UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваНаука як форма суспільної свідомості. Специфіка медичної науки (реферат)
Авторdimich
РозділНаукознавство, інновації, ОНД, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось9864
Скачало521
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Науковий реферат

 

з наукознавства:

 

Наука як форма суспільної свідомості.

 

Специфіка медичної науки

 

Наука – форма людських знань, складова частина духовної культури

суспільства; система понять про явища і закони дійсності; особлива сфера

цілеспрямованої людської діяльності, яка включає вчених з їхніми

знаннями і здібностями, наукові заклади і має на меті дослідження на

основі певних методів пізнання об’єктивних законів розвитку природи,

суспільства і мислення для передбачення і перетворення дійсності в

інтересах суспільства. Поняття „наука” застосовують для позначення всієї

системи перевірених практикою знань, які є загальним продуктом

суспільного розвитку; певного виду суспільної діяльності людей, що

сформувалися в процесі історичного розвитку і спрямований на пізнання

законів дійсності в інтересах практики; форми суспільної свідомості,

відображення дійсності в суспільній свідомості; підсумкового досвіду

людства в концентрованому вигляді, елементів духовної культури всього

людства, багатьох історичних епох і класів, засобів перед-бачення й

активного осмислення з допомогою теорії аналізу явищ об’єктивної

дійсності для наступного використання досягнутих результатів у праці;

системи знань, в якій світоглядні, філософські основи й висновки є

невід’ємним, обов’язковим елементом[9, 416].

 

Наука як соціальний інститут, загальновизнаний фактор культури

сформувалась в період з середини ХV ст. до кінця ХVІІ ст. Увесь

попередній період характеризувався недиференційованістю,

нерозчленованістю сукупного людського знання. Це було деяке протознання,

яке позначалося як взагалі будь-яка любов до мудрості (філософія). У ХVІ

– ХVІІ ст. відбувалася диференціація наук за предметом дослідження

(фізика, хімія, механіка та ін.) й одночасно поділ знання на емпіричне й

теоретичне. Власне наука ототожнювалась з дослідом (Ф. Бекон), а спроби

його теоретичного осмислення – з філософією. Звідси для науки ХVІІІ ст.

характерним було захоплення натуральною філософією. Якраз у ті часи,

коли творили Ньютон, Лаплас, Лінней, Лейбніц, англійський письменник

Джонатан Свіфт створив сатиричний образ науки та вчених.

 

Іронізуючи над загальним захопленням наукою й намаганням створити

численні академії, автор вкладає у вуста Гуллівера розповідь про країну

Лапута. Лапутянський король та його придворні занурені в безплідні

роздуми про математику, музичну гармонію та космічні явища. При цьому

вони не чують та не помічають один одного. Їх математика годиться лише

для того, щоб подавати на обід баранячу лопатку у формі рівностороннього

трикутника, шматок телятини у формі ромба, пудинг у формі круга і т. п.

Кравець знімає мірку за допомогою астрономічного прилада – квадранта.

Викрійку він робить за допомогою складних математичних розрахунків.

Однак зшите ним плаття не сидить так як слід. Вчених Д. Свіфт називає

прожектерами. Один з них намагається добути сонячні промені з огірків,

інший вивчає павутину з метою створити нову тканину. У цьому

гіперболізованому зображенні науки сфокусована суспільна думка епохи,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5] [6] [7] [8] [9] [10] [11] [12] [13] [14] [15] [16] [17] [18] [19] [20] [21] [22] [23] [24] [25]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ