UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75838
останнє поновлення: 2016-12-03
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваФонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик слова (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось2284
Скачало463
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат з мовознавства

 

Фонетика. Проблеми теоретичної інтерпретації просодичних характеристик

слова

 

Теоретична фонетика вже починає долати розрив, який створився внаслідок

непропорційної уваги до фонематики і просодики. Фонематика була

центральною проблемою фонології упродовж багатьох десятиліть (у тому

числі й після виходу в 1939 році підсумкової праці М. Трубецького

“Основи фонології”) і навіть більше того – фонетика майже отожнювалася з

фонологією, просодика ж була відтінена на задній план.

 

Логікою розвитку фонології (від фонем і їх звукових реалізацій, які

аналізувалися ізольовано або в типових позиціях – до мовленнєвого

потоку) пояснюється посилення інтересу до просодики, яке

спостерігається в останні десятиліття.

 

Залишаючи осторонь досить широку дискусію навколо тлумачення самого

терміна “просодика” (“просодія”), а також номенклатури просодичних

величин та сфер їх функціонування, зазначимо, що у переважній більшості

сучасних дефініцій у поняття просодії включається сукупність звукових

засобів, які накладаються на послідовність сегментних одиниць (фонем) і

служать для об’єднання їх у значущі мовні одиниці – слова, синтагми,

висловлювання.

 

Названі особливості просодичних характеристик, а саме надсегментність і

звукова специфіка (незалежність від основної артикуляції звука), повною

мірою властиві й засобам інтонації, у зв’язку з чим постає проблема

визначення сфери і меж дії просодії й інтонації. У вирішенні цієї

проблеми в сучасній лінгвістиці намітилися два діаметрально протилежні

погляди. Прихильники першого вважають, що сферою дії просодії є склад, а

сферою дії інтонації – фраза. Опоненти цього погляду відводять

просодичним властивостям (характеристикам) широке мовленнєве поле і

широкі функції: членування мовлення і об’єднання його розчленованих

частин (таких як склад, фонетичне слово, фраза тощо). Інтонація ж

визначається як фонетична підсистема, яка автономізується саме

просодичними засобами.

 

Особливо виразно постає специфіка понять “просодика” й “інтонація” при

розгляді наголосу в східнослов’янських мовах, де наголос відіграє

важливу роль і де між сферою словесного наголосу як ознаки окремого

слова і сферою фразового наголосу (сферою інтонації) як ознаки

висловлювання у рамках просодики існують складні взаємовідношення.

Аналіз цих взаємовідношень ускладнюється не тільки тим, що одні й ті

самі об’єктивні властивості і сприймані ознаки мовного сигналу

використовуються для його сегментної і надсегментної організації, а в

рамках останньої - для різних її систем (наголосу й інтонації), але й

тим, що просодичні ознаки, передаючи важливу лінгвістичну інформацію,

беруть участь і в передачі інформації екстралінгвістичної. Іншими

словами, дослідник просодії наштовхується на складне завдання:

відокремити в структурі мовного сигналу лінгвістичне від

екстралінгвістичного, сегментне від надсегментного, універсальне від

специфічного, явища, пов’язані зі словесним наголосом, від інтонаційних

явищ тощо.

 

Здійснені досі спроби опису словесної просодії зводяться головно до

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4] [5]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ