UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСлуховий та шкірний аналізатори людини, їх характеристики, екстремальні умови пов’язані з електричним струмом, види евакуацій, організація евакуацій н
Авторdimich
РозділБЖД, безпека життєдіяльності, охорона праці
ФорматWord Doc
Тип документуКонтрольна
Продивилось2947
Скачало635
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

КОНТРОЛЬНА РОБОТА

 

З ДИСЦИПЛІНИ

 

“ОСНОВИ БЖД”

 

Слуховий та шкірний аналізатори людини, їх характеристики, екстремальні

умови пов’язані з електричним струмом, види евакуацій, організація

евакуацій населення

 

ПЛАН

 

1. Слуховий та шкірний аналізатори людини, їх характеристики

 

2. Екстремальні умови пов’язані з електричним струмом

 

3. Види евакуацій, організація евакуацій населення

 

Список використаної літератури

 

1. Слуховий та шкірний аналізатори людини,

 

їх характеристики

 

Слуховий аналізатор. Сприймальною частиною звукового аналізатора є вухо.

Воно поділяється на три відділи: зовнішнє, середнє і внутрішнє.

 

Звукові хвилі з навколишнього середовища надходять до зовнішнього

слухового проходу і надають коливного руху барабанній перетинці, далі

через ланку слухових кісточок передаються в порожнину равлика

внутрішнього вуха. Коливання волокон равлика передаються, розташованим в

них, клітинам кортієвого органа. Внаслідок цього виникає нервовий

імпульс, котрий передається до відповідного відділу кори великих півкуль

головного мозку, де виникає відповідна слухова уява.

 

Слух — здатність організму сприймати та розрізняти звукові коливання за

допомогою слухового аналізатора. Людське вухо здатне сприймати звуки з

частотами від 16 до 20 000 Гц.

 

Орган слуху частково розміщений у товщі скроневої кістки черепа і

складається з трьох основних відділів: зовнішнього, середнього і

внутрішнього вуха. Перші два призначені для проведення звуків, третій

містить звукосприймальний апарат і апарат рівноваги (мал.).

 

Зовнішнє вухо представлене вушною раковиною, зовнішнім слуховим ходом.

Вушна раковина вловлює і спрямовує звукові хвилі в слуховий хід, однак у

людини вона майже втратила своє основне значення. Зовнішній слуховий хід

проводить звуки до барабанної перетинки. В його стінках є сальні залози,

які виділяють вушну сірку.

 

Середнє вухо розміщене між зовнішнім слуховим ходом і внутрішнім вухом.

Воно складається з барабанної порожнини, яка через євстахієву (слухову)

трубу сполучається з носоглоткою. Барабанна порожнина об'ємом близько 1

см3 має барабанну перетинку, слухову трубу, містить три слухові

кісточки, сполучені між собою: молоточок, коваделко, стремінце. Ці

кісточки передають звукові коливання з барабанної перетинки до овального

вікна внутрішнього вуха, зменшуючи амплітуду і збільшуючи силу звуку.

 

Барабанна перетинка розміщена на межі між зовнішнім і середнім вухом. Це

округла за формою пластинка розміром 9 х 11 мм. Вона сприймає звукові

коливання. Слухова труба сполучає середнє вухо з порожниною носової

частини глотки.

 

Мал. Будова вуха:

 

а — вертикальний розріз, б — слухові кісточки; в, г, д, е — завитка та

її елементи; 1 — слуховий хід; 2 — молоточок; 3 — коваделко; 4 —

стремінце; 5 — завитка; 6 — слухова (євстахієва) труба; 7 — порожнина

середнього вуха; 8 — барабанна перетинка; 9 — чутливі волоски; 10 —

волокна слухового нерва, 11 — чутливі клітини (рецептори); 12 — покривна

пластинка (мембрана); ІЗ — канал завитки; 14 — підтримувальні клітини;

15 — основна мембрана; 16 — волоскові клітини з чутливими волосками

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ