UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваЛексико-семантична група врожаю в поетичних текстах Бароко (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1614
Скачало274
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Лексико-семантична група врожаю в поетичних текстах Бароко

 

Слово, будучи компонентом і плану змісту, і плану вираження в складній

структурі тексту, виконує численні функції, виступаючи фактором

текстоутворення, носієм різних видів текстової інформації.

 

Під текстом розуміємо твір, явище мовленнєвотворчого процесу, що має

зв’язність, цілісність і комунікативну завершеність, а також - певну

цілеспрямованість і прагматичну установку. “Комунікативна довершеність

тексту” означає “здатність його структури донести до реципієнта задум

автора, авторську інтенцію”. Саме ця характеристика тексту є важливою

щодо відповідності/невідповідності його загальномовній літературній

нормі, "комунікативна довершеність" значною мірою залежить від

структурно-семантичної, образної організації художнього тексту.

 

Фактична багаторівневість семантики тексту, особливо художнього, по-

різному розглядається дослідниками. Загальноприйнятий погляд на

проблему мав подальший розвиток у запропонованому І. Р. Гальперіним

поділі інформації за прагматичним призначенням на змістовно-фактурну

(ЗФІ), змістовно-концептуальну (ЗКІ) і змістовно-підтекстову (ЗПІ). Якщо

ЗФІ експліцитна за своєю природою, інформація побутового порядку, то ЗКІ

- не завжди виражена з достатньою ясністю, інформація

естетико-художнього порядку, що містить у собі задум автора плюс його

змістову інтерпретацію. ЗПІ - прихована і факультативна інформація.

Пор.: у структурі художнього тексту Н.Ф. Пєлєвіна виділяє план

подієвий, підтекстовий, метаморфічний, символічний, оціночний або

ідеологічний, словесний (мовний).

 

Аналіз на лексико-семантичному зрізі веде до ширшого, комплексного

дослідження семантичних зв’язків слова. На загальномовному рівні мається

на увазі приналежність тих чи інших слів та словосполучень до певної

лексико-семантичної групи. Будь-яке угруповання - це реальний спосіб

існування мовних елементів, і в той же час - це метод, що

використовується лінгвістами для класифікації лексики. Найбільшим за

об’ємом угрупованням є лексико-семантичне поле. У межах поля

виокремлюється більш вузькі поєднання - лексико-семантичні групи (ЛСГ).

Вважається, що до ЛСГ, як і до поля, можна відносити одиниці різних

частин мови - як універби, так і словосполучення, оскільки вони

представлені в усіх зв’язках, характерних для елементів ЛСГ. ЛСГ

виділяють декількома способами. По-перше, ЛСГ виокремлюється на основі

загального поняття, що виражається словами відповідної ЛСГ. По-друге,

ЛСГ виділяють на основі якого-небудь конкретного слова (або групи слів).

За словником синонімів визначають набір синонімічних йому одиниць. Для

попереднього визначення складу ЛСГ використовують також суб’єктивний

мовний досвід дослідника. Надалі кожне слово виокремленої таким чином

групи перевіряється за тлумачними словниками, тобто знижується

суб”єктивізм інтуїтивного підходу. По-третє, ЛСГ можна виділити на

основі статистичних даних про сумісне розташування слів у тексті, тобто

про їх дистрибуції. Чим більше випадків сумісного вживання слів

-----> Page:

0 [1] [2]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ