерації) серед інших республік колишнього СРСР. Формування нової
податкової політики в державі має велике значення, тому що від неї
залежить успіх у проведенні економічної реформи та побудові фінансової
політики загалом. При створенні податкової системи в РК дотримувались
таких принципів:
• стабільності податкової системи;
• упорядкування механізму стягнення та контролю за податковими
платежами;
• стимулювання виробничих інвестицій. У межах податкової і частково
кредитної політики формується система пільг та інших заходів,
спрямованих на стимулювання інвестицій у виробництво;
• чіткого розмежування між загальнодержавними та місцевими податками і
виключного права на формування грошових ресурсів на кожному рівні
адміністративної системи відповідними органами, що є гарантом їх
самоврядування;
• рівності перед законом усіх платників податків, однаковості податкової
політики для всіх платників незалежно від підпорядкованості, форм
власності, напрямків та обсягів діяльності;
• законодавчого права платників податків на інформацію як щодо змін у
податковій системі, в окремих податках, так і в економіці держави
загалом, звітності про напрямки витрачання коштів та вартості тих
заходів, що проводяться в державі;
• простоти податкової системи, тобто встановлення широких загальних
правил, які охоплюють значну частину економічної поведінки або угод;
• нейтральності системи оподаткування, тобто зменшення впливу держави на
податкову систему та окремих її суб’єктів, особливо на приватний сектор.
Законодавчою базою податкової системи в РК є указ президента “Про
податки та інші обов’язкові платежі в бюджет” № 2235 від
24 квітня 1995 року, яким регулюються всі податкові відносини в країні,
встановлюються податки, що надходять у державний та місцевий бюджети.
Податкові платежі, які діють у республіці, надходять у відповідні
бюджети згідно з Законом РК “Про бюджетну систему”.
Податки, які діють в державі, поділяються на прямі та непрямі, до
останніх належать податок на додану вартість (ПДВ) та акцизні збори.
Інші податкові платежі — це прямі податки. Податки та збори стягуються в
національній грошовій валюті — теньге. Але в деяких випадках вони можуть
бути встановлені в натуральних одиницях або в іноземній валюті, якщо це
передбачається чинним законодавством. Якщо об’єкт оподаткування
визначається в іноземній валюті, сам податок потім перераховується в
національній валюті за офіційним курсом Національного банку РК на час
його сплати.
У РК діють вільні економічні зони, і всі податкові платежі надходять в
дохід фінансового фонду цих зон в порядку, встановленому чинним
законодавством про ВЕЗ.
У Казахстані податки, збори та обов’язкові платежі поділяються на
загальнодержавні та місцеві. До загальнодержавних належать:
• прибутковий податок з фізичних та юридичних осіб;
• податок на додану вартість;
• акцизні збори;
• збір за реєстрацію емісії цінних паперів;
• особисті платежі та податки з користувачів надр;
• соціальний податок;
• збори за проїзд автотранспортом територією РК;
• збір за використання радіочастотних ресурсів РК;
• збір за використання юридичними та фізичними особами символіки міста
Акмола в назвах фірм, товарних знаках, обслуговуванні тощо;
• збір за купівлю фізичними особами іноземної валюти тощо.
До місцевих податків, зборів та обов’язкових платежів належать:
• земельний податок;
• податок на майно юридичних та фізичних осіб;
• податок з транспортних засобів;
• збір за реєстрацію фізичних осіб, які займаються підприємницькою
діяльністю, та юридичних осіб;
• ліцензійний збір за право займатися окремими видами діяльності;
• збір з аукціонів тощо.
Основний загальнодержавний податок — прибутковий податок з юридичних та
фізичних осіб. Його платниками є юридичні та фізичні особи (крім
Національного банку РК), які мають оподатковуваний дохід в податковому
році і сплачують його за своїм місцезнаходженням. Юридичні особи
сплачують податок також за свої філії, представництва та інші структурні
підрозділи у відповідні бюджети за їх місцезнаходженням. Платниками
цього податку є також особи-нерезиденти, їхні філії, представництва та
інші структурні підрозділи.
Юридичні особи підлягають оподаткуванню окремо від своїх засновників.
Дохід, одержаний за угодою будь-якого товариства, розподіляється між
його учасниками і оподатковується у кожного з них за деяким винятком.
До фізичних осіб — платників податків належать громадяни РК, іноземних
держав та особи без громадянства.
Об’єктом оподаткування є дохід, який обчислюється як різниця між
сукупним річним доходом та сукупними річними витратами, що визначаються
чинним законодавством. До сукупного доходу зараховуються:
• кошти за відвантажену та реалізовану продукцію, виконані роботи,
надані послуги та інші операції, а також кошти, спрямовані на погашення
прямих та непрямих витрат та як взаєморозрахунки;
• доходи, одержані у вигляді оплати праці найманим працівникам, різниця
між ціною реалізації та ціною придбання сировини та матеріалів,
собівартістю виробництва продукції, витрати роботодавця на страхування
життя людини тощо;
• пенсійні виплати;
• доходи від підприємницької діяльності, реалізації продукції, приріст
вартості при реалізації приміщень, споруд, дохід у вигляді дивідендів,
допомоги або майна, доходи від здачі обладнання в оренду;
• майнові доходи фізичних осіб як у грошовій, так і в натуральній формі,
іноземній валюті, цінні папери, питома вага участі юридичних осіб в
інших товариствах та ін.
Із сукупного доходу юридичних або фізичних осіб відраховуються усі
витрати, пов’язані з одержанням цих доходів, у тому числі витрати на
оплату праці, матеріальні та соціальні блага для працівників, які вже
оподатковані прибутковим податком, обов’язкові пенсійні внески та внески
в накопичувальні пенсійні фонди. Але всі витрати відраховуються у межах
норм, які визначаються чинним законодавством та діючим Указом Президента
РК.
Для фізичних осіб встановлюється щомісячний розрахунковий показник
доходу, який він одержав протягом податкового періоду. Фізична особа має
право на відрахування одного місячного розрахункового показника за
податковий рік, а також обов’язкові пенсійні внески в накопичувальні
фонди в розмірі, що визначається чинним законодавством. Ставка
прибуткового податку встановлюється відповідно до розрахункового
показника:
• до 15-кратного річного розрахункового показника (МРП) — 5 % з сум
оподатковуваного доходу (ОД);
• від 15- до 30-кратного МРП — сума податку з 15-кратного МРП + 10 % з
сум, що перевищують 15-кратний розмір МРП;
• від 30- до 65-кратного МРП — сума податку з 30-кратного МРП + 20 % з
сум, що перевищують 30-кратний розмір МРП;
• від 65- до 130-кратного МРП — сума податку з 65-кратного МРП + 30 % з
сум, що перевищують 65-кратний розмір МРП;
• від 130- до 350-кратного МРП — сума податку з 130-кратного МРП + 25 %
з сум, які перевищують 130-кратний розмір МРП;
• від 350-кратного розміру МРП — сума податку з 350-кратного розміру МРП
+ 30 % з сум, які перевищують цей розмір. Сплата прибуткового податку
проводиться способом у джерела, тобто в рівних частинах протягом
податкового періоду у порядку, встановленому міністерством державних
доходів РК.
Для юридичних осіб ставка цього податку встановлюється у розмірі 30 %
оподатковуваного доходу. Якщо підприємство зареєстроване та здійснює
свою діяльність на території ВЕЗ, то воно оподатковується за ставкою 20
%. Юридичні особи, для яких земля є основним засобом виробництва,
сплачують податок за ставкою 10 % загальної суми доходів, одержаних
безпосередньо від її використання. Також застосовується ставка 15 % для
деяких видів діяльності.
Чинним законодавством передбачається значна кількість пільг щодо
прибуткового податку. Вони надаються:
• товариствам інвалідів, Червоного Хреста та іншим організаціям;
• підприємствам, які одержують доходи від будівництва в місті Акмола;
• некомерційним організаціям при оподаткуванні доходів, одержаних від
спонсорської допомоги, вступних членських внесків, відрахування та
пожертвування в різні фонди, благодійної допомоги;
• юридичним особам, які одержали майно у вигляді гуманітарної допомоги у
разі надзвичайних ситуацій і якщо вона використовується за призначенням;
• державним установам на майно, одержане за іноземною кредитною лінією;
• банкам та деяким кредитним фінансовим організаціям, які проводять
різні банківські операції, спрямовані на стимулювання інвестиційних
кредитів, а також за кредитами, виданими на більш ніж три роки фізичним
особам для будівництва власного житла тощо;
• при кредитуванні сільського господарства;
• на інші доходи.
Податок на додану вартість — це відрахування у бюджет від приросту
вартості, яка додається в процесі виробництва та обороту товарів на
території РК. Цей податок розраховується як різниця ПДВ, нарахована за
реалізацію товарів, робіт та послуг, і сума ПДВ, що підлягає сплаті за
придбані товари, виконані роботи, надані послуги. Тобто оподаткуванню
підлягає оборот товарів, виконаних робіт та наданих послуг, а також
обіговий імпорт. Як обіг виступає оборот з реалізації товарів, робіт та
послуг, які здійснюються в межах РК за винятком звільнених від сплати
податку, коли це проводиться для власних виробничих потреб, а також
оборот, який визначається на підставі міжнародних угод.
Платниками зазначеного податку є юридичні та фізичні особи —
нерезиденти, які здійснюють свою діяльність через постійні
представництва та мають об’єкти оподаткування. Платниками ПДВ на імпорт
продукції є фізичні та юридичні особи, які завозять в державу товари.
Розмір оподатковуваного обороту визначається на підставі вартості
товарів, які реалізуються, а також виконаних робіт та послуг, виходячи з
цін та тарифів без ПДВ, але не нижче за ціни на їх придбання та за
витрати у процесі здійснення виробничої діяльності в цілому за звітний
період та виробничої діяльності, яка має сезонний характер, — за
податковий рік.
При обміні товарів, робіт та послуг або при їх безоплатній передачі
оборот до оподаткування визначається виходячи з рівня цін без ПДВ, які
склалися у платника податку на час обміну або передачі, але не нижче за
фактичні витрати. Якщо вартість виробів, які реалізуються, змінюється,
відповідно змінюється й оборот.
Як і будь-який податок, ПДВ також має пільги. Так, звільняються від
сплати:
• продаж приміщень, право володіння та користування землею, її оренда
або оренда земельних ділянок, надання земельної площі під паркування
автомобілів або інших транспортних засобів, плата при наданні ділянки
для здійснення підприємницької діяльності;
• фінансові послуги (за винятком сейфових операцій, інвестицій,
пересилання банкнот тощо);
• поштові марки, маркування конвертів, листівок;
• роботи та послуги некомерційних установ, якщо вони пов’язані з
наданням послуг із захисту та соціального забезпечення дітей, інвалідів,
послуги в галузі науки, культури, спорту;
• послуги, виконання яких здійснюється уповноваженими на це установами у
зв’язку з тим, що вони сплачують державне мито;
• поховання та різні ритуальні послуги, послуги кладовищ та крематоріїв;
• геологорозвідувальні роботи та роботи, пов’язані з різними
геологічними пошуками;
• оборот та реалізація лотерейних білетів;
• оборот від реалізації товарів та послуг, які здійснює Національний
банк РК;
• оборот від надання послуг у зв’язку з міжнародним перевезенням товарів
та пасажирів;
• приватизація державної власності;
• внески в статутний капітал;
• оборот від виробництва підручників, навчальних посібників, дитячої
літератури; від виробництва та реалізації газет та журналів;
• лікарські засоби тощо.
Чинним законодавством передбачаються податкові пільги при проведенні
деяких операцій, обороті імпорту та ін.
Загальна ставка ПДВ для більшості суб’єктів оподаткування становить 20%
розміру обороту до оподаткування. За зниженою 10%-ною ставкою
оподатковуються обороти від реалізації та імпорту худоби живою вагою,
м’яса, риби, борошна, хліба та хлібобулочних і макаронних виробів, олії,
маргарину, крупи, комбікормів, цукру, солі, овочів, картоплі, продуктів
дитячого харчування та діабетичного лікування, а також продукція
власного виробництва — ковбасні вироби, рибопродукти, продукти переробки
овочів, дріжджі тощо (крім продукції підприємств масового харчування).
Акцизний збір стягується з товарів, які вироблені на території РК з
підакцизної сировини і являють собою підакцизні вироби або імпортуються
з-за кордону, а також грального бізнесу. Не оподатковуються товари, що
експортуються, якщо це підтверджується відповідними документами про
вивезення товарів в іншу країну.
Перелік підакцизних товарів, визначений указом президента РК, включає
товари, більшість з яких є підакцизними в багатьох країн світу. До таких
товарів належать спирт, усі види горілки, лікеру, інші горілчані вироби,
бальзами, вина, коньяки, пиво, шампанське, тютюнові вироби, цінні сорти
риби, ювелірні вироби, бензин та інше паливо, автомобілі, вогнепальна та
газова зброя, нафта та продукти її переробки, електроенергія.
Платниками акцизного збору є юридичні та фізичні особи, які виробляють
підакцизні товари або завозять їх на територію РК, а також займаються
гральним бізнесом. Ставка цього податку затверджується указом президента
РК у відсотках до вартості товару або до фізичного обсягу в натуральному
виразі. За цим податком передбачені пільги. Він не стягується з:
• підакцизних товарів, які імпортуються фізичними особами за нормами,
затвердженими указом президента РК;
• підакцизних виробів, які потрібні для експлуатації транспортних
засобів, що здійснюють міжнародні перевезення вантажів, пасажирів;
• виробів, пошкоджених за межами РК, які в подальшому неможливо
використовувати за призначенням;
• товарів, які ввозяться як гуманітарна допомога;
• товарів, які ввозяться з благодійною метою по лінії держави, уряду,
міжнародних організацій та ін.;
• авіаційного бензину;
• легкових автомобілів з ручним керуванням для інвалідів.
Збір за реєстрацію емісії цінних паперів. Платниками цього податку є
юридичні особи, які здійснюють цю емісію. Об’єкт оподаткування —
загальна номінальна вартість усіх цінних паперів при первинній та
додатковій емісії. Цей збір сплачується виходячи з загальної номінальної
вартості цінних паперів при:
• реєстрації їх первинної емісії у розмірі 0,1 %;
• реєстрації їх додаткової емісії у розмірі 0,5 %.
Зазначений податок не стягується при емісії державних цінних паперів.
Сума розраховується безпосередньо платником податку виходячи з загальної
номінальної вартості цінних паперів та ставок збору.
Оподаткування надрокористувачів. Порядок сплати податків та інших
податкових платежів для надрокористувачів зазначається в контрактах між
безпосередньо надрокористувачами та уповноваженими уряду РК або іншими
органами, які укладають контракти згідно з чинним законодавством.
Надрокористувачі повинні сплачувати всі види податків та обов’язкових
платежів, що встановлені чинним законодавством. Крім того, при розподілі
продукції частину її надрокористувачі повинні передати РК, а також
сплатити такі види податкових платежів, як прибутковий податок з
юридичних осіб, податок на чистий дохід постійного представника
іноземної юридичної особи, ПДВ, бонуси, роялті, збір за державну
реєстрацію юридичної особи, ліцензійний збір за право займатися певними
видами діяльності тощо.
Особисті податки та податкові платежі включають:
• бонуси, комерційне відкриття видобування;
• роялті;
• податок на надприбуток;
• частину продукції, яка передається РК при її розподілі.
Усі види бонусів та роялті є відрахуваннями для визначення доходу при
розрахунку прибуткового податку та податку на надприбуток. Існує
особлива система оподаткування надприбутку. Об’єктом оподаткування є
сума чистого доходу надрокористувача за кожним контрактом за звітний
період, за яким він одержав внутрішню норму прибутку понад 20 %. Ставка
встановлюється виходячи з досягнутого рівня внутрішньої норми прибутку
на кінець звітного періоду і становить від 0 до 30 % (максимальна
ставка).
Соціальний податок. Ним оподатковується фонд оплати праці. Але цей
податок не нараховується на:
• обов’язкові пенсійні внески фізичних осіб до накопичувальних пенсійних
фондів, які сплачуються юридичними особами;
• компенсація за невикористану відпустку;
• вихідна допомога при звільненні;
• компенсаційні виплати, встановлені згідно з чинним законодавством;
• доплати та надбавки до заробітної плати замість добових, коли постійна
робота пов’язана зі службовими відрядженнями або має роз’їзний характер;
• вартість спецодягу та спецвзуття;
• матеріальна допомога, оплата тимчасової непрацездатності тощо.
Платниками згаданого податку є юридичні особи, в тому числі і з
іноземною участю; представництва та різні філії іноземних юридичних
осіб, а також фізичні особи, які займаються підприємницькою діяльністю
без утворення юридичної особи. Сплата податку здійснюється за
місцезнаходженням платника. Ставка встановлюється у розмірі 21 % фонду
оплати праці. Деякі державні установи, центр соціальної адаптації та
трудової реабілітації дітей з порушенням розумового та фізичного
розвитку мають ставку соціального податку 20,5 %, благодійні та
громадські організації — 6,5-7,5 % фонду оплати праці.
Державне мито стягується згідно з Законом “Про державну політику” № 1792
від 19 грудня 1992 року. Платниками є фізичні особи, для яких відповідні
уповноважені органи здійснюють дії та видають документи, які мають
юридичне значення. Зазначений податок розраховується у відсотках до
відповідної суми (розмір позову, який по-свідчується угодою, та ін.) або
до місячного розрахункового показника.
При стягненні місцевих податків їх ставки визначаються законодавчими та
іншими правовими актами місцевого самоврядування, якщо інше не
передбачається законами РК. До місцевих податків належать податки та
збори, які встановлюються рішенням районних та місцевих органів
державної влади (наприклад, податок з реклами, з продажу автомобілів та
ін.).
Земельний податок. Об’єктами оподаткування є земельна ділянка, яка
використовується для сільськогосподарського призначення, населені
пункти, промисловість, транспорт, зв’язок, оборона, лісовий та водний
фонди тощо. Платники податку — юридичні особи (в тому числі
нерезиденти), їх філії, представництва, інші відокремлені структурні
підрозділи, фізичні особи, які мають у власності або постійному
користуванні земельні ділянки. Розмір зазначеного податку визначається
залежно від якості, місцезнаходження, водозабезпечення земельної
ділянки. При цьому на ставку не впливає результат господарської або
іншої діяльності землекористувача або землевласника. Земельний податок
встановлюється у вигляді щорічних фіксованих платежів за одиницю
земельної площі. Ставка залежить від напрямку використання земельної
ділянки. Законодавством РК передбачені пільги. Так, не оподатковуються
землі природних територій лісового та водного фондів, які знаходяться
під охороною держави; землі загального користування населених пунктів;
землі під автомобільними шляхами загального користування; різні державні
установи; товариства інвалідів; дитячі благодійні фонди; виробничі
підприємства, на яких працює не менш як 50 % інвалідів від загальної
кількості працівників; Національний банк Казахстану та його філії і
представництва; фізичні особи, які одержали фізичні ушкодження і не
можуть виконувати сільгоспроботи; землі підприємств, які здійснюють
будівництво в м. Акмола понад три роки; фізичні особи, які мають пільги
щодо прибуткового податку.
Податок з транспортних засобів. Платниками цього податку є юридичні та
фізичні особи, які мають ці засоби у власності, довірчому керівництві,
господарському оперативному управлінні і які знаходяться на державному
обліку. Цей податок стягується з усіх об’єктів транспортних засобів,
тобто легкових, вантажних автомобілів, автобусів, самохідних машин та
механізмів, яхт, різних суден, повітряних апаратів тощо. Він сплачується
один раз на рік і розраховується в місячних розрахункових показниках
залежно від об’єму двигуна, посадочних місць, потужності та ін. Від
сплати цього податку звільняються спеціалізована сільськогосподарська
техніка, кар’єрні самоскиди вантажопідйомністю понад 40 т, деякі
категорії населення (інваліди, Герої Радянського Союзу та ін.).
Податок на майно. Платником цього податку є юридичні особи (у тому числі
нерезиденти), філії, представництва, відокремлені підрозділи, фізичні
особи, які мають об’єкти оподаткування на правах власності, довірчого
керування власністю, господарського ведення та оперативного управління.
Об’єкт оподаткування — залишкова вартість активів, які підлягають
амортизації і знаходяться у власності юридичних та фізичних осіб, які
займаються підприємницькою діяльністю; вартість житлових, дачних
приміщень, гаражів та приміщень, які не знаходяться у приватному
користуванні громадян. Ставки податку на майно юридичних та фізичних
осіб, які займаються підприємницькою діяльністю без утворення юридичної
особи, встановлені в розмірі 1 % вартості цих фондів. Для фізичних осіб,
які своє майно не використовують для підприємницької діяльності, податок
сплачується щорічно в розмірі 0,1 % вартості майна до 1 млн теньге, а
також до 1 % при вартості майна понад 10 млн теньге. Від сплати податку
на майно звільняються державні установи та некомерційні організації, які
не використовують майно для підприємницької діяльності; державні
установи з особливими видами діяльності; Національний банк Казахстану,
який використовує майно в основній діяльності, та ін.
Починаючи з 1995 року, податкова система РК почала суттєво змінюватись.
Це викликано тими реальними змінами, які відбуваються в економіці
держави. Так, з’явилось поняття сукупного річного доходу, з якого
вираховуються всі витрати, пов’язані з його одержанням. Спростився
порядок амортизаційних відрахувань на основні засоби. З’явилась
можливість з метою більш стабільної роботи підприємств переносити збитки
від підприємницької діяльності на термін до п’яти років. Загалом зміни в
податковому законодавстві сприяли оздоровленню економіки та соціального
становища в державі. Значна увага приділяється стимулюванню інвестицій у
вільні економічні зони. Для юридичних осіб, які провадять діяльність у
ВЕЗ, встановлюється пільгова ставка оподаткування прибутку та
прибуткового податку, ПДВ з імпортованих товарів (якщо вони придбані за
рахунок державного бюджету та під гарантії держави).
Чіткіше визначаються права платника податків. Нині він має право
надавати документи, що підтверджують його право на податкові пільги,
ознайомитись з актами проведення перевірок і надавати податковим органам
пояснення з приводу нарахування і сплати податків, оскаржувати у
встановленому законом порядку рішення податкових органів. Встановлюються
також чіткі терміни подання декларацій у податкові органи:
• про прибутковий податок — до 31 березня року, наступного за звітним;
• про ПДВ — не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним періодом;
• про податок на операції з цінними паперами — до 20 числа місяця,
наступного за звітним кварталом;
• про акцизи — щомісячно, не пізніше 15 числа місяця, наступного за
звітним періодом, з виділенням сум акцизів, що підлягають сплаті;
• про платежі і податки за використання надр — у терміни, визначені в
контракті;
• про податки на надприбуток, одержаний у звітному році, — до 15 квітня
року, наступного за звітним;
• про податок на землю — щорічно не пізніше 1 квітня поточного року;
• про податок з транспортних засобів — не пізніше 31 березня року,
наступного за звітним;
• про податок на майно — до 31 березня року, наступного за звітним.
На прохання платника податку керівництво податкових органів може
продовжувати терміни подання податкової декларації, але не більш як на
один рік.
У разі несплати податків або авансових платежів у бюджет у встановлені
строки органи податкової служби мають право списати з рахунків платника
податку чи його дебіторів кошти в межах заборгованості за податками,
штрафами і пенею, якщо платник податків чи його дебітори погоджуються зі
сплатою такої заборгованості. За зниження суми податків у декларації на
платника накладається штраф у розмірі 100 % заниженої суми.
Список використаної літератури
Брант М., Шаповал С. Бизнес в Украине и за ее пределами. — К.:
Видавничий центр “Просвіта”, 1997.
Величко О., Дмитренко І. Іноземний досвід реформування податкової
системи // Економіст. — 1998. — № 7-9. — С. 120-123.
Гридчина М. В., Вдовиченко Н. И., Калина А. В. Налоговая система
Украины: Учеб. пособие. — К.: МАУП, 2000.
Дернберг Р. Л. Международное налогообложение / Пер. с англ. — М.: ЮНИТИ,
1997.
Евстигнеев Е. Н. Основы налогообложения и налогового права. — М., 1999.
Кейнс Дж. Общая теория занятости, процента и денег // Избранные
произведения / Пер. с англ. — М.: Экономика, 1983.
Налоговые системы зарубежных стран / Под ред. В. Г. Князева и Д. Г.
Черника. — М.: ЮНИТИ, 1997.
ЧерникД. Г. Налоги в рыночной экономике. —М.: ЮНИТИ, 1997.
Періодична преса України та країн світу.
Інтернет. Сайти різних країн світу.
HYPERLINK “http://www.google.net.com” www.google.net.com
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
