РЕФЕРАТ
на тему:
„Комплексна підготовка виробництва до заміни продукту”
Науково – технічний процес передбачає зміну покоління машин, механізмів,
обладнання. А це в свою чергу приводить до різкого підвищення
продуктивності праці.
В умовах конкуренції товарна політика підприємства повинна бути
направлена в майбутнє і враховувати, що всі товари не залежно від успіху
з часом відходять з ринку і необхідно вести підготовку до випуску нової
продукції. Новий товар в цьому змісті розуміють як модифікацію чи
нововведення. Щоб товар завоював ринок він повинен мати бажані для
споживача критерії, бути унікальними, а споживачі повинні мати
інформацію про його характеристику.
Процес розробки і освоєння виробництва нової продукції на підприємстві
сформувався як самостійна підготовча стадія процесу виробництва і
отримав назву технічна підготовка виробництва нової продукції (товару
нової ринкової новизни).
Під технічною підготовкою виробництва розуміють сукупність процесів
наукового, технічного і організаційно – економічного характеру, які
направлені на розробку, освоєння нових видів продукції, які здійснюються
від початку наукових досліджень до введення виробу в експлуатацію і
визначають технічний рівень, якість і ефективність нової продукції як у
виробництві ( на підприємстві ) так і в експлуатації (у споживача). В
законодавчих актах про підприємство сказано, що діяльність підприємства
в НТП повинна бути підпорядкована випуску продукції високої якості,
конкурентно – спроможної на світовому ринку, своєчасне її оновлення,
найбільш повне задоволення споживачів.
Планомірне і своєчасне оновлення продукції на підприємствах стало
постійно діючим фактором. На сучасному ринку створенню товарів ринкової
новизни повинні допомагати нові відкриття і винаходи, що дає змогу тісно
взаємодіяти з процесом наукових досліджень з технологічною підготовкою
виробництва.
Основними завданнями технічної підготовки виробництва ( ТПВ) являється
забезпечення безперервного технологічного прогресу в усіх галузях
народного господарства шляхом максимального задоволення потреб
населення.
ТПВ включає такі процеси:
Науково – дослідний;
Дослідно – конструкторський;
Технологічний;
Організаційно – економічний.
Науково – дослідні роботи – це комплексне дослідження ринку, покупців і
конкурентів, вивчення патентної інформації, пошук задумів нового товару,
комерційний аналіз, оцінка і відбір ідей, розробка нових товарів і
визначення їх конкурентоспроможності, завоювання долі ринку. Цей етап в
сучасних умовах на підприємстві виконує служба маркетингу.
Дослідно – конструкторські розробки – комплекс робіт по створенню
конструкторської документації на нову продукцію, виготовлення її
дослідних зразків.
Технологічний етап – включає роботу по створенню і вдосконаленню
технологічних процесів виготовлення продукції, розробка конструкцій
інструментів, оснастки і спецобладнання для її виробництва, виконання
планування цехів на виробництво нових виробів, маршрутів руху моторів.
Організаційно – економічний етап – комплекс взаємозв’язаних процесів
організації, планування обліку і контролю, матеріально – технічного
забезпечення, збуту і фінансування, які забезпечують перехід до
виробництва нової продукції.
Ділення процесу створення і освоєння нової продукції на етапи умовне. На
практиці передбачається переплетення цих робіт.
Розробка системи і постановка продукції на виробництво передбачає:
– Впровадження нової техніки;
– Зміна конструкції діючих виробів;
– Впровадження мироприємств, не зв’язаних зі зміною конструкції діючих
виробів.
В 1987 році в Парижі Міжнародна торгова палата розробила і затвердила
серію міжнародних стандартів, згідно якої кожний виробник нової
продукції повинен дотримуватись напрямків діяльності, починаючи
маркетингом і закінчуючи розпродажем.
На сьогоднішній день діє затверджений в 1988 році Єдиний перелік робіт
Єдиної системи технічної підготовки виробництва.
Науково – дослідні роботи по створенню нового товару на підприємствах
виконуються одним із підрозділів служби маркетингу. Необхідно розрізнити
НДР підприємства і НДР в системі науково – технічного прогресу ( НТП ).
Наукові дослідження в системі НТП діляться на теоретичні і прикладні.
Теоретичні – це відкриття, під яким розуміють встановлення невідомих
раніше об’єктивно історичних закономірностей, властивостей і явищ
матеріального світу, які вносять корінні зміни в рівень пізнання.
Прикладні дослідження використовують теоретичні знання, вишукують
можливості і області їх застосування безпосередньо в практиці роботи
підприємств і закінчуються рекомендаціями по розробці технічних завдань
на проектування нових виробів, обладнання, механізмів.
На основі пропозицій наукових досліджень виникають винаходи – це нове
або яке має суттєві відмінності вирішення любого завдання в області
народного господарства і яке дає позитивний ефект. Винахід повинен
відрізнятися від раніше відомих аналогів в світовій практиці.
На підприємствах використовують як винаходи так і рацпропозиції, під
якими розуміють нововведення для даного підприємства. Ці рацпропозиції
відрізняються від винаходів, вони не вносять принципових змін в раніше
освоєні на даному підприємстві пропозиції, а тільки доповнюють їх і
дають певний ефект для підприємства.
В 1985 році на підприємствах створюються відділи патентування, в роботу
яких включені перевірка досягнень науки і як їх можна застосувати на
яких підприємствах і в яких країнах.
Конструкторська підготовка виробництва – це сукупність взаємозв’язаних
процесів по створенню нових або вдосконаленню діючих конструкцій
виробів. Цей етап ТПВ виконується відділом головного конструктора, в
який входять технічна база для в-ва дослідного зразка і його
випробовування (експериментальний цех). Виконується конструкторська
підготовка з застосуванням вимог єдиної системи конструкторської
документації, яка складається із таких статей:
Складання технічного завдання – складають спільно з представниками
замовника і підприємства. В ньому відображаються тактико-технологічні
вимоги замовника – умови і режим експлуатації товару, необхідні технічні
параметри і характеристики, ресурси, обладнання, об’єм випуску,
зовнішній ринок, умови зберігання, дизайн, тара, упаковка, секретність.
Затверджує керівник підприємства.
Розрахунок технічної пропозиції – розрахунки технічних параметрів і
економічної ефективності, які дають можливість розробити новий виріб.
Розрахунки виконують по декількох варіантах, аналізується і відбирається
оптимальний варіант по якому очікується економічний ефект.
Ескізний проект – виконується на в масштабі, але з використанням
необхідних пропорцій в розмірах вибору. Він розробляється в декількох
варіантах, виготовляється модель (макет) виробу, після цього
обсуджується спеціальною комісією і затверджується прийнятий варіант,
для нього виконуються всі креслення основних збірних одиниць і
загального виду, кінематична, гідравлічна і електрична схеми, а також
інші конструктивні параметри. Виконаний ескіз повинен давати повну уяву
про будову і принципи роботи нового виробу. Після закінчення
обговорення, затверджується ескізний проект, який являється основою для
розробки технічного проекту.
Технічний проект – розробляється строго в масштабах з вимогою до всіх
стандартів і нормативів, в ньому виконуються всі види, проекцій,
перерізи, розрізи з нанесенням відповідних розмірів для того, щоб мати
повну уяву про склад і роботу нового виробу. В технічному проекті
уточнюються всі креслення загального виду виробу, виконується креслення
основних агрегатів і вузлів, їх специфіка, монтаж і збір схеми з
розрахунками на міцність, стійкість і інші параметри, обговорення типів
матеріалу. Складається інструкція по експлуатації виробу у споживанні
(паспорт, формуляр, технічний опис) і пояснююча записка в цілому.
Підготовка робочої конструкторської документації, проведення нормо
контролю, патентної і метрологічної експертизи ця документація
розробляється на основі технічного проекту. Це креслення всіх деталей,
де вказані розміри, проекції, види, розрізи і зрізи, матеріал, чистота
поверхні, допуски і посадки, технічні умови, термообробка. Всі робочі
креслення проходять нормо контроль, тобто перевірку на відповідність
стандартам, метрологічну і патентну експертизу.
Виготовлення і дослідження дослідного зразка.
Коректування робочого проекту і випуску установочної партії виробів.
Перевірка, внесення змін, затвердження і розмноження робочого проекту,
передача документації у відділ головного технолога для розробки
технологічних процесів і інших стадій технологічної підготовки
виробництва.
Технологічна підготовка виробництва.
Технологічна підготовка виробництва – це сукупність робіт, які
визначають послідовність виконання виробничого процесу нового виробу
найбільш раціональними способами з врахування конкретних умов
виробництва даного підприємства.
Основне завдання технологічної підготовки в-ва – забезпечити високу
якість виготовлення і створення умов для раціональної організації
виробничих процесів, покращує використання обладнання і виробничих площ,
росту продуктивності праці, зниження розходу матеріалів і енергоресурсів
Згідно єдиної системи технологічної документації технічна підготовка
в-ва повинна включати наступні стадії:
Технологічний аналіз робочих креслень і їх контроль на предмет
технологічності конструкцій деталей і збірних одиниць
Розробка прогресивних технологічних процесів
Проектування спеціальних інструментів, технологічної оснастки і
обладнання для виготовлення нового виробу
Виконання планування цеху і виробничих участків з розстановкою
обладнання згідно розробленим технологічним маршрутам
Перевірку, наладку і впровадження технологічних процесів
Розрахунки виробничої потужності підприємства, нормативів розходу
матеріалів і енергоресурсів.
У відділі головного технолога всі робочі креслення деталей проходять
технологічний аналіз у відповідності з вимогами стандартів, який включає
контроль на предмет їх технологічності і можливості виготовлення в
умовах виробництва даного підприємства.
Розробка прогресивних технологічних процесів починається з визначення
технологічних маршрутів руху деталей і збірних одиниць в цехах і між
цехами. Потім розробляється технологічні процеси одержання заготовок, їх
обробка, зборка. На кожну деталь складається технологічна карта, в якій
вказані операції, переходи, тип і модель кожного виду обладнання, види
інструментів, розряд роботи і норми часу.
Одночасно з розробкою технологічних процесів вирішується питання про
методи організації виробництва.
На основі технологічного процесу виникає необхідність проектування
спеціальних інструментів, оснастки, обладнання і їх виготовлення на
підприємстві.
По розроблених технологічних маршрутах руху деталей складається
планування цехів і виробничих участків, розклад обладнання з врахуванням
його конфігурації і специфікації. При необхідності можна перекласти
обладнання або добудовувати нові об’єкти.
Виготовлення дослідного зразка в експериментальному цеху дає можливість
технологам провірити технологічність кожної деталі і пригодність
оснастки і інструменту, хоч такий контроль являється неповним і
орієнтованим із-за одиничного типу виробництва. Установочна партія
виробів виготовляється в цехах основного в-ва з серійним або масовим
типом в-ва, що дозволяє більш якісно здійснювати аналіз технологічності
деталей. При організації потокового виробництва здійснюється
синхронізація операцій технологічного процесу.
По кожному технологічному процесу на всі операції розраховується норма
часу, норма розходу матеріальних і енергетичних ресурсів. Після цього
технологи згідно методики розраховують виробничу потужність цехів і
підприємства. Інші підрозділи відділу головного технолога запрошують в
відділі матеріально-технічного забезпечення готовність до поставки
матеріалів, планують виготовлення і створення заділів, розробляють
графіки технологічної підготовки виробництва, здійснюють економічну
оцінку і вибір технологічних процесів, складають карти для розрахунку
матеріальних нормативів і графіки вводу обладнання в експлуатацію,
ведуть облік, зберігання, розмноження і видачу технологічної
документації.
Сучасна техніка дозволяє виготовлювати одну і ту ж продукцію різними
способами. При виборі оптимального варіанту розраховують економічний
ефект по проведених затратах і зрівнюють з замінною технологією.
В якості оцінки використовують:
Технологічна с/в, тобто сума поточних затрат, в склад входить вартість
матеріалів, палива і енергії на технологічні потреби, з/пл, відрахування
в соцстрах, амортизація, обслуговування і ремонт обладнання, розходи на
інструменти.
Капіталовкладення, до яких відноситься вартість обладнання, оплата за
площі, затрати по зберіганню, штрафи і затрати на мироприємства, які
забезпечують вимоги екології, затрати на дослідні роботи і технологічну
підготовку виробництва
СМ = С’· ВП + С”
КМ = К’· ВП + К”
С’ і К’ – питомі перемінні розходи і капітальні вкладення
С” і К” – умовно-постійні розходи і капітальні затрати на рік
ВП – валовий випуск продукції, шт. в рік.
Використовуючи ці формули можна здійснити вибір оптимального варіанту
технологічного процесу.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter