UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75834
останнє поновлення: 2016-11-29
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваОснова дієслова як інваріантна одиниця (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2231
Скачало267
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Основа дієслова як інваріантна одиниця

 

Основа слова – одне з найважливіших понять граматики, яке, однак,

лишається невизначеним як щодо свого змістового навантаження, так і щодо

своєї онтологічної та гносеологічної суті. Зокрема, з’ясування

потребують два питання, що стосуються основи слова. Це питання про

понятійну визначеність основи та питання про кількість основ у словах.

 

Поняття основи використовується трьома самостійними дисциплінами –

морфемікою, словотвором і морфологією (словозміною, або парадигматикою).

Визнання в сучасному мовознавстві морфеміки і словотвору окремими,

самостійними дисциплінами зі своїми власними одиницями і предметом

дослідження, а також різними завданнями, які стоять перед ними, досить

чітко окреслило сферу застосування використовуваних цими дисциплінами

понять основи. Предметом морфеміки є основи членовані й нечленовані, а

завданням морфемного аналізу – виділення "живих" морфем у складі

членованої основи. У словотворі оперують поняттями основи мотивуючої

(твірної) та основи мотивованої (похідної), витвореної на базі

мотивуючої. У морфології поняття основи пов’язується зі словозміною чи/і

формотвором. Таке функціонально різне використання основи слова

викликає різнобій у поглядах на її онтологічну суть та гносеологічні

аспекти дослідження. Зокрема, вважається, що поняття основи,

використовуючись трьома різними дисциплінами, є омонімічним, а тому

пропонується розмежовувати їх як три різні, позначувані трьома різними

термінами-омонімами, значення яких розкривається у процесі використання,

(напр. у слові переписала можна виділити три основи: переписал- – основа

словозміни, переписа- – основа формозміни, писа- основа словотвору).

 

Таке розуміння основи слова, з одного боку, підтримує традиційне

виділення кількох основ у дієслові, а з іншого – продукує термінологічне

розрізнення трьох видів основи – основи словозмінної, формозмінної та

словотвірної. Ф. де Сосюр, підкреслюючи принципову важливість визначення

лінгвістичних одиниць, наголошував на тому, що "у статичній лінгвістиці

будь-яка основна категорія безпосередньо залежить від того поняття, яке

ми маємо про конкретну одиницю і навіть зливається з ним".

 

Омонімія термінів, як відомо, явище небажане, проте постійно

функціонуюче в мовознавстві. Щодо основи ця омонімія не фіксується

сучасними лінгвістичними словниками. Так, зокрема, у двох найостанніших

словниках основа визначається як:

 

– "ядерна частина слова, з якою пов’язане його предметне значення і яка

залишається після відкидання від нього словозмінних морфем (закінчень)";

 

 

– "обов’язковий і постійний (незмінний за значенням і будовою) елемент

морфемної структури слова, який є засобом вираження лексичного значення.

У змінюваних словах основа протиставлена флективним (словозмінним)

афіксам як змінному компоненту слова, що виражає його граматичне

значення: дерев-о, ид-у, умыва-л-и-сь".

 

В "Русской грамматике-80" уточнення проводиться з урахуванням

розмежування понять основи слова взагалі "як спільної частини ряду

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ