UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваПрокоф’єв Сергій Сергійович - творчість (1891—1953) (реферат)
Авторdimich
РозділМузика, теорія та історія музики
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось4962
Скачало492
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Прокоф’єв Сергій Сергійович - творчість

 

(1891—1953)

 

“Краса – простота, красивість - різнобарв’я”. До художніх основ

музичної мови кращих тв. к-ра дуже точно підходять сл. Белінського: “...

Простота є необхідна умова худ. тв., по своїй суті відкидаючи всілякі

заг. прикраси, всіляку вишуканість. Простота є краса істини”.

 

По суті Прокоф’єв розвивав відому думку про те, що історія не повинна

бути такою, що кожен крок її можна було передбачити. Так почав

викристалізовуватися в важких творчих експериментах його компенсації

складного простим. В цьому присутні – одна з важливих причин

популярності багатьох складних творінь П.

 

Прокоф’євське новаторство – це не лише використовування нових засобів і

небувалих прийомів, але і - в ще більшій мірі – новизна самого

використання старих засобів і традиційних прийомів, оновлення самих

жанрів, а де-не-де новіть формі, тобто синтез традицій і новаторства в

сфері мови. Таким, наприклад є переінтонування Прокоф’євим знайомих

інтонацій, що утворює зміщення звичних парових опор. Іноді навіть просте

перегрупування або трохи політичне переакцентування застарівши засобів

виразності ств. Його музиці відчуття новизни, не обтяжуючи сприйняття.

Саме принцип “оновлення традицій” дає ключ до розуміння того, чому його

“плавання” з несподівано широкими, сміливими скачками органічно і

природно співіснують з елементарним, незвичайно доступним прийомом і

ясним оприділеним кадансуванням.

 

Слід пригадати в його творах співставлення типово колористичних ефектів

гармонії (ефектів більш х-них саме для музики кінця ХІХ і початку ХХ

ст.) з простими кадансами, часом елементарно-традиційними, навіть

схематичними і ясними. Гармонічна сторона достить складна, смілива,

навіть примхлива. В багатьох монументальних творах Прокоф’єва в форт.

жанрі, здавалося би плавна і ясна мел. лінія, яка не рідко базується на

простих опорах мажорного і мінорного тризвуків, як в класицизмі XVIII

ст.

 

Таким також є зміст і співставлення його новаторської гармонії з

класично ясною формою /Наприклад, в сонатах з їх чітким розрганиченням

партій і розділів і традиційною послідовністю частин сонатного циклу в

цілому. До речі, класичну сонатну форму Прокоф’єв ще в 1918 р. назвав в

одному інтерв’ю “самою гнучкою формою в музиці”.

 

Однак співставлення складного з простим, характерне Прокоф’єву вже в

самому початку його творчого шляху не приводило до механічного сумування

різностильних прийомів вираження, а створювало їх нову якість. Так, в

результаті органічного синтезування, взаємопроникнення, здавалося б у

різностильових елементів створювалася нова стилістика, нова система

виразності.

 

Вся музика Прокоф’єва насичена оптимізмом. Мається на увазі активне

вольове стремління фортепіанної музики Прокоф’єва до світлої радості,

сонячної юності як писав в книзі фортепіанні сонати П. Г. Орджонікідзе

“Трагічний конфлікт між старим і новим, і лише дехто зумів з сутінків,

катастроф і, потрясінь, насилля і переоцінки цінностей вирватися на

зустріч градучому ”.

 

Не випадково Прокоф’єв так охоче втілював в своїй творчості образи

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ