UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваТрадиційні дитячі народні ігри малих форм (реферат)
Авторdimich
РозділПедагогіка, виховання, реферат, курсова
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3949
Скачало423
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з педагогіки

 

ТРАДИЦІЙНІ ДИТЯЧІ НАРОДНІ ІГРИ МАЛИХ ФОРМ

 

Традиційні народні ігри є практично вивіреним засобом передачі

наступним поколінням здобутків культури українського народу, створеної

за всю його багатовікову історію. Це часто твори невеликого розміру,

зручні для оперативного використання дитиною у відповідних їх

функціональному призначенню обставинах. Ці ігри можна назвати іграми

малих форм. До них належать скоромовки, заклички, примовки, небилиці,

мирилки, дражнилки, звуконаслідування, загадки, лічилки, жеребкування,

забавлянки та ін. Вони якнайбільше відповідають психологічним

можливостям дитини. Динамічні за змістом невеликі твори діти швидко

запам'ятовують і тому активно застосовують у години дозвілля. Традиційні

ігри малих форм значно поширені в дитячому середовищі й до сьогодні.

 

Більшість цих творів з давніх-давен побутувала в українській родині.

Вони використовувались під час сімейного виховання дітей з певною

розвивальною метою. Через специфічну особливість української родини - її

багатодітність - здебільшого доглядати маленьку дитину належало її

старшим сестричкам та братикам. Як і батьки, вони застосовували

фольклорні ігри малих форм, розважаючи малих, радіючи разом з ними. Як

уже зазначалося вище, до фольклорних творів малих форм належать утішки

або забавлянки. Багаторазове використання забавлянок дорослими, раннє

залучення в багатодітній українській родині до пестування старшими

братиками та сестричками наймолодших у сім'ї сприяли тому, що діти дуже

рано оволодівали цим фольклорним матеріалом і надалi, відповідно до

поліфункціональних можливостей фольклору, вільно використовували його

під час своїх ігор з малими або з однолітками. Наприклад, годуючи

малечу, батьки примовляли:

 

Гу-ту-ту!

 

Гу-ту-ту!

 

Вари кашку круту,

 

Пiдсипай молочка,

 

Погодуй козачка!

 

Або:

 

Ладі, ладусi,

 

А де були - в бабусi,

 

А що їли - кашку.

 

А що пили - бражку.

 

А що на закуску?

 

Хліб та капустку.

 

Закінчувалося годування примовлянням-розвагою:

 

Гай, гай на бабину хату

 

Калачi їсти!

 

Окрему групу ігор-змагань становлять скоромовки. Це, як правило,

римовані рядки, в яких повторюються певні звуки, склади, що призводить

до певних труднощів у вимовлянні. Основне правило - вимовляти слова

швидко. Звідси і назва - скоромовки.

 

Про те, що в народі було поширено вправляти дітей у звуковимові

невимушено, граючись, свідчать записи матері Лесі Українки - Олени

Пчілки.

 

Ось одна із "скоромовок - спотиканок", яка є у записі Олени Пчілки:

 

- А хто швидше скаже тричі поспіль:

 

Сестриці, чи ткачі тчуть, чи не тчуть?

 

Чуть-чуть тчуть, ледве човник волочуть,

 

Бо їсти й чуть-чуть не чуть!

 

Нехай ще чуть-чуть потчуть,

 

Бо вже чуть, що перепічки печуть!

 

- А що, не скажете швидко? Спотикаєтесь? На те ж воно й "спотиканкою"

зветься! А мені одна волинська дівчинка так швидко її говорила, мов

чечіточка цвірінькала".

 

Розважаючись, діти випробовують скоромовками свої орфоепічні можливості,

долають незначні порушення мовлення, вдосконалюючи його. Таку ж саму

роль мали ігри-звуконаслідування голосів живих істот: жайворонка,

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ