UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОсвіта та наукові знання Київської Русі (реферат)
Авторdimich
РозділКультура, культурологія, етика, естетика
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось3596
Скачало567
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Освіта та наукові знання Київської Русі

 

Поширення освіченості відбувалося в тісному зв'язку із зміцненням

держави, впровадженням християнства. Під час князювання Володимира

Великого були створені перші державні школи, в яких вчилися діти знаті.

Набір в школи, як свідчить літопис, здійснювався примусово, оскільки

справа була нова, незнана і добровольців було мало. А держава гостро

потребувала грамотних адміністраторів, дипломатів, здатних підтримувати

зв'язки з Візантією та іншими країнами. Князь Ярослав Володимирович,

вважаючи освіченість важливою умовою успішної діяльності на будь-якому

терені, вводить обов'язкове навчання для молоді з князівських і

боярських родів. Нові школи відкривалися у Києві, Новгороді,

Володимирі-Волинському та інших містах.

 

Джерела дозволяють зробити висновок, що у Стародавній Русі школи були

двох видів. У одних, при монастирях, готували церковнослужителів. У них

викладали читання, письмо, спів, богослов'я. Школи вищого типу, для

“дітей кращих людей”, давали, крім того, знання з філософії, риторики,

граматики. Найпоширенішим, очевидно, було індивідуальне навчання.

Літописець пише: “Як бджолу бачимо, що по всіх садах і зіллях літає, з

кожного з них збираючи корисне, так і юнаки, які вчаться філософії й

хочуть увійти на висоту мудрості, всюди збирають що краще”. Онука

Ярослава Мудрого Анна Всеволодівна у 1086 р. заснувала у Києві при

Андріївському монастирі жіночу школу.

 

Багато представників привілейованих верств були знайомі не тільки з

елементарною грамотою. Князі, бояри, дружинники, не кажучи вже про

книжників, володіли іноземними і древніми мовами. Освіченістю, любов'ю

до книг славився князь Ярослав Мудрий. Галицький Ярослав Осмомисл

отримав своє прізвисько саме за те, що знав їх цілих вісім. Щонайменше

п'ять мов знав Володимир Мономах. Обидва вони були знайомі з грецькою і

латинською книжністю, самі написали блискучу публіцистику - “Повчання”.

 

Талановитий письменник та філософ Климент Смолятич писав, що у ХІІ ст. в

Україні-Русі було 300-400 вчених, які добре володіли грецькою

мовою.(примітка видавця)

 

У дослідженнях, присвячених культурі Русі, як у вітчизняних, так і

особливо зарубіжних, довго існувала думка про культурну відсталість

нашої батьківщини, про ніби загальну неписьменність її населення. Ця

помилка розвіялася після 1951 р., коли археологи відкрили перші

берестяні грамоти. Сьогодні на східнослов'янських землях їх знаходять у

Чернігові, Новгороді, Пскові, Смоленську, Полоцьку, Вітебську, Києві та

інших містах. “Вікном у світ, що зник”, назвали вчені ці послання з

минулого. Серед авторів берестяних послань до нас, їх нащадків, - прості

городяни, торговці і ремісники, жінки і навіть діти. Нові докази досить

значного поширення писемності були отримані в ході реставраційних робіт

у Софійському соборі у Києві, на стінах якого розчистили різноманітні

написи (графіти), зроблені у XI ст.

 

Поширення писемності супроводжувалося створенням бібліотек. Перші

бібліотеки створювалися при церквах і монастирях. Найбільша (її заснував

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ