UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКалендарні свята та обряди українців (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось16920
Скачало1247
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Календарні свята та обряди українців

 

Найважливіші складові духовного життя народу - свята та обряди. Вони

відображають не тільки етнічну своєрідність, але й естетику, моральні

цінності, ментальність, історію. До числа інститутів, породжених

релігійними уявленнями й аграрним укладом побуту, належали календарні

свята та обряди. Це - найдавніша обрядовість, корінням своїм вона сягає

первісних, язичницьких вірувань. Значно пізніше церква сприйняла систему

землеробських свят, яка вже склалася, і надала їй християнського

забарвлення. Свята і обряди календарного циклу регламентували всі сфери

життя українського селянина - виробничу, суспільну, сімейну, а головна

їх мета - відвернути стихійне лихо, вплинути на врожайність.

 

У аграрному календарі українців не було різкого розмежування між

сезонами. Обрядовість зимового циклу поступово переходила у весняну,

весняна - у літню і т.п. Кожний цикл ніс своє сезонне смислове

навантаження (підготовка ґрунту, сівба, посадка - весною; збір і

збереження врожаю восени). Календарний цикл насичений безліччю ритуалів

і прикмет, які також зв'язують пори року.

 

Зимові свята починалися 21 листопада з Введення, “коли вводилося лiто у

зиму”. Цей день віщував, яким буде наступний рік: урожайним чи ні,

посушливим чи дощовим.

 

Серед зимових свят українців особливо виділяється період святок з

кульмінаційними точками - Різдвом, Новим роком і Хрещенням.

 

Різдво - зимове свято, яке сягає корінням в далеке язичницьке минуле. Це

свято сонцевороту, найкоротший день у році, коли Сонце ніби вмирає і

людина магічними діями мала йому допомогти. Після прийняття християнства

свято злилося з народженням Ісуса Христа, але в народній пам'яті

збереглося його глибинне значення.

 

Різдвяні свята починалися Святим вечором (6 січня за новим стилем). У

будинку повинна була панувати чистота, атмосфера достатку і щастя. У

красний кут (на покуті), дотримуючись цілого ряду правил, поміщали

прикрашений сніп (“Дідух” або “Рай-Дідух”) і “кубельце” - гніздо з

пахучого сіна, в яке ставили горщик з обрядовою кутею. Вся родина чекала

появи на небі першої зірки, яка символізувала народження Христа, щоб

сісти за стіл (вважалося, що той, хто першим побачить зірку, буде

найщасливішим протягом року). Стіл був багатий, не менше дванадцяти

страв (як правило, кутя, горох, борщ з грибами та рибою, голубці, риба

холодна, риба смажена, вареники, млинці, каша, пиріжки, узвар), але

пісний, тому що продовжувався пилипівський піст. Святкова трапеза

повинна була об'єднувати всіх членів сім'ї, в тому числі й померлих, на

помин яких ставили свічку. Діти носили “вечерю” своїм близьким -

хрещеним, бабусям і дідусям. Потім, відстоявши службу у церкві,

розговлялися - приступали до багатої м'ясної їжі. У народному сприйнятті

святкові дні були своєрідним “проломом часу”, “кінцем світу”, за яким

наступало оновлення. У цей час наставав розгул нечистої сили, саме у

свята можна було дізнатися про майбутнє за допомогою ворожби. Дівчата

виходили на вулицю і питали ім'я першого зустрічного, намагаючись

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ