UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75855
останнє поновлення: 2016-12-09
за 7 днів додано 17

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваКодифікація синтаксичних норм у словнику (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1994
Скачало330
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Кодифікація синтаксичних норм у словнику

 

 

Синтаксичні норми залишаються однією із найменш досліджених ділянок

граматичної системи української мови. Це почасти зумовлено тим, що для

вивірених і обґрунтованих рекомендацій дослідник повинен мати в своєму

розпорядженні значний фактичний матеріал, який би репрезентував

синтаксичну структуру текстів різної функціональної спрямованості,

різних авторів і на різних синхронних зрізах. Процес нормування

синтаксичної сполучуваності ускладнюється й тим, що у сфері синтаксичних

зв’язків між словами надзвичайно розвинена варіантність. Надати перевагу

одній структурі над іншою або ж виявити її нормативний чи ненормативний

характер можна лише на основі комплексного аналізу значного фактичного

матеріалу. Це допоможе об’єктивізувати характер синтаксичної норми і

вбереже дослідника від поспішних висновків та рекомендацій.

 

Розвиток синтаксичної варіантності зумовлений як внутрішньосистемними

чинниками (дія структурно-семантичної аналогії), так і зовнішніми (вплив

граматичної системи іншої мови). Для тих мов, що розвиваються природно,

без нав’язливого диктату чужої граматичної структури, основні причини

змін і хитань у виборі керованого слова кореняться всередині самої

системи мови. Тому все, що є в мові, має свої об’єктивні причини, і

завдання лінгвіста ( відібрати ті факти мовної реалізації, які на даному

етапі свого розвитку суспільство вважає правильними і зразковими.

Зовнішні чинники, що можуть розхитувати усталені норми, є “тимчасовими,

минущими”, що “лише активізують можливості, запрограмовані системою

мови”1. Інакше виглядає справа в українській мові, яка в умовах

бездержавності була насильницьки приречена функціонувати упродовж віків

у силовому полі чужої граматичної системи. Саме тривалий вплив

російської мови спричинив помітну деформацію української синтаксичної

системи.

 

В українській лексикографії відсутні поки що спеціальні видання, які б

кодифікували синтаксичну сполучуваність лексем, тому найважливішим

джерелом синтаксичних норм виступають тлумачні та перекладні словники.

Наприклад, у передмові до “Словника української мови“ зазначено, що він

залишається тлумачно-нормативним виданням, і це досягнуто ілюстраціями,

які “дають живі приклади правильного вживання слів та підтверджують їх

стилістичну характеристику”. Очевидно, це стосується і синтаксичних

характеристик, що супроводжують ту чи іншу лексему.

 

Дослідники неодноразово вже вказували на те, що в словниках синтаксичні

норми відображені лише принагідно. Наприклад, особливості керування

вказано здебільшого при дієсловах, а синтаксичні властивості іменних

частин мови відображені слабо, синтаксичні позначки часто є неповними,

подані непослідовно, внаслідок чого слова з однаковими синтаксичними

властивостями часто мають різні синтаксичні характеристики. Але

найважливіше, що вимагає з’ясування, ? наскільки об’єктивними є

відображені в словнику синтаксичні норми.

 

Як засвідчує „Список скорочень літературних джерел словника”, його

-----> Page:

0 [1] [2] [3] [4]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ