UkrReferat.com
найбільша колекція україномовних рефератів

Всього в базі: 75843
останнє поновлення: 2016-12-04
за 7 днів додано 10

Реферати на українській
Реферати на російській
Українські підручники

$ Робота на замовлення
Реклама на сайті
Зворотній зв'язок

 

ПОШУК:   

реферати, курсові, дипломні:

Українські рефератиРусские рефератыКниги
НазваСучасні проблеми загальної фонетики (реферат)
Авторdimich
РозділМовознавство, філологія, реферат, курсова, диплом
ФорматWord Doc
Тип документуРеферат
Продивилось1848
Скачало356
Опис
ЗАКАЧКА
Замовити оригінальну роботу

Реферат на тему:

 

Сучасні проблеми загальної фонетики

 

“Однією з найважливіших передумов ефективності досліджень у галузі

мовознавства, як і в інших науках, є їх методологічна забезпеченість”, —

наголошував академік О.С.Мельничук. Методологія дослідження мови як

системи сформувалася внаслідок усвідомлення мовних явищ як об’єктивних

результатів мовної діяльності. Уявлення про фонетичний рівень цієї

системи мають глибоке коріння в історії мовної рефлексії. Вони стали

чинниками формування графічних принципів алфавітних та складових систем

письма. Критерії наукового визначення результатів мовної діяльності як

одиниць мовної системи пов’язані з їх мовними функціями і структурними

координатами. У фонології виділені таким чином ознаки служать

встановленню фонемного складу мови, визначенню її функціонально

навантажених елементів.

 

На сучасному етапі вивчення мови в результаті розвитку практичних потреб

суспільства увагу зосереджено на процесах мовної діяльності, на аспекті

реалізації мовних одиниць. Методологічний підхід до визначення

фонетичних явищ в аспекті процесуальної природи мовленнєвого акту

потребує інших аксіологічних оцінок. Таке перенесення точки відліку з

результату на процес відкриває інші сфери свідомості мовця: тепер

важливо те, що він є виконавцем мовленнєвих дій, а не носієм чогось

здійсненого або потенційно здійсненого. Адже традиційна модель

породження і сприйняття довгий час враховувала дистинктивні ознаки

фонем, тобто узагальнено відбивала уявлення про результати мовної

діяльності, що корелюють з відповідними реалізаціями.

 

В галузі фонетики як поєднання, так і надання переваги одному з цих

методологічно важливих, але принципово різних підходів завжди викликало

протиріччя. Результати мовної діяльності вважалися предметом

лінгвістичного аналізу, а процеси мовної діяльності (у різноманітних

фізичних параметрах) виносилися за межі мови, їх приєднували до розвідок

природничої галузі. Однак створені протиріччя варто проаналізувати з

урахуванням в характеристиці об’єкту різних способів його пізнання: як

результату і як процесу, а також показати міру відображення в об’єкті

його внутрішніх онтологічних рис та зовнішніх епістемологічних процедур.

Дві останні проблеми не нові. Їх розв’язував Аристотель /“Метафізика”, (

(IV)/. Ними займався В.фон Гумбольдт, а в сучасному мовознавстві —

Е.Кошеріу. Румунський мовознавець теж дійшов висновку, що “мова — це не

Ergon, а Energeia... мова насправді... є діяльність, а не продукт” і “ця

діяльність здійснюється постійним і однорідним способом”. Німецький

філософ бачив необхідність вивчення функціонального аспекту мови, в тому

числі у відношенні мовлення до його безпосередніх продуктів. Румунський

мовознавець проаналізував вплив позиції лінгвіста на визначення суттєвих

рис продукта мовної діяльності і тому застерігав: “Не можна ні в якому

разі плутати об’єкти як дане з тим, як ми їх розглядаємо”. Оскільки

результати мовної діяльності стали основним об’єктом вивчення в

лінгвістиці, саме при їх визначенні мало місце ототожнення пізнавальних

-----> Page:

0 [1] [2] [3]

ЗАМОВИТИ ОРИГІНАЛЬНУ РОБОТУ