Реферат на тему:
Відкритий урок по фортепіано “Робота над звуком та фразуванням у
музичних творах”
1. Програмовий зміст уроку.
Гама Мі-мажор. 5 хв.
К. Черні. Етюд 32. 8 хв.
В. Моцарт. Сонатина №1 (До-мажор). 12 хв.
Українська народна пісня в обр. М. Лисенка “Пливе човен”. 10 хв.
А. Коломієць “Пісня”. 10 хв.
2. Навчальна мета:
Гамма – робота над чіткими виконаннями в швидкому темпі.
Етюд – добитися при виконанні зв’язного звуку в поєднанні з динамікою.
В сонатині (експозиції) – робота над фразами, штрихами.
У поліфонічній п’єсі “Пливе човен” М. Лисенка – добиватись плавного
красивого звуку, виділенням фраз, динаміки.
В “Пісні” А. Коломійця – працювати над виконанням фраз, динаміки,
плавним звуком.
Урок проведений 23 лютого 2006 р. з ученицею IV-го кл. Стефурак Надією.
3. Хід уроку:
Урок розпочинається з програвання гами Мі-мажор в прямому висхідному і
низхідному у русі. Слідкую за тим, щоб в учениці були економні рухи (щоб
вона не трясла кистю, грала активними пальцями).
Пропоную, коли вона грає у висхідному русі – робити “Крещендо”, а вниз –
“дімінуендо”.
В акордах – слідкую, щоб всі звуки акорду звучали разом і знімались
акорди рухом кисті від плеча.
В коротких арпеджіо кисть повинна “дихати” тобто плавно рухатись, а в
довгих – швидко представляти 1-ші пальці для того, щоб не порушити єдину
звукову лінію.
В етюді в І-шій половині з’ясовуємо з ученицею, що фрази складаються з
2-х тактів, і при загальному динамічному відтінку f фразу починаємо тихо
і до середини фрази робимо крещендо, а від середини фрази дімінуендо.
(1-2 т)
Слідуючи фразу (3-4 т) починаємо голосно і згори поступово забираємо
звук. Слідуючі такти (5-6 т) граємо однаково – робимо крещендо, а в (7-8
т) граємо дімінуендо.
Друга половина етюду складається з фраз по одному такту. Початок і
закінчення фрази граємо тихо, а в 12 і 13 тактах граємо крещендо від
початку і до кінця кожної фрази. І в останній частині етюду починаємо –
в середині великої фрази (14-16 т) крещендуємо і далі до кінця робимо
дімінуендо. І-шу і ІІ-гу половини етюду повторюємо.
Працюємо в даному етюді над чітким але зібраним звуком, штрихом –
легато. Всі зауваження щодо етюду відпрацювати вдома – таке домашнє
завдання для учениці.
Перед тим, як грати сонатину В. Моцарта, я пояснюю учениці, що сонатина
– це здрібнена форма від сонати і так само зберігає форму сонати, тобто
складається з експозиції, розробки і репризи (І ч). В експозиції
відбувається показ головної і побічної теми.
Прошу ученицю грати в повільному темпі. Робота ведеться над точним
виконанням штрихів. З’ясовуємо з ученицею, що можна назвати фразою.
Фраза – це закінчена музична думка. В музиці, та як і в мові, фраза
починається і закінчується тихіше, в середині фрази звук стає сильнішим
(кульмінація фрази). Фрази об’єднуються у речення. Між фразами і
реченнями береться “дихання”, тобто на короткий час знімається рука.
Деколи це виглядає як коротка пауза, але якщо в кінці фрази, або речення
стоїть пауза, то вона повністю витримується.
З ученицею ми аналізуємо експозицію і в кінці кожної фрази ставимо
цезуру. В експозиції цієї сонатини багато фраз починаються з-за такту,
наприклад в такті №2, в такті №7, №12, 13 та інших. Звертаємо увагу
учениці на штрихи, акценти, які стоять над нотами (такт №1, 2), такт 26,
27. Також в такті №20 стоїть над нотами “соль” позначка “стакато” і ліга
одночасно виконуються ці звуки – підкреслюючим звуком, тобто це означає,
що треба виділити ці звуки.
В тактах 22, 24, 26, 27 стоїть синкопа – це означає, що виділити
потрібно не першу долю, а другу, тому що на неї переноситься наголос.
На домашнє завдання пропоную учениці закріпити штрихи, далі працювати
над фразами, синкопами.
Після роботи над сонатиною приступаємо до роботи над п’єсою “Пливе
човен” в обр. М. Лисенка.
Пояснюю учениці, що в цій п’єсі кожна фраза складається з одного
трьохдольного такту. Граючи ці фрази, треба в середині кожної фрази
робити невеличку кульмінацію. Звук повинен бути повним. Починаючи з 7-го
такту поступово збільшувати звук і в 11-ому такті показати головну
кульмінацію твору. І потім, починаючи із 15-го такту, в 16, 17 тактах
звучить друга кульмінація і у такті №18 на 3-х звуках поступово
закінчити твір. Не забувати про затримку залігованих нот в середньому
голосі. Тут важливо дотримуватись точної аплікатури для того, щоб не
розірвати лігу в кожній фразі. Можна заспівати цю пісню з ученицею
разом, щоб краще зрозуміти характер звуку-пісні на човні, тобто
“баркароли”.
Завдання додому – працювати над красивим, повним, плавним звуком.
“Пісня” А. Коломійця.
Пригадуємо з ученицею будову цього твору. Цей твір поліфонічний. Перша
половина твору (1-12 т) підголосковий виклад основних тем, а друга
половина (з 13 по 20 т) – імітаційна. Тату виклад тем в фразі канону.
Починається цей твір вступом (1-3 т.) Це перша фраза. На загальному
нюансі “піано” фразу починаємо голосніше і поступово в 3-ому такті
затихаємо і сповільнюємо темп.
Слідуючи фраза складається з 2-ох тактів і в кожному такті робимо
невелику кульмінацію на третій долі. Слідуючи фраза складається з
чотирьох тактів (6-9 т), кульмінація припадає на кінець 7-го такту –
початок 8-го такту. В 9-ому такті забираємо звук і сповільнюємо темп.
Слідуючи фраза складається з трьох тактів (10-12 т) і по звучанні
нагадує вступ.
В слідуючій фразі (13-14 т), коли виклад теми звучить в формі канону,
фразу починає ліва рука, а на другу долю права рука починає свою фразу і
кульмінації тут не співпадають: в лівій руці вона на другій долі, а в
правій – на третій. В чотирнадцятому такті продовжуються звучання цих
фраз. Потім звучить слідуюча фраза, яка складається з чотирьох тактів
(15-18 т). На кінець 16-го початок 17-го такту припадає кульмінація і
тут стоїть позначка про те, щоб мелодію, спочатку в правій руці, а потім
в лівій, підкреслити.
В вісімнадцятому такті звук робимо тихіше. І на закінчення, в останніх
двох тактах сповільнюємо темп, граємо перший акорд, голосно і поступово
забираємо звук. Останні звуки граємо дуже тихо.
Пояснюю учениці, що ця п’єса називається піснею і тому ми повинні
добиватись наспівного звуку, плавно вести мелодії, які звучать, то в
правій, то в лівій руках, а то переплітаються в звучанні обох рук.
На домашнє завдання я завдаю: добиватися гарного, наспівного звуку,
починати і закінчувати кожну фразу тихіше, сповільнювати темп, де є
відповідні позначки.
Учениця на уроці була активною, старанною. Ще не все у неї виходило в
технічному та динамічному відношенні.
Але вона реагувала на всі зауваження, старалась справитись з завданнями
на уроці, які на неї покладалися.
Оцінку за урок ставлю – 10.
Нашли опечатку? Выделите и нажмите CTRL+Enter
